130283 (Особливості емоційних реакцій в ранньому юнацькому віці), страница 8

Споглядання вогню: говорять, що людина нескінченно довго може дивитися на три стихії – вогонь, воду, що біжить й пливучі по небу хмари.

Контрастний душ: змушує м'язи поперемінно розслаблюватися й напружуватися, а м'язове розслаблення, як відомо, гарний спосіб зняти психічну напругу.

Проекція негативних емоцій на сторонні предмети: виразити свій гнів, зім'явши або порвавши в дрібні клаптики газету, побивши подушку, вичавлюючи рушник, навіть якщо він сухий. Більша частина енергії гніву збирається в м'язах плечей, у верхній частині рук й у пальцях.

Потанцювати під музику, причому як спокійну, так і енергійну.

Покричати то голосно, то тихо, проспівати голосно улюблену пісню.

Висловитися, озвучити свої емоції в колі друзів, які зрозуміють і поспівчувають.

Сміх і плач – відмінні засоби захисту нашого організму від (психічних перевантажень. Сміх є своєрідним захистом нервової системи. Його можна розглядати як серію коротких видихів. Ці видихи дроблять небезпечний потік імпульсів.

6. Способи порятунку або уникнення негативних емоцій

Для рятування від негативних емоцій психологи рекомендують кілька простих спеціальних вправ:

• Подих уступами: три-чотири коротких вдихи підряд, потім стільки ж коротких видихів (заміняє сміх, якщо вам не хочеться сміятися)

• Порахувати зуби язиком із внутрішньої сторони

• Злегка промасажувати кінчик мізинця

• Стиснути пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем.

Як відновити бадьорість, зняти втому за невеликий проміжок часу?

Є кілька простих способів м'язової релаксації:

1. Швидко потріть пальці долоні – 5 сек.

2. Швидко потріть теплими пальцями щоки вниз-вниз – 5 сек.

3. Стисніть руку в розслаблений кулак. Енергійно погладжуйте внутрішню й зовнішню сторони передпліччя – 3 рази.

Вправа «Дощ у джунглях»

Ціль: досягнення м'язового розслаблення, зняття внутрішнього напруження

Стаємо в тісне коло один за одним.

Представте, що ви виявилися в джунглях. Погода спочатку була чудова, світило сонце, була спека. Але от подув легкий вітерець. Доторкніться до спини людини, яка стоїть поперед й робіть легкі рухи руками. Вітер підсилюється (тиск на спину збільшується). Почався ураган (сильні рухи). Потім пішов дрібний дощик. А от почалася злива (руху пальцями долоні вниз). Пішов град (сильні рухи, ніби стукіт, всіма пальцями).

Снову пішла злива, застукав дрібний дощ, пронісся ураган, подув сильний вітер, потім він став слабким, і все в природі заспокоїлося. Знову виглянуло сонце.

8. Релаксаційна вправа «Сонце»

Ціль: зняття втоми, напруги, досягнення психоемоційної рівноваги
Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі, відчуєте, як приємне тепло розливається по вашому тілу…

Представте себе на пляжі на світанку. Море майже нерухоме, гаснуть останні яскраві зірки. Відчуйте свіжість і чистоту повітря. Подивіться на воду, зірки, темне небо.

Якийсь час вслухуйтеся в досвітню тишу, у нерухомість, просочену майбутнім рухом. Темрява повільно відступає й кольори міняються. Небо над обрієм червоніє, потім стає золотим. Потім вас торкаються перші промені сонця. І ви бачите, як воно повільно піднімається з води.
Коли сонце наполовину показується через обрій, ви бачите, що його відбиття у воді утворює доріжку золотого мерехтливого світла, що йде від вас до самого його центра. Вода тепла, приємна, і ви вирішуєте ввійти в неї. Повільно, насолоджуючись, ви починаєте плисти в золотому сяйві. Ви відчуваєте зіткнення тіла з водою, повного світла, що іскриться. Ви почуваєте, як легко вам плисти, і насолоджуєтесь рухом по морю.
Чим далі ви пливете по морю, тим менше усвідомлюєте навколишню вас воду, і тим більше стає навколо світу. Тепер ваше тіло купається в життєдайній енергії сонця. Ваші почуття перейняті її теплом. Ваш розум осяяний її світлом. Ви повертаєтеся. Одночасно зберігаючи в собі часточку світла й тепла.

