80594 (589421), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Але ж і швидкість здійснення операцій значно зросте, збільшиться їх кількість, так що і прибуток компаній буде рости. І дедалі більше прибуток, що отримується компанією в умовах нової бізнес-середи, залежатиме від ряду чинників. Перший - зниження товарних витрат, витрат на товари, що купуються. Другий - зниження витрат на процес здійснення самої операції, що, до речі, дає більше, ніж економія на витратах на продукти. Підприємство економить, відмовляючись від послуг посередників з пошуку партнерів, витрат на ведення переговорів з ними, висновок операцій з ними, укладаю угоду виходячи з прямої пропозиції, зробленої через Інтернет. Третій - зниження так званих перспективних витрат, тому що спрощується процес взаємодії компаній з іншими компаніями, і їм не потрібно буде використовувати довгий ланцюг посередників, через який виробник вимушений взаємодіяти з дистриб'юторами, постачальниками, роздрібними торговцями.
Електронний ринок дозволяє з найменшими витратами погоджувати ефективність діяльності всього ланцюжка постачальників. Якщо підприємство довіряє своєму замовникові, а він - своєму, разом вони можуть створити товар, який матиме попит. Тобто вони зможуть спрогнозувати попит на товар і, отже, проводити тільки те, що буде куплене. Таким чином, автоматизація процесу покупки дозволить значно збільшити прибуток, а значить, і річний дохід.[22]
Ще одне побоювання, що стосується перспектив електронної торгівлі, пов'язане з вірогідною монополізацією деяких глобальних ринків особливо крупними гравцями, які диктуватимуть свої умови решті не тільки компаній, але і цілих країн.[13, с. 55]
Але потрібно підкреслити, що тільки крупні компанії, що мають високу купівельну спроможність, можуть добиватися низьких цін, тоді як всі останні не в змозі це робити. Але електронна комерція допомогла, наприклад, всім лікарням в Європі уникнути такої небезпеки. Вони створили спільний електронний ринок, і тепер європейські клініки можуть купувати наркотичні речовини там, а не у крупних фармацевтичних компаній, таких, як Johnson & Johnson, за їх страшною ціною.
Крупним компаніям набагато простіше самим створити електронний майданчик, через неї чинити тиск на дрібніших покупців і отримати перемогу. Маленьким компаніям створення таких майданчиків допомогло б більше, але сьогодні вони цього зробити не можуть.
Новітні технології, зокрема EDI (Electronic Data Interchange, прямий обмін даними між прикладними системами різних компаній, наприклад системами управління виробництвом, складського обліку, бухгалтерії. - "Експерт"), використовують зараз тільки два відсотки компаній. Чому? Є декілька причин, і найбільш важлива - їх дорожнеча. Висока ціна технологій пояснюється перш за все тим, що їх розробкою займаються в основному приватні компанії. Другою причиною є необхідність залучення висококваліфікованих фахівців, що володіють необхідними знаннями і навиками в даній області. І нарешті, необхідно пам'ятати, що, якщо підприємство захоче встановити, наприклад, EDI, їй знадобляться на це місяці, і з цих пір воно не змиє вже нічого змінити.[25.с. 45]
Все вище перелічене створює користувачам технологій певні труднощі. Але їх необхідно подолати, якщо компанія хочете працювати в області B2B. А в умовах вільної конкуренції використання технологій компаніями неминуче, і, якщо відповідні технології будуть найдені, це зробить бізнес процеси легко здійсненними, доступними, безпечними. І допоможе змінити спосіб ведення бізнесу. Проте серйозні зміни відбудуться лише тоді, коли нові технології зможуть застосовувати все. Звичайно, вони працюватимуть, навіть якщо їх використовують всього два відсотки компаній, присутніх на ринку, але потрібні технології, які застосовувалися б всіма.[10]
На зорі електронної торгівлі був висунутий постулат, що незабаром став класичним: "Торгівля стане краще, швидше, дешевше ...але з цих трьох бажаних характеристик ви можете вибрати тільки дві".
Будь-яка модель електронної торгівлі повинна дозволити компанії використовувати Інтернет, щоб:
-
поширювати інформацію і послуги швидше, ніж за допомогою яких-небудь інших маркетингових каналів;
-
значно знижувати трансакційні витрати в порівнянні з іншими каналами розподілу;
-
забезпечити реальну доступність товарів і послуг 7 днів в тиждень, 24 години в добу (звичайно, далеко не кожен почне замовляти в три години ранку, але якщо кому-небудь все-таки прийде в голову, цей потенційний покупець дуже засмутиться, якщо сайт продавця не зможе тут же задовольнити його бажання);
-
дозволяти покупцям знайти саме ті товари, які їм потрібні, за допомогою новітніх технологій пошуку, що знімають необхідність в дорогому торговому персоналі;
-
нарешті, робити все це без затримок і помилок, властивих посередникам.
