Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

- Безпека

- Посилення існуючої системи

- Функціональна сумісність

Затрати. Електронна торгівля вимагає істотних інвестицій у нові технології які можуть торкнутися багатьох із основних ділових процесів компанії. Як всі головні ділові системи, електронні системи торгівлі вимагають істотних інвестицій в апаратні засоби, програмне забезпечення, укомплектування персоналом, і навчання. Комерційна діяльність має потребу у всеохоплюючому рішенні, яке буде простим у використанні і сприятиме збільшенню рентабельності.

Цінність. Компанії хочуть знати, що їхні інвестиції в електронні системи торгівлі окуплять себе і принесуть прибутки. Досягнення цілей типу визначення кола потенційних споживачів, автоматизації ділових процесів, скорочення вартості повинно гарантуватися. Системи, які використовуються для розв'язання таких задач, повинні бути досить гнучкі, щоб змінитися, коли змінюється бізнес.

Безпека. Internet забезпечує універсальний доступ, але компанії повинні захистити їхні активи від випадкового або зловмисного неправильного використання. Системний захист, однак, не повинен створити перешкоджаючу складність або зменшити гнучкість. Інформація клієнта також повинна бути захищена від внутрішнього й зовнішнього неправильного використання.

Посилення існуючої системи. Більшість компаній уже використає інформаційні технології для ведення бізнесу поза межами Internet, в таких сферах як маркетинг, управління замовленнями, складання рахунків, обслуговування клієнтів, тощо. Internet надає альтернативний додатковий спосіб ведення бізнесу, але обов'язково електронні системи торгівлі повні бути інтегрованими із вже існуючими таким чином, щоб не було дублювання функціональних можливостей й підтримувалися їх застосовність, поточна робота і надійність.

Функціональна сумісність. Коли системи двох або більше видів комерційної діяльності здатні обмінюватися документами без безпосереднього втручання, бізнес досягає скорочення вартості, поліпшеної роботи і збільшення динамічності ланцюжків створення вартості. Невдача по будь-якому із зазначеним пунктів може привести до краху всіх зусиль по впровадженню системи. Тому стратегія комерції компанії повинна бути розроблена так, щоб вирішувати всі ці проблеми й допомагати клієнтам досягати вигоди від електронної торгівлі.

Бачення компанією електронної торгівлі повинне також допомагати бізнесу встановлювати більш міцні відносини з партнерами й клієнтами.

Щоб створити основу для швидкого росту електронної комерції в аграрному бізнесі, підприємства аграрного сектору повинні прийняти ефективну політику технології електронної комерції, що полягає в наступних чотирьох критичних принципах:

Сильний захист інтелектуальної власності: Сильне авторське право, патент, і інші форми захисту інтелектуальної власності є ключовими до підбадьорення інформаційної економіки.[22]

Інтерактивна довіра: захист і таємність: Без упевненості споживача в безпеці, захисті, і таємності інформації в кібер-просторі, не буде ніякої електронної комерції й ніякого росту.

Вільна й відкрита міжнародна торгівля: Закриті ринки й дискримінаційна обробка будуть душити електронну комерцію. Internet — глобальне середовище, і правила інформаційної економіки повинні відбити той факт.

Вкладення в інфраструктуру технології електронної комерції: Підтримка фізичної інфраструктури, необхідної, щоб поставляти цифровий зміст, життєвий для заохочення технологічного росту.

Міждержавна програма створення мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки держав-учасників Співдружності Незалежних Держав розроблена в цілях реалізації Вирішення Ради розділів держав Співдружності від 21 червня 2000 року про хід виконання вирішень Ради розділів держав Співдружності Незалежних Держав від 2 квітня 1999 року про створення зони вільної торгівлі (997 463) і Програми дій з розвитку Співдружності Незалежних Держав на період до 2005 року, затвердженою Вирішенням Ради розділів урядів Співдружності Незалежних Держав від 20 червня 2000 року (997 452).

Створення міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів має на меті забезпечення інформаційної підтримки зовнішньоекономічної і підприємницької діяльності в державах-учасниках СНД, сприяючих підйому виробництва і розширенню товарообміну між державами Співдружності.

Рис.3.1. Переваги застосування електронного торгівлі в сфері АПК[31]

Мережа ІМЦ сприятиме ефективнішому виходу підприємств і організацій держав-учасників СНД в світовий торговельно-економічний простір, створивши додаткові можливості для:

- отримання доходів від транзитних проектів;

- встановлення тривалих і стабільних економічних відносин;

- зміцнення позитивного іміджу держав-учасників СНД на світовій арені як регіонального співтовариства, що формує цивілізований ринок на сучасній правовій і технологічній основі.

