13879 (Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного лісостепу України)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАЛІЄВСЬКИЙ МАКСИМ ВАЛЕРІЙОВИЧ

631.51: 633.85

ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ ПІД ЛЬОН ОЛІЙНИЙ

ПІСЛЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПІВДЕННІЙ ЧАСТИНІ

ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.01 – загальне землеробство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор Єщенко Володимир Омельянович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри загального землеробства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Бойко Петро Іванович, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, головний науковий співробітник лабораторії сівозмін кандидат сільськогосподарських наук, доцент Карпенко Василь Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри землеробства.

Захист дисертації відбудеться ” 20 ” лютого 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №4, к.28

Автореферат розісланий ” 18 ” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність сучасного землеробства визначається характером використання земельних ресурсів і вибором способів регулювання родючості ґрунту.

Завдання збереження та підвищення родючості ґрунту залишається актуальним і на сьогодні. Провідною ланкою у системі заходів цілеспрямованого впливу на ґрунт, що забезпечують необхідні умови для росту сільськогосподарських культур росту сільськогосподарських культур, раціонального використання землі, збереження та підвищення її родючості, є основний зяблевий обробіток ґрунту.

Вплив різних заходів і глибин основного обробітку ґрунту на його агрофізичні та біологічні показники родючості достатньо досліджені в усіх грунтово-кліматичних умовах України, але різні напрямки мінімалізації основного зяблевого обробітку ґрунту при вирощуванні льону олійного в межах країни вивчені мало, а в південній частині правобережного Лісостепу України такі дослідження не проводили зовсім, що свідчить про їх актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень Уманського державного аграрного університету за підтемою: „Розміщення в сівозміні і основний обробіток ґрунту під ріпак ярий, льон олійний, сою та інші культури” (номер державної реєстрації 0101U004495).

Мета і завдання дослідження. Основною метою досліджень було експериментальним шляхом встановити вплив різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України і розрахувати економічну і енергетичну оцінку цих елементів технології.

Для досягнення цієї мети дослідженнями передбачено вирішення таких завдань:

– встановити вплив різних заходів і глибин основного обробітку ґрунту на зміну його агрофізичних властивостей та акумуляцію вологи в осінньо-ранньовесняний період і вологозабезпеченість рослин льону протягом вегетації;

– виявити зміну біологічної активності і поживного режиму ґрунту під посівами льону олійного залежно від заходів і глибин основного обробітку ґрунту;

– визначити запаси насіння бур’янів у ґрунті та забур’яненість посівів льону протягом вегетації за різного основного зяблевого обробітку на різних фонах удобрення з використанням гербіцидів і без них;

– встановити вплив обробітку ґрунту, удобрення і гербіцидів на формування врожаю льону олійного;

– розрахувати економічну і енергетичну ефективність вирощування льону залежно від різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту.

Об’єкт дослідження – процес зміни основних показників родючості чорнозему опідзоленого та формування врожайності льону олійного залежно від різного основного обробітку ґрунту.

Предмет дослідження – рослини льону олійного і бур’янів, урожайність льону олійного, родючість грунту, економічна і енергетична ефективність технологій вирощування льону.

Методи дослідження: польовий, який доповнювали лабораторним для встановлення взаємозв’язку об’єкта із засобами впливу на нього; математично-статистичний – для встановлення достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний – для визначення економічної і енергетичної ефективності агротехнічних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. У південній частині правобережного Лісостепу України вперше виявлено вплив різних глибин полицевої оранки без котка і з котком та плоскорізного розпушування під льон олійний після пшениці озимої на зміну агрофізичних і біологічних показників родючості чорнозему опідзоленого, його поживного режиму, засміченості ґрунту насінням бур’янів і забур’яненості посівів льону та формування врожаю насіння зазначеної культури.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень виробництву рекомендовано найбільш економічно і енергетично доцільний основний зяблевий обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої.