Партнери і споживачі почали чекати від електронних компаній саме задоволення всім трьом критеріям. Фірми нового зразка поступово стали стандартом електронної компанії, і стала зрозуміло, що якість сервісу, його швидкість і відносна дешевизна тепер невідокремлені один від одного і є обов'язковими атрибутами електронної торгівлі.[16]
Лідери електронної торгівлі повинні пропонувати товари і послуги абсолютно нового типу в рамках своєї галузі, щоб вигідно відрізнятися від конкурентів.
Виграють більше всіх той, кому вдасться першим знайти вірне новаторське рішення, що виводить його компанію на принципово новий рівень електронної торгівлі.[2]
З кожним днем в Україні стає все більше людей, що купують товари через Інтернет. Інші могли б робити покупки в Інтернеті, але поки не зважилися. Є категорія людей, які віртуальному середовищу взагалі не довіряють і нічого там купувати не збираються. Інтернет магазином є сайт, на якому виставлені пропозиції товарів або послуг і передбачена можливість замовлення товару або платної послуги в режимі on-line, зокрема по електронній пошті.
На жаль, магазини рідко проводять анкетування купівельної аудиторії: опити вимагають витрат, і не всі магазини можуть собі це дозволити. Проте, продавцям важливо знати, яка публіка заходить на сайт магазина і який дохід потенційного покупця. Великою підмогою в цьому питанні можуть бути дані, зібрані аналітичними службами. Більшість Інтернет-маркетологів при підготовці даних частіше покладаються на такий інструмент, як рейтинги і лічильники відвідин web- сторінок. Така статистика дозволяє з високим ступенем точність визначити переваги Інтернет аудиторії. За даними Rambler.ru, в робочі часи по робочих днях годинна аудиторія Рунета, тобто число користувачів, що відвідували Мережу протягом години, складає близько 250 тисяч чоловік, добова аудиторія наближається до півтора мільйонів. Основна частина відвідування Інтернет-магазинів доводиться на робочі дні, а у вихідні відвідуваність декілька падає. Видно, покупці користуються можливістю доступу в Інтернет переважно на роботі. Покупки в Інтернет-магазинах роблять не тільки приватних осіб, але і малий бізнес: наприклад, невеликі організації часто купують конторське устаткування і канцтовари для офісу.
Успіх електронної торгівлі багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет- торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів). [26]
Істотного зростання кількості Інтернет-магазинів в регіонах чекати поки не стоїть. Зрозуміло, це не стосується регіональних філій крупних магазинів. Є ніші, які зайняті достатньо крупними компаніями, що працюють на ринку Інтернет-торгівлі багато років. Швидше за все, будуть створені спеціалізовані підрозділи магазинів, що діють, орієнтовані на обслуговування замовлень, що поступають з регіонів.
Багато в чому успіх бізнесу B2C пов'язаний з розвитком телекомунікацій. В рамках СНД вже сформувалися більш менш активні торгові зони, що охоплюють Україну, Білорусію, Урал і Далекий Схід.
Рис. 1.2. Мережа передачі даних
До недавнього часу найбільш товарами, що часто купуються в Інтернеті, були програмне забезпечення, що комп'ютерні комплектують, книги, аудіозаписи на CD, відеофільми на касетах VHS і DVD. Проте сьогодні відвідувачі Інтернет-магазинів почали набувати і дорожчих товарів. Помітну активність почали проявляти торгові майданчики, що представляють антикварні магазини, художні галереї, салони мистецтва, що пропонують витвори образотворчого мистецтва, ювелірні вироби, меблі, предмети розкоші. Характеристики таких товарів, як книги, музичні записи, вино, бізнес-сувеніри і парфумерія, часто бувають відомі покупцеві ще до походу на сайт, оскільки часто достатньо знати ім'я виробника, щоб ухвалити рішення про покупку[32]. А ось делікатеси, пропоновані найбільшими Інтернет гастрономами, надихають небагато. Українці, що купують продукти харчування в Мережі, поза сумнівом, відчувають себе героями. Для більшості українців ковбаса з Інтернет магазина все ще є екзотикою. Говорять, що скоро з'явиться такий вид послуг, як віртуальна примірка одягу. Сьогодні ж придбання одягу без примірки вимагає від покупця певної сміливості. Припустимо, ви звикли носити джинси Levi’s 501-ої моделі. Якщо ви знаєте свій розмір і точно знаєте, що хочете купити саме ту модель, ви можете сміливо відправлятися у віртуальний магазин для оновлення гардероба. Навіть стилісти і візажисти також почали пропонувати свої послуги в Інтернеті. Вже сьогодні ви можете без проблем підібрати програмними методами відповідну модель зачіски в Мережі. У моду входять інтерактивні творчі сервіси. У Інтернеті є магазини, де клієнт сам конструює меблі для кімнати або офісу, сам збирає комбінацію з готових елементів різних конфігурацій, за яку готовий платити гроші. У якомусь сенсі це розвиваючий інтерактивний сервіс, спонукаючий до творчості. Знаючи реальний розмір простору, куди повинні встати меблі, можна самому сконструювати віртуальний інтер'єр. Навіть якщо така гра не завершиться покупкою, в такому сервісі є певна користь: це цікава іграшка для дорослих і дітей. Особливо активно розвивається в Мережі торгівля побутовою технікою. На сайтах крупних московських магазинів успішно продаються комп'ютери, стільникові телефони, кухонне устаткування і оргтехніка. Як правило, ці товари забезпечені технічними характеристиками, фотографіями і описом в стандартній і доступній формі. Оснащеність Інтернет-магазинів апаратними і програмними засобами ведення бізнесу неоднакова. Деякі магазини приймають замовлення по електронній пошті. Інші взагалі повідомляють лише номер телефону і поштову адресу, куди слід направити замовлення[28].
