131433 (Робота з важкою дитиною), страница 2

б) робота з класним колективом.

Дуже часто, ще у дитсадку чи у молодших класах, орієнтуючись на реакцію дорослих, діти могли “приклеїти ярлик" дитині з особливостями поведінки, а деякі діти, щоб отримати увагу дорослого, навмисно можуть провокувати конфлікти, аби самому бути “добрим" на тлі “агресора" чи “мишеняти". Це відбувається через дитячий егоцентризм, який у віці 7 - 12 років є природним явищем. Починати роботу з дітьми потрібно, перш за все, з корекції “колективної думки" відносно конкретної дитини, формуванню вміння співчувати, виховання толерантності.

У Додатках ми приводимо комплекс методик для роботи з класом у цих напрямках.

Виховання “важких" - тривалий процес, що вимагає узгоджених зусиль всіх, хто спілкується з дитиною у школі. Добре, якщо вихователь налагодить співпрацю з колегами з метою контролю виникнення провокуючих ситуацій; постійного педагогічного спостереження та патронату дитини; підкріплення позитивних зусиль дитини.

Література

1. Козловский О.В. Игровая программа "Каждый "охотник" желает знать, где сидит "фазан": учебно-методическое пособие. Ч.1 -Донецк: Школа лидеров Центра поддержки детских общественных организаций Управления по делам семьи, молодежи и туризма областной государственной администрации, 2000 г. - 336 с.

2. Фоппель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения: Практическое пособие: Пер. с нем.: В 4-х томах. - М.: Генезис, 1998.

3. Що можна читати додатково?

4. Методичні та теоретичні питання:

5. Методичні рекомендації щодо удосконалення утримання та виховання дітей у дитячих інтернатних закладах на принципах, що базуються на конвенції ООН про права дитини / Упорядники та авторський колектив: Л.С. Волинець, О.Г. Антонова-Турченко, І.Б. Іванова, Н.М. Комарова та ін. - К.: Видавництво “Студцентр", 1998.

6. Проблемні сім”ї: діти та батьки. / Упорядники та авторський колектив: Ю.Г. Якубова,

7. О.Г. Антонова-Турченко, Г.В. Святенко та ін. - К.: Видавництво “Студцентр", 1998.

8. Інтерактивні ігри:

9. Ветрова В.В. Уроки психологического здоровья. - М.: Педагогическое общество России, 2000

10. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе.2-е изд., дополн. и перераб. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001

11. Фоппель К. Энергия паузы. Психологические игры и упражнения: Практическое пособие: Пер. с нем.: - М.: Генезис, 2001

Додатки

Методика визначення проблем у спілкуванні.

Інструкція дитині. Відповідаючи, доповнюй речення за власною думкою.

1. Я думаю, що наш клас _____________________________________

(веселий, драчливий, гамірливий, дружний, недружний …)

Більш за все мені подобається, коли діти ________________________

З хлопцями я ________________________________________________

Мені не подобається, коли мене ________________________________

Дівчата мені _________________________________________________

Більше всього мене ображає ___________________________________

Я люблю, коли діти ___________________________________________

Коли сміються у мене за спиною, я______________________________

Думаю, що до мане ставляться _________________________________

У класі я краще за все почуваю себе, коли ________________________

Методика визначення проблем у самосприйнятті дитини.

Інструкція дитині. Відповідаючи, доповнюй речення за власною думкою.

1. Я людина, яка ______________________________________________

Більш за все мені хочеться ______________________________________

У своїй зовнішності я _________________________________________

Я почувався б щасливішим, якби________________________________

Мій одяг _____________________________________________________

Коли мені потрібно швидко відповісти, я _________________________

Коли у мене невдачі, я_________________________________________

Думаю, що діти мене __________________________________________

Коли сміються за моєю спиною, я _______________________________

Гірше за все, коли _____________________________________________

Мені у собі подобається ________________________________________

Назву методики дитині називати не треба.

Методики для корекційної роботи

Корекція самовідношення, самосприйняття, емоційних переживань невдачі.

