71794 (Стан бібліотечної справи в Німеччині)

Міністерство освіти та науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра бібліотекознавства і бібліографії

Дисципліна «Історія бібліотечної справи»

К У Р С О В А Р О Б О Т А

Стан бібліотечної справи в Німеччині

Підготувала:

Студентка І курсу

Спеціальність ББК

Факультет післядипломної освіти

Олейніченко Н.О.

Науковий керівник:

Жук В.М.

Рівне-2011

Зміст

Вступ

І.Становлення і розвиток бібліотек Німеччини

1.1 Перша німецька народна бібліотека

ІІ. Внесок бібліотечних діячів Німеччини в розвиток бібліотечної справи

2.1 Перша жінка-бібліотекар Бона Пайзер

2.2 Константін Ньорренберг – засновник Руху Книгарів Німеччини

ІІІ. Історія становлення та розвиток бібліотечної освіти в Німеччині

3.1 Структура бібліотечної освіти на сучасному етапі

3.2 Основні центри підготовки бібліотечних кадрів у Німеччині

IV. Проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи в Німеччині

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Початок третього тисячоліття маркований посиленням інтеграційних процесів, що актуалізували наукове співробітництво між європейськими країнами. В інноваційному контексті суттєвих трансформацій зазнає, зокрема, і галузь культури.

Вже в самій назві держави Німеччини – знаходить відображення її структура. Збереження регіональної різноманітності є традиційним завданням федералізму. Сьогодні ця функція набуває нового змісту внаслідок таких регіональних потреб як охорона історичних пам'яток, збереження містобудівних традицій і сприяння регіональній культурі. Федеральна структура країни ніде не проявляється так чітко як у царині культурного життя. У Німеччині ніколи не було таких визначальних центрів як Париж у Франції, або Лондон у Великобританії. Власне культурне життя земель викликало виникнення малих та великих культурних центрів різного профілю. Тут далекої культурної «провінції» не існує. Нікому не треба їхати за сотні кілометрів, щоб побачити театральну виставу або потрапити на концерт. Майже всі невеличкі міста мають цінні бібліотеки та цікаві колекції творів мистецтва. [2]

Перший німецький закон про бібліотечну справу - це "Закон про демократизацію книгосховища від 4 лютого 1949 року". Він діяв аж до розпуску Саксонії в 1952році. В ньому йшлося про безкоштовний доступ до громадських бібліотек.

У Німеччині комплектація законодавства відповідає бібліотечним законам федеральних земель. Основний Закон Федеративної Республіки Німеччини гарантує у ст.2 «Особисті права і свободи» право кожному на вільний розвиток своєї особистості. З цим пов’язано багато статей закону, особливо ст.5 «Право на вираження своєї думки» . Кожна людина має право виражати свої думки словесно, на письмі та в формі картини. Це безпосередньо пов’язано з правом «навчатися з загальнодоступних джерел» зазначених в Конституції.

Стаття 28 абзац 2 Головного права зазначає: «Всім громадським общинам надається право на самостійне врегулювання всіх справ місцевих бібліотек». Це право підтверджується в багато численних земельних Конституціях і детально урегульоване в регламенті різних общин. Таким чином бібліотеки всіх земель всі свої питання вирішують самостійно, керуючись земельною Конституцією. [27]

Кожна федеральна земля має певні особливості в організації мережі бібліотек, але в цілому структура витримується. Головним керуючим органом в галузі культури, бібліотечної справи є Міністерство культури землі.

Метою роботи було вивчення історії становлення та сучасного стану бібліотечної справи Німеччини . При підготовці роботи були поставленні наступні завдання:

1. Розкрити зміст становлення та розвитку бібліотек Німеччини на прикладі Першої німецької бібліотеки та різних типів бібліотек міст Берліна, Гессена, Дрездена , Бауцену , Лейпціга та інші.

2. Зібрати відомості про внесок діячів : Бони Пайзер та Константіна Ньорренберга в бібліотечну справу Німеччини.

3. Розкрити структуру бібліотечної освіти Німеччини, познайомитись з основними центрами підготовки бібліотечних кадрів.

4. Окреслити проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи в Німеччині.

Об’єктом наукового аналізу є бібліотечна справа Німеччини в цілому. Історіографічною базою дослідження виступають праці бібліотекознавців, істориків, журналістів. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах «Бібліотечна планета», «Бібліотечний вісник», «Бібліотечний форум України», «Библиотека» та інш. Новизна роботи полягає в тому, що була розроблена спроба узагальнити, проаналізувати стан бібліотечної справи Німеччини на різних етапах розвитку, визначити її проблеми та перспективи подальшого розвитку.

