16900 (585733), страница 8
Текст из файла (страница 8)
При кодуванні первинних документів показник "номер роботи", який запитується при вводі, не кодується, а при наборі цей показник вводиться як порядковий номер роботи з документа, який вводиться.
Нормативно-довідкова інформація створюється господарством на дату впровадження автоматизованої обробки інформації і надалі постійно коректується в цілях автоматизації розрахунків і здійснення автоматичних операцій для одержання вихідних документів.
Для накопичування даних по складанню форм річного звіту про працю і її оплату складається.
Розрахункова відомість (див. дод. С)
Платіжна відомість (див. дод. Т)
Розрахунковий листок (див. дод. Р)
Застосування комп’ютерних технологій обліку створює всі умови для поєднання переваг самої обчислювальної техніки з бухгалтерським інтелектом, втіленим у програмному забезпеченні, щодо розуміння глибинного коріння економічних явищ і процесів та досконалої методики обробки інформації, необхідної для обґрунтування управлінських рішень.
Розділ 3. Аудит та економічний аналіз розрахунків з персоналом
3.1 Мета і завдання аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом
Метою аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття" є:
дослідження правильності підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
вивчення стану внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку в питаннях дотримання законодавства та розрахунків з персоналом;
дослідження відповідності підписів керівника та бухгалтера у відомостях;
установлення достовірності, об’єктивності, законності і повноти відображення операції щодо розрахунків з персоналом;
дослідження правильності оформлення авансових звітів і прикладених до них документів та своєчасність подання їх до бухгалтерії підприємства;
вивчити аналіз використання фонду робочого часу;
дослідити аналіз продуктивність праці;
дослідити економіко математичну модель та обґрунтувати її практичні цінності на ДП “Кривбасшахтозакриття”;
розглянути структуру та динаміку виданих та не використаних підзвітних сум нарахування відпускних сум та утримання аліментів.;
Основними завданнями аудиту та аналізу розрахунків з персоналом є:
перевірка правильності нарахування і виплати заробітної плати;
перевірка чисельності працівників підприємства;
складання листа-зобов’язання і договору на проведення аудиту;
дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці та підзвітних сум;
перевірка правильності дотримання правил видання авансів;
перевірка своєчасності здавання авансових звітів;
перевірити достовірність інформації про використання робочого часу у суб'єкта господарювання;
перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум;
перевірка правильності нарахування відпускних сум та утримання аліментів;
складання аудиторського ризику та суттєвості в аудиті;
складання плану та програми аудиту;
перевірка аудиту нарахування заробітної плати та видачі підзвітних сум;
перевірка аудиту виплати заробітної плати та підзвітних сум;
проаналізувати розрахунки з персоналом, а саме: аналіз продуктивності праці, фонду заробітної плати, фонду використання робочого часу, структури і динаміки видачі і повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних та утримання аліментів.
Джерелами аудиту розрахунків з оплати праці є розрахунково - відомість (див. дод. С), табель обліку використання робочого часу (див. дод.3), накази й розпорядження по підприємству, авансові звіти (див. дод. Б) з прикладеними документами, дані синтетичного і аналітичного обліку, видаткові касові ордери (додаток В) баланс підприємства (див. дод. Г), регістр розрахунків відпускних лістів (додаток Ф).
Крім того, завданням аудиту являлось: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.
Отже, метою і завданням аудиту розрахунків з персоналом є перевірка та аналіз розрахунків з персоналом.
3.2 Організація та методика аудиту розрахунків з персоналом
3.2.1 Методи і прийоми проведення аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття”
Аудитор одержує аудиторські свідчення шляхом застосування однієї або кількох із процедур, які він безпосередньо використовує під час аудиту підприємства [31, с.232]:
перевірка;
опитування;
підрахунки.
При перевірці аудитор вивчав бухгалтерські регістри, документи, які дали
змогу зібрати аудиторські свідчення різного ступеня надійності. До основної категорії документальних аудиторських свідчень, які мають різний ступінь надійності належать: аудиторські свідчення.
При опитуванні аудитор визначив, що деяка інформація зберігається від обізнаних осіб клієнта.
При підрахунку аудитор перевірив відповідності сум, які зазначені в регістрах обліку і первинних документах.
Отже, контрольно-аудиторські процедури - це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів контролю процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення.
З метою отримання доказів аудитор застосовував при аудиті необхідні методи та прийоми
У таблиці 3.1 наведено перелік аудиторських прийомів, які було застосовано при проведенні аудиту розрахунків з персоналом на
ДП “Кривбасшахтозакриття”.
Таблиця 3.1
Перелік планованих аудиторських процедур на ДП “Кривбасшахтозакриття”
Розділи програми | Види аудиторських прийомів | ||||||||
Інвентаризація | Обстеження | Письмовий запит | Усне опитування | Документтальна перевірка | Сканування | Арифметична перевірка | Аналітичні | Інші (зазначити) | |
Нарахування, утримання та виплата заробітної плати | + | + | + | + | |||||
Нарахування відпускних сум | + | + | + | + | |||||
Утримання аліментів | + | + | + | + | |||||
Видача та повернення не використаних підзвітних сум | + | + | + | + |
Отже, при аудиті нарахування, утримання та виплати заробітної плати були використані аналітичні прийоми, документальна та арифметична перевірка. При аудиті нарахування відпускних сум, утримання аліментів та видачі та повернення не використаних підзвітних сум були використані обстеження, усне опитування, документальна та арифметична перевірка.
