Пубертатна криза.Статеве дозрівання залежить від ендокринних змін в організмі. Особливо важливу роль в цьому процесі грають гіпофіз і щитовидна залоза, які починають виділяти гормони, стимулюючі роботові більшості інших ендокринних залоз. Активізація і доладна взаємодія гормонів зростання і статевих гормонів викликають інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток. Збільшуеться ріст і вага, причому у хлопчиків в середньому пік стрибка зростання доводитися на 13 років, а закінчується після 15 років, іноді триває до 17. У дівчаток стрибок зростання зазвичай починається і кінчається на два роки раніше (подальше повільніше зростання може тривати ще декілька років). Окрім статевих відмінностей тут великі і відмінності індивідуальні: у одних дітей швидке зростання починається тоді, коли у інших він вже закінчується.

Зміна росту і ваги супроводжується зміною пропорцій тіла. Спочатку до дорослих розмірів доростають голова, кисті рук і ступні, потім кінцівки - подовжуються руки і ноги і в останню чергу тулуб. Інтенсивний ріст скелета, що досягає 4-7 см в рік, випереджає розвиток мускулатури. Усе це призводить до деякої непропорційності тіла, підліткової незграбності. Діти часто відчувають себе в цей час незграбними, неспритними.

З'являються вторинні статеві ознаки - зовнішні ознаки статевого дозрівання - і теж в різний годину у різних дітей. У хлопчиків міняється голос, причому у деяких різко знижується тембр голосу, що часом зривається на високих нотах, що може переживатися доволі хворобливо. У інших голос міняється повільно, і ці поступові зрушення ними майже не відчуваються.

У зв'язку з швидким розвитком виникають труднощі у функціонуванні серця, легенях, кровопостачанні головного мозку. Тому для підлітків характерні перепади судинного і м'язового тонусу. А такі перепади викликають швидку зміну фізичного стану і, відповідно, настрою. Нестримно дорослішаючий підлиток може годинами ганяти м'яч або танцювати, майже не відчуваючи фізичного навантаження, а потім, у відносно спокійний період часу, буквально падати від втоми. Взагалі, в підлітковому віці емоційний фон стає нерівним, нестабільним.

Розвиток психічних функцій.У підлітковому віці продовжує розвиватися теоретичне мислення рефлексії. Придбані в молодшому шкільному віці операції стають формальнологічними операціями. Підліток, абстрагуючись від конкретного, наочного матеріалу, міркує в чисто словесному плані. На основі загальних посилок він будує гипотези і перевіряє їх, тобто міркує гипотетикодедуктивно.

Підліток уміє оперувати гіпотезами, вирішуючи інтелектуальні завдання. Крім того, він здатний на системний пошук рішень. Стикаючись з новим завданням, він прагне відшукати різні можливі підходи для її решення, перевіряючи логічну ефективність кожного з них. Ним знаходяться способи застосування абстрактних правил для вирішення цілого класу завдань.

Особливості теоретичного мислення рефлексії дозволяють підліткам аналізувати абстрактні ідеї, шукати помилки і логічні протиріччя в судженнях. Без високого рівня розвитку інтелекту був би неможливий характерний для цього віку інтерес до абстрактних філософських, релігійних, політичних і інших проблем. Підлітки міркують про ідеали, про майбутнє, іноді створюють власні теорії, набувають нового, глибшого і узагальненого погляду на світ. З інтелектуальним розвитком тісно пов'язано становлення основ світогляду, що починається в цей період.

Підліток набуває дорослу логіку мислення. Відбуваеться подальша інтелектуалізація сприйняття і памяті. Цей процес залежить від навчання, що ускладнюється в середніх класах. На уроках геометрії і креслення розвивається сприйняття; з'являються уміння бачити перерізи об'ємних фігур, читати креслення і так далі. Для розвитку пам'яті важливе те, що ускладнення і значне збільшення об'єму матеріалу, що вивчається, приводить до остаточної відмови від дослівного заучування за допомогою повторень. В процесі розуміння діти трансформують текст і, запам'ятовуючи його, відтворюють основний сенс прочитаного.

