71794 (Стан бібліотечної справи в Німеччині), страница 6

Такі проекти можуть інтегруватися у галузі, наприклад, довготривалого збереження архіву чи автоматичної індексації, бібліотечної педагогіки чи менеджменту або реалізовуватися під час розробки нових видів послуг.

IV. Проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи в Німеччині

На перший погляд Німеччина могла б пишатися своєю мережею бібліотек. Вона досить добре покриває всю площу країни і задовольняє весь спектр інформаційних потреб. Бібліотечна мережа розвиває компетентність у користуванні засобами інформації та у читанні, забезпечує доступ до інформації у всіх медійних формах і пропонує послуги з орієнтування як в реальних, так і у віртуальних світах засобів інформації. Тим самим бібліотеки надають інформацію щодо інноваційних процесів у суспільстві й економіці країни . [28]

Більш прискіпливий погляд щодо бібліотечної справи в Німеччині звертає увагу на політичні рамкові умови і демонструє, що тут також існує чітко виражена потреба нагальності оптимізації та реформування. На це вказують особливо такі фактори:

• відсутня стратегічна закріпленість бібліотек як частин освітянської інфраструктури;

• скрізні освітньополітичні цілі не пов'язані сьогодні у достатньому обсязі з бібліотечною справою ні на земельному рівні, ні з політикою Федерації;

• відсутність скоординованої інноваційно розвиваючої політики щодо бібліотечної справи на федеральному рівні;

• не достає досягнень центрального координаційного спрямування, які б розумно доповнювали федеральні структури і особисту відповідальність на місцях.

Тому необхідно привести рамкові умови у такий стан, щоб бібліотеки могли надавати послуги ефективно.

На основі аналізу ситуації у Німеччині команда експертів підприємництва "Буз Ален & Хемільтон" розробила концепцію стратегії, яка була опублікована у березні 2004 р. у видавництві фонду Бертельсманна і представлена на Бібліотечному конгресі у Лейпцигу. Серцевиною цього звернення до федерації і земель є пропозиція створення Агенства розвитку бібліотек (АРБ) у якості центрального інструмента керівництва інноваційною діяльністю та забезпеченням якості розвитку бібліотек по всій федерації.

Основні завдання Агенства розвитку бібліотек (АРБ) :

• Розробка планів розвитку та рамкових планів задля запобігання подвійної роботи з розробки концепцій завдяки систематичній координації і для того, щоб на центральному рівні опрацьовувати узгоджені пропозиції, валідні для більшості.

• Започатковувати й використовувати програми підтримки, які б запроваджувались на конкурсній основі, розширеному фінансуванні ("matching funds") і стимулюючому фінансуванні. Постійне фінансування бібліотек з боку АРБ не передбачається;

• Забезпечення якості послуг бібліотекаря завдяки визначенню стандартів якості на бібліотечні послуги, нормуванню й підтримці нових методів менеджменту.

• Модернізація бібліотечної роботи завдяки прийняттю інноваційних рішень з організаційних питань, оптимізації моделей діловодства, а також розвитку моделей кооперації між бібліотеками чи іншими освітніми закладами та закладами культури.

Робота над концепцією стратегії почалася у червні 2002 р. і скеровувалась групою експертів. Членами цього органу були: д-р. Ґабріела Бергер (Центральна і земельна бібліотека Берліну), Альберт Біло (Університетська бібліотека в Ессені), проф. Бірґіт Данкерт (Вища школа прикладних наук, фах "бібліотека та інформація" у Гамбурзі), д-р Аренд Флеммінг (Міські бібліотеки Дрездену), Барбара Лізон (Бременська міська бібліотека), д-р Елізабет Ніггеманн (Німецька бібліотека Франкфурту на Майні) та Ганс-Йоахімund Вет'єн (Бібліотечна й інформаційна система Ольденбурзького університету).

Зміст подальшої роботи за проектом складатиме донесення до політиків ідеї АРБ як необхідної інвестиції у конкурентоспроможність Німеччини як інформаційного суспільства, озброєного знаннями. Реформа бібліотечної справи має враховувати пріоритет земель щодо питань освіти і культури, а також відповідальність органів місцевого самоврядування за публічні бібліотеки і зможе бути реалізованою тільки за тісної співпраці з землями й комунами.

Існує думка, що сучасна технологія становить загрозу для бібліотек. Ось цитата з "Нью-Йорк Таймс": "Бідні бібліотекарі. Незабаром, і в цьому немає сумніву, чекає на вас доля ковалів та міських глашатаїв, адже так само, як і ці професії, обрана вами галузь стала застарілою. Такою її зробили пошукові засоби Інтернету та нескінченні електронні бази даних".[17]

Але це не так. Сутність бібліотеки не може бути адекватно замінена технологією, бо вона не є технологічною від самого початку, її значення не можна обмежити лише підтриманням фізичного стану фондів, адже цінність бібліотеки і в людському досвіді, котрий у ній зберігається, і у доступі до інформації та культури, і у впливі на потік інформації та соціальний розвиток.

