80594 (589421), страница 2
Текст из файла (страница 2)
- електронна закупівля сировини і що комплектують, проведення електронних тендерів на постачання матеріалів;
- електронна торгівля основною продукцією. Розрахунки показують, що переклад на електронну торгівлю всього десятій частині цих ринків з розрахунку на фактичні об'єми 2007 року може принести крупній компанії економію понад 5-15 млн. дол. США.[11]
Виникнення і швидке розповсюдження в світі електронного бізнесу обумовлене поряд об'єктивно необхідних для цього умов і передумов. Перш за все, це високий рівень комп'ютеризації суспільства. Персональні комп'ютери, широкі, що отримали, розповсюдження у виробництві і побуті, стали матеріальною основою переходу більшої частини населення промислово розвинених країн до практичного оволодіння знанням і навиками користування сучасними інформаційними технологіями. Крім того, для швидкого розповсюдження електронного бізнесу необхідно, щоб інформаційний і технологічний потенціал Інтернет перевищив деякий критичний рівень, що відкриває доступ до нього не тільки порівняно обмеженого круга елітарних користувачів, але і широких мас населення. Ще однією передумовою електронізації бізнесу є досягнення певного рівня інтеграції (інформаційною і технологічною) внутрішньо корпоративних інформаційних систем і Інтернет. До середини 90-х років умови, необхідні для широкого розповсюдження найрізноманітніших форм електронного бізнесу, були досягнуті в багатьох країнах. [28, с. 61]
1.2 Форми і види електронної торгівлі
За останніх 5 років електронна торгівля стала чинником глобального значення. Спостерігається стрімке її зростання в світі. В Україні в мережі Інтернет функціонує більше 500 електронних магазинів і торгових майданчиків. Найбільш популярні магазини, торгуючі книгами, компакт-дисками, програмними продуктами, комп'ютерною технікою. Створюються галузеві торгові майданчики (метал, цінні папери). З'явилися холдинги, об'єднуючі ряд Інтернет - магазинів і що декларують щорічний дохід в декілька млн. дол. США.
Разом з традиційними секторами торгівлі "бізнес-бізнес" і "бізнес-споживач" в даний час на ринку послуг ЕТ можна виділити сегменти pc-commerce, m-commerce, t-commerce. На жаль, достатньо чіткої української термінології в області електронної торгівлі ще не склалася. Основні форми ЕТ реалізуються з використанням персональних комп'ютерів і мережі Інтернет: Інтернет - магазини, електронні торгові майданчики, електронні аукціони і Інтернет -біржі.[65]
У країнах Західної Європи і США набули поширення системи інтерактивного кабельного і супутникового телебачення (t-commerce), за допомогою яких користувачі не тільки можуть дивитися відеофільми, але і замовляти різні товари і послуги. Ці системи, за оцінкою більшості фахівців, надійніші, оскільки на відміну від Інтернет - магазинів реалізуються в замкнутих мережах без прямого доступу покупців до глобальних інформаційних мереж.
Новим напрямом розвитку електронної торгівлі є використання засобів мобільного доступу до мережі Інтернет для здійснення покупок (m-commerce). В умовах України, що має значну територію і низьку щільність населення, а також недостатньо розвинену наземну телекомунікаційну інфраструктуру у видалених регіонах, безпровідні технології підключення до мережі Інтернет можуть мати серйозну перспективу.
Прийнято виділяти чотири напрями електронній комерції:
-
бізнес - бізнес (business-to-business, B2B);
-
бізнес - споживач (business-to-consumer, B2C);
-
бізнес - адміністрація (business-to-administration, B2A);
-
споживач - адміністрація (consumer-to-administration, C2A).
Напрям бізнес-бізнес включає себе всі рівні інформаційної взаємодії між компаніями. При цьому використовуються спеціальні технології і стандарти електронного обміну даними, такі як EDI (Electronic Data Interchange).
Рис. 1.1. Склад учасників торгових В2В - майданів
Вигоди від подібної співпраці важко переоцінити. Наприклад, ділер дістає можливість самостійно розміщувати замовлення і стежити за ходом їх виконання, працюючи з базами даних постачальника і таким чином отримуючи необхідну інформацію про запаси продукції на складах. Так само і постачальник, маючи підключення до складських баз, може оперативно відстежувати запаси партнера, своєчасно їх поповнюючи. І подібні приклади можна знайти в будь-якій сфері взаємодії між компаніями.
Напрям бізнес-споживач представляється найбільш перспективним з комерційної точки зору. Його основу складає електронна роздрібна торгівля. У Інтернет працює велике число електронних магазинів, що пропонують широкий спектр товарів і послуг.[52, с. 61]
Бізнес - адміністрація. Взаємодія бізнесу і адміністрації включає ділові зв'язки комерційних структур з урядовими організаціями, починаючи від місцевих властей і закінчуючи міжнародними організаціям.