Розвиток самосвідомості.У підлітковому віці послідовно з'являються дві особливі форми самосвідомості : почуття дорослості і "Я-концепция".

Колі говорять, що дитина дорослішає, мають на увазі становлення його готовності до життя в товаристві дорослих людей, причому як рівноправного учасника цього життя. Звичайно, підліткові ще далеко до істинної дорослості - і фізично, і психологічно, і соціально. Він об' єктивно не може включитися в доросле життя, але прагне до неї і претендує на рівних з дорослими права. Нова позиція проявляється в різних сферах, частіше всього - в зовнішньому вигляді, в манерах. Ще зовсім нещодавно вільно, хлопчик, що легко рухався, починає ходити в розвал, опустивши руки глибоко в кишені і спльовуючи через плечі. У нього можуть з'явитися сигарети і обов'язково - нові вирази. Дівчинка починає ревно порівнювати свій одяг і зачіску із зразками, які вона бачить на вулиці і обкладинках журналів, випліскуючи на маму емоції з приводу наявних розбіжностей.

Відмітимо, що зовнішній вигляд підлітка часто стає джерелом постійних непорозумінь і навіть конфлик-тов в сім'ї. Батьків не влаштовують ні молодіжна мода, ні ціни на речі, такі потрібні їх дитині. А підліток, вважаючи собі унікальною особою, в тій же година прагне зовні нічим не відрізнятися від однолітків. Він може переживати відсутність куртки - такий же, як у усіх в його компанії, - як трагедію. Бажання злитися з групою, нічим не виділятися, що відповідає потребі в емоційній безпеці, психологи розглядають як механізм психологічного захисту і називають социальною мімікрією.

Наслідування дорослих не обмежується манерами і одягом. Наслідування йде і по лінії розваг, романтичних стосунків. Незалежно від змісту цих стосунків копіюється "доросла" форма: побачення, записки, поїздки за місто, дискотеки і тому подібне

Хоча претензії на дорослість бувають безглуздими, инколи потворними, а зразки для наслідування - не найкращими, в принципі підліткові корисно пройти через таку школу нових стосунків, навчитися брати на себе різно-образні ролі.

Підліткові реакції.Підліток має сильні, іноді гіпертрофованими споживи в самостійності і в спілкуванні з однолітками. Підліткова самостійність виражається в основному в прагненні до емансипації від дорослих, звільненні від їх опіки, контролю, а також в різноманітних захопленнях - неучбових заняттях. Ці потреби так яскраво проявляються в поведінці, що говорять про "Підліткові реакції".

Захоплення - сильні, часто змінюючі один одного, іноді "запійні" - характерні для підліткового віку. Вважається, що підлітковий вік без захоплень подібний до дитинства без ігор. Вибираючи собі заняття до душі, підліток задовольняє і потребу в самостійності, і пізнавальну потребу, і деякі інші. Саме у цей період з' являється потреба в серйозній самостійної діяльності, яка в принципі може задовольнятися у рамках шкільного навчання. На думання Д.Б. Эльконина, молодший підлітковий вік сензитивний до переходу учбової діяльності на більш високий рівень. Навчання може набути нового особистісного сенсу статі діяльністю по самоосвіті і самоудосконаленню. Та шкода, це трапляється не дуже часто. Керувати інтересами підлітка в цьому напрямі можуть дорослі - улюблені учителі і батюшки, щиро захоплені своєю справою. Спонукати його до додаткових зайняти певним учбовим предметом їм вдається, тільки дотримуючись обережності: зайвий тиск з їх боку призводить до протилежної реакції -небажання робити те, що нав'язують, до апатії або бунту.

Як правило, захоплення мають неучбовий характер. Перетинатися з шкільним навчанням можуть тільки захоплення інтелектуально - естетичні (по класифікації А.Е. Личко).

На інтелектуально - естетичні захоплення зовні схожі так звані егоцентричні. Вивчення рідкісних іноземних мов, захоплення старовиною, заняття модним видом спорту, доля в художній самодіяльності і тому подібне - будь-яка справа стає усього лише засобом демонстрації своїх успіхів.

