16900 (585733), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Якщо загальна сума фактичної помилки перевищує максимальну межу попередньої, то достовірність та об'єктивність зовнішньої звітності клієнта ставиться аудитором під сумнів [32 с.158].

Серед кількісних підходів до оцінки суттєвості найбільш поширено використовуються відносні показники.

Це означає, що помилки до 5% аудитор не бере до уваги; більше 10% вважаються суттєвими і аудитор вимагає внесення виправлень до фінансової звітності.

Якщо помилки знаходяться в інтервалі від 5 - 10%, то рішення щодо їх суттєвості приймає аудитор [14, с.33].

Проведемо розрахунок рівня суттєвості аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття" (табл.3.2).

Таблиця.3.2

Розрахунок рівня суттєвості аудиту розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття"

Назва статті	Сума статті, тис. грн.	Попередньо розрахована межа суттєвості
		Мінімальна межа		Максимальна межа
		%	сума	%	Сума
Інша поточна дебіторська заборгованість	280	2	5,6	4	11,2
Забезпечення виплат персоналу	0	1	0	2	0
Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці, страхування та бюджетом	2570	3	77,1	5	128,5

Таким чином, рівень суттєвості аудиту іншої поточної заборгованості знаходиться у межах 2-4% (або 5,6 - 11,2 тис. грн.); забезпечення виплат персоналу - у межах 1-2% (або 0 - 0 тис. грн.); це свідчить про те, що підприємство виплати персоналу не здійснювало, поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці, страхування та з бюджетом - у межах 3-5% або (77,1 - 128,5 тис. грн.).

Згідно з міжнародним стандартом аудиту 400 "Оцінка ризиків та внутрішній контроль" [15, с.25] визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури наявності та руху готової продукції. Аудиторський ризик поділяється на три різновиди: властивий ризик, ризик контролю та ризик не виявлення. У свою чергу, властивий ризик (IR) - це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим, окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках (або класів операцій), якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю

Ризик контролю (KR) - це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли б бути суттєвими, окремо або разом із викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій), не можна буде своєчасно запобігти (або виявити та виправити його) за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Ризик не виявлення (DR) - це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій) [32, с. 203].

У міжнародному стандарті 320 "Суттєвість в аудиті" [14] відзначено, що у процесі проведення аудиту аудитор оцінює суттєвість у взаємозв’язку з ризиком.

Цей ризик аудитор встановлює для себе сам. Він тісно пов'язаний з ризиком системи обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, тим менший ризик виявлення помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він не може на нього вплинути, то ризик виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тому він повинен зробити все необхідне, щоб звести ризик "виявлення" помилок до мінімуму [32, с. 207]. Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів [9]: бухгалтерського обліку підприємства; надійності систем контролю; аудиторських процедур.

Єдиної методики визначення величини аудиторського ризику не існує. Кожною фірмою чи аудитором проводяться самостійно розрахунки ризиків.

По даним зарубіжного досвіду допустимою величиною загального аудиторського ризику є величина, що визначається межею від 1 до 5%.

Модель розрахунку аудиторського ризику:

(3.1)

(3.2)

де AR - аудиторський ризик (%);

IR - властивий ризик (%);

KR - ризик контролю (%);

DR - ризик не виявлення помилок.

Таким чином результати розрахунку ризику не виявлення помилок на підприємстві “Кривбасшахтозакриття" після проведеного тестування наведені у додатку:

Отже, після того, як отримано відповіді на питання у вищезазначеному додатку 7, підраховано відповіді "так" і "ні":

Загальна кількість відповідей "так" - 15, загальна кількість відповідей "ні" - 14, загальна кількість питань -29 (див. дод.7).

Властивий ризик розраховується як співвідношення загальної кількості відповідей "так" до загальної кількості питань.

Отже, властивий ризик (IR) дорівнюватиме 52% (15/29).

Ризик контролю розраховується як співвідношення загальної кількості відповідей "ні" до загальної кількості питань.

Отже, ризик контролю (RC) дорівнюватиме 48% (14/29).

Для розрахунку ризику невиявлення помилок взято аудиторський ризик на рівні 2%. Отже, ризик невиявлення помилок (DR) дорівнюватиме 8% (0,02/ (0,52*0,48)).

