131478 (Роль та мiсце творчостi в процесi самоактуалiзацii особистостi), страница 10
Описание файла
Документ из архива "Роль та мiсце творчостi в процесi самоактуалiзацii особистостi", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "131478"
Текст 10 страницы из документа "131478"
2.3. Опис результатів дослідження, їх аналіз та інтерпретація
Засоби обробки результатів:
-
Самоактуалізації тест (САТ).
Сирі дані дослідження було оброблено за допомогою комп‘ютерної системи НОРТ.
-
Особистісний опитувальник FPI.
Перша процедура обробки полягала в отриманні первинних, або “сирих”, оцінок. З цією метою було підготовлено матричні форми ключів кожної шкали на основі загального ключа опитувальника.
Друга процедура пов’язана з переводом первинних оцінок в стандартні оцінки 9-бальної шкали (стенайни) за допомогою таблиці [67, с. 318].
-
Тест С.Медніка (тест віддалених асоціацій).
Всі результати, отримані по кожній виборці окремо, фіксувалися та зводилися у загальну таблицю даних (див. додаток №7). На кожну серію завдання складалася окрема таблиця.
Критерії оцінки:
-
Індекс оригінальності.
Спочатку підраховувався індекс оригінальності кожної відповіді, а потім індекс оригінальності загальної кількості відповідей кожного піддослідного окремо.
Формула індексу оригінальності кожної відповіді:
Zi=1/ r,
де Z - індекс оригінальності кожної відповіді;
і – номер завдання;
r – частота зустрічальності конкретної відповіді у кожного піддослідного відносно даної вибірки.
Формула індексу оригінальності роботи піддослідного:
Nop=Zi/X,
де Nop – індекс оригінальності роботи;
X – загальна кількість відповідей;
-
Індекс унікальності.
Унікальною визнавалася відповідь, в якій індекс оригінальності дорівнював одиниці (Zi=1);
Формула індексу унікальності:
Nун. = l/X,
де Nун. – індекс унікальності відповідей;
l – кількість унікальних відповідей;
Після аналізування результатів, індексовані дані піддослідних були упорядковані за шкалою креативності у відповідності з показником оригінальності, потім скоректовані за показником унікальності.
-
Субтест “Завершення картинок”.
Первинна обробка даних полягала в розподіленні даних (малюнків) за певним типом; для обробки використовувався атлас типових малюнків [27, с.285-309].
За допомогою атласу було підраховано індекси оригінальності та унікальності кожного піддослідного.
Індекс оригінальності підраховувався як середнє арифметичне всіх картинок.
Індекс унікальності визначався як кількість унікальних картинок для окремого піддослідного (якщо оригінальність малюнка піддослідного дорівнювала одиниці, то такий малюнок визнавався унікальним).
Таким чином, оригінальність в даному випадку розумілась як статистична рідкість відповіді, а унікальність – як здатність піддослідного до створення нового продукту. Для оцінки креативності більше значення має індекс унікальності, який показує наскільки дійсно нове може створити людина, але диференційована сила зазначеного індексу занадто мала, тому як допоміжний використовувався індекс оригінальності.
Первинна статистична обробка результатів емпіричного дослідження та порівняльний аналіз даних:.
-
Аналіз результатів дослідження за методикою САТ.
Первинний статистичний аналіз результатів тесту виявив кількісні показники, продемонстровані в Табл. 2. Показники частотного розподілу даних методики САТ наведені на Граф. 1.
Таблиця 2.
