За рахунок міжнародних коштів продовжується формування інфраструктури підтримки малого підприємництва. Мережа бізнес-центрів створена за підтримки Агентства міжнародного розвитку США, Фондів “Відродження”, “НОУ-ХАУ”, “Євразія”, програм TACIS та ТРАНСФОРМ.

Розпочато в 1998 році реалізацію 2,5-річної програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні, яка фінансується Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку.

Також з метою поліпшення ситуації з фінансуванням середніх підприємств було засновано Німецько-український фонд, стартовий капітал якого становив 10 млн. нім. марок. Метою фонду є надання кредитів середнім підприємствам та технічна підтримка українських комерційних банків в рамках фінансування цільової групи, тобто середніх підприємств, що є спільними українсько-німецькими, перебувають переважно у приватній власності і мають не більше 500 працівників. Фонд фінансує як оборотний капітал, так і інвестиції даного підприємства. Максимальна сума кредиту – 500 тис. нім. марок та процентна ставка – 13% річних.

Для вирішення проблеми фінансування роботи середніх підприємств варто розглянути наступні пропозиції:

• нині на пільгових умовах кредити видають лише фонди підтримки малого бізнесу без особливих вимог щодо їхнього ефективного використання, хоча завжди існує ризик їх неповернення. Тому доцільно було б надавати пільгові кредити за умови, щоб обсяг виробництва становив не менше 70% загального обсягу, з гарантією повернення;

• треба використовувати нетрадиційні послуги для комерційних банків, наприклад, лізингові кредити або лізинг нерухомості;

• можна також застосовувати факторингові операції та приватне або спонсорське фінансування;

• також вигідним є співробітництво середніх підприємств з великими фінансово-промисловими групами на підставі контрактних, підрядних та орендних відносин;

• а гарантом повернення кредиту можуть бути цільові фонди, товариства взаємного кредиту та торгово-промислові палати.

Розділ3. ПОДАТКОВЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Вивчення зарубіжного досвіду, його узагальнення свідчать про наявність різноманітних підходів, моделей, механізмів та інструментів стимулювання інвестиційних проектів в інтересах держави. Серед них, у контексті окремого проекту, слід виділити:

• вплив на визначення учасників проекту, інвесторів, видів та форм інвестицій;

• впровадження системи інвестиційних пільг;

• регулювання отримання прибутку учасниками проекту;

• регулювання змін відносин власності;

• гарантії дотримання прав учасників на протязі проекту.

3.1 Форми стимулювання інвестиційного процесу

В умовах відносної обмеженості інвестиційних ресурсів в Україні важливого значення набуває вміння застосувати апробовані у світовій господарській практиці дійові форми та інструменти стимулювання інвестиційної діяльності (табл.1).

Таблиця 1. Форми стимулювання інвестиційного процесу

3.2 Показники ефективності проекту

За фіксованих умов податкового середовища, сформований інвестиційний проект у випадку його реалізації створює додану вартість - ДВ^р , до складу якої входять: чистий прибуток підприємства - ДВ^рrofit , плата інвесторові за залучені кошти - ДВ^% , заробітна плата зайнятого персоналу - ДВ^рersons і податки - ДВ^р_tax1, на які претендує держава.    

При цьому проект характеризується певною сукупністю показників ефективності серед яких: період окупності, чиста теперішня вартість (NPV), внутрішня ставка прибутковості (IRR), прибутковість вкладеного капіталу, тощо.   

Звичною ситуацією для вітчизняних ініціаторів проекту - підприємств та підприємців є нестача фінансових ресурсів. Відповідно відбувається пошук їх на внутрішньому та зовнішньому ринках. І ось коли співставляються показники ефективності проекту з вимогами до них з боку потенційних інвесторів, має місце невідповідність показників проекту вимогам цих інвесторів. В результаті проект відхиляється. Ця ситуація типова для України. Її не змінити ні семінарами, ні міждержавними угодами, якщо відсутній економічний інтерес. Відхиляється проект - втрачається додана вартість ДВ^р. Втрачаються і податки - ДВ^р_{tax 1}, на які претендувала держава !

Логічним видається запровадження у аналітичну практику, назвемо так "податкового інвестиційного ресурсу" І^-tax - капіталу з від'ємною вартістю. Додавання його до сукупності ресурсів, на які витрачаються фінансові кошти в межах інвестиційного проекту, призводить до зменшення потреби в інвестиційних коштах. Це, відповідно, може призвести то того, що показники ефективності проекту, з огляду на які приймається рішення про участь в ньому стороннього фінансового інвестора, задовольнять його і проект "піде". В результаті всі отримають певну частку доданої вартості.   

