133193 (Формування світогляду молодших школярів), страница 10

Якими ж кольорами розписували іграшки? Використовували різні кольори: брунатно-червоні та вохристі барви із вкрапленням зеленої та синьої, по жовтому або білому фоні розкидані рослинні візерунки або сині й фіолетові плями -"яблука" на спині й грудях коня.

3.2 Розгляд зразків орнаментів, які використовуються у розписі народної іграшки.

3.3 Практична робота

- Чому іграшки робили яскравими, святковими? (Тому що їх робили до свят, щоб вони всіх радували).

- Зараз ми з вами уявимо, що знаходимося в майстерні народних умільців і готуємося до весняного ярмарку. Кожен розписуватиме ту іграшку, яка йому найбільше подобається. (Діти вибирають шаблони тих іграшок, які їм до вподоби, обводять, розписують тоненькими пензликами, пір’їнками, використовуючи різноманітні мотиви. Під час роботи звучить українська мелодія).

4. Підсумок уроку

4.1 Відвідування весняного ярмарку, визначення кращих робіт.

4.2 Складання віршованих фраз, аналогічних наведеним

Розмалюю іграшку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю пташечку, розмалюю.

Півника ... намалюю.

Розмалюю іграшку, розмалюю,

Козлика ... намалюю.

1. Прибирання робочих місць.

Додаток В

Конспект інтегрованого нестандартного уроку з художньої праці та народознавства

Тема уроку: Великдень. Писанка.

Мета уроку: Ознайомити дітей із найдавнішим, найурочистішим церковним святом, традиціями нашого народу щодо святкування Пасхи, ознайомити з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва, символікою знаків на писанках. Вчити ліпити паски, підбирати узори і розписувати писанки.

Розвивати фантазію, пам'ять, мислення.

Виховувати любов до нашого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, привчати до ритуалів.

Обладнання: Малюнки із зображенням писанок, писанки, крашанки, паски, ікона, свічки, вишивані серветки до Великодня, тісто для виліплювання пасок, гуаш, глиняні крашанки розфарбовані і не розфарбовані, папір, клей, ножиці, кольорові олівці.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Актуалізація знань учнів

2.1 Весна прийшла, свята принесла

- Що у мене в руках? (Гілочка свяченої верби).

- А де святять вербу? (У церкві).

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", а тиждень перед цією неділею вербним. У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. У церкві зранку відправа, а потім священик окропить гілля свяченою водою. Тоді люди беруть собі гілочки і йдуть додому. Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або на полі кілька гілочок, щоб росла "Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту ставили в хаті на покуті під образами. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто не ходив до церкви, то били такою свяченою вербою, примовляючи: "Не я б"ю, верба б"є, за тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу.

- Гріх ногами топтати свячену вербу.

- Нею виганяють скот, щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Відомо, що коли Спаситель їхав на віслюкові, то люди встеляли

йому дорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. У південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас, в Україні, пальм немає, тому нашим предкам довелося вибрати вербу.

2.2 Читання віршів

Квітень

Квітень - славний квітникар.

Сонечко рясно

Уквітчає нам календар

Першим цвітом-рястом.

Космонавтам склав букет

В їхній день на славу.

В кошик на Великдень

Писанки поставив.

Великдень

Котилася писаночка

Згори на долину.

Прикотилася простісінько

До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку.

Відчиняймо ворітонька,

Гостоньків вітаймо,

"Христос Воскрес

Разом з нами усі заспіваймо!

3. Оголошення теми і мети уроку

- Говорять "За тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Як ще називають це свято?

- Сьогодні ми з вами будемо вчитися підбирати і складати різні орнаменти, розмальовувати писанки, ліпити паски. Уявіть собі, що у нас відкривається чарівна майстерня народних умільців. Наш урок ми проводимо перед Великоднем, щоб ви навчилися до свята робити писанки і допомогли своїй мамі їх розписати.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1 Розповідь про Великдень

Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.

Завершується Великий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості і добра, прощення ближнього. Після

Воскреслої утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскреслої радості, по-великодньому цілуються.

- Христос Воскрес!

- Христос Воскрес!

В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.

Знамениті в усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашого народу. На Київщині розповідають таку легенду.

Коли Ісус Христос ходив з святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди; побачили вони Христа. Та й почали камінцям та грудками шпурляти у нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

Найперше яйце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам'ятник. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.

Існують такі повір"я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.

Легенда

Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю - чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато - змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу - малювати писанки.

4.2 Розповідь про писанки

- Що означає слово писанка? Від якого слова походить? (Від слова "писати").

Писанка має багато кольорів і малюється воском. Розрізняють:

Крашанки - яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.

Дряпанки - яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. їх ще називають шкрябанками.

Крстанки - спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем.

- Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

Розмальовані яйця - писанки присвячували сонцеві, весні, а розписували їх напередодні свята весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ті орнаменти не простим малюнком, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами.

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності та чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособленням предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову.

• Червоний - радість життя

• Жовтий - місяць, зорі, врожай

• Блакитний - здоров'я

• Зелений - воскресіння природи

• Чорний з білим - пошана духів

• Червона з білим - родинне свято, мир, щастя

• Бронзова, коричнева - матір земля, її врожай, щедрість до людини

4.3 Інструктаж

1 група. З готового тіста виліплюють пасочки. У дітей у кожного на парті кусочок тіста, мука, дощечка для роботи. Показати дітям, як печуть готові пасочки, як їх прикрашають.