Показники первинного статистичного аналізу даних методики САТ (окремо по кожній виборці)
| N п/п | Шкали методики САТ | σ | Показники (кількість осіб) | |||||||||||
| Низькі ( | Високі (>M+σ) | |||||||||||||
| Загальна кількість | По кожній виборці окремо | Загальна кількість | По кожній виборці окремо | |||||||||||
| абс. (N=90) | % | A (N=30) | Б (N=30) | В (N=30) | абс. (N=90) | % | A (N=30) | Б (N=30) | В (N=30) | |||||
| 1. | Орієнтація у часі | 3.0 | 17 | 19 | 4 | 7 | 6 | 19 | 21 | 7 | 7 | 5 | ||
| 2. | Підтримка | 8,9 | 21 | 23 | 2 | 5 | 14 | 19 | 21 | 14 | 5 | 0 | ||
| 3. | Ціннісні орієнтації | 2,8 | 21 | 23 | 2 | 7 | 12 | 21 | 23 | 15 | 4 | 2 | ||
| 4. | Пластичність поведінки | 2,9 | 23 | 26 | 7 | 6 | 10 | 21 | 23 | 9 | 8 | 4 | ||
| 5. | Сенситивність | 2,2 | 17 | 19 | 2 | 5 | 10 | 19 | 21 | 10 | 7 | 2 | ||
| 6. | Спонтанність | 2,0 | 26 | 29 | 3 | 12 | 11 | 17 | 19 | 9 | 6 | 2 | ||
| 7. | Самоповага | 2,9 | 24 | 27 | 5 | 6 | 13 | 25 | 28 | 12 | 11 | 2 | ||
| 8. | Самоприйняття | 3,7 | 29 | 32 | 5 | 9 | 15 | 24 | 27 | 14 | 8 | 2 | ||
| 9. | Уявлення про природу людини | 1,4 | 25 | 28 | 10 | 8 | 7 | 19 | 21 | 11 | 7 | 1 | ||
| 10. | Синергійність | 1,1 | 26 | 29 | 8 | 10 | 8 | 31 | 34 | 13 | 11 | 7 | ||
| 11. | Прийняття агресії | 2,1 | 16 | 18 | 1 | 4 | 11 | 14 | 16 | 10 | 4 | 0 | ||
| 12. | Контактність | 2,5 | 25 | 28 | 5 | 10 | 10 | 22 | 24 | 13 | 4 | 5 | ||
| 13. | Пізнавальні потреби | 1,8 | 23 | 26 | 5 | 9 | 9 | 23 | 26 | 10 | 9 | 4 | ||
| 14. | Креативність | 2,1 | 22 | 24 | 2 | 7 | 13 | 29 | 32 | 19 | 7 | 3 | ||
Граф. 1. Показники частотного розподілу даних методики САТ (N=90)
Якісне аналізування показників тесту по кожній виборці дозволило визначити наступне:
1) Найбільш вираженою рисою для піддослідних групи А являється креативність (шк. 14), що узгоджується з гіпотезами дослідження та підкреслює важливість творчого компоненту для процесу самоактуалізації; до того ж зазначений показник (“Креативність”) виявився досить низько розвиненим у піддослідних групи В, що при переважно низьких показниках самоактуалізації (по даній виборці) також зазначає значимість даного показника для процесу самоактуалізації.
Низький рівень креативності піддослідних групи В пов‘язаний, мабуть, не тільки з відсутністю природної обдарованості зазначеною рисою, а й з відсутністю сприятливих умов мікросередовища (стандартизація учбового процесу в школі, відсутність поглиблених курсів та ін.), або з відсутністю значимих для наслідування творчих особистостей, на чому особливо наголошував В.М. Дружинін [27,с. 215].
2) Наступна характерна риса для піддослідних групи А – сформованість системи ціннісних орієнтацій (шк. 3). Високий показник зафіксований у 50% піддослідних даної вибірки (для порівняння – лише у 13% піддослідних групи Б і 7% групи В), низький показник – у 7% піддослідних групи А ( гр.. Б – 23%, гр.. В – 40%).
За даними вітчизняних та західних вчених (В.М. Доній, Л.В. Сохань, А. Маслоу, Е. Фромм) саме ціннісні орієнтації спрямовують процес самоактуалізації та обумовлюють ступінь її досягнення. Цінності є тим орієнтиром на життєвому шляху, який спрямовує та дозволяє досягнути поставленої мети.
3) У піддослідних групи А суттєво виражена особистісна незалежність (або внутрішній локус контролю, шк.. 2) – високий показник зафіксований у 47% (низький у 7%), тоді як у піддослідних групи Б високий показник – у 13% (низький також у 13%), у піддослідних групи В високий показник по зазначеній рисі взагалі відсутній (зате низький – у 47%).