Адже інформаційні технології поліпшують доступ до інформації та сприяють використанню фондів бібліотеки. Бібліотека як інституція, знайшла своє віртуальне місце в Інтернеті. [9]

Отож, на сьогоднішній день діяльність бібліотек Німеччини тісно пов’язана з інформаційними технологіями, мережею Інтернет.

Наведемо 10 припущень про майбутнє бібліотек від Стефана з Асоціації коледжів та наукових бібліотек :

1. Буде збільшений акцент на переведення в цифрову форму колекцій, цифрових архівів, і поліпшення методів зберігання даних і пошуку.

2. Навички бібліотекарів розвиватимуться у зв’язку з потребами населення.

3. Студенти будуть вимагати більш швидкий доступ до інформації.

4. Будуть поширюватися дебати щодо інтелектуальної власності у освіті.

5. Зросте попит на послуги, виросте додаткове фінансування.

6. Вищу освіту будуть розглядати як бізнес.

7. Студенти розглядатимуться як споживачі, клієнти, очікуючи високої зручності послуг.

8. Дистанційне навчання співіснуватиме з традиційним.

9. Вільний, відкритий доступ до інформації, що походить від публічно фінансованого дослідження, продовжить зростати.

10.Важливою проблемою в бібліотечній справі стане приватне життя [30] .

Тому на терені Німеччини створюються масштабні проекти з метою глобального доступу до інформації. Міжнародна бібліотечна робота в Німеччині розвивається комплексно, від всесвітньо діючих бібліотечних організацій до окремого бібліотекаря.

Проект «Спорудження Саксонського сервера документів»

П’ять найбільших саксонських наукових бібліотек (Лейпцигська бібліотека, бібліотека Хемніцу, Дрезденська, Фрейбергська, та бібліотека Цвікау) займаються створенням серверу документів для безкоштовної публікації і тривалого архівного зберігання електронних дисертацій, дипломних робіт та інших публікацій.

Щоб пов'язувати еволюційну потужність, досягати раціональних правил підприємства і узагальнювати великий релевантний, мультимедійний зміст, наявні локальні рішення повинні змінюватися високопродуктивним земельним уніфікованим сервером публікації на основі технічного стандартного рішення.

Істотними еволюційними цілями є разом з програмним забезпеченням інтеграції маленьких бібліотек , як користувачів або провайдерів, а також доречне ринкове проникнення із-за кордону та інститутів Саксонії. Саксонський сервер документів вніс суттєвий внесок у міжнародну ініціативу «Відкритий доступ», мета якої робити вільно доступним та безкоштовними наукову літературу та матеріали в Інтернеті без ліцензійних обмежень.

Система має служити для довгострокового надання публікацій з економіки і управління (звіти про стан справ, стратегічні документи, та ін. ) поєднувати науку і економіку.

В споруджені Саксонського сервера документів беруть участь установи: Саксонська земельна бібліотека ; Технічний університет Фрейберг, університетська бібліотека; Технічний університет Хемніц, університетська бібліотека; Університет Лейпцига, університетська бібліотека.

Спонсор : Європейський фонд регіонального розвитку. Проект триває з 2007 по 2011 роки.

Проект «Александрія» діє в масштабах Німеччини з 2007 по 2011 роки, учасником проекту являється Німецька національна бібліотека, спонсор проекту Федеральне міністерство економіки і технологій.

В однойменному місті на єгипетському узбережжі Середземного моря лежала сама знаменита бібліотека античності. Її точна система каталогізації спрощувала вже тоді доступ до інформації. Надихаючись цим зразком дослідники в рамках АЛЕКСАНДРІЯ розробляють платформу знань в Інтернеті, яка полегшує виявлення інформації .

Проект «Александрія» орієнтується на користувача, що базується на платформі Інтернетної інформації, яка підтримує користувача при публікації, подальшій обробці та пошуку за змістом у великих мультимедійних масивах даних. Для найбільш простішого і інтуїтивного використання проект «Александрія» надає допомогу і допоміжні засоби . Проект прагне з’єднати семантичні технологій з службами пошуку і комбінаціями технічних автоматичних пристроїв.

У рамках прикладного сценарію «CONTENTUS» нові технології розробляються для спорудження мультимедійних платформ інформації - наприклад, Цифрові бібліотеки або цифрові передачі архівів. Таким чином федеральний уряд сприяє покращенню доступу до інформації і бере активну участь у збереження культурної спадщини.