Відкриваємо очі.

9. Рефлексія заняття

Кожен учасник заняття по колу завершує фразу: «Мої почуття…»

Висновки

З 30 учнів 11 класу у 14 юнаків виявилася домінуючою емоція радості, у 7 учнів – домінуюча емоція гнів, у 5 учнів – страх виявився домінуючою емоцією, і, відповідно, у 4 учнів домінуючої емоцією є печаль. Найбільш вираженою рисою для осіб з переважаючою модальністю «радість» виступає емоційна стійкість у спілкуванні, яка характеризується здатністю до мобілізації, до керування своїм емоційним станом, до контролю над власною експресією та поведінкою.

Особи з домінуванням емоційної модальності «гнів» характеризуються, в першу чергу, свободою думок та вчинків, вони прагнуть до незалежності від оцінок оточуючих, мало звертають увагу на враження, яке вони справляють на інших людей. Особи, у яких мають перевагу емоції патерну «страх», у спілкуванні переважно характеризуються вираженою покірливістю та поступливістю, вони схильні керуватися думкою оточуючих; та незважаючи на це, їх визначає високий рівень знань про способи та особливості комунікації, при необхідності вони можуть використовувати ці знання в своїх інтересах у спілкуванні. Представників груп з домінуванням емоційної модальності «печаль» характеризує деяка скупість міміки та жестів, вони в цілому стримані в зовнішній прояві своїх емоційних переживань.

Емоційна збудливість притаманна 6 учням, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 учнів, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 6 одиннадцятикласників. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули, з деякими вкрапленями рефлекторної та дисфоричної сфери.

З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції.

Висновки

Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. На підставі теоретичного аналізу літератури показано, що емоційність є стійкою властивістю індивідуальності, однією з психологічних складових темпераменту. У контексті континуально-ієрархічного підходу під емоційністю розуміється інтегральне утворення особистості, яке характеризується сполученням її різнорівневих показників (формально-динамічних, якісних, змістовних та імперативних). При цьому якісні (модальність та знак) характеристики емоційності визнані основними в її структурі. Функціональний аспект аналізу емоційності може бути зведений до таких положень: емоційність виконує системоутворюючу функцію відносно всієї структури особистості і окремих її якостей; значною мірою визначає чутливість до емоціогенних умов діяльності та спілкування, обумовлює фільтрацію впливів середовища, пропускаючи одні і блокуючи інші; є ланкою, що пов’язує діяльність та актуальні емоції, які при частому та тривалому повторюванні закріплюються і, в свою чергу, можуть переходити в стійкі стани, якоюсь мірою підтверджуючи або маскуючи вихідну індивідуальну структуру емоційності; емоційність є регулятором діяльності та спілкування, однією з детермінант їх успішності.

У підлітковому віці емоційність також виявляється в стійкій схильності до переживань емоцій певного знака і модальності, комбінація яких характеризує тип емоційності підлітка (емоційну диспозицію). Якісні характеристики емоційності у підлітковому віці представлені не тільки патернами емоцій «радість», «гнів», «страх», «печаль», а й такими емоційними модальностями, як «гумор», «спокій», «байдужість».

1. Підібрано комплекс традиційних психодіагностичних методик, який спрямовано на вивчення пов’язаних з емоційністю індивідуально-психологічних властивостей особистості підлітка, в тому числі з типом характеру підлітка. У психодіагностичний комплекс увійшли традиційні стандартизовані методики. До методик належать: опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова, тест-опитувальник — «Діагностика домінуючої емоційної модальності юнаків» (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо), методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища (В.В. Бойко), самооціночний тест «Характеристики емоційності». Вибірку склали 30 школярів раннього юнацького віку — учні 11 класу Рівненської ЗОШ №13. Вибірка орієнтована на другу фазу підліткового (раннього юнацького) віку за міжнародною класифікацією — 14-18 років.

