14878 (585550), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Урожайність та якість проміжних посівів залежить від кількісного складу травосумішок. У чистих посівах злакові вили забезпечують урожайність, багату на вуглеводи, але бідну на білки; бобові навпаки, агаті на білки, але в них міститься незначна кількість вуглеводів.

Враховуючи ці фактори ряд дослідників розробили рекомендації норми заготівлі кормів на корову для розробки раціональної структури кормо виробництва а господарствах, спеціалізована них на виробництві молока в умовах Західного регіону. Наведена структура показана в таблиці 2.3..

Таблиця 2.3

Примірні норми заготівлі кормів на корову за рік з врахуванням продуктивності тварин[56,с.145]

Так, що враховуючи роль кормової бази для молочного скотарства, в господарствах, зайнятих на виробництві молока кормові культури повинні займати не менше 55-60% плащі сівозміни, в тому числі чисті посіви багаторічних бобових трав і бобово-злакових сумішок – 25-30% постійної площі чи 70-80% площі під кормовими травами. Питома вага чистих посівів люцерни в структурі посівів багаторічних трав бажано доводити до 25-30%. І в господарствах Іршавського району, які відносилися до передгірної зони можна рекомендувати такі сівозміни:

І. 1 – конюшина червона на 2-3 укоса; 2 – озимі, картопля; 3 – кукурудза; 4 – зернобобові; 5 – озимі; 6 – кукурудза на силос; 7 – кукурудза на зерно; 8 – озимі, ярі зернові з підсівом конюшини.

ІІ. 1 – конюшина червона на 2-3 укоса; 2 – озимі; 3 – кукурудза і зернобобові; 4 – кукурудза; 5 – озимі; 6 – картопля, кормова морква; 7 – кукурудза; 8 – однорічні бобово-злакові суміші на зелений корм з підсівом багаторічних трав.

ІІІ. 1-2-3 – багаторічні бобові трави; 4 – озимий ячмінь; 5. озима пшениця; 6 – кукурудза; 7 – кукурудза; в – однорічні бобово-злакові суміші на зелений корм з підсівом багаторічних трав[64,с.46-48].

Отже, дотримання цих рекомендацій дасть змогу відчутно зменшити кормову базу, що у свою чергу призведе до забезпечення повноцінними кормами худобу і приведе до збільшення продуктивності корів. Це й пріоритетний напрямок розвитку молочного скотарства Іршавського району.

2.2 Економічні умови розвитку молочного скотарства в Іршавському районі

Для успішного функціонування будь-якого підприємства будь-якої галузі необхідною умовою є наявність ринків збуту. І ще необхідною умовою має бути те, щоб ці ринки забезпечували повну реалізацію виготовленої продукції.

В науці розрізняють місцеві ринки, тобто ті які тяжіють до місць вироблення продукції ,в виробництві молока якраз ці ринки відіграють вирішальну роль. Так як молочна продукція, зокрема молоко, є швидкопсующоюся продукцією, то наявність місцевих ринків з достатнім попитом на продукцію є запорукою успішного виробництва. Розрізняють ще регіональні ринки, але в теперішніх умовах на них орієнтуються тільки ті господарства, які мають високу інтенсифікацію виробництва, високу якість молока.

Та для більшості господарств району орієнтація на регіональний ринок можлива лише на перспективу.

В Іршавському районі проживає 100,3 тис. чол., з них 15 тис. У районному центрі м. Іршава, 10 тис. чол. у смт. Ільниця. Тобто можна вважати, що міського населення близько 25 тис. чол, тобто четверта частина. Якщо вважати, що норма споживання молока ,молокопродуктів становить 380 кг (за рекомендаціями Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування) то мінімальний розмір потреби в молоці і молокопродуктах буде складати 40,17 тис. кг, а за минулий рік господарствами вироблено 36,642 тис. т молока. Адже потреба в молокопродуктах є набагато вищою, адже велика кількість сільського населення купує масло, сметану і інші молокопродукти , які не можна якісно виробляти в домашніх умовах. Також потрібно врахувати, що для вироблення масла, сметани ,сирів потрібно набагато більше молока ніж виходить готової продукції. Також зі всієї кількості виробленого молока реалізовано тільки 524 т. Отже цей показник не забезпечує мінімальної потреби в молокопродуктах.

Проаналізувавши ситуацію на ринках району , я дійшов висновку, що є досить значний попит на молочну продукцію. Я дійшов такого висновку тому , що на ринку досить в значній кількості присутні молокопродукти зі суміжних областей ,і навіть незначна частина з центральних областей ( в більшості це сметана, йогурти і інші подібні молочні продукти відомих українських виробників). І якщо економічно вигідно привозити чи закуповувати продукцію в заводів з великою відстанню доставки, то це означає, що є попит на відповідну продукцію.