Наукові рекомендації пройшли виробничу перевірку в СТОВ „Дружба” Уманського району Черкаської області на площі 85 га, результати якої забезпечили підвищення чистого прибутку на 152 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проаналізував та узагальнив наукові публікації вітчизняних та закордонних вчених за темою дисертації, проводив польові та лабораторні дослідження, теоретично обґрунтував одержані дані, узагальнив їх у наукових статтях, розробив практичні рекомендації виробництву і перевірив одержані результати досліджень у виробничих умовах.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри загального землеробства Уманського державного аграрного університету, Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань 2006 р), Міжнародній науково-практичній конференції „Аспекти сучасного розвитку аграрного виробництва в ринкових умовах України” (м. Миколаїв, 2006 р) і науковій конференції „Сучасні сорти і сортові технології у виробництво”, присвяченій 120-річчю з дня народження І.М. Єрємєєва (м. Умань, 2007 р), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань 2007 р).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 5 у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту, включає 36 таблиць, 2 рисунки і 11 додатків. Робота складається з вступу, 7 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Список використаних джерел нараховує 253 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ТА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЯРИХ КУЛЬТУР (огляд літератури)

У розділі проведено аналіз джерел літератури з питань впливу основного зяблевого обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості, біологічну активність і поживний режим, засміченість ґрунту насінням бур’янів і забур’яненість посівів та економічно-енергетичну ефективність мінімалізації основного обробітку. Вплив різних способів і глибин основного обробітку ґрунту на формування врожайності насіння льону олійного в Україні мало вивчений, а в умовах південної частини правобережного Лісостепу такі дослідження не проводили зовсім, тому це й зумовило вибір напрямку і задач наших досліджень.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконані протягом 2004-2006 рр. на дослідному полі навчально-науково-виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, який знаходиться у Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугському окрузі Лісостепової Правобережної провінції України.

Ґрунт дослідного поля представлений чорноземом опідзоленим важкосуглинковим на лесі, який характеризується пониженим вмістом гумусу (3,5%), низькою забезпеченістю лужногідролізованим азотом (103 мг/кг ґрунту – за методом Корнфілда), середнім вмістом рухомих форм фосфору та підвищеним – калію (відповідно 88 та 132 мг/кг – за методом Чирикова), високим ступенем насичення основами (95%), середньокислою реакцією ґрунтового розчину (рНКCl 6,2) і низькою гідролітичною кислотністю (2,26 смоль/кг ґрунту).

Елементи погоди в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин льону олійного, що у подальшому впливало на величину врожаю цієї культури. Загалом погодні умови в 2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду льону олійного можна оцінити на “задовільно”, оскільки нестача опадів на початок і всередині вегетації призвела до появи неповних сходів і формування малої кількості генеративних органів, а інтенсивне випадання опадів у кінці вегетаційного періоду в 2004 році стало причиною подовження дозрівання і повторного цвітіння. В 2005 році погодні умови були більш сприятливими для росту та розвитку рослин льону олійного і формування врожаю.

Тимчасовий польовий дослід закладали методом розщеплених ділянок, з включенням дев’яти варіантів обробітку (ділянки першого порядку), з яких у перших трьох проводили полицеву оранку без котка на 15-17, 20-22 і 25-27 см, а в наступних – відповідно полицеву оранку з котком і плоскорізне розпушування на такі ж глибини. Впоперек названих заходів та глибин основного зяблевого обробітку ґрунту, з урахуванням повздовжнього поділу ділянок, накладали два фони: з удобренням (N45P45K45) і без нього (ділянки другого порядку), які в свою чергу ділили на дві половини (ділянки третього порядку), на одній з яких використовували гербіциди (льонок+зелек супер), а на другій – не використовували.

Розміщення варіантів у досліді послідовне, а повторення – триразове. Посівна площа ділянок першого порядку, де проводили полицеву оранку та плоскорізне розпушування на задану глибину, становила відповідно 224 і 192 м2, другого та третього порядків – 112 і 96 м2 та 56 і 48 м2 відповідно. Площа кожної облікової ділянки складала 40 м2.