При цьому, очевидно,:

ДВ^р_{tax 2} < ДВ^р_{tax 1}

І^-tax = ДВ^р_{tax 1} - ДВ^р_{tax 2}

    Таким чином, маємо формулу для розрахунку ефективності проекту для держави:

E^tax= ДВ^р_{tax 2}/ І^-tax = ДВ^р_{tax 2}/ (ДВ^р_{tax 1} - ДВ^р_tax2)

    З першого погляду, держава втрачає, але лише у випадку, коли проект реалізувася б і без зміни умов участі в ньому держави. Практично ж, як ми знаємо, більшість проектів відхиляються.   

На цьому можна було б зупинитись. Але також логічною видається вимога з боку держави претендувати і на певну плату за інвестування "податкового інвестиційного ресурсу", за аналогією до всіх інших ресурсів. І це часто є можливим, бо поступки у платежах на ранніх стадіях створюють умови для оплати відповідних сум пізніше. За умови прийняття тези про рівноцінність грошових коштів в економіці, чи то у вигляді кредитів банку, чи то у вигляді податкових платежів, таку пільгу з боку держави можна було б встановлювати на рівні, який корелює зі ставками банківських позик.

Розділ4.СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ

Одним з видів податкового стимулювання підприємств є створення спеціальних економічних зон.

4.1Спеціальна економічна зона "Донецьк"

Територія розташування, площа: м. Донецьк, Донецька область, площа - 466 га

Термін дії: 60 років

Початок роботи: 21.07.1998 р.

Правова база: Закони України від 24.12.98 № 356 "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" та від 15.07.99 № 973 "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області".

Пріоритетні види економічної діяльності: машинобудування, приладобудування, електротехнічна промисловість; інноваційні проекти по створенню нових матеріалів та виробничих систем.

Пільги, що надаються інвесторам:

- режим спеціальної митної зони;

- ставка оподаткування прибутку - 20%;

- оподаткування доходів нерезидентів - у розмірі 2/3 встановленої ставки;

- не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;

- надходження в іноземній валюті звільняються від обов'язкового продажу;

- не справляється плата за землю на період освоєння земельної ділянки.

Особливі умови, за яких інвестори отримують пільги: дозвіл Ради на провадження підприємницької діяльності на території зони.

Очікувані результати діяльності:

передбачається залучити - 500 млн. дол. США;

збереження старих та створення нових робочих місць - 10 тис.;

4.2Спеціальна економічна зона "Азов"

Територія розташування, площа: м. Маріуполь, Донецька область, площа -315 га

Термін дії: 60 років

Початок роботи: 21.07.1998 р.

Правова база: Закони України від 24.12.98 № 356 "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" та від 15.07.99 № 973 "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області".

Пріоритетні види економічної діяльності: розвиток експедиційно-складської, транспортно-сервісної та виробничої сфери.

Пільги, що надаються інвесторам:

- режим спеціальної митної зони;

-ставка оподаткування прибутку - 20%;

- оподаткування доходів нерезидентів - у розмірі 2/3 встановленої ставки;

- не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;

- надходження в іноземній валюті звільняються від обов'язкового продажу;

- не справляється плата за землю на період освоєння земельної ділянки.

Особливі умови, за яких інвестори отримують пільги: дозвіл Ради на провадження підприємницької діяльності на території зони; здійснення операцій з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-експедиторських, агентських послуг, а також застосування новітніх технологій з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок.

Очікувані результати діяльності:

передбачається залучити - 400 млн. дол.США;

збереження старих та створення нових робочих місць - 10 тис. грн.;

4.3Спеціальна економічна зона "Закарпаття"

Територія розташування, площа: Ужгородський та Мукачівський райони Закарпатської області, площа - 737 га

Термін дії: 30 років

Початок роботи: 09.01.1999 р.

Правова база: Указ Президента України від 09.12.98 № 1339 “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”

Пріоритетні види економічної діяльності: транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, обслуговування і зберігання транзитних вантажів, пов'язані з ними фінансові функції.

Пільги, що надаються інвесторам:

- режим спеціальної митної зони;

- ставка оподаткування прибутку - 20%;

- оподаткування доходів нерезидентів - у розмірі 2/3 встановленої ставки;

- не справляються збори до Державного інноваційного фонду;

- надходження в іноземній валюті звільняються від обов'язкового продажу.

Особливі умови, за яких інвестори отримують пільги:реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності на території зони; здійснення операцій з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-експедиторських, агентських та пов'язаних з ними фінансових послуг, торгівлі, а також застосування новітніх технологій з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок.

Очікувані результати діяльності:

передбачається залучити - 1300 млн.дол.США;

збереження старих та створення нових робочих місць - 10 тис.;

4.4 Спеціальна економічна зона "Інтерпорт Ковель"

Територія розташування, площа: м. Ковель, Волинська область, площа - 57 га.

Термін дії: 20 років

Початок роботи: 01.01.2000 р.

Правова база: Указ Президента України від 22.06.1999р. № 702 "Про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель"

Пріоритетні види економічної діяльності: транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, обслуговування і зберігання транзитних вантажів, пов'язані з ними фінансові функції.