І. Становлення і розвиток бібліотек Німеччини

Розвиток соціальних і виробничих функцій бібліотек Німеччини зумовлений станом науки, освіти, культури суспільних відносин. Цей комплексний процес впливає на еволюцію інформаційних потреб, що в свою чергу стимулює пошук шляхів оптимізації бібліотечної системи, удосконалення їхньої структури, створення максимально сприятливих умов для задоволення наукових, виробничих, культурних, навчальних потреб читачів, раціонального використання бібліотечних фондів.

Мережа бібліотек Німеччини має чітку структуру, а саме: національні бібліотеки; державні земельні; міські публічні; центральні університетські бібліотеки; книгозбірні факультетів, інститутів та семінарів; шкільні; парламентські бібліотеки; церковні та релігійні; спеціальні бібліотеки (музичні, медичні, індустріальні); історичні та наукові приватні бібліотеки; бібліотеки фірм; відкриті книгозбірні для арештантів; бібліотеки для глухих, сліпих; бібліотеки профспілок; архіви. [3]

Для того , щоб розглянути становлення і розвиток бібліотек Німеччини , познайомимось з історією розвитку першої бібліотеки , із досвідом та умовами роботи бібліотек різних типів у таких містах як Берлін, Гессен, Дрезден , Бауцен , Лейпціг та інші.

1.1 Перша німецька народна бібліотека

Історія Першої німецької народної бібліотеки почалася 24 жовтня 1828 року, коли Карл Беньямін Пройскер (Karl Benjamin Preusker) отримав в подарунок 132 книги. Як кваліфікований книгар, а пізніше високий чиновник, він заснував спочатку маленьку книгарню в Старій Школі Латинської Мови (Alte Lateinschule), а потім розбудував її як перше громадське книгосховище у всій Німеччині.

За її зразком виникли багаточисленні міські церковні бібліотеки та книгосховища в німецькомовному просторі. Численні публікації Карла Пройскера , які висвітлювали практичні аспекти управління і роботи бібліотек, дуже швидко поширювались по всій країні. Він написав теоретичні трактати про бібліотеки ,та застосовував багато своїх ідей на практиці.

В 1962 році бібліотека переїжджає до приміщення колишньої бухгалтерії на Neumarkt 1a, де колись була резиденція Карла Пройскера.

Виконавчий комітет і члени Асоціації бібліотек надавали значну підтримку у повсякденній роботі бібліотеки.[14]

Будівля має свої особливості: залишки пізньо-готичної церкви при монастирі утворюють тут південну стіну з фрагментами колони по Постштрассе. У внутрішньому дворику розкинувся сад, який граничить сьогодні з руїнами церкви і запрошує до себе відвідувачів відпочити та почитати на свіжому повітрі. З 1897 року Гросенхаймська бібліотека існує у формі товариства і фінансується 100% міським бюджетом. Крім того в бібліотеці працюють волонтери. Добровільна заангажованість працівників бібліотеки дуже високо цінується. У 2004-2005 роках будинок бібліотеки істотно реставрували і модернізували за допомогою програми Містобудівна охорона пам'ятників, і тепер фасад має такий вигляд, як за часів свого знаменитого засновника. Бібліотека складається з 2 поверхів, загальною площею 777 м².

Бібліотека Гросенхайму бережно продовжує і зберігає традиції свого засновника. Сьогодні вона готує фахівців медіа та інформаційних послуг. Бібліотека вже давно стала визначним місцем в серці Гросенхайму. Завдяки різноманітності запропонованих засобів інформації та численним міроприємствам, бібліотека зацікавлює всі верстви населення : від найменших до найстарших своїх читачів. Прививати любов до читання та непримусове залучення дітей та юнацтва до царини Книги: є важливою складовою роботи бібліотеки.

Тільки в 2009 році в Гросенхаймській бібліотеці було проведено 84 масових заходів, серед яких 50 екскурсій та інших заходів для дітей та юнацтва. Слід наголосити, що користуватися бібліотекою безкоштовно можуть діти , школярі та студенти технічних училищ . [24]

Баварська державна бібліотека

Найважливішими публічними бібліотеками Німеччини є Баварська державна бібліотека (Bayerische Staatsbibliothek) у Мюнхені з фондом понад 6 млн. томів та Державна бібліотека Фундації прусського культурного надбання у Берліні з фондом більше 4 млн. томів. Перлиною серед німецьких бібліотек є Бібліотека Герцога Августа у Вольфенбюттелі (Wolfenbüttel), де зберігаються понад 660 тис. томів, серед яких 12 тис. - коштовні середньовічні рукописи. Поряд з цими загальними науковими бібліотеками є спеціальні заклади, як, наприклад, медична центральна бібліотека у Кельні.

