115865 (Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників), страница 3

При розрахунку додаткової потреби в працівниках кваліфікованої праці слід мати на увазі, що вона може бути і за відсутності зростання загальної чисельності працівників і навіть при її зниженні. В основі визначення додаткової потреби підприємств в працівників кваліфікованої праці лежать розрахунки планової загальної чисельності працівників по групах професій і спеціальностей (гр.3 і 4 баланси); в гр.3 баланси показується середньорічна чисельність працівників на рік, попередній планованому; в гр.4-середньорічна чисельність працівників на планований рік. Загальна планова чисельність працівників (1-й рядок гр.3 і 4 баланси) визначається підсумовуванням заздалегідь розрахованої чисельності працівників по окремих групах професій і спеціальностей.

Визначення планової чисельності працівників представляє щонайбільшу трудність. Вона розраховується на основі аналізу динаміки фактичної чисельності працівників по відповідних групах робочих професій за базисний період. Доцільно при цьому використовувати дані професійних переписів, а також планові дані підприємств по розрахунках балансів кваліфікованих працівників. При екстраполяції даних аналізу на перспективу необхідно ураховувати плановані заходи щодо підвищення технічного рівня виробництва, показники планової продуктивності праці та інші чинники.

Планова чисельність працівників визначається за формулою:

Чп=

де Чп - планова чисельність працівників; Оп - плановий об'єм продукції у відповідних одиницях вимірювання; Вп - планове вироблення на одного працівника у відповідних одиницях вимірювання.

Розрахунок планової чисельності працівників кваліфікованої праці є початковою базою для визначення їх додаткової потреби на планований період.

Потреба в працівниках на приріст чисельності (гр.5 балансу) пов'язана із зміною об'єму виробництва. Вона виникає у разі перевищення темпів зростання об'єму виробництва над темпами підйому продуктивності праці. Якщо продуктивність праці росте швидше за об'єм виробництва, то може виникнути необхідність скоротити чисельність працівників по окремих професійних групах, що показується в графі 5 балансу із знаком мінус". Потреба в працівників на приріст чисельності;

розраховується як різниця між кількістю працівників в планованому і попередньому (базисному) роках (гр.4-3 баланси).

В планований спад, на який розраховується додаткова потреба в працівниках кваліфікованої праці (гр.6 балансу), включаються: природний спад-вибуття працівників у зв'язку з відходом на пенсію, інвалідністю і смертю, а також у зв'язку з переходом на іншу роботу за станом здоров'я; з відривом від виробництва; у зв'язку з призовом в армію; закінченням термінів трудових договорів; вибуття із інших причин, виїзд за кордон, переклад на виборні посади, злагоджений з адміністрацією переклад в категорію службовців, різні форми зміни професій, викликані виробничою необхідністю, і т.д.

Розмір додаткової потреби в працівниках на відшкодування планованого спаду визначається на основі середнього відсотка їх вибуття від чисельності робочих відповідної професійної групи в базисному періоді.

В графах, що відображають вибуття працівників в абсолютному виразі (гр.3, 6,9), показується число робочих, вибулих із всіх причин, що становлять планований спад. Відсоток вибуття працівників по роках базисного періоду (гр.4, 7,10) обчислюється за формулою середній арифметичної зваженій (в якій терезами служить чисельність працівників, вибулих по кожній з причин). Середній відсоток вибуття за весь базисний період в цілому (гр.11) визначається на основі знайдених річних відсотків вибуття за формулою середній арифметичної простої.

Встановлений відсоток вибуття працівників коректується з урахуванням змін до складу працівників в плановому періоді (у тому числі осіб призовного віку і тих, хто вступає в пенсійний вік), поліпшень умов праці, змін структури виробництва, розширення масштабів вищої і середньої спеціальної освіти.

Додаткова потреба в працівниках на відшкодування втрат від плинності робочих кадрів показується в гр.7 балансу. Досвід складання балансів кваліфікованих працівників по підприємствах показує, що в даний час відсутня можливість практичного розрахунку достовірної величини абсолютних втрат робочих кадрів, обумовлених текучістю робочої сили. У зв'язку з цим в балансові розрахунки рекомендується включати всю величину втрат від плинності робочої сили. Плинність робочої сили складається із звільнення працівників за власним бажанням, за порушення трудової і виробничої дисципліни, за прогули, непридатність до роботи, через виїзд в інші райони країни і т.п.