Наприклад, останнім часом в наявності прагнення урядів розвинених країн і керівництва міжнародних організацій активно використовувати Інтернет для проведення закупівель товарів і послуг шляхом публікації оголошень і результатів укладених операцій. Нерідко комерційні структури мають і можливість направляти свої пропозиції в електронному вигляді.
Споживач-адміністрація.
Цей напрям найменш розвинений, проте має вельми високий потенціал, який може бути використаний для організації взаємодії уряду і споживача, особливо в соціальній і податковій сфері.
Залежно від ринкової стратегії компанії можливі наступні форми присутності в Інтернет:
-
електронна візитна картка;
-
електронний каталог;
-
електронний магазин.
-
торгові Інтернет - системи
Електронна візитна картка є декількома сторінками з інформацією про компанію і її діяльність. Основна функція подібного сайту - надати можливість потенційному клієнтові познайомитися з послугами компанії, аналогічно звичайному бізнес довіднику або рекламному оголошенню.[21]
Більш просунутою формою інформування клієнта є електронний каталог з докладної інформації про товари і послуги, а часто - і з поточними цінами.
Електронний магазин дозволяє не тільки вибрати товар або послуги, але і оформити замовлення і зробити покупку через Інтернет.
Нарешті торгова Інтернет - система об'єднує в одне ціле Інтернет - магазин і традиційний магазин, із загальною системою логістики, управління товарними запасами і тому подібне.[4]
1.3 Організація електронної торгівлі в сучасних умовах
B кінці минулого року американські Інтернет - проекти були стурбовані одним: довести своїм інвесторам, що справи не так вже і погані і що на Інтернет - торгівлі з кінцевим споживачем рано ставити хрест. Вони розраховували, що сезон різдвяних розпродажів дозволить їм істотно поліпшити свої фінансові показники. Як видно із звітів, вдалося це небагато чим. Більшість торгових сайтів потерпіли нищівна поразка. У чому причини і в яких цифрах оцінюються втрати?
Американські консультанти протестували один з сайтів і прийшли в жах: 70% відвідувачів не змогли зробити покупку із-за складних і незручних систем реєстрації і пошуку. Запитавши власника сайту, яким чином перевірявся на зручність користування його клієнтський інтерфейс, консультанти почули: «Ми попросили оцінити сайт наших співробітників – людей, професійно пов'язаних з Інтернетом, знайомих з передовими технологіями обслуговування клієнтів і новітніми віяннями в області веб-сервера-дизайну». Після того, як були враховані зауваження «рядових» відвідувачів сайту, вже 80% користувачів змогли без особливих проблем зробити покупку.
Отримавши ці дані, консультанти вирішили протестувати провідні сайти, що продають споживачам модний одяг, книги, компакт-диски, електроніку і іграшки. Результати виявилися невтішними для власників Інтернет-магазинів Америки: 43% спроб зробити покупку виявилися невдалими. Якщо співвіднести цю цифру з об'ємом покупок в різдвяні свята, то можна порахувати, що електронні магазини миру втратили суму не менше $14 млрд.[61, с. 31]
Звичайно, об'єми Інтернет-торгівлі в Україні не ті, що в США. Якщо об'єм ринку В2В, по прогнозах, тільки до 2008 року досягне $1500 млн., то, відповідно до середньосвітового співвідношення секторів міжкорпоративних продажів і продажів кінцевому користувачеві, український ринок В2с в тому ж 2008 року складе приблизно $425 млн. Тобто в 2008 році, якщо орієнтуватися на дані «Експерта», ринок для Інтернет-магазинів в Україні можна оцінити максимум в $515 млн по найоптимістичніших прогнозах. Проте американські консультанти на основі своїх досліджень провідних сайтів пропонують рецепти, які дозволять підняти продажі мінімум на 20% (а це для українських Інтернет-продавців складе порядка $103 млн в рік).
Середнє співвідношення кількості відвідувачів сайту з кількістю людей, що зробили на нім покупку, за даними The Boston Consulting Group, однаково для всього світу і складає 1,8%. З цього виходить, що при відвідуваності торгового сайту в 1000 чоловік в день його власник має право розраховувати на 18 покупців. Якщо їх немає – значить, погано організований віртуальний торговий простір і самий час скористатися рекомендаціями американських консультантів.
Фахівці BCG рекомендують зробити спеціальні зусилля для того, щоб підвищити співвідношення відвідувачі/покупці хоч би на 10% (до 2%). Нагадаю, що для України це означатиме підвищення оборотів Інтернет-магазинів на $1,5 млн в рік. Ключовою проблемою, на думку BCG, є максимальна простота оформлення замовлення і платежу.
