71151 (589211), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Необхідно особливо відзначити діяльність Товариства у важкі роки Першої світової війни та визвольних змагань. Велика заслуга Товариства в розвою економіки краю. Головною умовою культурного піднесення народу "Просвіта" вважала саме високий матеріальний рівень життя.
Новим етапом у розробці економічних програм в Галичині став організований "Просвітою" Перший український просвітньо-економічний конгрес 1909 року. Ініціаторам конгресу вдалось об'єднати зусилля просвітителів всієї України, з'ясувати й обговорити проблеми роз'єднаного народу, скоординувати свої дії.
Культурно-просвітницькі функції Товариства не обмежувалися виданням та розповсюдженням книжок.
Пропаганда української культури за межами Галичини для "Просвіти" була тісно пов'язана з необхідністю морально підтримати велику частину нашого народу, змушеного покинути рідну землю у зв'язку з важким матеріальним становищем. Про значення "Просвіти" для українців красномовно говорить той факт, що аналогічні організації відкривалися й ставали єдиним джерелом духовності для української еміграції в Канаді та Америці, де проживали тисячі українців, так само як і в Уругваї, Парагваї, Манчжурії та інших місцях, де українська громада нараховувала кілька сотень, а то часом і десятків чоловік. Завдяки галицькій "Просвіті" українське друковане слово забезпечувало культурні потреби українців в усіх куточках Земної кулі, що допомогло не тільки зберегти, але й збагатити українську культуру.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
.1. Андрусяк М. Нариси з історії галицького москвофільства.— Львів, 1935.
2. Багалій Д. Нарис української історіографії—К.: ВУАН, 1923.— Т. 1.— 108 с.
3. Барвінський В. Коротка історія Галичини продовж тисячоліття 907—1941.— Львів: Українське видавництво, 1941.—43 с.
4. Барвінський О. Історичний огляд засновин Народного дому у Львові.— Львів, 1908.—66 с.
5. Буковський Л. Книгарні — бібліотеки — академія. Спомини 1919— 1922.— Мюнхен, 1971.—152 с.
6. В польськім ярмі. Промова посла доктора О. Колесси, виголошена в бюджетовій дебатії дня 18 червня 1909 р.— Львів, 1909.—11 с.
7. Ваврик В. Телергоф. В 20 роковини народної трагедії галицько-руського народа.— Львів, 1934.—64 с.
8. Вахнянин Н. Спомини з життя.— Львів, 1908.— С. 105—106.
9. Велика історія України.— Вінніпег, 1948.— 976 с.
10. Вернадський В. Українській вопрос і русскоє общество // Родіна.—№ 1.— 1990.—91—95 с.
11. Возняк М. їв. Белей і Ол. Кониський. До зв'язків Галичини з Наддніпрянщиною в 80-х роках XIX ст.— Львів, 1928.—45 с.
12. Возняк М. Із зносин М. П. Драгоманова з Галичиною.— Львів, 1926.— С. 137—155.
13. Возняк М. Як пробудилося українське народне життя в Галичині за Австрії.—Львів, 1924.—180 с.
14. Галицько-руське письменство 1848—1865 р. р. на тлі тогочасних сускіль-но-політичних змагань галицько-руської інтелігенції.— Львів: НТШ, 1903.—146 с.
15. Галущинський М. Михайло Драгоманів — ідеолог Нової України.— Львів, 1921.—18 с.
16. Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців 1772— 1880.— Відень, 1917.
17. Грушевський М. Звідки пішло українство і до чого воно йде.— К., 1917.— 2-е вид.—16 с.
18. Грушевський М. Из польско-украинских отношений Галиции.— Петербург, 1907.—84 с.
19. Грушевський М. Национальньїй вопрос й автономия.— Петербург, 1907.—15 с.
20. Грушевський М. Освобождение России й украинский вопрос. Статьи й заметки.— Петербург, 1907.—201 с.
21. Дашкевич Я. Матеріали І. О. Левицького як джерело для бібліографічного словника // Історичні джерела та їх використання.— К.: Наукова думка, 1966.— Вип. 2.— С. 35—54.
22. Звіт з діяльності товариства "Просвіта" у Львові. — 1902 — 1938 р.
23. Звідомлення товариства "Просвіта" у Києві, заснованого в пам'ять Т. Г. Шевченка за 1906 р.— К., 1907.— 74 с.; 1908.— 71 с.
24. Звіт з діяльності філії "Просвіти" в Стрию, за час від 11 червня 1903 р. до мая 1904 р,— Львів, 1904.
25. Справозданє з діяльності товариства "Просвіта" за рік 1876 — 1900 р.
26. Справозданє Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта". — Катеринослав, 1907. — 16 с.
27. Справозданє українського товариства "Просвіта" у Миколаєві. — Миколаїв, 1909.— 18 с.