Міждержавна програма створення мережі інформаційно-маркетингових центрів (далі – ІМЦ) для просування товарів і послуг на національні ринки держав – учасників СНД на період до 2005 року (далі – Міждержавна програма) прийнята Вирішенням Ради розділів урядів країн СНД від 29.11.2001 р. і ратифікована Законом України №720-IV від 03.04.2003 р. Національним державним замовником Міждержавної програми в Україні є Міністерство аграрної політики України в особі державного підприємства “розрахунково-кліринговий центр”.

Створення мережі ІМЦ в Україні здійснюється через організації, визначені як регіональні і галузеві системні інтегратори Міждержавної програми, які забезпечують інтеграцію інформаційних і технологічних ресурсів на своїх територіальних і відомчих рівнях.

Проведення робіт із створення мережі ІМЦ в Україні показало, що Міждержавна програма, забезпечуючи розгортання інфраструктури для просування товарів і послуг на національні ринки держав – учасників СНД, є базовою по формуванню інформаційно-аналітичної і операційної платформи для реалізації інших міждержавних програм, які розгортаються органами виконавчої влади країн СНД по формуванню спільних ресурсних ринків (зерна, цукру, лізингу і ін.), а також по підключенню до глобальних торгових, біржових і бізнес-системам[24].

Реалізація вищезгаданої Міждержавної програми як основні елементи припускає розгортання системи моніторингу економічних процесів на галузевому, регіональному, міжгалузевому і міжрегіональному рівнях, забезпечення розрахунково-клірингового обслуговування для гарантування платежів, обслуговування операцій з відкладеним платежем, проведення клірингу і оптимізації взаєморозрахунків між учасниками ринку при здійсненні міжнародних торгових операцій в рамках мережі ІМЦ, а також припускає впровадження товарних деривативів для розгортання сучасних механізмів фінансово-кредитного обслуговування ринків базових товарних активів[30].

Вирішення цих завдань базується на використанні в рамках Міждержавної програми міжнародних стандартів в області електронного обміну документами (UN/EDIFACT) і електронного бізнесу (ebXML, UDDI і ін.), які дозволяють автоматизувати рутинні бізнес-процеси по пошуку бізнес-партнерів, логістичному, фінансовому, страховому супроводу торгових операцій, а також по моніторингу ринків, цін, ресурсопотоків і видів економічної діяльності.

Враховуючи важливість реалізації вищезгаданої Міждержавної програми, Вирішенням Ради розділів урядів країн СНД від 03.06.2005 вона була продовжена до 2008 року у зв'язку з недостатнім фінансуванням робіт протягом 2001-2005 років і пріоритетним значенням цієї програми для реалізації інших економічних програм (що зафіксоване дорученням Кабінету Міністрів України №44454/0/1-05 від 23.08.2005).

З 01.08.2005 р. в Україні почата дослідна експлуатація послуг мережі ІМЦ, з січня 2006 року почато промислове використання мережі ІМЦ шляхом впровадження послуг ІМЦ в різних галузях і регіонах СНД, а також шляхом розгортання електронних товаропровідних систем для обслуговування спільних ресурсних ринків держав – учасників СНД. Зараз в дослідну експлуатацію мережі ІМЦ окрім українських підприємств і організацій увійшли підприємства і органи виконавчої влади Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки Азербайджан і Республіки Вірменія, створення спільних ресурсних ринків країн СНД, що займаються питаннями (ринків зерна, цукру, лізингу і ін.).

В ході дослідної експлуатації мережі ІМЦ проводитиметься тестування і відробіток типових технічних рішень, а також здійснюватися залучення позабюджетних засобів для фінансування розділів програми ІМЦ відповідно до затвердженого плану сумісних заходів.

Керівником технічної експертної групи по дослідній експлуатації мережі ІМЦ в Україні є Чупрін Володимир Михайлович. Вся інформація про дослідну експлуатацію мережі ІМЦ в Україні знаходиться на сайті www.e-center.com.ua.

Планується здійснити низку організаційних заходів щодо створення національного, галузевих, регіональних та комерційних ІМЦ, провести інсталяцію серверного та телекомунікаційного обладнання і об’єднати створені ІМЦ на базі єдиної корпоративної мережі передачі інформації, забезпечити підключення національного сегменту мережі ІМЦ до мереж ІМЦ держав – учасниць СНД, узгодити формати інформаційної та операційної взаємодії в рамках мережі ІМЦ (зокрема, для електронного документообігу, електронного цифрового підпису тощо), забезпечити технічний захист інформації та інше. Планується забезпечити: 1) підтримку обслуговування міжнародних торгових угод в режимі онлайн на основі формування електронних репозитаріїв банківських, страхових, митних, транспортних та логістичних документів; 2) розгортання транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування; 3) узгодження з органами державного управління форматів надання послуг з економічного моніторингу цін, ресурсопотоків та видів економічної діяльності (КВЕД) в розрізі галузей та регіонів.

Планується створити національний та міждержавний інформаційно-маркетингові центри, на базі яких будуть розгорнуті електронні репозитарії та регістри для здійснення електронних угод і електронного обміну даними на базі міжнародних стандартів (ebXML, UN/CEFACT та ін.).