Отже, зробимо висновок, що після розрахунку ризику не виявлення помилок на ДП “Кривбасшахтозакриття", результат становив 8% не виявлення помилок, і це свідчить про те, що аудитор не відмовився від проведення аудиту на базовому підприємстві тому, що ймовірність не виявлених помилок був значно малим.

3.2.5 Складання бюджет витрат часу на проведення аудиту, плану та програми аудиту

Після оцінки системи внутрішнього контролю аудитор склав загальний план (додаток 8) і програму проведення аудиту (додаток 9).

План проведення аудиту представляв собою перелік етапів проведення аудиторської перевірки, який містив перелік видів робіт і приблизні строки їх виконання. Він був складений до початку конкретної роботи з клієнтом і враховує такі ключові завдання:

схвалення замовника та укладання договору;

огляд результатів попереднього аудиту;

аналіз звітності;

аудиторські процедури;

тотожність синтетичного та аналітичного обліку згідно з зведеними документами та реєстрами;

співставлення бухгалтерського обліку із системою внутрішнього контролю на підприємстві;

коригування програми з урахуванням виявлених недоліків та зон ризиків

У процесі роботи аудитор не вносив корективи та зміни до плану.

План було погоджено з керівником підприємства.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту (додаток 9).

Програма аудиту представляв собою детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік був інструкцією для виконання аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма служить засобом контролю за роботою виконавців аудиту. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих процедур співпадають з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма містить перелік об’єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську перевірку.

Аудитор затвердив програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об’єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки. Програма оформлена у вигляді таблиці на кожен об’єкт перевірки окремо (додаток 9).

Для розрахунку бюджету часу (додаток 10) приймається до уваги попередня оцінка властивого ризику та ризику контролю, рівня суттєвості та попередній досвід.

Для проведення аудиту розрахунків з персоналом на

ДП “Кривбасшахтозакриття" призначено одного аудитора, двоє помічників аудитора (працівників підприємства).

Отже, після того як укладено договір на проведення аудиту на базовому підприємстві, та після оцінки аудиторського ризику аудитор склав загальний план аудиту в якому зазначив всі процедури які необхідно було провести, а після склав програму в якій зазначив суттєвість по процедурах аудиту та бюджет витрат часу на проведення аудиту. Після складання організаційних документів аудитор перейде до етапу планування.

3.3 Аудит розрахунків з персоналом

3.3.1 Аудит нарахування, утримання та виплати заробітної плати

Аудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснювалася за такими напрямками:

формування та використання фонду оплати праці;

розрахунки з оплати праці.

Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включав:

дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;

вибір раціональних форм оплати праці;

своєчасне впровадження прогресивних розцінок;

обґрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах;

доцільність впровадження контрактної форми оплати праці;

структуру джерел формування фонду оплати праці;

правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі.

На початковому етапі аудиторської перевірки з'ясовано правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу (додаток 3), нарядів, контрактів, розрахункових відомостей (додаток С), відповідних записів у обліку). Також аудитор з’ясував правильність нарахування заробітної плати (табл.3.3).

Аудитором перевірено розрахункову відомість (додаток С), в якій містилися нарахування, утримання та виплата заробітної плати за окремими працівниками та по підприємству в цілому і склав робочий документ (додатки 11-17).

Таблиця 3.3

Перевірка вірності нарахування зарплати на “Кривбасшахтозакриття” за 2007 рік

П.І. Б	Нараховано	Необх. Нарахувати	Відхилення (+, -)
			переплата	Недоплата
Вітюк В.І.	744,23	744,23	-	-
Ніщета В. В	732	732	-	-
Вітвіцький С.М.	1311,37	1311,37	-	-
Глінка О.В.	744	744	-	-

Як видно з табл. .3.4 відхилень при нарахуванні заробітної плати не виявлено.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитор ретельно ознайомився зі встановленими нормами для різних видів оплат.

Аудитором проаналізовано доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлено правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.

Аудитор перевірив правильність застосування тарифних ставок при погодинній оплаті праці,

Характеристики

Список файлов ВКР