Із-за недостатнього розповсюдження електронних карт для оплати покупок в Інтернет- магазинах основна маса розрахунків відбувається готівкою при отриманні замовлення. В цьому випадку кур'єр виконує ще і роль касира. Найбільш популярні способи оплати в порядку убування: оплата готівкою при отриманні замовлення (більше 75% покупок); більше 60% магазинів приймають оплату через банк; меншину складають покупки, оплачувані через мережеві системи або за допомогою платіжних пластикових карт. Недостатня популярність пластикових карток частково пояснюється і недовір'ям, укоріненим в масовій свідомості. Не всі упевнено в тому, що привезуть саме той товар, який оплачується заздалегідь. Проте, недовір'я поступово поступається місцем бажанню користуватися благами цивілізації, зокрема електронними платежами.
Успіх того або іншого Інтернет-торгового ресурсу визначається не тільки тим, що саме можна там купити, але і тим, наскільки наочно і повно представлені предмети, що продаються. Переваги Інтернет-вітрини полягають в тому, що вона завжди доступна, до неї можна у будь-який момент повернутися і уважно ознайомитися із споживчими властивостями і зображенням запропонованого товару. Зрозуміло, вибір товарів в Інтернеті не завжди закінчується покупкою. Дуже часто вітрини Інтернет-магазинів використовуються як інформаційні ресурси, що дозволяють отримати докладну характеристику товару, побачити його фотографію, вибрати кращу модель, порівняти існуючі ціни на однотипні товари або послуги, прочитати коментарі, що залишаються іншими покупцями. Подача замовлення здійснюється в режимі on-line або по електронній пошті. Якщо Інтернет-магазин має достатньо стабільну відвідуваність, у нього є шанс добитися успіху. На якомусь етапі він може навіть обійтися без постійної рекламної підтримки. Як правило, на відвідуваність впливає маса чинників: час доби, можливості доступу користувача в Інтернет, свята, канікули. Нові явища в житті регіонів – віялові відключення електрики – теж впливають на відвідуваність. Деякі магазини прагнуть до того, щоб у них на сайті була більше супроводжуючої інформації, наприклад, онлайнові консультації фахівців з побутової техніки або відгуки читачів на книгу, що продається, або новий CD. Все це створює атмосферу, що спонукає покупця ухвалити позитивне рішення про покупку. Створення позитивного іміджу сайту вельми корисно. Були випадки, коли покупці магазинів, представлених в рейтингу Rambler’s TopShop зверталися до керівників проекту TopShop як до авторитетного журі з скаргами такого роду: «Ви тримаєте магазин N в своєму рейтинговому списку, а мене там погано обслужили». Негативна інформація у віртуальному середовищі розповсюджується дуже швидко.[38]
Сенс публікації і постійного оновлення добровільного рейтингу Інтернет-магазинів швидше не в тому, щоб порівнювати, який з магазинів краще і крутіше, а в тому, що користувачам потрібний каталог і рубрикатор. Тут дух конкуренції відступає перед необхідністю знати реальне положення справ в тому або іншому сегменті е-торгівлі. Ідея рейтингового каталогу достатньо проста. Це елементарний рубрикатор, де сайти збудовані в певному порядку. Користуючись статистикою покупок або відвідин, можна визначити ступінь популярності сайту, час пікових навантажень, характер запитів, що направляються відвідувачами і багато що інше. Рубрикація в TopShop’е влаштована за іншим принципом, ніж у Top100. Це обумовлено перш за все тим, що у TopShop і Top 100 різних цілей. Рейтинг TopShop мобільніший, краще відображає поточну ситуацію на ринку Інтернет-торгівлі. На сайті наочно показана динаміка надходження замовлень, регулярно міняються дані, що публікуються в прайс-листах. Учасники рейтингу зуміли обзавестися власною службою доставки. Сьогодні в рейтингу Rambler’s TopShop зареєстровано майже 2 тисячі великих і малих Інтернет-магазинів. У цей престижний «клуб гідних» приймаються лише ті, хто повністю відповідає всім вимогам, що пред'являються до учасників рейтингу. Беручи участь в рейтингу магазинів, маленька компанія може піднести свій каталог не менш гідний, чим більша. При створенні рейтингу основним завданням була об'єктивність і повнота.[5]
В Україні почала з'являтися велика кількість різноманітних інтернет- проектів. Це такі проекти, як
- проекти за поданням платного контента,
- проекти електронних торгових майданчиків,
- інтернет-аукціони,
- різнорідні портали,
- інтернет-магазини і ін.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