28. Статут товариства "Просвіта".— Львів, 1891.— 18 с.
ДОДАТКИ
СТАТУТ ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА" (Затверджений в 1913 р.)
А) ЦІЛЬ ТОВАРИСТВА І ОБЄМ Д1ЛАНЯ.
§ 1. Цілию Товариства є: просьвіта і піднесене культури та добробуту українського народу у всіх його верствах і напрямах житя.
§ 2. До осягнення сеї ціли прислугують Товариству отсі способи:
а) видаване усякого рода книжок, творів, письм, журналів і часо-писий в мові українській або після потреби иншій, особливож творів і письм популярних для сільського і міського люду,— та їх розширюване;
б) устне поучуванє народу в усяких справах просьвітних, культурних, господарських, торговельних і промислових, а то че-ред делегатів, люстраторів і мандрівних учителів;
в) закладанє в Галичині (§ 4) філій і читалень Товариства "Просвіта", як також поміч і оцінка над тими товариствами;
г) уладжуванє публичних лекций і викладів, літературно-музичних продукций, концертів, аматорських вистав театральних,— взагалі плекане музики та співу і ведене людового театру та кінотеатру;
д) уладжуванє народних сьвят та з'їздів і прогульок в ціли пізнання краю і народу на гідних звижуваня місць;
е) закладанє і удержуване бібліотек, народних музеїв, публічних читалень і випозичалень книжок, як також збиране і видаване всяких матеріалів, відносячих ся до пізнаня краю і народу;
ж) основуване і ведене книгарень, друкарень, переплетень і инших до осягнення цілий Товариства потрібних помічних підприємств;
з) уладжуванє і ведене шкіл: народних, середних і вис-ших, як також шкіл господарських, торговельних, ремісничих і промислових з мовою викладкою українською,— зглядно після потреби иншою,— та устроюванє курсів для неграмотних і курсів для доповняючої і підготовляючої науки, як також курсів торговельних, рільничих, промислових і домашнього господарства;
і) закладанє і ведене бурс, захоронок, захистів, діточих городів, вакацийних осель і инших добродійних заведень, в яких виховувала би ся убога а талановита молодіж відповідно до своїх здібнос-тий і потреб українського народа;
й) закладанє взірцевих господарств, досьвіднкх стаций, взірцевих садів, шкілок деревних і городів,— як також змаганє до зало-женя самостійних економічно-господарських інституций — як крамниці, шпіхлеря, каси позичкової, щадниці (§ 50) і инших спілок та підприємств рільничо-господарських, торговельних і промислових, з особливим узглядненєм домашнього промислу;
к) уділюванє помочи і поради при набуваню доброго насіня, машин, приладів та других рільничо-господарських і промислових витворів, як також вказуване жерел зарібку;
л) запомаганє материяльне письменників, артистів, учених, учителів народних і образуючої ся молодіжи стипендиями, преміями і иншими способами;
м) уладжуванє анкет, з'їздів і конгресів в справах прось-вітно-наукових і економічних;
н) оголошуване конкурсів і премій за найкращі твори письменства та умілости;
о) уладжуванє промислово-господарських і етнографічних вистав;
п) взагалі заохочуване всіх верств українського народа до просьвіти і науки; розбуджуване замилуваня до ощадности і праці, як також діланє всього, що може причинити ся до піднесеня просьвіти, культури і добробуту українського народу.
§ 3. В ціли придбаня або побільшеня своїх матеріяльних засобів приймає Товариство вкладки членів, добровільні дари, спадщини і записи, по одержаню на се дозволу властий. Взагалі може Товариство набувати на власність всякого рода предмети так движимі як не-движимі, з правного обігу невиключені і свобідно орудувати своїм майном і фондами під його заряд через когонебудь переданими.
Б) ОСІДОК ТОВАРИСТВА ІТЕРИТОРИЯЛЬНИЙ ОБСЯГ ДІЛАНЯ.
§ 4. Осідком Товариства є місто Львів, де пробуває також Головний Виділ,— а своєю діяльністю обіймає цілий край Галичину.
В) СКЛАД ТОВАРИСТВА, ПРАВА І ОБОВЯЗКИ ЧЛЕНІВ.
§ 5. Товариство складаєть ся з членів звичайних, почесних, добродіїв і спомагаючих.
§ 6. Членом звичайним є
а) кожда особа української народности, котру Головний Виділ Товариства як члена звичайного прийме;
б) громади, товариства і инші особи правні під тим самим услівєм.
§ 7. Членом почесним може бути кождий, хто яким ділом для українського народу або для Товариства високо заслужив ся і коли на запрошене Товариства (§ 19 в) цю почесть прийме.