Без урахування плинності робочих кадрів баланс працівників кваліфікованої праці не зможе відобразити дійсну додаткову потребу в кваліфікованих робочих; відповідно не будуть передбачені і джерела повного забезпечення виробництва кадрами працівників.

Дані про плинність кадрів працівників можуть бути отримані на основі аналізу відповідних звітних матеріалів підприємств, будівництв і організацій за базисні роки, а також в результаті вибіркових обстежень.

Загальний підсумок додаткової потреби в працівників (гр.8 балансу) визначається сумою всіх формуючих її показників (гр.5+гр.6+гр.7) алгебри, з яких показники гр.5 можуть бути негативною величиною. Підсумкові дані про додаткову потребу в працівниках заносяться в гр.8 балансу.

Якщо сума показників по гр.5, 6 і 7 складе негативну величину, то вона показується в гр.8 балансу із знаком „мінус”, а її абсолютне значення переноситься в гр.9 балансу. В цьому випадку додаткова потреба в працівниках буде дорівнювати сумі показників гр.8 і 9 балансу, а дані гр.9 відобразять відносний надлишок працівників в планованому періоді або плановане вивільняється працівників певної професійної групи, обумовлене технічним прогресом і зміною структури виробництва (табл.2):

В наведеному прикладі загальна додаткова потреби в працівниках в 2003р. складе 50 чол. (гр.8+гр.9), у тому числі в робочих професії А-50чол. По професії б передбачається скоротити чисельність робочих на 50 чол., з них 20 чол. Буде використано для заміни тих, які вибувають в плановому році (гр.6+гр.7). а 30 чол. складуть відносний надлишок в робочій силі.

Таблиця 2. Баланс працівників кваліфікованої праці (графи 1-2 табл. 1)

При виборі форм підготовки працівників кваліфікованої праці по певних професіях і спеціальностях слід керуватися діючими переліками професій, по яких здійснюється первинна підготовка робочих професій кваліфікованої праці. Крім того, слід ураховувати, що підготовка нових працівників по всіх формах професійного навчання повинна відповідати потребі в кваліфікованих працівників, що проходять первинну професійну підготовку, тобто потреби в працівниках кваліфікованої праці на приріст чисельності і на заміну планованого спаду. Потреба в працівниках на відшкодування втрат, пов'язаних з текучістю кадрів, як правило, повинна задовольнятися за рахунок набору робочих, що вже пройшли раніше професійне навчання. При виборі форми підготовки працівників кваліфікованої праці слід виходити не з наявності в планованому періоді навчально-виробничої бази, що готує кадри для даного міністерства або відомства, а з потреби міністерств і відомств в працівниках, що пройшли відповідну професійну підготовку.

Показники підготовки кваліфікованих працівників по конкретних професіях визначаються професійно-технічними навчальними закладами спільно з базовими підприємствами. При цьому необхідно враховувати потребу в кваліфікованих працівниках з нових професій, які виникають у зв'язку із впровадженням нової техніки і технологічних процесів та потребують стаціонарної підготовки в профтехучилищах.

Розрахунки підготовки кваліфікованих працівників узгоджуються джерелами комплектування ПТУ і планами розвитку їх навчально-матеріальної бази (будівництвом, створенням філіалів, використовуванням будівель, що вивільняються, пристосованих приміщень і т.д.).

Джерела комплектування визначають, виходячи з балансових розрахунків розподілу молоді, що закінчує 9 та 11 класи загальноосвітніх шкіл, по території району, міста, за роками і єдиними планами комплектування профтехучилищ, середніх спеціальних навчальних закладів і Х класів загальноосвітньої школи випускниками Х класів. При недостачі контингентів з місцевої молоді встановлюються. джерела комплектування, що передбачають залучення хлопців і дівчат з інших областей.

Виконання планів комплектування забезпечується спільною роботою ПТУ, шкіл і базових підприємств по професійній орієнтації молоді, для чого розробляються сумісні заходи на п'ятирічку.

Контингент учнів (К) може визначаються на кінець планового року за формулою; К= П+Пр-В-О, де П-число учнів на початок планованого року; Пр-прийом учнів у плановому році; В-випуск кваліфікованих працівниках плановому році; О-число учнів, які вибувають із училищ протягом планового року.