(можна проводити як індивідуально, так і у групі)

“Ситуація"

Згадай або придумай важливу ситуацію для тебе, де ти почуваєш себе невпевнено, або робиш не так, як тобі хотілося б. Поміркуй:

що це за ситуація, назви її ______________________________________

_____________________________________________________________

що відбулося б, якби ти діяв, як звик _____________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________що відбулося б, якби ти вів себе впевнено ____________________________________________________________________________________________________________________________________

що із написаного у попередньому пункті ти пробував робити сам

_______________________________________________________________________________________________________________________________

хто міг би тобі допомогти ______________________________________

_____________________________________________________________

“Досягнення"

Забудь про сором”язливість, довірся собі і заповни ці графи:

Моє найбільше досягнення _____________________________________

Моє друге велике досягнення ___________________________________

_____________________________________________________________

Моє третє велике досягнення ___________________________________

_____________________________________________________________Я неперевершений у ______________________________________________

Я дуже гарний у _____________________________________________

Я досить гарний у ____________________________________________

(Якщо ти не заповнив хоча б одного рядка, то чи не занадто ти до себе суворий?!)

“Відкинути защемленого хвоста “

Згадай той момент, коли ти відчував себе дуже неприємно, як то кажуть: “із защемленим хвостом". Напиши про це на аркуші паперу. Можеш не обмежувати себе у словнику.

А тепер розірви аркуш і викинь його. І більше не “їж" себе. Все у минулому!

“Як навчатись на невдачах”

Згадай випадок, коли ти зазнав найбільшої, на твою думку, невдачі і проаналізуй його за схемою:

опиши випадок;

твої думки та дії при цьому;

дії інших при цьому;

як складалися обставини;

чого ти боявся більш за все;

як би ти зробив зараз.

(Якщо ти відповів на всі питання, поздоровляємо! Ти обернув невдачу на досвід!)

“Звільнення від думок"

Займи зручну позу. Поспостерігай за власними думками. Дай їм піти. Залишайся у такому стані, доки не відчуєш себе відпочившим.

“Місце минулого у минулому”

Розслабся. Подумки озирнись на свій минулий досвід. Знайди там ситуацію, що була для тебе неприємною. Уяви себе у її фіналі.

Знову програй подумки цей епізод, але цього разу уяви себе по іншому: так, якби ситуація була для тебе “ніякою”, незначною, чи не завдала великої шкоди. Закріпи цей образ у пам”яті. Скажи собі: “Все пройшло”.

“Мандрівка у майбутнє"

Уяви собі якусь важливу подію для тебе у майбутньому.

Уяви себе впевненим для вирішення цієї ситуації. Запам”ятай відчуття.

“Вміння позитивно мислити"

(Пам”ятка - самотренінг)

Існує багато підтверджень, що думка викликає у людини певні психологічні та фізіологічні зміни. Так негативні думки пригнічують, а позитивні - навпаки, надихають. Ти, мабуть, і сам помітив, що коли думаєш про те, що щось не вийде, це щось дійсно не виходить, а якщо і виходить, то не так. Або боїшся чогось, і воно таки з тобою трапляється (у народі кажуть: “Наврочив”). Якщо ти думаєш, що ти непомітний і не гідний уваги, безталанний і нікому не потрібний або нікому не подобаєшся, - знай, що тебе дійсно не помічатимуть. (Веселенька перспектива?!) Але все дійсно залежить від тебе!

А також від думок, дій, почуттів. З них ми почали і ними ж будемо боротися за щастя.

Отже спробуємо розібратися.

По перше - з думками. Наші думки тісно пов”язані з позицією, яку ми займаємо відносно інших людей. Спробуй визначитися із власною позицією (Ти зараз сам на сам із собою, тож будь відвертим). Ось вони:

У мене не все добре - у них (нього) все добре, або Я “-", вони “+”.

Як правило, це позиція людини, що дуже мало цінить себе, як то кажуть, з низькою самооцінкою. Ті, хто додержується цієї позиції, вважають, що вони дійсно ні на що не здатні, а везіння їх обходить. Зазвичай, вони діють вкрай обережно, довго наважуються на щось, перебирають всі можливі перешкоди, або взагалі “закінчують роботу на початку", заздрять іншим, не схильні до ризику і майже ніколи не досягають успіху.