2. Між показниками емоційності юнаків та індивідуально-психологічними особливостями їх характерів існують значущі взаємозв’язки. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули. Представникам невизначеного типу темпераменту, для яких характерні показники активності й емоційності, які перебувають у межах норми, притаманні такі типи емоційних реакцій на стимули зовнішнього оточення: ейфорично-рефрактерна, ейфорично-рефрактерно-дисфорична. Представникам цього типу темпераменту характерні емоційна стійкість, тривалість та інтенсивність емоцій.

У учнів яким притаманний змішаний низько емоційний та змішаний високоактивний тип характеру виявляють в переважній більшості рефлекторно-дисфоричні емоційні реакції на стимули навколишнього середовища, серед емоційних особливостей у таких учнів домінують емоційна збудливість, тривалість емоцій та негативний вплив емоційних проявів на спілкування та діяльність.

1. За результатами дослідження домінування емоцій у модальній структурі емоціональності у учнів раннього юнацького віку можна узагальнити, що домінування патерну «радість» виявили 46,6% досліджуваних, провідна емоція «гнів» проявилася у 23,4% учнів, «страх» – 16,6% , емоційний патерн «Печаль» виявився у 13,4 % учнів.

Учням, яким притаманна домінуюча емоція «радість» та «страх» відповідає ейфорично-рефракторний та ейфоричний напрям емоційних реакцій. Представники цього типу характеризуються високою активністю та врівноваженістю, що виражається в екстравертності, емоційній стабільності, товариськості, упевненості в собі, оптимістичності.

Юнаки, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.

Стосовно розподілу особливостей емоційної системи (відповідно до самооцінного тесту «Характеристики емоційності»), то взаємозв`язок з типом характеру та емоційними реакціями на впливи стимулів зовнішнього середовища не був виявлений.

У ході дослідження виявилось декілька учнів, які мають явно виражений домінуючий патерн «радість», але їхня емоційна система характеризується емоційною збудливістю, тривалістю емоцій, а також має негативний вплив на спілкування та діяльність. Одиннадцятикласникам, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Для таких емоційно нестійких особистостей варто провести практичну корекцію емоційного реагування, та емоційної сфери взагалі.

1. З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми і потребує подальшого вивчення. Перспективами подальшого дослідження є: а) розробка конкретних психологічних рекомендацій та програм, призначених для корекції підвищеного емоційного фону у учнів раннього юнацького віку; б) вивчення емоційності на різних етапах онтогенезу; в) вивчення не тільки якісних, а й змістовних характеристик емоційності.

Список використаної літератури:

1. Азаров В.Н. Индивидуальные различия по импульсивности в соотношении с типологическими свойствами нервной системы человека. — М., 1988.

2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232 с.

3. Анохін П.К. Теория функциональной системы. - Успехи физиол. Наук, 1970, Т. 1, № 1. - С. 19-54.

4. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. - 1989. - №21. - С.92-100.

5. Белоусова Р.В. Соотношение показателей эмоциональности и коммуникативной креативности // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців: “Психологія сучасності: наука і практика”. — Одеса, 2004. — С. 4-7.

6. Бех І.В. Виховання особистості: У 2 кн. — К.: Либідь, 2003. — 276 с.

7. Бодалев А. А. Личность и общение. — М., 1983. — 272 с.

8. Бойко В В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других. — М., 1996.

9. Божович Л.И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1976. - №6. - С.45-54.

10. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: (Навч.-метод. комплекс) / АПН України; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти. Факультет менеджменту та психології. — К.: Міленіум, 2003. — 24 с.

11. Вилюнас В К. Перспективы развития психологии эмоций // Тенденции развития психологической науки. – М., 1988.

12. Вилюнас В К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

13. Витт Н. В. Эмоциональная регуляция речевого поведения // Вопр. психол. — 1981. — № 4. — С. 60—69.

14. Вундт В. Очерки психологии. - СПб., 1997.

15. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М., 1984. - С. 64-76..

16. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 336 с.

17. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 140 с.

18. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978. - 272 с.

19. Драгунова Т.В. Психологический анализ оценки поступков подростками.// "Вопросы психологии личности школьника". — М., 1991.

20. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие — М.: ИНФРА-М, 1997.—256 с.

21. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога. - М., 1995.

22. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 96с.

23. Запорожець А.В. Основные проблемы онтогенеза психики. - М., 1988.