Вибуття учнів визначається на основі аналізу звітних даних за 2-3 попередні роки з урахуванням заходів по його подальшому зниженню.

Середньорічна чисельність професійно-технічних навчальних закладів, що вчаться, розраховується за формулою:

Сг=П+

де Сг - середньорічне число учнів.; П - перехідний контингент на початок року; Пр - прийом учнів в плановому році;

М - продовження навчання учнів в плановому році (в місяцях);

В - випуск кваліфікованих працівників в плановому році;

М1 - число місяців, протягом яких учні не навчалися в плановому році у зв'язку з випуском;

Оср - середньорічний відсів учнів.

Випуск кваліфікованих працівників з професійно-технічних училищ визначають, виходячи з прийомів в попередні роки з урахуванням термінів навчання і можливого вибуття учнів. Кількість вибулих учнів визначається як середнє за 2-3 попередні роки з урахуванням зниження.

В тих випадках, коли в навчальних закладах організовуються окремі групи для підготовки кваліфікованих працівників по навчальних планах інших типів навчальних закладів, дані по цих групах (контингент, прийом, випуск, середньорічна чисельність вчаться) відображаються в показниках навчальних закладів, по навчальних планах яких ведеться навчання.

План підготовки кваліфікованих працівників в професійно-технічному учбовому закладі після узгодження з базовим підприємством і районною плановою комісією представляється для затвердження в місцеве управління профтехосвіти, яке при необхідності коректує, затверджує і доводить його до училища.

Розподіли випускників денних професійно-технічних училищ випускаються на підставі планів напряму на роботу відповідно до договорів з базовими підприємствами і за узгодженням з місцевим управлінням профтехосвіти по спеціальних путівках.

До передачі випускників на виробництво професійно-технічні училища спільно із зацікавленими організаціями створюють суспільні комісії, які перевіряють готовність підприємств до прийому молодят працівників (наявність необхідних соціально-культурних і житлово-побутових умов, робочих місць по підготовлених спеціальностях, можливостей раціонального використовування і т.д.). Професійно-технічні училища здійснюють постійний контроль за працевлаштуванням і подальшим культурно-технічним зростанням своїх випускників.

4. Прогноз як важлива передумова планування кадрового забезпечення працівників для народного господарства України

Економічне планування невіддільно від наукового передбачення, формою якого є прогноз. Оскільки будь-який план, тим більш перспективний, виражає майбутній процес розширеного відтворювання, тобто такі економічні процеси, які знаходяться ще в зачатковому стані або їх зовсім ще немає в реальній дійсності і які наступлять лише в майбутньому, в цих умовах економічне прогнозування, що служить найважливішим елементом і передумовою довготривалого народногосподарського планування, виступає необхідним інструментом для вибору найбільш ефективних шляхів, форм і методів розвитку соціалістичної економіки.

Одним з основоположних принципів наукового прогнозування на більш менш тривалу перспективу є комплексний підхід, взаємна ув'язка і єдність прогнозів розвитку всіх основних сторін соціалістичного народного господарства. Це, проте, не виключає, а, навпаки, припускає відому самостійну розробку прогнозів окремих сторін і галузей економіки, які повинні будуватися на базі більш загальних прогнозів і конкретизувати їх в своїй області, що у свою чергу дозволить вносити обґрунтовані корективи в ці більш загальні прогнози.

Розробка і обґрунтовування прогнозу підготовки працівників кваліфікованої праці включає ряд взаємозв'язаних аспектів, у тому числі зсуви в професійній структурі, динаміку чисельного складу працівників, зміни в змісті праці, кваліфікаційного і освітнього рівня, форм і методів підготовки працівників і ін. Визначення потреби і підготовки працівників - одна з ключових проблем перспективного розвитку господарства. Вона найбільш актуальна для більшості галузей і особливо тих, які визначають темпи і масштаби технічного прогресу у всіх інших сферах народного господарства, роблять вирішальний вплив на динамізм і ефективність суспільного виробництва, темпи підйому продуктивності праці і економічний розвиток країни в цілому. Від рівня підготовки кваліфікованих працівників і ступеня забезпеченості ними галузей у вирішальній мірі залежить успішне здійснення тих задач, підвищення якості його продукції, зниження витрат виробництва, можливості більш швидкої професійної переорієнтації працівників, що викликається прискореним науково-технічним прогресом.