Тілесно - мануальні захоплення пов' язані з наміром закріпити свою силу, витривалість, придбати спритність або які -небудь майстерні мануальні навички. Накопичувальні захоплення - передусім колекціонування в усіх його видах.

Найпримітивніший вид захоплень - інформативно - комунікативні захоплення. У них є бажання отримання нової, не занадто змістовної інформації, що не вимагає ніякої критичної переробки.

Характер захоплень підлітка тісно пов'язаний з інтенсивним становленням в цьому віці типу характеру.

Спілкування з однолітками у підлітків так само емоційно, що і захоплення. Спілкування пронизує вусі життя підлітків, накладаючи відбиток і на навчання, і на не- учбові заняття, і на стосунки з батюшками. Провідною діяльністю в цей період стає интимноличностное спілкування. Найбільш змістовне і глибоке спілкування можливе при дружніх стосунках.

Стосунки з дорослими, передусім з батьками, - ще одна значуща сфера стосунків підлітків. Вплив батьків вже обмежений - їм не охоплюються усі сфери життя, як це було в молодшому шкільному віці, але його значення важко переоцінити.[7, 143-156]

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОПУЛЯРНОСТІ В ПІДЛІТКОВІЙ ГРУПІ

3.1 Аналіз методів та методик

3.1.1 Методика «Соціометрія» Дж. Морено

З метою дослідження міжособистісних стосунків у молодшому шкільному віці ми провели соціометричне дослідження серед дітей 6А класу шкли № 16 м. Вінниці.У досліджені взяли участь 24 учні.

Дослідження проводилося з методикою діагностики міжособистісних стосунків та між групових відносин (соціометрія) Дж. Морено, розміщеної в навчальному посібнику Райгородського Д.Я.

Метою дослідження було:

1. Визначити структуру неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії - антипатії.

Форма проведення: групове дослідження.

Стимульний матеріал: індивідуальна соціометрична картка. Це засіб отримання інформації від досліджуваного. На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальних виборів. Для цього картка містить і відповідні критерії вибору, сформульовані у вигляді питань.

Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії-антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні бути питання і позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).

Оскільки міжособистісні стосунків завжди розгортаються у групі на двох рівнях формальному та неформальному, то досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно двох сфер - сфери спільної діяльності та сфери дозвілля.

Учням пропонувалося дати відповідь на такі питання зі сфери навчання:

1. З ким із однокласників Ви хотіли б сидіти за однією партою?

2. З ким із однокласників Ви не хотіли б сидіти за однією партою?

Щодо сфери дозвілля, то ставилися такі запитання:

3. Кого із Ваших однокласників Ви запросили б святкувати Новий рік?

4. З ким із Ваших однокласників Ви не хотіли йти у похід?

Учень відповідає на 1-е питання (2,3,4).

1 та 3 відповідь – символізують позитивні вибори.

2 та 4 - негативні вибори.

Отже після проведення дослідження (результати можна побачити на рис. 1) ми виявили наступні закономірності досліджуваного класу. Як виявилося, у цього класу не має одного явного лидера, «соціометричної зірки», він поділений на декілька малих груп, які в свою чергу не є стабільніми. Тобто Група ниби-то складається з чотирьох дівчаток, але з них одна вибирає лише двох, інша одну, а третя всіх чотирьох(Безсмертна Галина, Щуришина Настя, Урядова Даша, Бондар Яна). Та загалом можна сказати, що група розділилась на чотири мікро групи (перша: Завершинський Георгій, Гуменюк Віктор, Кожухар Антон, Періжняк Олексій, Савін Кирил. Оніщук Юра, Ксенчук Владислав; друга: Бабич Анастасія, Марунич Анна, Русавська Вікторія, Бахматовська Ірина,Кожушна Олександра; третя: Бондар Яна, Урядова Даша, Щуришина Настя, Безсмертна Галя; четверта: Натхман Євген, Совсімов Андрій, Зралко Володимир) та у класі є пять ізольованих дітей, це: Пархоменко Наталья, Ліщенюк Роман, Кондратьєв Степан, Шевчик Даша, Шилов Валентин. З яких Шевчик Дашу та Ліщенко Романа взагалі не сприймають як членів класу, вони отримали по 16 та 19 негативних виборів. Можна припустити, що проблема в самих дітях, адже вони абсолютно не можуть адаптуватись до соціуму, навчаючиьс разом уже пять років, вони не знайшли собі друзів, їх всі буквально ненавидять. Можливо таке неприйнаття зявилося з початком підліткової кризи, детальніше це питання буде розглядатися з класним кеівником цього класу.

