Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Отже рівень та економічна ефективність виробництва продукції скотарства здебільшого залежить від ступеня використання біологічних особливостей різних порід худоби, засобів виробництва, кормів і праці тваринників.

Скотарство проявляє специфічну особливість до землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Споживаючи велику кількість різноманітних кормів, воно стимулює всебічне використання не тільки орних земель, а й природних кормових угідь і цим сприяє збільшенню виходу продукції з одиниці земельної площі. Так як існують значні відмінності між природно-економічними зонами України у структурі земель сільськогосподарського користування, то це зумовлює різні напрями спеціалізації тваринництва. Так наприклад, Західний регіон, де розташовано близько 30% наявних в Україні природних сіножатей понад 19% пасовищ, має сприятливі умови для розвитку молочно-м”ясного скотарства. Порівняти можливості Закарпатської області і Іршавського району зокрема можна подивившись таблицю 1.5

Таблиця 1.5

Площа і структура сільськогосподарських угідь Західної України (господарства всіх категорій, за 2001 рік)

[75,с.15;76,с.16;77,с.16]

З таблиці видно, Закарпатська область має найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь сіножатей і пасовищ. Все це говорить про те, що в Закарпатській області і в Іршавському районі зокрема є сприятливі умови для розвитку скотарства. А в області ця галузь є досить перспективною, адже з наявних ресурсів скотарство теоретично забезпечено ресурсами на досить високому рівні.

Також характерною особливістю скотарства є те, що воно має повсюдне розміщення. Це зумовлюється органічним зв’язком галузей тваринництва і землеробства та використанням для годівлі худоби рослинності природних кормових угідь. Напрямок спеціалізації скотарства. Рівень його концентрації та обсяги виробництва продуктів у певних районах визначаються, разом з іншими умовами, густотою і співвідношенням сільського і міського населення. Це особливо стосується спеціалізації господарств на виробництві мало транспортабельних продуктів.

Важливою особливістю скотарства є те, що тварини перебувають на стаціонарному утриманні, постійність і ритмічність багатьох виробничих процесів на фермах (водопостачання, приготування і роздавання кормів, видалення гною, доїння корів тощо) створюють валкі можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва. Усе це дає змогу за короткий час різко підвищити продуктивність праці в галузі скотарства і досягти високої економічної ефективності виробництва продукції.

Одна з головних і найважливіших особливостей молочного скотарства – виробництво продукції, що швидко псується (молоко). При рівномірному надходженні великої кількості молока виникає потреба в спеціальних виробничих приміщеннях і обладнанні для охолодження, первинної обробки, зберігання, транспортування тощо. Нестача або недосконалість обладнання, а також затримка в транспортуванні молока призводять до великих економічних втрат[74,с.22-24].

Особливості молока як харчового продукту зумовлені його хімічним складом і особливостями окремих компонентів, які забезпечують високу поживність та біологічну цінність. У молоці більше 160 різноманітних компонентів, у тому числі 25 мінеральних речовин, понад 60 жирних кислот та 20 амінокислот, десятки ферментів, гормонів, декілька видів молочного цукру. На специфічних особливостях окремих компонентів у переробній промисловості базується виготовлення різноманітних продуктів, які мають велику біологічну цінність, дієтичні властивості та лікувальне значення. Виходячи з цього, молочна промисловість України має специфічну особливість – спеціалізується на виробництві різноманітних продуктів, отже, зумовлена організовувати різні підприємства: міські молочні, маслоробні, сироробні заводи, молочноконсервні комбінати, спеціалізовані підприємства з виробництва знежиреного молока та замінників незбираного молока тощо. Їх розміщують у конкретному регіоні України з врахуванням таких особливостей: наявності сировини, транспортабельності молочної продукції, співвідношенням обсягів вихідної сировини і готової продукції, густоти населення, особливо міського та інших чинників.

Скорочення транспортних витрат на доставку сировини та готової продукції є однією з найважливіших умов, яка визначає раціональне розміщення і розмір підприємств. У зв’язку з цим одні підприємства молочної промисловості розміщують близько джерел сировини, інші поблизу пунктів споживання.

Підприємства першої групи включають маслоробні, сироробні заводи, молочноконсервні заводи та виробників сиру і сметани. На цих підприємствах виробляють яка, потребує значно більшого обсягу перероблюваної сировини, ніж обсяг готової продукції. Так, наприклад, витрати сировини на підприємствах молочної промисловості Західного регіону для виробництва 1 тонни масла становлять 22-23 тонни, 1 тонни сиру – 9,5-10,5 тонн, 1 тонни сухого молока – 8,5 тонн, 1 тонни згущеного молока – 2,5 тонни, 1 тонни сметани – 8,5-9,5 тонн. Отже, транспортні витрати на доставку сировини в багато разів перевищують витрати на доставку готової продукції. Молочні консерви, сухе молоко, а також сир, масло при відповідних умовах можуть довго зберігатися в холодильних камерах на базах. Крім цього, вони транспортабельні, що дає можливість реалізовувати їх в інші економічні регіони.