Елементи прикрас: листочки, хрестики, розочки, косички, кульки. Показати, як з тіста виробити форму пасочки, а потім діти самі їх прикрашають. Зроблені дітьми пасочки вчитель збирає на дечко, а потім садовить у "пічку", яка знаходиться у куточку класу, для випікання.

2 група. Розписують крашанки гуашшю, милом. Для роботи у дітей на партах приготовані гуашеві фарби, пензлики, шматочки мила, тоненько загострені. Показати дітям готові писанки: дерев'яні, а також з глини, звернути увагу на різноманітність орнаментів. На партах у дітей є виготовлені з глини і пофарбовані крашанки, також є варені яйця. Діти розписують їх різними орнаментами, гуашевими фарбами; кілька учнів розписують нефарбовані варені яйця кусочками заточеного мила. Потім вчитель збирає писанки і вкидає їх у фарбник.

3 група. Діти працюють з кольоровим папером і картоном. На партах у кожної дитини шматочки кольорового картону і заготовка з тонкого кольорового паперу, вирізані у формі овалу яйце. Діти простими олівцями наносять різні орнаменти, потім ножицями вирізають прорізі і наклеюють на картон. Вийшли витинанки. Кілька учнів кольоровими олівцями і фломастерами розфарбовують готові картонні тарілочки для того, щоб покласти на них виготовлені писанки.

Коли закінчили роботу, діти розповідають загадки, прислів'я, народні повір’я.

Загадки

1. Що святіше за хліб? (Паска)

2. В одній бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)

3. У фарбах катається, до церкви збирається? (Яйце)

Прислів'я

1. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

2. Красна річка берегами, а Великдень - пирогами.

Народні повір'я

1. Коли печуть паску, не можна, щоб у хаті був хтось чужий.

2. У свята забороняється працювати. Навіть замести у хаті вважається гріхом.

3. Садовлять паску у піч з молитвою, з примовлянням "Христос воскрес", теж саме роблять і витягуючи її з печі.

4. Садовлячи паску, приказують: "Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці - геть з хати".

5. Основне, чого бажають, щоб діти росли здорові, як паска.

6. Нічого в цей день не можна позичати.

7. Топтати ногами рештки фарбованого яйця гріх. Хто це робить, того Бог покарає хворобою.

5. Практична робота учнів

6. Виставка дитячих робіт, виявлення найкращої мальованки

7. Підсумок уроку

7.1 Оформлення великоднього столика виготовленими виробами.

7.2 Прибирання робочих місць.

Додаток Г

Виховна година

Тема заняття: Любій малечі про гончарні речі

Мета заняття: Знайомити дітей з національним українським посудом та працею гончарів. Дати поняття про природний матеріал для гончарної справи (глину). Знайомити з історією гончарства в Україні. Поповнити словниковий запас словами: гончар, глина, кераміка, тиква, макітра, куманець, барильце. Закріпити правильну вимову звука "г" в назві посуду: глечик, горщик, глина. Розвивати інтерес до гончарної справи. Удосконалювати українську мову дітей. Вчити розписувати посуд пензлем, удосконалювати техніку розпису.

Попередня робота: Бесіда про керамічні старовинні речі, ліплення дітьми виробів посуду, розпис українського посуду (паперові плоскі форми), знайомство з гончарним кругом.

Обладнання: Глиняний сучасний та минулих років посуд. Набір глиняного посуду в мініатюрі. Гончарний круг, шмат глини, малюнок Гончара. Народний фольклор: приказки, прислів'я, загадки, заклички, скоромовки. Паперові плоскі форми посуду, пензлі, гуаш.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Повідомлення теми і мети заняття

Діти, сьогодні у нас незвичайне заняття. Ми з вами відкриємо віконечко у світ цікавих речей українського побуту.

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Вступна бесіда

- Що є найголовнішим в світлиці? (Піч)

- Для чого вона потрібна в українських хатах? (Кажуть, піч - оберіг)

- Чому так кажуть? (Оберігає господарів від холод}' та голоду, годує та зігріває)

- А навколо печі все цікаві речі. Що тут є? (Рогачі, кочерга, багато різного посуду)

- З чого зроблений цей посуд? (З глини)

- Де беруть глину? (Копають на берегах озер та річок). Осі вона, ця глина. Вона буває різною: червоною, жовтою, оранжевою білою і навіть зеленкуватою. Я розкажу вам легенду про глину.

3.2 Легенда про глину

Біжить швидка гірська річка Латориця в Закарпатті. Вона була свідком тих подій, які сталися на її узбережжі. Хлопчаки з плаю пасли вівців неподалік від річки. Йшла велика злива, змила на березі ґрунт. Один з хлопчаків підковзнувся і мало не впав - руками обперся на землю. Земля виявилась м"якою, податливою. Хлопчик взяв землю до рук та став скочувати колобки, а далі плоскі кружечки. Потім зліпив якесь звірятко і показав товаришам. Ті й собі захопились ліпленням. Надвечір у село діти несли в руках багато виробів з того м"якого ґрунту - то й була глина. Зацікавились нею і дорослі. Спочатку ліпили іграшки, а далі - посуд, будівельний матеріал, робити фарби, бо глина є різного кольору.

3.3 Зустріч з гончарем