Одна із федеральних земель – Гессен , знаходиться у центрі Німеччини і має власні національні, релігійні та культурні традиції. Центральне положення Гессена сприяло підвищенню ролі одного з найбільших міст цієї землі – Франкфурта-на-Майні, як найважливішого фінансового осередку країни, а також впливовій та притягальній силі його книжкових ярмарків.

Так, Міжнародний книжковий ярмарок, на якому щорічно вручається премія миру німецької книжкової торгівлі, є найбільшою в світі експозицією книжок. [15]

Ще один культурно-історичний центр утворився у Північному Гессені, навколо міста Касселя, відомого своїми багатими колекціями нідерландського живопису, університетом Йоганна Вольфганга Гете з унікальною бібліотекою та Товариством бібліотекарів Гессену.

Серед мальовничих ландшафтів розташовані університетські міста Марбург і Гісен (Marburg und Giessen), а також місто Дармштадт, в якому розмістилася Гессенська земельна наукова бібліотека з фондом понад 1 млн. 400 тис. примірників, яка обслуговує читачів південного регіону Гессену.

Столиця землі – Вісбаден (Wiesbaden), є не лише адміністративним центром, а також містом мистецтва, театру, бібліотек. У Вісбадені працює велика Гессенська земельна наукова бібліотека, в якій зберігається понад 2 млн. книг, періодичних видань, мікрофільмів та інших джерел інформації.

Бібліотеки Фульди

У Східному Гессені з давніх часів існує старовинне єпископське місто Фульда з будівлями у стилі бароко, монастирями та католицькими храмами. Історія Фульди бере свій початок з 12 березня 774 року, коли ченцем Штурміусом було засновано монастир католицького ордена бенедиктинців, навколо якого почало забудовуватися місто. Сьогодні особливу атмосферу Фульди створюють музеї, театр, релігійні громади. Для жителів та туристів гостинно відчинені двері різноманітних бібліотек, серед яких слід назвати, перш за все, міську публічну бібліотеку (120 тис. томів), котра обслуговує як доросле населення, так і дітей , міжнародну дитячу бібліотеку; бібліотеку Професійної вищої школи (160 тис. томів); книгозбірню чоловічого монастиря, що була заснована в 1620 році і нині має фонд понад 116 тис. різних писемних джерел, в т. ч. 88 інкунабул та 97 стародруків;

Засновано в 1729 році бібліотеку теологічного факультету католицького університету, у фондах якої зберігається 169 тис. томів, 157 інкунабул, 2206 стародруків, 66 унікальних географічних карт, 937 середньовічних малюнків тощо.

Та головним бібліотечним центром є Земельна наукова бібліотека Фульди. Тут працює 15 фахівців з вищою бібліотечною освітою на повну робочу ставку (38 годин на тиждень), 4 співробітники вчаться і тому працюють 20 годин на тиждень, технічний персонал складається з 3-х осіб. Директор бібліотеки постійно знаходиться у Франкфурті і працює у Комісії з питань бібліотечної освіти. Щомісяця він відвідує бібліотеку і разом із заступником вирішує необхідні питання.

Комплектується бібліотека обов'язковим примірником усієї друкованої продукції з державних та приватних видавництв Гессену. Тут книги проходять централізовану обробку, у тому числі й в електронному варіанті, що дає можливість оперативно знайти відповідну бібліографічну інформацію у комп'ютерній мережі. Всього книгозбірня об'єднує в своїх фондах понад 320 тис. книжок, 1558 рукописів, 234 інкунабули, 670 старовинних листів, понад 12 тис. дисертацій, 23 тис. шкільних програм, 1600 газет та журналів (1558 з яких – землі Гессен), 8030 нотних видань, 379 географічних карт, 203 мікрофільми тощо. [5]

Найцінніша частина фонд – зібрання праць відомого гуманіста Ульріха фон Хуттена, літератури про його життя, старовинних статей, портретів, хронік та книжок часів Реформації, зокрема Мартіна Лютера. [21]

Бібліотека обслуговує місто Фульду та прилеглу територію в радіусі 100 кілометрів. Нею користуються близько 14 тис. читачів з 68-тисячного населення. Починаючи з 16 років, кожен мешканець може стати читачем бібліотеки, користування якою є безкоштовним. При запису відвідувач отримує пластикову читацьку картку, яку було започатковано у 1996 році. Вся інформація про користувачів вноситься до комп'ютера.