160260 (Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур), страница 6

В свою чергу сума виторгу від реалізації залежить від З чинників:

обсяг реалізованої продукції;

середня реалізаційна ціна;

структура реалізованої продукції.

Таблиця 2.22. Вплив основних чинників на відхилення виторгу від реалізації

Для визначення кількісного впливу цих чинників на зміну виторгу використаємо метод індексів. Для цього дані по господарству занесемо в таблицю 2.22.

Спочатку розглянемо, як визначається кількісний вплив на зміну виторгу двох чинників: кількість реалізованої продукції і середня ціна реалізації, це щодо аналізу одного виду продукції, але в зв'язку з тим, що їх у нас два, тому важливим чинником є структура реалізованої продукції.

Використаємо індексний метод:

Із = Ік*Іц*Іс

Із = 4342757,3/1815204,5=239,2%

Іц = 2827226,1/832463,9=339,6%

Ік = 832463,9/1815204,5=45,9%

Ic=4342757,3/2827226,1=153,6%

Т.ч. фактичний виторг від реалізації продукції більший ніж у попередньому році на 139,2, у т.ч. за рахунок збільшення ціни на у 3,39 рази збільшився, а за рахунок кількості зменшився на 54,1% і за рахунок коливання структури збільшився на 53,6%.. Далі проаналізуємо економічну ефективність виробництва озимої пшениці і ярового ячменю.

Таблиця 2.23.

Економічна ефективність виробництва і реалізації зернових

З даних таблиці бачимо, що у господарстві у 2003р. виробництво пшениці та ячменю було нерентабельним, а у 2004р. за рахунок збільшення кількості реалізованої продукції, як наслідок збільшення валової продукції та зменшення собівартості виробництво стає рентабельним і рівень рентабельності пшениці складає 135,7%, а ячменя 41 %

Рівень рентабельності ячменя у 2004р. збільшився порівняно з 2003р. на 1,5% рахунок збільшення ціни реалізаці

Таблиця 2.24 Рентабельність всього по зерновим і зернобобовим

Аналізуючи таблицю можна побачити ,що виручка від реалізації у 2004р. порівняно з 2002р збільшилась на 173%,прибуток підвищився на 197,3% ,а рівень рентабельності зріс на 23,7% ,а порівняно з 2003р. на 22,2%.

РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

3.1. Підвищення урожайності

Реалізація продукції являється завершальним етапом діяльності с/г підприємств. Одним із важливих резервів збільшення об'єму реалізації являється збільшення об'єму виробництва, який в свою чергу залежить від підвищення урожайності і якості культур. Основним резервом збільшення виробництва зерна є підвищення урожайності зернових культур . Воно може відбуватись за рахунок інтенсивних методів таких як:

- додаткове внесення добрив та підвищення їх окупності;

-впровадження більш урожайних сортів;

-скорочення витрат продукції при збиранні врожаю в оптимальні строки;

-зрошення земель є доцільним для степової зони;

-розширення посівів високоврожайних сортів;

-застосування гербіцидів;

-впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій;

Розглянемо декілька резервів збільшення виробництва і урожайності зернових культур, при застосуванні інтенсивних методів.

Таблиця 3.1 Резерв збільшення виробництва продукції за рахунок додаткового внесення добрив під зернові

Т.ч. за рахунок внесення додаткового внесення добрив, виробництво озимої пшениці може підвищитися на 1908,5ц, а ячменю на 3726 ц.

Важливим резервом збільшення виробництва продукції є недопущення втрат при зборі урожаю.

Таблиця 3.2. Розрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збору урожаю в оптимальні строки

Тобто при зборі продукції пізніше оптимальних строків господарство у 2004р. втратило 171,5 ц озимої пшениці та 152 ц ячменю. Збільшення об'єму реалізації, зниження собівартості, підвищення якості тощо, являються основними факторами, які впливають на збільшення прибутку.