123471 (Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"), страница 5

a) По нагріванню розрахунковим струмом, що допускається, користуючись рівнянням

k1ktiд-iр

де: к1 – поправочний коефіцієнт на число кабелів, лежачих поряд, к1=1.0;

kt – поправочний коефіцієнт на фактичну температуру середовища, kt = 1.0;

Iд – струм, що тривало допускається, на провідник;

Р – розрахунковий струм в провіднику (Iр = 1.25н при прокладці у вибухонебезпечних приміщеннях класу В – Iiа, в решті випадків Iр = Iн).

b) За умовами захисту перетину апаратом захисту, користуючись рівнянням:

k1ktiд-kзiз

де: kз – коефіцієнт захисту (kз = 1.0 при захисті

автоматами з тепловим або комбінованим расцепітелем; kз = 1.25 при захисті автоматами з електромагнітним расцепітелем);

Iз – номінальний струм або струм захисного апарату. Для автоматів з тепловим або комбінованим расцеплювачем за величину Iз слід приймати номінальний струм расцеплювача; за наявності тільки електромагнітного расцеплювача струм Iз рівний струму спрацьовування електромагнітного расцеплювача.

По втраті напруги. Для мережі, що живить одиночний двигун втрату напруги (В) знаходять по формулі:

– Uотв = (Рн*r0*1*1000)/(Uн*знн)

Де: Рн – номінальна потужність електродвигуна, квт;

R0 – опір одного кілометра лінії, Ом/км.;

1 – довжина лінії від РП до електродвигуна, км.; визначаємо за планом приміщення з обліком висотою поверхів;

Uн = 380 В;

зн – ККД електродвигуна.

1. Відповідно до приведеного вище розрахунку розрахуємо лінію від РП до електродвигуна норії серії 4А100L4 з номінальною потужністю 3.97 кВт, з номінальним струмом – 8.60 А, кратністю пускового струму -6.

Ip = 1,0*1,0*8,60 = 8,60

Слід вибрати кабель із струмом, що тривало допускається, на провідник Iд-а.

По таблиці вибираємо кабель марки АПВГ з перетином струмопровідної алюмінієвої жили 1,5 мм² і струмом Iд =19 А в повітрі.

Відповідно до першого розрахунку, розрахуємо другі два двигуна, данні занесемо в таблицю.

4.4 Розрахунок блоку живлення

Визначимо струм вторинної обмотки. Для цього обчислюємо сумарний струм споживачів всіма елементами ланцюгів сигналізації в дипломному проекті розробки зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ООО «Відродження».

I=п₁*iн₁+п₂*iн₂

Де: п₁ – кількість ламп сигналізації; п₂ – кількість реле; Iн₁ – 0.015 (А);

Iн₂ – 0.40 (А);

I=33*0.015+33*0.40=0,495+13,2=13,6 (А).

Враховуючи наявність необхідного резерву потужності в межах 20%, приймаємо як початкове значення струм рівний:

I=2.18*кз;

I=13,6*1.2=16,32=16 (А).

Згідно початковій умові визначуваний струм первинної обмотки:

I=u/u*i

Де: U – напруга вторинної обмотки;

U – напруга первинної обмотки.

I=48/220*16=3,4 (А).

Вибираємо розрахункову потужність трансформатора:

Sтр=u*i

Sтр=48*16=768.

5. Розробка монтажної схеми

5.1 Розробка загального виду щита управління шкафного типу

Щитом управління є площина з листового метала в якій прорізаються отвори для установки кнопок і перемикачів управління. Кількість і призначення елементів управління визначена по принциповій електричній схемі ділянки. Послідовність органів управління звітує логіці управляючих дій оператора: вибір маршруту, пуск і стоп сигналізації, пуск і стоп маршруту, вибір і управління засувкою, перевірка ламп сигналізації і так далі.

За моїм завданням розробки Зерносушарки ДСП-32, панель управління має шафовий тип який розроблений в одному документі – загальному виді щита.

Перелік застосованих на панелі управління елементів в специфікації. Поряд з кожним елементом розташована пояснювальна таблична.

5.2 Розробка монтажної схеми щита управління

Монтажна схема щита управління складена керуючись принциповій електричній схемі ділянки і загальним видом панелі управління дипломного проекту розробки зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ООО «Відродження».

Кожен елемент схеми, зображений з його схемою підключення, враховуючи кількість використовуваних контактів і указаних номерів клем. Далі зображені ті, що підключаються до клемам дроти. Напроти дроту вказана адреса – буква і цифра яка позначає клемник, на який дріт приходить, номер після розділового знаку – номер клеми указаного клемника (аналогічно панелі сигналізації).

