160260 (Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур), страница 7

Таблиця 3.3. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна за рахунок зміни структури посівів

Таким чином збільшення частки пшениці до 43,42% і ячменя до 44,0% в загальній площі зернових і бобових культур дозволить збільшити обсяг виробництва зерна на 1010,5ц .У зв'язку з низькою середньою врожайністю яр.пшениці і вівса ,вирощування цих культур не рекомендується

Таблиця 3.4. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна за рахунок покращення сортового складу посівів

В основу даного розрахунку покладено принцип абсолютних різниць :зміна питомої ваги кожного сорту помножується на його урожайність, ділиться на 100 і результати підсумовуються. Дані цього розрахунку показують ,що у зв'язку із збільшенням питомої ваги сорту оз. пшениці Безоста-1 і Юність та відповідно скорочення сорту Княжна сер. урожайність оз. пшениці підвищується на 1,31 ц/га, а з всієї площі буде додатково отримано 695,6ц.

Таблиця 3.5 Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна за рахунок застосування фунстицидів в ДГ «ТОКМАЦЬКЕ»

З даних таблиці видно ,що при застосуванні препаратів : Тілт і Альто ми отримуємо умовну середню прибавку врожаю 7ц/га вартість прибавки складає : оз. пшениця - 1197грн/га, яр. ячмінь -499,8грн/га.

3.2. Впровадження інтенсивних та індустріальних технологій при вирощувані зернових культур

Підвищення економічної ефективності сільського господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Вирішення цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою і всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці. В сучасних умовах сільське господарство повинне розвиватися переважно на основі інтенсифікації — головного джерела підвищення його економічної ефективності.

У зв'язку з цим основним напрямом піднесення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є послідовна його інтенсифікація шляхом розширення площ меліорованих земель, хімізації рослинництва і тваринництва, впровадження високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, застосування інтенсивних та індустріальних технологій.

Напрями підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, які забезпечують збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, включають комплекс таких заходів: поліпшення використання землі і підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва; поглиблення його спеціалізації і концентрації на основі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; впровадження госпрозрахунку, широке використання прогресивних форм організації виробництва й оплати праці, колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як нової прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання та створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

У комплексі заходів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості і зростання врожайності сільськогосподарських культур. Збільшення врожайності сільськогосподарських культур — один з найважливіших напрямів підвищення економічної ефективності сільського господарства. Однак впровадження у виробництво культур і сортів інтенсивного типу має не тільки позитивні результати, а й можливі негативні наслідки. Розвиток інтенсифікації землеробства за відповідних умов призводить до погіршення структури ґрунту, підвищення темпів деградації земель і загострення екологічної ситуації. Важливим напрямом підвищення економічної ефективності сільського господарства є впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва в усіх галузях рослинництва і тваринництва і переведення їх на індустріальну основу. Вирішення цієї проблеми насамперед сприяє підвищенню продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві — основного якісного фактора його економічного і соціального розвитку.

Матеріальною основою підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема зростання продуктивності праці, є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, який включає удосконалення, раціональне поєднання і взаємодію всіх елементів праці — знарядь і предметів праці та робочої сили. В результаті підвищення технічної озброєності і рівня механізації виробничих процесів, а також поліпшення організації виробництва затрати живої праці на одиницю земельної площі і голову худоби скорочуються. Проте зростання продуктивності праці (отже, й ефективності виробництва) на 70—75 % залежить від технічного прогресу, а решта (25—ЗО %) припадає на організаційні фактори. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва відбувається в умовах поглиблення спеціалізації і посилення концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. У спеціалізованих господарствах, міжгосподарських підприємствах і агропромислових об'єднаннях урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби вищі порівняно з неспеціалізованими на 35—40 %, продуктивність праці — в 4—5 разів, а собівартість продукції зменшується на 25—ЗО %.

Важливим напрямом зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарств основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із збільшенням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності при деякому зниженні фондовіддачі. Тому важливо, забезпечити раціональне використання машинно-тракторного парку, автомобілів, виробничих приміщень та їх обладнання, кормів, насіння, мінеральних добрив та інших засобів виробництва. На рівень ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах значно впливає склад виробничих фондів, співвідношення основних виробничих фондів і оборотних засобів, питома вага технічних засобів в основних виробничих фондах. Підвищення віддачі основних фондів — один з головних факторів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва і піднесення його ефективності. У системі заходів по підвищенню економічної ефективності; сільськогосподарського виробництва важливе місце займає поліпшення якості продукції. Воно має велике економічне і соціальне значення і рівнозначне збільшенню виробництва продукції. Підвищення ефективності виробництва і досягнення вищих кінцевих результатів нерозривно пов'язане з проблемою якості, вирішення якої вимагає вдосконалення технології виробництва сільськогосподарської продукції і збільшення потужностей для її переробки і зберігання. Це дозволяє забезпечити поліпшення якості та збереження виробленої продукції і на 20—ЗО % підвищити рівень її споживання. У зв'язку з цим поліпшення якості продукції сільського господарства сприяє повнішому задоволенню потреб населення в продуктах харчування. Важливим джерелом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання трудових ресурсів і зростання продуктивності праці на основі застосування прогресивних форм її організації та відповідних методів матеріального і морального заохочення працівників у досягненні високих кінцевих результатів.

3.3. Підвищення рентабельності зернових

Рентабельність напряму залежить від розміру прибутку і собівартості . Щоб підвищити рівень рентабельності ми повинні знизити собівартість ,що призведе до збільшення прибутку. Урожайність має великий вплив на собівартість, тому поглянемо як вплинули заходи щодо збільшення урожайності на рентабельність зернових (оз. пшениця і яр. ячмінь).