130311 (Особливості формування етнічних стереотипів), страница 9

= (1,875-1,047) = 0,828 = 0,828 = 0,828 3,162 = 2,62

= 2,62

= 2,31

- Н1 приймається

Особливості формування негативних стереотипів по відношенню до арабів.

(80%) = 2,214

(70%) = 1,982

= (2,214-1,982) = 0,232 = 0,232 = 0,232 3,162 = 0,73

= 0,73

= 2,31

- Н0 приймається

Особливості формування негативних стереотипів по відношенню до німців.

(55%) = 1,671

(50%) = 1,571

= (1,671-1,571) = 0,1 = 0,1 = 0,1 3,162 = 0,32

= 0,32

= 2,31

- Н0 приймається

Особливості формування негативних стереотипів по відношенню до японців.

(70%) = 1,982

(40%) = 0,927

= (1,982-0,937) = 1,05 = 1,05 = 1,05 3,162 = 3,33

= 3,33

= 2,31

- Н1 приймається

Виходячи із отриманих результатів, можна зробити наступні висновки:

1. Періодичні та Інтернет-видання виявилися одним із потужних факторів формування стереотипів, адже після ознайомлення з ними респонденти значно змінили свою думку про досліджувані народи.

2. Ефект впливу цього фактору не у всіх випадках підтвердився емпірично, але згідно отриманих даних первинної математичної обробки, тобто процентних даних, ми можемо побачити, що вплив він здійснює у всіх випадках, хоча і з різною інтенсивністю.

3. Існує різниця між особливостями формування позитивних і негативних етнічних стереотипів. Сформовані негативні стереотипи більш укорінені у свідомості випробуваних, ніж позитивні, адже вони виявилися більш стійкими і майже не піддавалися зміні.

4. Особливо стійким стереотипом виявилося відношення респондентів до представників арабської національності. Запропоновані джерела інформації не змогли зробити уявлення випробуваних про арабів ні біль позитивним, ні більш негативним. Сумним фактом залишається і те, що показники негативного відношення до представників цього етносу досить високі (від 70% змінюється до 80%). Це може бути пов‘язано з тим, що образ арабів найчастіше асоціюється із образом людини-смертника, терориста. На це в більшій мірі впливають ЗМІ.

5. Найбільш нестійким стереотипом виявилося відношення респондентів до аргентинців. Ознайомлення із джерелами інформації стосовно Аргентини і аргентинців дало найбільш ефективні результати, а отже можна зробити висновок, що випробувані занадто мало знають про цей народ для того, щоб мати сформоване уявлення про його особливості і національний характер. І позитивні, і негативні статті стали для респондентів джерелом нової інформації про цей народ і значно змінили їх уявлення про нього.

6. Досить позитивне відношення до представників японської нації прослідковується серед наших випробуваних. Про це говорять високі показники позитивних стереотипів щодо японців, на які джерела інформації майже не вплинули (від 75% до 85%). Що стосується негативних стереотипів, то їх показник був досить низький і отримана негативна інформація про цей народ стала для респондентів вражаючою. Слід також зазначити, що згідно результатів першого етапу нашого дослідження, японці являються одним із найбільш популярних і бажаних народів серед наших випробуваних.

7. Стосовно американців та німців можна зробити наступний висновок: негативні стереотипи щодо цих народів також виявилися досить стійкими. Відносно німців вони носять історичний характер і пов‘язані із хибними уявленнями про цей народ і цю країну, яка ще й досі сприймається крізь призму фашистської Німеччини часів Другої світової війни. Стосовно американців, то на сприйняття цього народу в великій мірі впливає подача ЗМІ суспільно-політичного життя цього народу, його зовнішньої політики, зокрема воєнних кампаній у інших країнах, наприклад у Іраку. Показники позитивних стереотипів виявилися досить низькими, і хоча запропоновані джерела інформації допомогли їх підвищити, не можна стверджувати в цьому випадку про стійкість стереотипу.

Висновки

За допомогою дослідження літературних джерел нам вдалося проаналізувати поняття етнічного стереотипу, зрозуміти його властивості. функції та особливості формування, а отже зробити крок на зустріч пошуку шляхів руйнування стереотипів, зокрема етнічних, які заважають ефективній взаємодії етносів один з одним.

Виходячи з результатів досліджуваних проблем і поставлених нами експериментів, можна зробити наступні висновки.

1. Усі люди, незалежно від національності, мають сформовані позитивні і негативні етнічні стереотипи. Існують відмінності у формуванні позитивних і негативних стереотипів. Негативні стереотипи, як правило, більш стійкі, ніж позитивні, і уникнути іх формування неможливо.

2. Існують певні фактори формування етнічних стереотипів, серед яких чільне місце займає стійке хибне уявлення про інший народ, що склалося і укорінилося історично, а також ЗМІ, особливо періодичні та Інтернет-видання, які доступні різним прошаркам населення і всім віковим категоріям людей. Слід також відмітити, що нестача інформації про той чи інший народ також призводить до формування стереотипів, щоправда нестійких.

3. Причини виникнення стереотипів та їх джерела історично обумовлені та залежать від психологічних особливостей людей різних націй, їх безпосередньої взаємодії між собою, тому досить важко знайти шляхи позбавлення від стереотипів.

4. Експериментальна база для вивчення етнічних стереотипів досить незначна і досі не знайдено оптимального методу, який би давав стовідсоткові достовірні та об‘єктивні дані. Найбільшу об‘єктивність забезпечують проективні методи, які дозволяють використовувати ту інформацію, яка знаходиться на підсвідомому рівні людини.

Рекомендації

Матеріали даної роботи та результати досліджень можна використовувати:

1. На лекціях та семінарських заняттях з етнопсихології та соціальної психології для детального вивчення особливостей етнічної психіки різних народів.

2. На конференціях та круглих столах, присвячених проблемам взаємодії етносів.

3. У повсякденному житті для попередження та пояснення політичних і соціальних подій, конфліктів на етнічному ґрунті.

4. Стосовно проблеми охорони праці, то етнічні питання тісно взаємопов‘язані с цим. Перш за все, слід зауважити, що національність людини ні в якому разі не може бути причиною її експлуатації як робочої сили. На жаль, хоча ми і пережили часи рабства, на сьогоднішній день ця проблема і досі актуальна. Відомо, що більшість емігрантів не можуть розраховувати на престижну роботу за кордоном. Також національність людини не повинна стати фактором будь-якої дискримінації особистості. У професійній сфері увагу слід приділяти преш за все здібностям та вмінням людини, а не її національній приналежності або її походження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.С. Механизмы социального восприятия//Психологический журнал. № 2, 1989.

2. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. М., 1990.

3. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология. М., 1999.

4. Байбурин А.К. Некоторые аспекты этнографического изучения поведения//Этнические стереотипы поведения. Ленинград, 1985.

5. Берзин Н.А., Гущина А.Э. Самосознание национальных (этнических) групп. Екатеринбург: Уральский кадровый центр, 1993.

6. Бромлей Ю. В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. М.: Наука, 1987.

7. Бромлей Ю. В., Козлов В. И. Этносы и этнические процессы как предмет исследования // Этнические процессы в современном мире / Отв. ред. Ю. В. Бромлей. М.: Наука, 1989. С. 5 — 29.

8. Бромлей Ю. В., Подольный Р. Г. Человечество — это народы. М.: Мысль, 1990.