Технологічне наповнення інформаційної системи мережі ІМЦ планується здійснити, коли до послуг ІМЦ будуть підключені державні підприємства та організації з метою здійснення моніторингу їхніх економічних показників, а також підприємства приватної форми власності, які зацікавлені у використанні послуг ІМЦ для ведення електронного бізнесу та здійснення міжнародних торгових операцій. [18]

На протязі 2007-2008 років для органів державного управління будуть впроваджуватись послуги ІМЦ, які стосуються:

- статистичного моніторингу ринкових операцій;

- цінового моніторингу ринків;

- формування ресурсних балансів ринків;

- проведення бізнес-аналізу ринків (аналіз попиту та пропозиції на ринку; динамічний аналіз економічних та фінансових показників; визначення економічного потенціалу підприємств, галузей та ін.);

- оперативного аналізу стосовно питань податкової та митної політики держав – учасниць СНД та ін.

Всі роботи по дослідній експлуатації мережі ІМЦ сьогодні умовно розділені на наступні напрями:

1. Надання хостингу бізнес-сайтів підприємств в системі ContentNet із забезпеченням функцій електронних каталогів, онлайнових замовлень товарів і послуг, онлайнової роботи з партнерами, захищеної електронною поштою, хостингом фінансових показників і ін.

2. Підключення користувачів до мультисервісної мережі ІМЦ із забезпеченням інтегрованого надання послуг (Інтернет, IP-телефонії, “голос поверх широкосмугового каналу” VOB (Voice over Broadband), відео, мультимедійних конференцій і ін.).

3. Створення отраслевых/региональных сайтів в системі ContentNet з розгортанням на них на основі використання міжнародних стандартів (ebXML, UN/EDIFACT, UDDI і ін.): електронних реєстрів бізнес-профілів підприємств різних форм власності; електронного репозитарія (для структуризації, ведення і автоматизованого використання нормативно-правових отраслевых/региональных документів в семантичних бізнес-системах); електронного регістра (для ведення і надання електронних сервісів); системи економічного моніторингу цін, ринків і ресурсопотоків на галузевому/регіональному рівнях.

4. Розгортання системи економічного моніторингу цін, ресурсопотоків, кон'юнктура ринків (попиту-пропозиції) і видів економічної діяльності (КВЕД).

5. Розгортання систем електронного бізнесу (наприклад, товаропровідних систем, логістичних, платіжних, розрахунково-клірингових і ін.) в мережі ІМЦ на основі міжнародних стандартів (ebXML, UN/EDIFACT і ін.) з формуванням електронного репозитария і регістра для автоматизації здійснення електронних операцій і забезпечення електронного документообігу в мережі ІМЦ.

6. Розгортання інтелектуальної системи комутації контента для забезпечення доступу до інформаційних і прикладних ресурсів з будь-яких мультимедійних каналів і будь-яких видів терміналів (комп'ютерів, телефонів, мобільних телефонів і ін.), а також для обробки і маршрутизації контента відповідно до будь-яких інтелектуальних процедур.

В даний момент інформаційна система мережі ІМЦ забезпечує ведення на бізнес-сайтах підприємств даних про паспорт підприємства, його економічні показники, ведення електронних каталогів продукції і онлайнових прайс-листів, фінансових звітів і ін[31]. При цьому забезпечується можливість автоматичного розміщення замовлень на покупку, а також автоматичного формування договорів з одночасною комплектацією відповідних податкових, митних, страхових, логістичних і нормативних документів. Для органів державного управління почато впровадження системи моніторингу цін і економічних показників підприємств в розрізі галузей, регіонів і видів економічної діяльності (КВЕД).

Важливим елементом при реалізації Міждержавної програми є розгортання електронного Репозітарія і електронного Регістра, які, забезпечуючи накопичення і семантичну обробку іизнес-інформації, дозволяють підприємствам взаємодіяти в електронному вигляді. Репозітарій і Регістр забезпечують наступні ключові функції електронного бізнесу:

• створення і розміщення бізнес-профілів підприємств в Регістрі;

• централізоване накопичення бізнес-інформації в Репозітарії;

• пошук бізнес-партнерів і укладання угод про співпрацю між підприємствами;

• електронне уявлення і моделювання бізнес-процессів з вказівкою ролей учасників і видів операцій;

• узгодження протоколів торгових і бізнес-процедур;

• створення і моделювання бізнес-документів;

• відправка бізнес-документів через захищені і надійні служби повідомлень і ін.

На основі цих електронних систем планується розгортання електронної транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування, яка забезпечить супровід торгових операцій між підприємствами держав, – учасників СНД в рамках різноманітних товаропровідних систем. Необхідність розгортання транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування в рамках реалізації Міждержавної програми зафіксовано в дорученні Кабінету Міністрів України №2487/3/1-04 від 16.04.2004.

Характеристики

Список файлов ВКР