Оскільки перез досліджуваними не стояло чіке число можливих виборів, то вони у сфері дозвілля часто писали: «весь клас крім Шевчик та Ліщенюка», декілька учнів написали, що хотіли бачити всіх на дні народження, можлво лише для того, щоб нікого не образити. Тому сфері дозвілля изольовані лише Шевчик та Ліщенюк.

3.1.2 Методика діагностики акцентуації характеру. (Опитувач К. Леонгарда - Г. Шмишека)

Мета: виявити типи акцентуації характеру.

Матеріал: для проведення дослідження необхідно приготувати бланки протоколу, ручку або олівець для заповнення тестового бланка і текст опитувача. Для обробки результатів використовуються "ключі".

Правила проведення: Прочитати інструкцію і перевірити, чи правильно вона сприйнята. Простежити за правильністю заповнення бланка протоколу. Методику можна застосовувати, починаючи з 11-12 років, як при груповому, так і при індивідуальному обстеженні.

Опитувач складений з 88 питань, відповіді на яких проставляються на реєстраційному бланку, відповідно "+", якщо відповідь ствердна (так) і "мінус", якщо відповідь негативна (ні). Для обробки результатів необхідно виготовити ключі за типом трафаретів, які накладаються на реєстраційний лист, заповнений випробовуваним, здійснюється підрахунок відповідей відповідний ключам.

Опитувач Леонгарда - Шмишека. (варіант для дітей і підлітків):

1. Ти зазвичай спокійний?

2. Чи легко ти ображаєшся, засмучуєшся?

3. Чи легко ти плачеш?

4. Чи багато раз ти перевіряєш, чи немає помилок в твоїй роботі?

5. Чи такий ти розумний (сильний), як твої однокласники?

6. Чи легко ти переходиш від радості до смутку і навпаки?

7. Чи любиш ти бути головним в грі?

8. Чи бувають дні, коли ти без всякої причини на усіх гніваєшся?

9. Чи серйозниа ти людина?

10. Чи буває, що щось тобі страшенно подобається?

11. Чи умієш ти вигадувати нову гру?

12. Чи скоро ти забуваєш, якщо ти когось образив?

13. Чи вважаєш ти себе добрим, чи умієш співчувати?

14. Кинувши лист в поштову скриньку, чи перевіряєш ти рукою, чи лист не застряг ?

15. Чи стараєшся ти бути кращим в школі, в кухлі, спортивній секції?

16. Коли ти був маленьким, чи боявся ти грози, собак?

17. Чи рахують тебе люди занадто акуратним і старанним?

18. Чи залежить твій настрій від шкільних і домашніх справ?

19. Чи люблять тебе усі твої знайомі?

20. Чи буває у тебе неспокійно на душі?

21. Тобі зазвичай трішки сумно?

22. Чи переживав ти горе, чи траплялося тобі ридати?

23. Тобі важко залишатися на одному місці?

24. Чи борешся ти проти несправедливості по відношенню до тебе?

25. Чи стріляв ти коли-небудь з рогатки в собак і кішок?

26. Чи дратує тебе, якщо завіса або скатертина висять нерівно? Чи стараєшся ти її поправити?

27. Коли ти був маленький, ти боявся залишатися удома один?

28. Чи буває так, що тобі весело або сумно без причини?

29. Ти один з кращих учнів в класі?

30. Чи легко ти гніваєшся?

31. Чи часто ти веселишся, дурієш?