24. Запухляк О. З. Блок-тест акцентуацій характеру як нова авторська методика // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: , 2006. — т. 7, вип. 7. – С. 110 – 120.

25. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб: Гиппократ, 1995. - С.56.

26. Ігнатенко І.В., Чебикін О.Я. Залежність розвитку емоційної сфери від змін у структурі особистості дитини //Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества. Материалы Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых. – Одесса, 1999. – С. 138-139.

27. Игнатенко И.В. Исследование эмоциональной сферы в структуре развивающейся личности //Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Третьої Всеукр. конф. молодих науковців. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2000. – С. 80-81.

28. Игнатенко И.В., Чебыкин А.Я. Особенности развития эмоциональной устойчивости у детей разного возраста //Наука і освіта. – Одеса, 2000. –№1-2. – С. 15-18.

29. Изард К.Е. Психология эмоций. — СПб.: Питер, 2000.

30. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. — СПб., 2002. — С.38-68.

31. Кепалайте А.П., Суворова В.В. Экспериментальное изучение положительных и отрицательных эмоций. // "Вопросы психологии". — 1991, № 2.

32. Колесов Д.П. Современный подросток. Взросление и пол.: Учебное пособие. — М.: МПСИ Флинта, 2003.

33. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений: Учебн. пособ. — Минск: ТетраСистем, 2000. — 432 с.

34. Кон И.С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 216 с.

35. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1980. - 192 с.

36. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии //Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1969. - С. 118 - 152.

37. Кошлань И.Г. Психологические особенности юношей – представителей мономодальных типов эмоциональности. // Наука і освіта, 2004. — № 4 - 5 — С. 36 – 40.

38. Кошлань И.Г. Сочетания индивидуальных типов эмоциональности юношей: попытка классификации / Психологія сучасності: наука і практика (тези). ІІ частина. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2004. — С. 41 – 43.

39. Крайг Г. Психология развития. 7-е межд. Издание: Пер. с англ. - СПб.: 2000. - 987с.

40. Кузикова С.Б. Основы возрастной психокоррекции: Учебно-методи­ческое пособие. Часть первая. — Суми: ВВП "Мрiя-1" ЛТД, 1996.— 168с.

41. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 5-е изд. — М.: Изд-во УРАО, 1999.

42. Левитов Н.Д. Психология старшего школьника. - М., 1955. - 214 с.

43. Леонтьев А. Н Потребности, мотивы и эмоции: Конспект лекций. – М., 1971.

44. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. - Ленинград: Медицина, 1985. - 416 с.

45. Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості. // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. — №7. – С. 59-65.

46. Малімон Л.Я. Теоретико-методологічні аспекти вивчення емоційності особистості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 125-132.

47. Мельничук І.В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей. //Наука і освіта. – Одеса, 2002. –№5. – С. 42-44.

48. Мельничук І.В. Особливості емоційного розвитку дітей різного віку та статі. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського \ Зб.наук.пр. – 2002. – № 11-12. – С. 149-154.

49. Методика диагностики типа эмоциональной реакции на воздействие стимулов окружающей среды В.В.Бойко / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. - Самара, 2001. – C.184-192.

50. Небиліцин В. Д., Психофізіологічні дослідження індивідуальних розходжень, – М., 1976. – С. 185.

51. Ольшаникова А.Е. Соотношение некоторых особенностей эмоциональной сферы подростка с физиологическими показателями. // Проблемы дифференциальной психофизиологии.— М., 1977. — Т.9.

52. Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание. — М., 1983. — 80 с.

53. Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности // Вопр. психол. — 1974. — № 3. — С. 65—73.

54. Ольшанникова А.Е., Семенов В.В., Смирнов Л.М. О методах, диагностирующих некоторые параметры эмоциональности, связанные с детерминацией эмоциональной устойчивости. // Спорт, психофизическое развитие и генетика. — М., 1976.

55. Ольшанникова А.Е., Ямпольский Л.Т. О структуре качественных характеристик эмоциональности. (Оценка гипотезы средствами факторного анализа). // Психология и психофизиология индивидуальных различий. — М., 1977.

56. Павлов И. П. Полное собр. соч. – М., 1951.