Культурні установи як бібліотеки, радіомовні станції, архіви та музеї стоять перед завданням у великому масштабі відкривати доступ до цифрових культурних надбань читачам. Метою КОНТЕНТУСу є створення автоматизованого процесу для надання мультимедійної інформації. Для цього розробляються інтелектуальні алгоритми, які автоматизують процеси оптимізації якості ( реставрація, автоматичне виготовлення метаданих і семантичне пов’язання книг, текстів, картин, музики, звукових документів і відео).

Проекти АЛЕКСАНДРІЯ і КОНТЕНТУС тісно співпрацюють, зокрема, в 3 основних питань:

- Модель даних / онтологія як основа для різноманітних завдань, семантичного пошуку

- Інтерфейс користувача / програми візуалізації для семантичного пошуку, навігації в мультимедійних засадах інформації

- Ідентифікація / об’єднання взаємодії з онтологією для структурованого смислового збагачення завдяки користувачам та обліку анотацій користувача при пошуках.

Нижньосаксонська державна бібліотека і університетська бібліотека Геттінгена (SUB) координує проект спорудження електронної дослідницької інфраструктури в Європейському співтоваристві. Проект з ім'ям OpenAIRE (Open Access Infrastructure for Research in Europe) приступив у грудні 2009 року до роботи з 38 проектними партнерами в межах Європейського співтовариства. Європейська комісія фінансує трирічний проект в межах дослідницької загальної програми і надає приблизно 4 млн. євро.

"Метою проекту є надання доступу через центральний електронний портал до високоякісних перевірених наукових статей ", за словами субдиректора доктора Норберта Лосзау. Ці статті на тему енергія, навколишнє середовище та здоров'я були взяті з проектів, які підтримувалися в рамках сьомої дослідницької програми Європейського співтовариства. "Результати дослідження, які до цих пір були у ліцензованих журналах, основі рішення Європейської комісії мають бути відтепер вільно доступними в Інтернеті для науки та зацікавленої громадськості ", пише доктор Лоссо .

" Поряд з науковою координацією проекту бібліотека Геттінгена займається розробкою Європейських інформаційних послуг, що діє в межах 27 країн . Ця інформаційна установа консультує авторів статей щодо умов ліцензування, вибору серверів та з інших питань . Open Access - вільний доступ до інформації та публікацій ,які знаходяться в Інтернеті та доступні для всієї громадськості. . Університет Георга Августа Геттінгена підтримує Open Access як центральну стратегію опублікування майбутнього, яка може покращувати потік інформації в науці на довгий термін.

Виникає питання: що є пріоритетом для сучасного читача - інформація або документ (книга)? Тут існує кілька моментів. Коли мова йде про читача-вченого, то в наявності нове явище. Якщо раніше йому необхідно було перш за все спертися на авторитет і він шукав книгу з викладенням догм, то зараз у більшості наук протилежне явище: дослідник зацікавлений зібрати якомога більше альтернативних думок з питання, що цікавить, щоб прийняти самостійне рішення. Такого дослідника зацікавить, швидше за все, не книга як така, а стаття, глава або параграф з книги.

У той же час не можна заперечувати, що більшість читачів не готові читати книгу з екрану монітора і навіть відчувають відразу до такого роду читання.

На відміну від кінопрокату, який у недалекому минулому переживав занепад, бібліотека може активізувати свою наукову функцію. Наукова функція бібліотек - ось та область, де симбіоз традиційних бібліотечних методів і новітніх інформаційних технологій може принести очікувані плоди. Справа в тому, що ми живемо в епоху парадигматичних змін у сфері знань. Виділення нових наук і нових предметних областей вимагає постійної бібліографічної роботи. Створення тематичних бібліографічних покажчиків, тобто те, чим завжди традиційно займалися бібліотеки, не втрачає значення і в наші дні. Більш того, в цьому сенсі значення бібліотек навіть посилюється. Бібліотеки також не повинні залишати своїх читачів наодинці з Інтернетом. [29]

Стан взаємин Інтернет і бібліотеки як універсального явища культури складає предмет особливої уваги. Інтернет, безумовно, потіснить бібліотеки. Але багато чого в цьому процесі залежить від самих бібліотек, від їх здатності передбачити заходи, що сприяють виконанню ними їх базисних функцій. В даний час Інтернет дає бібліотекам більше, ніж вони йому. Інтернет дозволяє бібліотекам створювати корпоративні каталоги, давати бібліографічні довідки віддаленим читачам, забезпечувати дистанційний прийом замовлень на книги від своїх читачів, передавати їм електронні копії документів або частин які їх цікавлять. Бібліотеки ж обмежуються поданням приміщень для Інтернет-користувачів. Створення навігаторів в Інтернет, організація баз знань - ось нове завдання наукових бібліотек. Саме тут бібліотечні фахівці повинні сказати своє слово.