168801 (Екологія міських систем), страница 2

Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 - 18 років, 18 - 60 років, 60 і більше) за формулою:

(2.5)

де Θ_{д. с.} - якість демографічної структури, N_i, λ_i - кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт. Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 - 18 років - λ_i - 0,3, 18 - 60 років - λ_i - 0,5 та 60 і більше - λ_i - 0,2.

Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту. Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:

(2.6)

Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при Θ_L = 1. При значенні Θ_L < 1 (область негативних результатів), у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів. За результатом, що отриманий по формулі 2.6, будуємо діаграму корисності людського фактора.

При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником, який пропонується визначити у курсовій роботі є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера). Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:

(2.7)

де N₁ - кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для якого λ_i - 0,4. N₂ - кількість населення що зайнята у не функціональній сфері (робота яка не передбачає випуску готової продукції), для якої λ_i - 0,6. N_{пр. н.} - кількість працездатного населення (згідно варіанту).

Після цього, визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:

(2.8)

де η_{L -} коефіцієнт використання населення, N_пр. та N_{пр. н.} - відповідно, кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість працездатного населення. N_пр. = N₂. За наявними даними та результатами оцінки, пропонується заповнити узагальнену карту використання потенціалу міста, таблиця 2.4

Таблиця 2.4. Використання потенціалу міста

3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1 Оцінка кількості автотранспорту

Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива: вантажні та нелегкові з бензиновим ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газу, вантажні та нелегкові спеціальні дизельні, автобуси з бензиновими ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газі, автобуси дизельні, легкові, службові та спеціальні, легкові індивідуального користування та легкові які належать приватним підприємцям.

В загальному обсязі шкідливих викидів враховуються тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН) та окисли азоту (NO).

Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 2.

Викид шкідливих речовин коригується в залежності від технічного стану автомобілів та їх середнього строку перебування в експлуатації.

Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:

(3.1)

де: М - маса шкідливої речовини викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m - питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном (Додаток 2), Z - пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном, П_к = К_в *К_т, де К_в - коефіцієнт впливу певного типу автомобіля (Додаток 3), К_т - коефіцієнт впливу технічного стану (Додаток 4).

Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:

(3.2)

де: В - витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. (Додаток 5), (розрахунковий період - 1 рік). Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів (Додаток 2). Дані розрахунку заносяться до таблиці 3.1

Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:

(3.3)

де: А - фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м³), N - сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину, К_в, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту (Додаток 3), К_А, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (Таблиця 3.2).

Таблиця 3.2. Значення коефіцієнту К_А

К_Н, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3. Значення коефіцієнту К_Н

К_{У -} коефіцієнт, що враховує ухил місцевості (Таблиця 3.4).

Таблиця 3.4. Значення коефіцієнта К_У

К_в - коефіцієнт, що враховує вологість повітря (Таблиця 3.5)

Таблиця 3.1. Викид шкідливих речовин автотранспортом

Таблиця 3.5. Значення коефіцієнта К_В

К_{n -} коефіцієнт, що залежить від типу перехресть (Таблиця 3.6)

Таблиця 3.6. Значення коефіцієнту К_n

3.2 Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

(3.4)

де: К - числове значення МПСОА, Т - кількість днів з туманами (Додаток 6), О - кількість днів з опадами (Додаток 6), В₁ - кількість днів з швидкістю вітру 0 - 1 м/с (Додаток 6), В₂ - кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с (Додаток 6). Згідно варіанту, з таблиці додатку 6 необхідно вибрати значення показників підставити у формулу та розрахувати числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.7.