57. Палей И.А. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. - 1982. -Т. 1. - С. 118 - 126.

58. Походенко С.В. Особливості соціалізації юнаків у мікросередовищі. //Проблеми соціалізації сучасних підлітків. — Запоріжжя. —1998. — С.6-56.

59. Плоткин А. А.Структура качественных индивидуальных особенностей эмоциональности // Вопр. психол. — 1982. — № 5. — С. 114—118.

60. Прихожан А. М., Толстых Н. Н. Подросток в учебнике и в жизни. - М.: знание, 1990. - (Новое в жизни, науке и технике. Педагогика и психол., №5).

61. Проблемы дифференциальной психофизиологии. — М., 1977.

62. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е издание. — СПб.: Питер, 2000.

63. Реан А.А. Психология изучения личности: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. - 288 с.

64. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. — M.,1979.

65. Рубинштейн С. Л Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 1999.

66. Санникова О. П.Эмоциональность и регуляция активности общения // Вопр. психол. —1984. — № 3. — С. 123—128.

67. Смирнов В. М. Трохачев А. И. О психологии, психопатологии и физиологии эмоций // Чувства, влечения, эмоции / Под ред. В. С. Дерябина. – Л., 1974.

68. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М., 1982.

69. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.; 1961. – 536 с.

70. Тихомиров О. К. Эмоции в структуре мыслительной деятельности // Тезисы докладов к XX международному психологическому конгрессу. – М., 1972. – С. 183-186.

71. Фетискин Н. П. Влияние мотивации на устойчивость к однотипной деятельности // Ананьевские чтения-99: Тезисы научно-практической конференции. – СПб., 1999. – С. 127-128.

72. Чебыкин А. Я. Об эмоциях, детерминирующих познавательную активность // Психологический журнал. – 1989. – № 4. – С. 135-141.

73. Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – Одесса, 1992.

74. Якобсон П.М. Проблема психологии эмоций. // Психологическая наука в СССР. — М., 1960 — Т.2.

Додатки

Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова.

Інструкція: Вам пропонується відповісти на 150 питань, спрямованих на з'ясування Вашого звичайного способу поводження. Постарайтеся представити найтиповіші ситуації й дайте першу природну відповідь, що спаде Вам на думку. Відповідайте швидко й точно. Памятайте, що немає «поганих» і «гарних» відповідей. Поставте «хрестик» або «галочку» у тій графі, що відповідає твердженню, що найбільше правильно описує Вашу поведінку:

• не характерно,

• мало характерно,

• досить характерно,

• характерно.

1. Я часто відчуваю потребу в русі.

2. Я не шукаю нових рішень відомих проблем.

3. Я постійно хочу здобувати нові знання.

4. У вільний час я із задоволенням займаюся фізичною працею.

5. Я швидко рахую.

6. Я сильно переживаю, коли здаю іспит менш успішно, ніж очікував (а).

7. Я віддаю перевагу самоті, а не великій компанії.

8. Мені легко одночасно виконувати кілька справ, наприклад, дивитися телевізор і читати.

9. Мені легко виконувати розумову роботу, що вимагає тривалої уваги.

10. Я переживаю, коли виконую завдання не так, як варто було б.

11. Я — легкий(ка) на підйом.

12. Я засмучуюсь, коли виявляю свої помилки при виконанні інтелектуальної роботи.

13. Я легко перемикаюся з однієї справи на іншу.

14. Я швидко вирішую арифметичні завдання.

15. Мені не важко включитися в розмову.

16. Я рухлива людина.

17. Я утомлююся від тривалої розумової роботи.

18. Я легко перемикаюся з рішення однієї проблеми на іншу.

19. Я віддаю перевагу швидкій ходьбі.

20. Моя мова повільна й некваплива.

21. Я часто висловлюю свою думку, не подумавши.

22. Я засмучуюся, якщо мені не вдається щось змайструвати самому(ой).

23. Я люблю інтелектуальні ігри, у яких потрібне швидке прийняття рішення.

24. Я відчуваю незручність через те, що в мене поганий почерк.

25. Я часто відчуваю побоювання того, що можу не впоратися з роботою, яку вимагає розумової напруги.

26. Я ранима людина.

