168801 (Екологія міських систем)

Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра екології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи з курсу “Екологія

міських систем ” студентами напряму 6.040106

“Екологія, охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування"

денної та заочної форм навчання

(Частина 1)

Затверджено методичною

комісією напряму 6.040106

“Екологія, охорона навколишнього середовища та

збалансоване природокористування ”

Протокол №9

від 27 червня 2008р.

Рівне 2008

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Екологія міських систем” студентами напряму 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ” денної та заочної форм навчання (Частина 1). Мороз О.С., Хомич Н.Р., - Рівне: НУВГП, 2008р. - 20 с.

Упорядники: Мороз О.С., канд. с. - г. наук, доцент. Хомич Н.Р., асистент.

Відповідальний за випуск - Клименко М.О., доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри екології.

Зміст

Вступ

1. Просторово-морфологічні характеристики міста

2. Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1 Оцінка кількості автотранспорту

3.2 Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

3.3 Районування території міста за ступенем забруднення

3.4 Оцінка шумового забруднення

Література

Додатки

Додаток 1. Значення адитивних коефіцієнтів

Додаток 2. Питомі викиди шкідливих речовин

Додаток 3. Коефіцієнт впливу певного типу автомобіля

Додаток 4. Рівень технічного стану автомобілів

Додаток 5. Витрати палива для автомобілів

Додаток 6. Характеристика погодних умов

Додаток 7. Шкала забруднення міської території

Додаток 8. Допустимі рівні шуму

Вступ

Що являє собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є протилежне - ізольованість і роз‘єднаність. Необхідно навести загальні дані про сучасний стан міст України. Висвітити інформацію про стан атмосферного повітря, водних ресурсів, загальний стан середовища міста.

1. Просторово-морфологічні характеристики міста

В даному розділі курсової роботи, необхідно надати повну інформацію про такі характеристики міста, як: територія, населення, щільність забудови, озеленення, інженерна інфраструктура.

Територія.

Провести детальний аналіз природно - ландшафтних і соціально - економічних умов території міста. Провести аналіз відкритості території. Зробити прив’язку до території яка зображена на планшеті згідно варіанту. З довідкових джерел необхідно навести загальну площу міста в гектарах.

Населення.

Місто надає більшості проживаючих тут різні можливості для отримання освіти та перекваліфікації, причому чим більше населення міста тим більшою кількістю можливостей перекваліфікації воно володіє. У даному підрозділі необхідно охарактеризувати населення міста, а саме: надати інформацію про загальну кількість населення міста, зайнятість населення по галузям промисловості та міського господарства.

Озеленення.

В даному підрозділі необхідно надати інформацію про роль рослинного світу в системі міста та житті міського населення.

Описати флору території міста, які рослини та дерева переважають на території міста в цілому. Окремо подати інформацію по території яка показана на планшеті. Інформацію бажано подати в табличній формі.

Інженерна інфраструктура.

Необхідно розписати інфраструктуру автошляхів міста, які типи автошляхів переважають в місті. Подати інформацію про залізничний транспорт.

2. Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон: парки, водойми, об’єкти КЗЗ, житлова забудова міста, загальноміський центр, промислово - складські зони, промислові зони зони.

Таблиця 2.1. Зонування міста

№	Назва зони	Площа зони, (га)
1…

Необхідно знайти на планшеті дані типи зонального розподілу міста, підрахувати їх площу в гектарах згідно масштабу. Дані занести до таблиці 2.1

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

Розглядаючи ландшафт, варто зупинитися на використанні цього терміна в минулому і в теперішній час, оскільки часто він несе неоднакове смислове на вантаження. Одним із критеріїв, що визначають регіонально - екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу G_г, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням S_у/S (де S_у - площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

Визначити за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

(2.1)

де k_a - адитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої функції (Додаток 1).

За отриманим результатом та при допомозі таблиці 2.2, можемо провести класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 2.2. Оцінка стійкості урбоекосистеми

№ з/п	Тип використання території	ka	Sу	Sу/S	W	Клас	Градації стійкості
1	Парки, водойми, об’єкти КЗЗ	1
2	Житлова забудова міста	0,5
3	Загальноміський центр	0,25
4	Промислово - складська забудова	0,125
5	Промислові зони	0,0625

Таблиця 2.3. Класифікація стійкості урбоекосистеми

Клас урбоекосистеми	Градації стійкості
	стійка в цілому	стійка в малому	нестійка в цілому
Керований замкнутий	0,9	1,0	-
Некерований замкнутий	0,6	0,8	0,1
Керований відкритий	0,4	0,5	-
Некерований відкритий	-	0,2	0

По отриманим результатам робимо відповідний висновок, що до стійкості урбоекосистеми міста.

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко. Широкого поширення у науці набули поняття економічний, трудовий, природно - ресурсний, виробничий, рекреаційний, науково - технічний, духовний, аграрний, політичний, інформаційний і т.д. потенціали.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору.

Населення може бути структуризованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь - якої категорії людей характерні кількісні показники.

Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання - зайнятість, професійна структура.

У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).

Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) N_н, кількістю працездатних людей N_пр.

Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:

(2.2)

де Р - освітній рівень населення, a_i - коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня, Nⁱ_н - кількість людей, що мають певний освітній рівень.

Далі пропонується розглянути найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання просторових характеристик. В абсолютних одиницях це буде кількість людей N_фі, зайнятих у певній складовій певної галузі міста (області, регіону). Сума ∑ N_фі / N_пр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:

; (2.3)

де і - відповідно, частка людей, зайнятих в певній сфері діяльності, та частка непрацюючих людей.

Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.

Людський вимір характеризується кількістю населення N_н та його якісними властивостями, (Таблиця 2.3).

Таблиця 2.4. Основні характеристики людського виміру

Показники	Значення
Чисельність населення, тис. осіб
Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного
Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість

До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:

(2.4)

де Θ_о - рівень освіченості, N_i - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), λ_i - коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - λ_i - 0,5, ЗОШ - λ_i - 0,5, ПТУ - λ_i - 1).