Дослідження за впливом заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на агрофізичні показники родючості чорнозему опідзоленого та на умови вирощування цієї культури проводили у такі строки і за такими методами: вологість ґрунту – через два тижні після закладання досліду, перед входом у зиму, на час настання фізичної спілості ґрунту, у фазу сходів, цвітіння і повної стиглості насіння льону термостатно-ваговим методом з перерахунком на запаси в шарі 0-100 см; щільність ґрунту – у фазі сходів і цвітіння льону за методом Качинського з використанням ріжучих кілець у шарі 0-30 см через кожні 10 см; будова ґрунту – під час цвітіння культури за методом насичення ґрунту водою в циліндрах у шарі 0-30 см через 10 см; агрегатний стан ґрунту – під час цвітіння льону олійного методом сухого просіювання за Саввіновим у шарі 0-30 см через 10 см; біологічну активність ґрунту – у фазі цвітіння льону олійного оцінювали за інтенсивністю виділення СО2 з ґрунту за методом Штатнова; поживний режим ґрунту – під час цвітіння культури у шарі 0-30 см через 10 см визначали за такими методами: вміст нітратного азоту – іонометричним методом згідно ГОСТ 26951-86, вміст рухомого фосфору і калію – методом Чирикова згідно ДСТУ 4115-2002; засміченість ґрунту насінням бур'янів – на період фізичного доспівання ґрунту навесні шляхом відбору ґрунтових зразків з наступним відмиванням з шарів 0-5 і 5-10 см; забур’яненість посівів – у фазі „ялинки”, цвітіння і повної стиглості насіння культури кількісно-ваговим методом.

Висоту рослин вимірювали перед збиранням врожаю за допомогою мірної лінійки. Облік густоти посівів – перед збиранням врожаю здійснювали шляхом підрахунку рослин у межах рамки площею 1м2. Контрольний облік урожаю проводили шляхом відбирання на ділянці трьох снопів з наступним їхнім обмолотом. Для аналізу насіннєвої продуктивності в сноповому зразку визначали кількість коробочок на одній рослині, масу насіння з одної рослини, а також масу 1000 насінин.

Для визначення достовірності досліду і виявлення залежності між досліджуваними показниками отримані результати піддавали статистичній обробці дисперсійним і кореляційним методом.

ВПЛИВ ЗАХОДІВ І ГЛИБИН ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА АГРОФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО

Інтенсивність засвоєння опадів залежала від вихідного рівня зволоження метрового шару ґрунту і чим більшим був останній показник, тим нижчою була акумуляційна здатність ґрунту. Засвоєння осінньо-зимово-ранньовесняних атмосферних опадів (рис.1) проходило менш інтенсивно на фоні плоскорізного розпушування – 23,8%, що нижче на 7,7 і 4,2%, ніж за полицевої оранки без котка і з котком відповідно. Відносно впливу глибини основного обробітку, то відмічалась тенденція до збільшення інтенсивності акумуляції опадів ґрунтом із поглибленням всіх заходів обробітку.

Рис.1. Інтенсивність засвоєння осінньо-зимово-ранньовесняних опадів залежно від заходу та глибини основного обробітку ґрунту, %, середнє за 2004-2006 рр.

Запаси доступної вологи у метровому шарі ґрунту (табл.1) у фазу сходів льону за різних заходів основного обробітку були практично однаковими і коливались з врахуванням середнього арифметичного з усіх глибин у межах кожного заходу від 175,6 до 178,8 мм, хоч спостерігалась незначна перевага за плоскорізного розпушування і при збільшенні глибини обробітку з 15-17 до 25-27 см. Під час цвітіння і у фазі повної стиглості насіння льону запаси доступної вологи у шарі ґрунту 0-100 см на фоні безполицевого розпушування залишалися істотно більшими, ніж за полицевого, а зменшення глибини основного зяблевого обробітку з 25-27 до 15-17 см за всіх заходів сприяло кращому збереженню доступної вологи в

Таблиця 1

Вплив заходів і глибин основного обробітку ґрунту на запаси доступної вологи протягом вегетації льону олійного, мм, середнє за 2004-2006 рр.

цьому шарі ґрунту. Все це вказує на те, що різні заходи і глибини основного зяблевого обробітку були рівнозначними щодо впливу на нагромадження ґрунтової вологи у метровому шарі за осінньо-зимово-ранньовесняний період та забезпечували рослини льону на початкових етапах росту і розвитку доступною вологою в однаковій мірі, а її віддача рослинам протягом вегетації інтенсивнішою була за полицевих обробітків із збільшенням глибини їхнього проведення.