27. Я неохоче виконую термінову розумову роботу.

28. Я часто не можу заснути тому, що мені не вдається знайти рішення якоїсь проблеми.

29. Я завжди виконую свої обіцянки незалежно від того, зручно мені це чи ні.

30. Я засмучуюся, посперечавшись із друзями.

31. У мене псується настрій, коли я довго не можу вирішити якусь проблему.

32. |Мені легко займатися фізичною працею тривалий час.

33. Я почував(а) би себе дискомфортно, якби на тривалий час був(а) би позбавлений(а) можливості спілкування з людьми.

34. Я ніколи не спізнювався(а) на побачення або на роботу.

35. У мене багато друзів і знайомих.

36. Я регулярно читаю про нові досягнення науки й техніки.

37. Я сильно хвилююся перед майбутнім іспитом.

38. Зазвичай я думаю неквапливо.

39. Мені подобається майструвати речі своїми руками.

40. Я успішно виконую роботу, що вимагає тонких і скоординованих рухів.

41. Мені легко готуватися до декількох іспитів одночасно.

42. Буває, що я говорю про речі, у яких не розбираюся.

43. Моя мова часто випереджає мої думки.

44. Я схильний(на) перебільшувати свої невдачі, пов'язані з розумовою діяльністю.

45. Я люблю брати участь у спортивних іграх, що вимагають швидких рухів.

46. Під час бесіди мої думки часто перескакують із однієї теми на іншу.

47. Мені легко було б здати два іспити в один день.

48. Я почуваю в собі надлишок інтелектуальної енергії.

49. Мені подобаються ігри, що вимагають швидкості й спритності рухів.

50. Мені важко говорити швидко.

51. Мені легко зав'язувати знайомства першим.

52. Я відчуваю досаду, коли у мене не вистачає спритності для участі в спортивних іграх на відпочинку.

53. Я швидко думаю, перебуваючи в будь-якій ситуації.

54. Робота, що вимагає повної віддачі розумових сил, відштовхує мене.

55. Я засмучуюся від того, що пишу повільно й іноді не встигаю записувати необхідну інформацію.

56. Я переживаю, коли мене не розуміють у розмові.

57. Я говорю вільно, без запинок.

58. Я охоче виконую фізичну роботу.

59. Мені легко виконувати одночасно кілька завдань, що вимагають розумової напруги.

60. Я волію займатися роботою, що не вимагає великого фізичного навантаження.

61. Я сильно хвилююся під час іспиту.

62. Мені потрібно багато часу, щоб розібратися в тій або іншій проблемі.

63. Як правило, я не вступаю в спілкування з малознайомими людьми.

64. Я легко навчаюся ремеслу (рукоділлю).

65. Мені подобаються завдання на «кмітливість».

66. Я віддаю перевагу одноманітній фізичній роботі.

67. Нерідко я конфліктую із друзями через те, що говорю, не подумавши.

68. Я волію постійно перебувати серед людей.

69. Я пишу швидко.

70. Я швидко утомлююся від фізичної роботи.

71. Я говірка людина.

72. Іноді я перебільшую негативне відношення до себе з боку своїх близьких.

73. У мене часто псується настрій через те, що зроблена мною річ виявляється не зовсім удалою.

74. Я легко ображаюся, якщо мені вказують на мої недоліки.

75. Під час фізичної роботи я часто роблю перерви для відпочинку.

76. Мені подобається різноманітна ручна праця.

77. Мені легко внести пожвавлення в компанію.

78. Я відчуваю тривогу, переходячи вулицю перед транспортом, що рухається.

79. Мені легко провести пряму лінію від руки (без лінійки).

80. Я можу, не роздумуючи, поставити запитання незнайомій людині.

81. Мене дратує швидка мова співрозмовника.

82. Я із задоволенням виконую розумову роботу.

83. Я вважаю свої рухи повільними й неквапливими.

84. Багато хто вважає мене фізично сильним.

85. Коли я жваво розповідаю про щось, я прибігаю до міміки й жестів.

86. У мене бувають думки, які мені не хотілося б повідомляти навколишнім.

87. Для підготовки до іспитів я витрачаю часу менше, ніж інші.

88. У моїй мові багато тривалих пауз.

