133193 (Формування світогляду молодших школярів), страница 9

Для нашого випадку Т_табл.= 2,02

Знаходимо Т_експ за формулою

(Х_е - Х_я)

де, n1 - кількість учнів експериментального класу

n₂ - кількість учнів контрольного класу

Хе - середнє арифметичне в експериментальному класі

Хк -середнє арифметичне в контрольному класі

Хkj -результат окремого учня в контрольному класі

Хej -результат окремого учня в експериментальному класі

Т_експ =3, 12

Порівняємо Т_табл і Т_ексл. При Т_експ > Т_табл нульова гіпотеза правильна, тобто різні середні арифметичні показників рівня сформованості об'єкта дослідження викликані помилками репрезентативності, а насправді вони рівні.

Отже, дані нашого дослідження носять науковий, об'єктивний характер.

ВИСНОВКИ

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичного світогляду - складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Формування науково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільному віці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах, у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись, удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світогляду регулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.

Розглядаючи мистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, ми дійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід"ємною ланкою педагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованої на формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення в свідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.

Використання спеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі навчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментів педагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатності об'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балавадзе Ш.П. Вопросьі формирования диалектико-материалистического мировоззрения школьников. Смоленск, 1982.

2. Балавадзе Ш.П. Формирование научного мировоззрения в школе. Тула, 1984.

3. Выготский Л.С. Избранньїе психологические исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с 290.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік., 1995.-237 с.

5. Димитров Г.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.

6. Добролюбов Н.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.

7. Зорина Л.Я. Системность - качество знаний.М., "Знание", 1992

8. Залесский Г.Е. Психологические вопросьі формирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.

9. Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації учнів як об"єкт педагогічної роботи.-"Радянська школа", 1987, № 7, с 287

10. Короткий психологічний словник. За ред. Войтка В.І. К., "Вища школа", 1985, с 185

11. Лушников А., Нелюбин Н. Формировать мировоззрение школьника. М., "Знание", 1996

12. Людина і світ: Підручник (Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, В.П.Андрущенко та ін): за ред.: АВ.Губерського, А.О.Приятельчука: К.: Український Центр духовної культури, 1999. - 512 с.

13. Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди.- Твори в семи томах. ^.5, "Радянська школа", 1987

14. Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся -«Народное образование", 1983

15. Психологические проблеми формирования научного мировоззрения школьников (под редакцией Менчинской НА.). М., "Просвещение", 1984

16. Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с

17. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. К., "Радянська школа". 1986-1987

18. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Атьмаматер)

19. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. Изд-во

Киевского университета, 1980.

Додаток А

Анкета

1. Що таке вишивка?

1. це вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому зображення виконується на тканині лляними, бавовняними чи іншими нитками;

2. зображення квітів, листя, тварин нитками;

3. малюнок на рушнику;

4. малюнок на папері.

1. Які ви знаєте види орнаментів?

1. рослинний, геометричний, тваринний;

2. геометричний, зооморфний:

3. орнамент на тканині, папері, дереві;

4. не знаю ніяких.

1. Що ми називаємо красивим?

1. красиве - це те, що викликає радість, приносить задоволення, насолоду;

2. красиве - це щось яскраве;

3. красиве - це те, що мені подобається;

4. не знаю.

1. Коли ти виготовляєш сувенір, аплікацію, вишивку, мережку, макраме тощо, перш за все думаєш про:

1. охайність, акуратність, привабливість, оригінальність, красу своєї праці, про те, що виріб має бути обов'язково досконалим;

2. правильність, схожість виробу із зрізком, про те, щоб він сподобався вчителю;

3. оцінку, яку поставить учитель;

4. щоб встигнути до кінця уроку.

1. Коли ти бачиш незвичайну, досконалу, красиву річ (квітку, виріб, картину) то:

1. обов'язково звертаю на неї увагу, уважно розглядаю її, намагаюсь зрозуміти, що саме в цій речі мене приваблює, схвильовує;

2. зупиняюсь, бо мене завжди приваблює щось незвичайне, яскраве;

3. звертаю на це увагу, бо ніколи такого не бачив;

4. я не задумуюсь над цим,

1. Який подарунок ти вважаєш найкращим?

1. зроблений своїми руками;

2. куплений у магазині:

3. такий, що тобі зайвий;

4. мені байдуже.

1. Чим тобі найбільш подобається займатися у вільний час?