У мене все добре - у них (нього) не все добре, або Я”+”, вони “-“.

Це вже позиція людини із завищеною самооцінкою. Такі люди ніколи не вважають себе винними, у всіх неприємностях звинувачують інших, вони часто досягають бажаного, але у оточуючих симпатії не викликають.

У мене не все добре - у них (нього) не все добре, або Я”-“, вони “-“.

Це позиція безнадії. Людина з такою позицією не помічає нічого доброго ні у собі, ні у інших. Світ для неї завжди у темних фарбах. Така людина ні себе не любить, ні оточуючих. Про везіння взагалі говорити нічого.

У мене все добре - у них (нього) все добре, або Я”+”, вони “+”.

Це оптимістична позиція. Люди, що її займають, добре ставляться і до себе, і до оточуючих, серед недоліків завжди знаходять щось позитивне, а коли когось і критикують, не зачепають гідності, не принижують, не ображають. Такій людині завжди симпатизують і вона досягає значних успіхів.

Зорієнтувався у власній позиції?

Якщо це не № 4, постарайся змінитись, бо це і є позитивне мислення.

По-друге, з діями та почуттями. Мудрість Сходу говорить: ” Навіть коли ми не можемо змінити обставини, ми можемо змінити своє ставлення до них”. Зміни “-“ на “+". Це і є дії. Почуття зміняться самі.

Позитивне мислення - твій ключ до успіху!

Методики для корекційної роботи з класом

Корекція “суспільної думки”

“Корони"

Для проведення цієї гри вихователю потрібно підготувати паперові “корни” - склеїти паперові стрічки по розміру голови дитини, на яких написати своєрідні “ярлики", наприклад: я малятко; я веселий; мені не цікаво; я хочу спати; я голодний; допоможи мені; люблю компліменти; я невдаха; я ненадійний; у мене все виходить; мене зневажають; ні з ким не говорю; відчепись від мене; скажи мені щось приємне; я тебе не слухаю; ти мені подобаєшся; я завжди правий і т. ін.

Хід гри. Розділіть дітей на невеликі групи (по 3-5), розсадіть групи по класу, щоб вони одна одній не заважали. Дайте будь-яке спільне завдання. Наприклад, виготовити портрет ідеального друга (див. гру з такою назвою). Перед початком роботи роздайте дітям “корони”:

Діти, зараз ви отримаєте секретні “корони". Що на них написано, будуть бачити тільки ваші одногрупники, особисто кожен свою корону бачити не повинен і питати, що написано, у інших теж. Носити ці “корони" потрібно весь час виконання завдання. Є ще одна хитрість. Всім членам групи потрібно спілкуватись з кожним так, як вимагає його “корона”. Наприклад, на “короні" написано: “ я клоун", то ж всі члени групи можуть сміятися з цього “клоуна”, кривлятися, тощо. “Клоун” до кінця гри не повинен знімати “корони" або протестувати проти будь-якої поведінки у свій адрес.

Потім потрібно дати дітям попрацювати у “коронах” хвилин 10 - 15, уважно спостерігаючи за дотриманням правил. Якщо у будь-якій групі виникли загострення у спілкуванні або група захопилася “коронами", веселиться і не працює, гру слід припинити і перейти до обговорення. Якщо групи працюють нормально, можна дочекатися закінчення виконання завдання і перед демонстрацією результатів теж спочатку обговорити “коронне” питання.

Діти, перед тим, як продовжити роботу (розглянути результати вашої роботи), ми обговоримо з вами ваші “корони”. Зараз кожен з вас висловить свої враження по таким питанням (за бажанням питання можна записати на аркуші чи дошці):

Чи здогадалися, що написано на власній “короні”, що допомогло це зробити або заважало?

Чи зручно ви почували себе, коли з вами спілкувалися по “коронному”?

Чи вам приємно було спілкуватися з одногрупниками по “коронному"? У яких випадках?

Чи подобалося вам те, як спілкувалися з вами у відповідь?

Чи не заважали “корони" працювати над загальним завданням?

Питання до всього класу:

А чи спостерігали ви у житті. що з деякими дітьми теж спілкуються, ніби на них є “корона”? Чи може самі це відчували?