89. Мене засмучує те, що я фізично менш розвинений(а), ніж хотілося б.

90. Я сильно хвилююся перед відповідальною розмовою.

91. Я утомлююся, коли доводиться довго говорити.

92. Я почуваю в собі надлишок фізичних сил.

93. Рухи моїх рук швидкі й стрімкі.

94. Я вільно почуваю себе у великій компанії.

95. Мені подобаються завдання, що вимагають постійного перемикання уваги.

96. Я віддаю перевагу завданням, не пов'язаним з великим розумовим навантаженням.

97. Я волію вирішити завдання до кінця, перш ніж узятися за іншу.

98. Навіть перебуваючи в тісному колі друзів, я залишаюся мовчазним.

99. У роботі по господарстві я легко перемикаюся з однієї справи на іншу.

100. Я вважаю себе майстром на всі руки.

101. Я легко висловлюю свої думки в присутності незнайомих людей.

102. Я досить швидко виконую фізичну роботу.

103. Мене засмучують незначні помилки, допущені при рішенні якогось завдання.

104. Я швидко читаю вголос.

105. Я переживаю через те, що в мене немає досить виражених здатностей для оволодіння ремеслом, яке цікавить мене.

106. Я ґрунтовно планую майбутню розумову роботу, щоб уникнути можливих помилок.

107. Я не відрізняюся оригінальністю в рішенні завдань.

108. Мене засмучує, що я недостатньо добре володію ремеслом (рукоділлям).

109. Я сильно хвилююся, коли мені доводиться з'ясовувати відносини із друзями.

110. Я маю потребу в людях, які мене підбадьорюють і утішають.

111. Я намагаюся уникати важкої фізичної роботи.

112. У вільний час мене тягне поспілкуватися з людьми.

113. Я волію подумати, зважити, і лише потім висловитися.

114. На вечірках і в компаніях я тримаюся окремо.

115. Я без особливої роботи зміг(ла) би накреслити складну геометричну фігуру.

116. У компанії я зазвичай починаю розмову першим.

117. Я легко сприймаю швидку мову.

118. У мене повільні рухи, коли я що-небудь майструю.

119. Я швидко вирішую головоломки.

120. Тривала підготовка до іспитів стомлює мене.

121. Я іноді брешу.

122. Я волію виконувати фізичну роботу у швидкому темпі.

123. Мені подобається швидко говорити.

124. Коли я виконую роботу, що вимагає тонкої координації рухів, я відчуваю деяке хвилювання.

125. Я люблю бувати в великих компаніях.

126. Я не намагаюся уникати конфліктів.

127. Я здатний(а) виконувати тривалу фізичну роботу без стомлення.

128. Мені приємні швидкі рухи.

129. Я люблю самоту.

130. Мені легко настроїтися на виконання нового завдання.

131. Мені важко було б зробити потрібну річ своїми руками.

132. Я вважаю себе фізично сильною людиною.

133. Я віддаю перевагу роботі, що не вимагає віддачі інтелектуальних сил.

134. Мені важко втриматися від висловлення зненацька виниклої ідеї.

135. Я з легкістю можу звернутися із проханням до іншої людини.

136. Мені подобається робота, що не вимагає швидких рухів.

137. Я віддаю перевагу повільній, спокійній розмові.

138. Я відчуваю почуття образи від того, що оточуючі мене люди, як мені здається, обходяться із мною гірше, ніж варто було б.

139. Розумова робота для мене більше приваблива, ніж фізична.

140. Зазвичай я дочитую книгу до кінця, перш ніж узятися за нову.

141. У ручній праці мене дратують найменші неполадки.

142. Я зазвичай повільно виконую інтелектуальні завдання.

143. Я люблю багато читати.

144. Коли я щось майструю, я звертаю увагу навіть на незначні погрішності.

145. Багато хто вважають, що я досить кмітлива людина.

146. У розмові я легко ображаюся по дрібницях;

147. Приступаючи до рішення навіть нескладного завдання, я відчуваю почуття непевності.

148. При спілкуванні з людьми я часто почуваю себе непевно.

149. Я легко переглядаю свої рішення й приймаю нові.

150. Серед моїх знайомих є люди, які мені явно не подобаються.

ІІ.