§ 8. Членом добродієм може бути особа української народности, що зложить до Товариства одноразову вкладку 200 корон, згляд-но жертвує предмет тої вартости, та як члена-добродія Головний Виділ її прийме.
Під тим самим услівєм можуть стати членами добродіями громади, товариства і инші особи правні.
§ 9. Членом спомагаючим може бути кождий, хто:
а) зложить для Товариства одноразову вкладку найменше 20 (двацять) корон, або
б) зобовяжеть ся складати річно по одній (1) короні — і як такого члена Головний Виділ прийме.
§ 10. Звичайні члени Товариства мають право:
а) бувати на загальних зборах з голосом дорадним, забирати там голос, ставити внесеня і інтерпелювати Виділ, як і право пасивного вибору;
б) бувати на зборах філіяльних і окружних своїх філій і округів з голосом рішаючим та з правом на них вибирати і бути вибраним до виділу філії, як також на відпоручників на загальні збори Товариства;
в) вглядати по замкненю рахунків в часі 14. днів перед загальними зборами в книги Товариства;
г) перекладати Виділові письменне внесеня в справі видаваня діл і заряду майном, котрі Виділ має взяти під розвагу;
д) діставати безплатно по одному примірнику книжок популярних, видаваних Товариством по часі вступленя члена до Товариства, а призначених Головним Виділом для роздачі між членів;
е) діставати лєгітимациї членської приналежносте до Товариства;
ж) уживати членських відзнак і прапорів по одержаню на се дозволу власти. Українські громади і інститути беруть участь в зборах через своїх заступників, управнених до заступства законом згляд-но статутом.
§ 11. Почесні члени мають право:
а) бувати на загальних зборах Товариства і на зборах філії свого осідку з голосом рішаючим, забирати на них голос, ставляти внесення, як і право активного і пасивного вибору;
б) перекладати Виділови письменні внесення в справі видаваня діл і заряду майном, котрі Виділ має взяти під розвагу.
Члени добродії мають право:
а) бувати на загальних зборах Товариства і на зборах філії свого осідку з голосом рішаючим, забирати на них голос, ставляти внесеня, як і право активного та пасивного вибору;
б) предкладати Виділови письменно внесеня в справі видаваня діл і заряду майном, котрі Виділ має взяти під розвагу.
§ 12. Члени спомагаючі мають право подавати Головному Виділови зглядно філіяльному письменно внесеня в справі видавництв Товариства і заряду майном, котрі ті виділи мають взяти під розвагу.
§ 13. Звичайні члени мають обовязок:
а) платити до Товариства вкладки по чотири корони річно, однак Головний Виділ має право незаможним членам Товариства річну вкладку знизити. Зміна висоти вкладки може наступити тільки на загальних зборах, що зміною статута не вважаєть ся;
б) причиняти ся відповідною працею до осягнення спільної ціли Товариства;
в) підчиняти ся в справах Товариства тогож рішеням. Вільний від вкладок є:
а) хто шістьдесять (60) корон нараз зложить, або
б) кого Головний Виділ для заслуг коло Товариства від вкладок увільнить.
Г) ПРИНЯТЄ В ЧЛЕНИ Г УТРАТА ПРАВ ЧЛЕНА
§ 14. Членів звичайних, добродіїв і спомагаючих приймає Головний Виділ. Членів почесних іменує Загальний Збір на внесене Головного Виділу голосованєм без наради.
§ 15. Членом перестає бути:
а) хто зрече ся права належаня до Товариства;
б) хто за який знеславляючий злочин зістане правосильно засуджений;
в) хто з причини шкідливої для Товариства діяльности, або з причини нечесного чи неморального поведеня буде виключений з членів Товариства.
Про виключене члена з Товариства в случаях б) і в) рішає Головний Виділ. Виключеному членови прислугує право відклику до Загального Збору Товариства.
§ 16. Членом звичайним або спомагаючим перестає бути:
Хто, не будучи увільненим, через рік не платив вкладки, і мимо зазиву Головного Виділу під загрозою вичеркнення з членів Товариства, залеглости не вирівнав.
§ 17. Хто перестав бути членом, може знова вступити в члени тільки на підставі рішення Головного Виділу і по зложеню членської вкладки.
Д) ЗАРЯД ТОВАРИСТВА І ОБЄМ ЙОГО ДІЛАНЯ. 1. Загальний Збір.
§ 18. Найвисшою властию рішаючою Товариства є Загальний Збір членів.
Участь в Загальнім Зборі з рішаючим голосом прислугує:
а) відпоручникам звичайних членів, вибраним на зборах філіальних або окружних,— і відпоручникам читалень "Просвіти";
б) почесним членам і членам добродіям;
в) всім членам Головного Виділу Товариства, ак також кождо-часному голові зглядно заступникови голови або делєгатови Виділу кождої філії Товариства.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