1. малювати, ліпити, вишивати, виготовляти поробки з паперу, тканини, конструювати тощо;

2. робити все, що може бути корисним, важливим, приємним і радісним для оточуючих і для мене;

3. роблю все, що захочеться;

4. важко сказати.

1. Що на твою думку може зробити людину радісною, доброю, щасливою,? Чому ти так вважаєш?

1. задоволення від хорошого вчинку, майстерно виготовлена поробка, досконало написана картина, оскільки це приємно мені і може принести задоволення іншим. Це красиво;

2. цікава книжка, художній фільм, слухання музики, оскільки це цікаво і допомагає багато про що дізнатись і багато чому навчитись;

3. все, що людині подобається;

4. не знаю.

1. Я не покажу мамі (папі, вчительці) недбало виконану доробку тому, що:

1. мені буде соромно, що я недбало і некрасиво виконав (виконала) роботу, це може засмутити батьків чи вчительку;

2. про мене подумають, що я не вмію красиво і уміло працювати;

3. мені поставлять погану оцінку;

4. я не розумію, чому не можна показувати.

Додаток Б

Тема уроку: Народна іграшка

Мета уроку: Формувати уявлення про види українського декоративно-вжиткового мистецтва. Ознайомити учнів з виробами й колірною палітрою народних іграшок, різновидами орнаментальних мотивів. Розвивати фантазію, творчість, естетичні смаки. Виховувати інтерес до українського декоративно-вжиткового мистецтва.

Обладнання: Альбом, фарби, шаблони іграшок, пензлики, пір'їнки, керамічні іграшки, посуд, малюнки, фотознімки, таблиці з різновидами орнаментів, записи українських мелодій.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Мотивація художньо-трудової діяльності

2.1 Читання вірша "Глиняний коник" М.Людкевича Я зліпила з глини коника, Сам червоний, а грива чорна. Крешуть іскри малі копитця. Підкувала я їх у кузні, Чистим золотом із скарбниці. Любий конику буйногривий! Ось дихну - ти почнеш іржати. Ми з тобою тоді полинем,

Де смереки на синіх горах. Де чекають на нас Карпати.

- Хто створює глиняні іграшки? (Гончарі)

- Сьогодні ми побуваємо в майстерні художників-умільців

і навчимось створювати гарні народні іграшки. Будемо вчитися розписувати їх орнаментальними мотивами.

3. Розвиток художньо-трудових дій

- Різноманітний і гарний природний матеріал - глина, дерево, метал. Але краса його відкривається не всім людям, а лише чуйним і уважним, в руках яких він розмовляє мовою краси. По всій нашій Україні живуть такі люди. Це художники-умільці. В їхніх руках відбуваються цікаві перетворення у вироби, з якими ми сьогодні познайомимось.

3.1 Розгляд керамічних виробів, іграшок . - З чого зроблені іграшки? (З глини, дерева).

- А чи однаковий розмір іграшок? ( Так, вони всі маленькі, невеличкі),

- Давайте уважно подивимося на іграшки й спробуємо визначити, що в них спільного, а що відрізняє їх одне від одного. Фігурки коників, козликів, баранців, оленів мають переважно однакову конструкцію, спираються на чотири ніжки. Розрізнити їх можна в основному лише за формою голови, однак незважаючи на це, кожен з виробів виразний, передає певний характер - коники скачуть, весело іржуть.

Фігурки пташок здебільшого спираються на один стояк, який своєю вагою утримує їх у вертикальному положенні.

Глиняні вироби пластичні, без гострих країв, мають здебільшого прості, узагальнені форми й передають лише основні, найтиповіші риси тварин. Глину м"яли, розгладжували пальцями. Ця рукотворність і надавала кожному виробу неповторності й своєрідності.

Форма ж дерев'яної точеної іграшки зумовлена токарною основою: лінії суворі, пружні, об'єм іграшки створюється обертанням заготовки з дерева, яка внаслідок такої обробки стає гладенькою до блиску.

За традицією в сім'ях гончарів роботою вважалося виготовлення посуду. Все ж інше, що не приносило прибутку сім'ї, було забавкою, заняттям жінок і дітей. Вони ліпили звірів, пташок і розмальовували їх тоненьким пензликом або пір’їною, майстрували свищики.

Свої вироби гончари ліпили і продавали на весняному ^ярмарку. Іграшки робили до свят, тому вони мали бути яскравими й нарядними.