130283 (Особливості емоційних реакцій в ранньому юнацькому віці), страница 6

Два хлопчики відразу вийшли з досліджуваної групи, тому що набрали занадто велику кількість балів по контрольній шкалі. Їхні результати при підрахунку враховуватися не будуть.

Результати дослідження міжстатевих розходжень загального типу темпераменту представлені на рис.1.

Рис.1. Розподіл загального типу темпераменту та його між статеві розходження (учні 11 класу)

На підставі результатів дослідження типу темпераменту учнів 28 класу, можна зробити наступні висновки:

1. 1, 3, 4, 8-й типи темпераментів у нашій групі випробуваних не зустрічається.

2. 2-ий тип у чистому вигляді виявився у одного учня – даний випробуваний — «флегматик».

3. 5-й тип (5 учня), «змішаний низько-емоційний», зустрічається тільки в хлопчиків (через низьку емоційність у комунікативній сфері).

4. 7-й тип, (3 учениці) «змішаний високоактивний», у нашій групі характерний тільки для дівчаток.

5. 6-й тип (9 учнів), «змішаний високоемоційний», є як у групі хлопчиків, так і дівчат.

6. 9-й тип (10 учнів), «невизначений», — останній, що зустрічається в нашій групі.

Діагностика домінуючої емоційної модальності підлітків (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо)(Див. Додаток 3)

Для визначення модальної структури емоційності при спілкуванні з однолітками в групі в повсякденному житті ми скористалися «Чотиримодальним тестом-опитувальником» Л.А. Рабинович. Опитувальник вимірює частоту й інтенсивність переживання суб'єктом основних чотирьох емоцій, але в різних умовах.

При роботі з запитальником випробувані відзначали в стандартних бланках найбільш підходящі для себе варіанти наявних відповідей або оцінювали по 4-бальній шкалі інтенсивність своїх переживань у розглянутих навчальних ситуаціях. [Див. Додаток 3.]

Обробка даних

Обробка результатів проводилася для визначення модальної структури емоційності юнаків: для кожної із чотирьох основних емоцій підсумувалися набрані бали, що характеризують рівень переживання даної емоції, властивій суб'єкту в різних умовах. Відповідно до кількості балів емоції розміщалися в ранговій послідовності від домінуючої до вираженої мінімально. У такий спосіб складалися формули індивідуальної модальної структури емоційності в буквеному вираженні, типу РГСП, ГСРП, СГПР (радість, гнів, страх, печаль і т.д. (по початкових буквах назв основних емоцій).

Таблиця2. 1. Домінування емоцій у модальній структурі емоціональності у учнів раннього юнацького віку (%)

Результати та їх обговорення

Загальна картина домінування основних емоцій у різних видах активності представлена в табл. 2.1.

З 30 учнів 11 класу у 14 юнаків виявилася домінуючою емоція радості, у 7 учнів – домінуюча емоція гнів, у 5 учнів – страх виявився домінуючою емоцією, і, відповідно, у 4 учнів домінуючої емоцією є печаль.

Рис.2. Розподіл учнів 11 класу по приналежності до домінуючої емоції

Юнаків, що характеризуються стійкою схильністю до радісних переживань, більше половини всієї вибірки. Найбільш вираженою рисою для осіб з переважаючою модальністю «радість» виступає емоційна стійкість у спілкуванні, яка характеризується здатністю до мобілізації, до керування своїм емоційним станом, до контролю над власною експресією та поведінкою. У представників даного типу емоційна стійкість у спілкуванні поєднується з вмінням захоплювати спілкуванням інших людей, створювати легку, невимушену атмосферу навколо себе. Їх виразність у спілкуванні заразлива за рахунок багатого жестикулювання, міміки, різноманітного інтонаційного репертуару. Вони приязні, здатні до співробітництва, розумних поступків. В цілому вони легко спілкуються, прагнуть до виграшного самоподання, вільні у визначенні лінії своєї поведінки.

Представникам групи з домінуванням емоційної модальності «радість» властиві конформність, сміливість, чуттєвість, самовпевненість, залежність від групи, підозрілість.

Отримані дані свідчать, що домінування радості мають досить стійкі позитивні зв'язки із проявом гніву й негативні зв'язки із проявом печалі. Тобто, якщо у юнака радість виявилася домінуючою емоцією, то гнів майже у всіх випробуваних визначається, як друга емоція по величині після радості, і, навпаки, печаль виступає останньої або ж передостанньою по впливу на юнаків. Домінування гніву до деякої міри пов'язане зі зниженим проявом страху.

Особи з домінуванням емоційної модальності «гнів» характеризуються, в першу чергу, свободою думок та вчинків, вони прагнуть до незалежності від оцінок оточуючих, мало звертають увагу на враження, яке вони справляють на інших людей. Відстоюючи свою позицію, вони часто не приховують свої емоційні переживання, при цьому енергійно жестикулюють, виявляють невитриманість, нетерплячість. Вони схильні до конфліктності і не завжди вміють конструктивно спілкуватися, що періодично спричиняє труднощі у спілкуванні.

Представники групи з домінуванням емоційної модальності «гнів» відрізняються слабкістю «Я», залежністю від групи, суворістю, жорстокістю, тривожністю, афектотимією, екстраверсією, підозрілістю, фрустрованістю.

Домінування страху супроводжується незначною схильністю до підвищеного переживання гніву. Домінування страху виявляється самим стійким із всіх базальних емоцій.