Для того, щоб чіткіше уявляти собі місце, яке компанія може зайняти у сфері електронної комерції, розглянемо приведену нижче схему. Компанія може проводити широкий спектр товарів, від газу і нафти до програмного забезпечення, або бути монопродуктовою. Далі розглянемо такий показник, як купівельна спроможність компанії певної галузі, вона або висока, або низька. Один з можливих сценаріїв наступний: якщо компанія проводить багато видів товарів, то має сенс створити sell-сайт, який використовуватимуть покупці продукції. Як приклад можна привести компанію Cisco, вісімдесят чотири відсотки продажів якої здійснюються за допомогою Інтернету.
У випадку якщо у компанії дуже висока купівельна спроможність, вона створює buy-сайт. Цей варіант використовують такі компанії, як General Motors, Ford, Chrysler в США. Їх частка в загальному об'ємі бізнесу в США складає в даний час сімдесят вісім відсотків. Використовуючи можливості Інтернету, ці компанії сприяють зростанню ефективності операцій зі своїми постачальниками.
Альтернатива для решти учасників ринку - електронні торгові майданчики. Компанія може не проводити великого асортименту товарів, але володіти достатньо високою купівельною спроможністю і стати учасником вертикального електронного ринку. А якщо у неї великий розкид напрямів діяльності, таких, як, наприклад, транспортні послуги, фінансові послуги або щось ще, їй необхідно націлюватися на участь в горизонтальному електронному ринку.
Створюючи ринок, компанія може піти декількома шляхами. По-перше, можна створити групу, зібравши голоси потенційних учасників. З цією метою проводяться дослідження крупних компаній; якщо ідея їм сподобається, вони стануть учасниками створюваного ринку. Інший варіант, коли декілька компаній, наприклад General Motors, Chrysler, Ford, утворюють єдиний товарний ринок і пропонують приєднатися до нього ще одній компанії, скажемо Volkswagen. Третій варіант - створення ринку "з нуля", адже ринків для багатьох товарів, наприклад пластмаси, раніше просто не існувало.[26]
А чи повинні всі так вже прагнути працювати на нових ринках? Навіть американські консультанти вважають, що в багатьох галузях електронна торгівля ще довго не займатиме значної частки ринку. Кінець кінцем ефективність використання електронного майданчика залежить від галузі, від виду виробничої діяльності. Якщо копання проводить предмети споживання, то ціновий тиск ринку на компанію набагато вищий, тому що товари взаємозамінні. Інший приклад: витрати процесу, наприклад, в галузях сфери обслуговування просто величезні, вони досягають сорока відсотків. Такі компанії зможуть значно заощадити на витратах при покупці, використовуючи електронну торгівлю. Разом з тим, вони можуть процвітати і не використовуючи B2B, продовжуючи працювати за старою схемою, і дійсно знаходитимуть постачальників, які запропонують їм вигідну ціну. Вони скажуть: "Американська економіка неефективна, тому що вона витрачається на інтернет-технології", - і все залишиться як і раніше.
Але ми вже зараз спостерігаємо приголомшливі зміни в способах ведення бізнесу, бачимо появу нових бізнес - стратегій. Компанії повинні бути в змозі дуже швидко міняти напрям свого бізнесу. Якщо вони зможуть це робити, то отримають значні переваги. Раніше, щоб почати працювати, мені необхідно було знайти постачальників, чим займався маркетинговий відділ, близько сотні чоловік. Після того, як постачальники були знайдені, я вів з ними переговори. Паралельна така ж співпраця йшло з фірмами, що займаються дизайном, забезпечують розповсюдження. Виробництво завжди супроводжували тисячі подібних процесів.[31]
Зараз, якщо у підприємства виникають труднощі з пошуком постачальників, воно може використовувати Інтернет. В даний час через нього можна здійснювати вже до п'ятдесяти відсотків подібних операцій, а протягом наступних чотирьох років можна повністю перемкнутися на цей ринок. Що це означає? Традиційний, звичний спосіб роботи з одними і тими ж постачальниками, дистриб'юторами, роздрібними торговцями повністю зміниться. Якщо інша компанія запропонує товар за вигіднішою ціною, підприємство купуватиме у неї, електронний ринок дозволяє йому це зробити, покаже безліч постачальників, у яких товар дешевший. Наступного разу, коли підприємству знов знадобиться щось купити, воно протягом доби знайде третього, четвертого постачальника, які за цей час встигнуть перебудувати свою роботу так, щоб запропонувати підприємству ще вигідніші умови і ціни.
Тим часом масовий перехід до електронної торгівлі викликає побоювання за долю ринків. І багато хто побоюється, чи не приведе одночасний вихід на єдиний ринок великого числа учасників, що не стримуються адміністративними межами, до значних коливань цін і, відповідно, прибутку компаній - учасниць ринку?