32. Чи відчуваєш ти себе іноді дуже щасливим?

33. Чи умієш ти розвеселити товаришів?

34. Чи можеш ти прямо сказати кому-небудь те, що ти про нього думаєш?

35. Чи боїшся ти крові?

36. Чи охоче ти виконуєш шкільні доручення?

37. Чи вступаєшся ти за тих, з ким вчинили несправедливо?

38. Тобі неприємно увійти до темної кімнати?

39. Ти більше любиш повільну і точну роботу, чим швидку і не таку точну?

40. Чи легко ти знайомишся з людьми?

41. Чи охоче ти виступаєш на ранках або вечорах в школі?

42. Ти коли-небудь втікав з дому?

43. Чи здається тобі життя важким?

44. Ти коли-небудь засмучувався через сварку з учителями або друзями настільки, що не міг піти в школу?

45. Чи можеш ти навіть при невдачі посміятися над собою?

46. Чи стараєшся ти помиритися, якщо когось образив?

47. Чи любиш ти тварин?

48. Чи бувало з тобою, що ти, йдучи з будинку, повертався перевірити, чи не сталося чого-небудь?

49. Чи здається тобі іноді, що з тобою або твоїми батьками має щось статися?

50. Твій настрій іноді залежить від погоди, як ти думаєш?

51. Чи важко тобі відповідати в класі?

52. Чи можеш ти, якщо гніваєшся на когось, почати битися?

53. Чи подобається тобі бути серед хлопців?

54. Якщо щось тобі не вдається, чи можеш ти зневіритися?

55. Чи можеш ти організувати гру, роботу?

56. Чи уперто (наполегливо) ти домагаєшся мети, навіть якщо зустрічаєш труднощі?

57. Чи плакав ти коли-небудь через сумний фільму або книгу?

58. Чи буває тобі важко заснути через які-небудь турботи?

59. Чи підказуєш ти, і чи даєш списувати?

60. Чи боїшся ти пройти увечері один по темній вулиці?

61. Чи стежиш ти за тим, щоб кожна річ була на своєму місці?

62. Чи буває з тобою так, що ти лягаєш спати з гарним настроєм, а прокидаєшся з поганим?

63. Чи вільно ти почуваєш себе з незнайомими людьми (у новому класі, таборі)?

64. Чи буває у тебе головний біль?

65. Чи часто ти смієшся?

66. Якщо ти не поважаеш людину, чи можеш ти поводитися так, щоб він цього не помічав?

67. Чи можеш ти зробити багато різних справ за один день?

68. Чи бувають з тобою несправедливими?

69. Чи любиш ти природу?

70. Йдучи з будинку або лягаючи спати, чи перевіряєш ти, чи замкнуті двері, чи вимкнене світло?

71. Чи боязливий ти? Як ти вважаєш?

72. Чи міняється твій настрій за святковим столом?

73. Чи береш участь ти в драматичному гуртку (чи любиш ти читати з сцени вірші)?

74. Чи мрієш ти?

75. Чи буває, що ти думаєш про майбутнє із сумом?

76. Чи бувають у тебе несподівані переходи від радості до смутку?

77. Чи умієш ти розважити гостей?

78. Чи довго ти гніваєшся, ображаєшся?

79. Чи сильно ти переживаєш горе твоїх близьких друзів?

80. Чи можеш ти через помилку, помарку переписати сторінку в зошиті?

81. Чи вважаєш ти себе недовірливим?

82. Чи часто тобі сняться страшні сни?

83. Чи не бувало у тебе бажання стрибнути у вікно або кинутися під машину?

84. Чи стає тобі весело, якщо усі навкруги веселі?

85. Якщо у тебе прикрощі, чи можеш ти на якийсь час забути про них, не думати про них постійно?

86. Чи здійснюєш ти несподівані для себе вчинки?

87. Частіше ти говориш мало, ніж багато? Чи мовчазний ти?

88. Міг би ти, беручи участь в драматичному гуртку, настільки увійти в роль, що при цьому забути, що ти не такий, як на сцені?

Інтерпретація.