Особи, у яких мають перевагу емоції патерну «страх», у спілкуванні переважно характеризуються вираженою покірливістю та поступливістю, вони схильні керуватися думкою оточуючих; та незважаючи на це, їх визначає високий рівень знань про способи та особливості комунікації, при необхідності вони можуть використовувати ці знання в своїх інтересах у спілкуванні. У спілкуванні у них можливі труднощі, вони виявляють деяку скутість.

Представникам групи з домінуванням емоційної модальності «страх» властиві конформність, інтроверсія, імпульсивність, стурбованість, покірливість, консерватизм, практичність, нерішучість.

Представників груп з домінуванням емоційної модальності «печаль» характеризує деяка скупість міміки та жестів, вони в цілому стримані в зовнішній прояві своїх емоційних переживань. При цьому вони демонструють високу компетентність стосовно нюансів спілкування, здатні позиціонувати себе та свої інтереси в поєднанні з підпорядкованістю у взаємодії з іншими людьми, прийняттям норм, меж спілкування.

Представникам групи з домінуванням емоційної модальності «печаль» властиві нерішучість, стурбованість, відчуженість, інтроверсія, схильність до почуття провини, конформність, довірливість.

Діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996). (Див. Додаток 4)

Методика діагностики емоціональної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища В.В. Бойко – дозволяє визначити тип емоційної реакції юнака на зовнішні стимули. За емоційними реакціями на зовнішні стимули (позитивні, амбівалентні, негативні) можна визначити рівень загальної емоційності та її особливості (за переважанням того або іншого типу реакції на даний вид стимулів).

Визначаються три чисті види емоційних реакцій:

Ейфорична – яка свідчить, про домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули.

Рефрактерна – свідчить про те, що емоційна система сприйняття пасує перед різними впливами: позитивними, негативними й амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули. При цьому вони «застряють» в особистості, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, міркувань, затаєного смутку, злості.

Дисфорична – позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, а емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.

Дані показують, що «чисті» формули емоційних реакцій на впливи стимулів навколишнього середовища зустрічаються рідко і зазвичай їх демонструють особистості з акцентуаціями в характері, з ознаками невротичности. Найбільш характерною для нашої вибірки досліджуваних учнів виявився ейфорично-рефрактерний вид емоційних реакцій (12 учнів), ейфорично-рефрактерно-дисфоричний тип емоційних реакцій стоїть на другому місці по кількості приналежних до нього учнів (6 учнів), рефрактерний тип виявився у 5 учнів, рефрактерно-дисфоричний тип – 3 учня, ейфоричний та ейфорично-дисфоричний тип емоційних реакцій визначився у рівній кількості учнів – по 2 відповідно до одного і другого. Стосовно дисфоричного типу емоційних реакцій, то у чистому вигляді він не виявився у жодного учня.

Таблиця 2.2. Розподіл кількості осіб (%) з різними видами емоційних реакцій на впливи стимулів зовнішнього середовища

Рис.3. Розподіл учнів 11 класу по приналежності до різних видів емоційних реакцій на впливи стимулів зовнішнього середовища

Самооціночний тест «Характеристики емоційності» (Див. Додаток 5)

Тест розроблений Є. П. Ільїним і призначений для самооцінки виразності різних характеристик емоцій: емоційної збудливості, інтенсивності емоцій, стабільності, впливу на ефективність діяльності.

Емоційна збудливість, емоційна імпульсивність, емоційна стабільність, сила, тривалість емоційних реакцій, емоційний тонус відносяться до емоційних особливостей. В свою чергу емоційні особливості обумовлені типом нервової діяльності. Саме вони в першу чергу виступають у поведінці і їх можна помітити без особливої напруги. Якщо у відносинах і почуттях людей розібратися нелегко, то емоційні особливості проявляються в поведінці більш-менш безпосередньо й тому відносно легко фіксуються. Наприклад, легко помітити, наскільки людина емоційно збудлива або який настрій у неї панує.

Ступінь виразності емоційних особливостей досить варіативна й коливається від легкої емоційної збудливості в одних до емоційної інертності в інших, від яскраво вираженої імпульсивності й ефективності до чітко вираженої стриманості. Сила, темп і ритм емоційних реакцій також варіюються й індивідуальні в кожної людини.

Індивідуальні особливості емоційних реакцій проявляються при зіставленні емоційної збудливості й стабільності. Типові випадки їхнього співвідношення наступні:

а) інтенсивна емоційна збудливість сполучається з інтенсивною емоційною стабільністю;

б) інтенсивна емоційна збудливість сполучається зі слабкою емоційною стабільністю;

в) слабка емоційна збудливість сполучена з інтенсивною емоційною

стабільністю;

г) слабка емоційна збудливість сполучена зі слабкою емоційною стабільністю.

Самооціночний тест «Характеристики емоційності» дозволяє дослідити як сама особистість визначає свою емоційну сферу та її особливості – наскільки вона є емоційно збудливою, або стійкою, скільки тривають емоційні реакції, чи чинять емоційні реакції негативний вплив на ефективність діяльності та спілкування

Результати тестування учнів 11 класу виявили такі результати:

Емоційна збудливість/ тривалість емоцій притаманні 6 учням, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 учнів, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 6 одиннадцятикласників. Ще 10 юнаків не виявили домінування певних емоційних особливостей.

Ці результати графічно можна відобразити наступним чином:

Рис.4. Поділ учнів 11 класу на переважаючі у них емоційні особливості