При розміщення окремих підприємств цієї групи враховують ряд умов. Наприклад, молочноконсервні заводи доцільно розташовувати високої щільності молока, де є джерела палива, води. Підприємства з виробництва цільномолочної продукції, як правило розміщують у пунктах споживання – в містах, великих промислових центрах і курортних регіонах. Тут виробляють продукцію тривалість зберігання і реалізації якої обмежується днями або годинами. Значну частину цільномолочної продукції розливають у дрібну тару, маса якої разом з ящиками значно перевищу масу готового продукту, внаслідок чого транспортування готової продукції обходиться дорожче, ніж доставка сировини.

Слід зазначити, що витрати сировини на виготовлення сиру і сметани в декілька разів перевищують масу готової продукції. А виробляти сир і сметану на міських молочних заводах з великим радіусом завезення економічно недоцільно. Вигідніше доставляти ці продукти з районних молочних заводів безпосередньо у торгову мережу.

Роль і значення молочного скотарства в народному господарстві визначається перш за все виробництвом надзвичайно важливих і незамінних молочних продуктів для харчування населення. За рекомендаціями Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування, норма споживання молока і молочних продуктів на душу населення України становить 390 кг одну третину за калорійністю добового раціону. У молоці містяться всі речовини пластичного та енергетичного характеру, необхідні організму людини білки, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, вітаміни тощо.

Будучи цінним харчовим продуктом, молоко у ряді випадків є лікувально-профілактичним засобом. Його застосовують при шлунково-кишкових і серцево-судинних захворюваннях, при отруєнні сіллю важких металів, кислотами та лугами, йодом і бромом.

Молочне скотарство Західного регіону України – найтрудомісткіша галузь сільського господарства. У сумарних трудових затратах сільськогосподарського виробництва громадського сектора на частку молочного скотарства припадало в 2002 році 24.8%, а тваринництва – 47.5%[56,с.64-65].

Особливо важливе значення молочного скотарства як молоко продуктового під комплексу взагалі в економіці агропромислового комплексу полягає в тому, що його продукції щоденно поступає в реалізацію. Це дає можливість безперервно поповнювати оборотні кошти як господарств, так і підприємств молочної промисловості. Також велике значення молочної промисловості полягає в тому, що вона з одного виду сировини – молока – виготовляє багато різних харчових продуктів, які відрізняються властивостями, складом і поживністю.

За допомогою промислової переробки мало транспортабельної сировини – молоко перетворюється у транспортабельні продукти – масло, сир, сухе молоко, які можуть зберігатись протягом тривалого часу. Це дає можливість розширювати регіони збуту молочних продуктів, постачати регіони, які не забезпеченні такими продуктами місцевого виробництва. Отже, молочна промисловість і молочне скотарство зокрема сприяє поглибленню територіального розподілу праці, що дає змогу в повній мірі використовувати тих регіонів і районів, де є найкращі умови для розвитку молочного скотарства.

Продукція молочної промисловості розрахована не тільки для споживання, а й широко використовується у різних галузях харчової промисловості та громадському харчуванні як сировина для виробництва кондитерських, хлібобулочних, м’ясних виробів тощо. Окремі складові частини молока (після його переробки) використовуються в інших галуззях промисловості. Так, наприклад, казеїн застосовується для виробництва технічних виробів, молочний цукор – у медичній промисловості.

Треба зазначити, що молочне скотарство як складова молоко продуктового підкомплексу виконує важливу соціально-економічну функцію, а саме: забезпечує суспільство незамінними продуктами харчування;безперервно поповнює оборотні кошти товаровиробників і постачає сировину для інших галузей народного господарства.

З освоєнням виробничих потужностей, запровадженням ресурсозберігаючих і безвідходних технологій, розширенням асортименту виробляємо високоякісної і конкурентоспроможної продукції роль і значення молоко продуктового підкомплексу і молочного скотарства зокрема в економіці агропромислового комплексу і народного господарства України будуть постійно зростати.

Як видно з попереднього розділу молочне скотарство Іршавського району займає значну роль (в валовому виробництві), а в структурі товарної продукції досить незначну, лише 9%. Все це залежить від того, що велику частину продукції, і особливо головні виробники, домашні підсобні господарства, використовують для власних цілей. Також велика частина виробленого молока (господарствами населення) реалізовують на так званих „стихійних ринках”, де її ніхто не обліковує. Це є досить важливою проблемою сучасного функціонування молокопродуктового під комплексу, і її вирішення повинно б привести до значного збільшення обсягів реалізації по району, надходжень до бюджету , не говорячи про кардинальне покращення санітарно-гігієнічних норм, підвищення якості виробленої продукції.

Недосконалість нашого законодавства, економічних відносин , відносин між виробниками сільськогосподарської продукції і переробними підприємствами призводить до такого парадоксу – основними виробниками молока є підсобні господарства населення, частка в загальному виробництві молока в 2002 році становить 96%, то виробниками реалізованого молока виступають сільськогосподарські підприємства.

Характеристики

Список файлов ВКР