За аудитором лежить право вибору тих чи інших методів та прийомів. В даному випадку при проведенні аудиту на ДП “Кривбасшахтозакриття" були застосовані такі методи дослідження, як обстеження, усне опитування, документальна, арифметична перевірка та аналітичні прийоми.
3.2.2 Складання організаційних документів
Після ознайомлення з діяльністю підприємства та досягнення чіткого розуміння умов завдання, аудитором складено лист-зобов’язання (додаток 4). Цей нормативний акт документував і підтверджував прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму звітів і висновків
Закон України "Про аудиторську діяльність" [1] визначає право замовника на вільний вибір аудитора. Після вибору та схвалення укладено договір (додаток 5), на підставі якого надано аудиторські послуги у вигляді консультацій.
У договорі визначено такі розділи [2]:
предмет і термін перевірки;
обсяг аудиторських послуг;
розмір і умови оплати;
відповідальність сторін.
Після укладення договору розпочато роботи першого рівня планування. Попередньо аудитор оцінив можливості проведення робіт і визначені замовником терміни з врахуванням професійного рівня свого персоналу, його зайнятості у інших перевірках. Також під час укладання договору вирішено необхідність залучення експертів з окремих питань чи помічників аудитора [31, с.147].
Договір на проведення аудиту основний документ, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджував, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі.
Отже після того як аудитор надіслав на ДП “Кривбасшахтозакриття" листа-зобов’язання, між сторонами був укладений договір на проведення аудиторської перевірки (див. дод.5), в якому були ті пункти з якими сторони цілком згодні.
3.2.3 Оцінка системи внутрішнього контролю на підприємстві
Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор дав оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. В процесі такої оцінки не встановив ймовірність наявності помилок в бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації.
Основною метою внутрішнього контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану ДП “Кривбасшахтозакриття", виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації до органу управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, бригад, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань проводиться на даному підприємстві їх керівниками і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов’язків, а також штатними контролерами [31, с.165].
Суб’єктами внутрішнього контролю на ДП “Кривбасшахтозакриття”є:
управлінський персонал;
обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення господарських процесів;
спеціальні внутрішні контролюючі служби, які створюються з метою проведення того чи іншого контролю:
інвентаризаційні комісії;
комісії з розслідування незвичайних подій.
Посадові особи здійснюють контрольні функції при виконанні своїх функціональних обов’язків. Нормативно вони зафіксовані в посадових інструкціях. Наприклад, обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов’язків виконує відповідні контрольні функції, які забезпечують надання користувачам фінансової звітності для відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Слід відзначити, що система бухгалтерського обліку економічного суб’єкта вважався ефективним, та в ході фіксації господарських операцій виконувалися наступні вимоги:
1) операції в обліку правильно відображають період їх здійснення;
2) операції в обліку зафіксовані в правильних сумах;
3) операції правильно і у відповідності з діючими нормативними положеннями і обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку;
4) зафіксовані всі деталі операцій, які мають суттєве значення для обліку і звітності;
5) обмежена можливість виникнення зловживань.
Аудитором оцінено систему внутрішнього контролю клієнта в наступні три етапи:
загальне ознайомлення з системою внутрішнього контролю;
первинна оцінка системи внутрішнього контролю;
підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю.
На стадії загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю аудитором отримано загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор прийняв рішення про те, що доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю клієнта [31, с. 195].
Аудитор, прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру системі внутрішнього контролю, в ході аудиторської перевірки здійснював процедури підтвердження достовірності цієї оцінки, які розробив самостійно.
Всі етапи оцінки системи внутрішнього контролю належним чином документувались із зазначенням аргументів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї системи чи окремим засобам контролю або приймаючи рішення, яке вплине на планування аудиторських послуг.
Слід відзначити, що на “Кривбасшахтозакриття" відносно ефективна система внутрішнього контролю (додаток 6), так як підприємство має досить не складну організаційну структуру, крім того, належним чином розподілені функції керування й відповідальності, у більшості з переглянутих документів виправлень виявлено не було, всі необхідні підписи на документах присутні тощо.
3.2.4 Виявлення аудиторського ризику та визначення рівня суттєвості
Суттєвість - це суперечність у показниках первинних документів, аналітичному обліку і звітності, що перевищують еквівалент 10$ США у національній валюті України на день складання певних документів, а також розходження, які впливають на зміну показників первинних документів, аналітичного обліку, статей річного балансу та річної звітності і тягнуть за собою їх зменшення чи збільшення [32, с.156].
Якщо фактична помилка, розрахована у результаті тестування, більша за мінімальну межу та менша за максимальну межу, аудитор необхідно розширює інформаційну базу тестування з метою збільшення допоміжних фактів про ступінь достовірності даних.