Але для того щоб продукція користувалась попитом потрібна висока якість продукту . Звідси випливає, що значний вплив на конкурентоспроможність молокопродуктів має якість сировини, яка надходить у переробну промисловість. Якість молока характеризують: вміст жиру, білка, наявність амінокислот (біля 20) і стільки ж жирних кислот, великий асортимент мінеральних речовин (понад 25), вітамінів (12), всього понад 90 найцінніших компонентів. Одним з основних параметрів якості молока є вміст в ньому жиру. Саме цей показник встановлений з 1 січня 1984 року як єдиний базис жирності молока – 3,4% для всіх областей України. Отже чим вища жирність, тим вища якість, а значить закупівельна ціна і тим більший попит на якісну продукцію.

Наразі жирність молока в районі коливається в межах 3,2 – 3 ,4 %. Це слабенькі показники. Такі показники зумовлені комплексом чинників, в першу чергу, погіршення умов годівлі корів, зокрема структури раціонів, дефіцитом високо енергетичних кормів і перетравного протеїну. Найкраще за технологічними властивостями молоко й найвищої якості сир були отриманні при згодовуванні коровам 270 г на 1 кг молока. Введення в раціон корів соняшникової макухи до 200 г на 1 кг молока сприяє збільшенню вмісту жиру в молоці на 0, 2 – 0,4% [56,c.160]. Також добра якість молока залежить від санітарно-гігієнічних показників: рівня бактеріального вмісту, механічної забрудненості, ступеня чистоти тощо. Отже якість сировини залежить від багатьох чинників, що зумовлює здійснювати комплексну оцінку якості молока відповідно до вимог Держстандарту.

Закупівля молока в більшості господарств, а також у населення здійснюється поки що відповідно до вимог ГОСТ 13264-70 Затвердженого Міністерством охорони здоров’я УРСР 11січня 1970 року. Молоко повинно бути від здорових корів, незбиране, свіже і відповідними вимогами санітарно-ветеренарських правил для молочних ферм України.

Для реалізації у переробну промисловість допускається молоко з кислотністю не вище 21Т, бактеріальним вмістом не вище ІІІ класу і чистотою не нижче ІІ групи. Молоко повинно відповідати вимогам цього ДЕСТу за зовнішнім виглядом, консистенцією, смаком ,запахом і кольором.

Отже для того щоб був постійний попит на молоко у його виробників з боку переробних підприємств і інших установ необхідно постійно підвищувати його якість, дотримуватись норм ДЕСТу.

Відомо що якість молокопродуктів залежить від ряду чинників. Найважливішим з них є дотримування технології і технологічно дисципліни. Якість кінцевого продукту на 35-40% залежить від цього чинника, 10 – 12 % залежить від сировини ,яка надходить на переробку.

Для підвищення якості молока і молокопродуктів необхідно здійснити ряд заходів доклавши взаємо погодженні зусилля виробників і підприємств молочної промисловості. На практиці молокозаводи приймають від господарств молоко різних сортів за диференційованими закупівельними цінами, але потім зливають його в одну посудину без поділу на сорти. Все це має негативний вплив на якість молокопродуктів, знижує їх конкурентоспроможність на світовому ринку, а отже, гальмує розвиток молоко продуктового підкомплекса в цілому і молочне скотарство зокрема. Найбільше страждають від цього виробники молока, які здають молоко найвищого ґатунку, бо коли підприємства переробних галузей змішують молоко різних господарств, з різним сортом, то його якість погіршується, отже ціна виробляючих продуктів буде нижчою, відповідно закупівельна ціна на молоко буде також нижчою.

Молоко володіє бактерицидними властивостями, які зберігаються протягом 2 – 3 годин, після чого в ньому збільшується кількість мікроорганізмів і підвищується кислотність. Період, протягом якого молоко володіє такими властивостями , називається бактерицидним періодом (фазою). Охолодження молока до 10*С дає змогу не змінювати його кислотність від 12 до 21 год. У світовій практиці вважається, що температура охолодженого молока повинна бути в межах 2 – 3*С. Це дає змогу зберігати його протягом 2 – 3 діб. Ось чому на кожній фермі після видоювання молоко дуже важливо домогтися його негайної первинної обробки та охолодження до температури 10*С і нижче.

Дотримуватись всіх цих заходів дасть змогу виробникам молока підвищити, або навіть не підвищити, а скоріше за все не дати молоку знищити свої якості. Адже в більшості господарств устаткування застаріло фізично і морально, а видоювання корів здійснюється ручним способом, що не ефективно з одного боку, і в більшості випадків не відповідає санітарно-гігієнічним нормам.

Отже, враховуючи всі ці умови сформувався відповідний ринок молока в Іршавському районі. Рівень розвитку показаний в таблиці 2 4.

Характеристики

Список файлов ВКР