Дроти від клемника об'єднуються в загальний кабель і направляються в робоче приміщення (РП).

До монтажної схеми щита шкафного типу (панелі сигналізації і панелі управління) додається таблиця з'єднання проводок і таблиця підключення проводок. У таблиці з'єднання проводок відображені з'єднання між елементами пульта управління, а в таблиці підключення проводок відображено підключення проводів до клемам кожного з елементів пульта.

5.3 Розробка схеми зовнішніх з'єднань ділянки СДАУ

Схема зовнішніх підключень відображає електричні з'єднання між пультом і засобами автоматизації, встановленими по місцю (на об'єкті).

На схемі зовнішніх підключень (зовнішніх проводок) згідно з темою дипломного проекту розробки зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ООО «Відродження», в узагальненому вигляді зображені окремі ділянки електричних схем.

Схема зовнішніх проводок містить: щити (Щ) і пульти управління (ПУ), місцеві пункти контролю і встановлені в них щитові прилади і засоби автоматизації, приєднання проводок до щитів, пультів, приладів і т.д., а також технічні вказівки і умовні графічні зображення (УГО).

Схема зовнішніх проводок узгоджуються з кресленнями монтажних схем щитів, пультів, а також з планами розташування устаткування і засобів автоматизації.

Схема виконана без дотримання масштабу. На схемі над або під УГО датчиків, приладів, виконавчих механізмів і так далі розміщені написи пояснень.

Для кожної електричної проводки приводиться її технічна характеристика, куди входить: тип (марка) проводки або кабелю, число жив, їх перетин, для кабелю вказано число використовуваних жил (у прямокутнику).

Для трубних проводок вказані тип, довжина і діаметр труби. За наявності в схемі кабелів або труб однієї марки, їх параметри допускається указувати на одній виносній лінії.

Всі кабелі мають послідовну нумерацію, відповідно до якої, за наявності великої кількості кабелів, складаний кабельний журнал.

Внещитові вторинні прилади і сполучні коробки розміщують на кресленні між таблицею і зображенням щитів. Для клемних кородок указують їх порядковий номер. Для приладів вказаних в схемі внутрішніх з'єднань за винятком дзвінків, сигнальних ламп і інших засобів, що мають однозначне підключення.

Для зменшення кількості проводів і економії кабельної продукції групи датчиків розташовані в безпосередній близькості підключаються роздільними кабелями до виділеного клемного ящика, а потім одним кабелем прямують в робоче приміщення.

Для ув'язки схеми зовнішніх підключень з монтажними схемами релейного приміщення на кінці кабелю відповідному РП вказаний номер до якої він підключається.

6. Рекомендації по монтажу і наладці

Монтаж систем автоматизації є складний комплекс робот, що виконується спеціалізованими монтажними організаціями в зв’язку з проектом і технічними умовами, що діють.

Для настройки і перевірки вимикачів застосовується об'єкт дії у вигляді заземленої пластини, виготовленої із сталі Ст. 40, завтовшки 1 мм, із стороною квадрата 60 мм.

Монтаж і демонтаж вимикачів повинен проводиться за допомогою інструменту, що виключає деформацію корпусу. Момент, що крутить, при затягуванні гайок не більше 5.0.

Виробництво монтажних робіт можна розділити на наступні групи: монтаж первинних вимірювальних перетворювачів; монтаж приладів, регуляторів; монтаж пультів і щитів; монтаж трубних проводок; монтаж електропроводок.

У тих випадках, коли об'єм монтажних робіт невеликий, їх можуть виконувати монтажні підрозділи підприємств. Виконанню монтажних робіт повинна передувати спеціальна підготовка, під час якої готується документація на виконання монтажних робіт, забезпечення необхідними матеріалами, конструкціями, устаткуванням.

Безпосередньо монтаж виконується в два етапи відповідно до проекту ТУ і інструкціями заводів – виготовників. На першому етапі виконують заготовку монтажних конструкцій, вузлів і блоків, елементів електропроводок і їх укрупнену збірку поза зоною монтажу; перевіряють наявність закладених конструкцій, отворів, кріплень, добірних пристроїв, наявність заземлюючої мережі; закладають короби, розмічають траси для електричних і трубних дротів.

На другому етапі прокладають проводки, розміщують щити, прилади і засоби автоматизації, підключають до них трубні і електричні проводки.

Монтажні роботи на об'єкті виконують монтажні бригади. Приймання змонтованих систем автоматизації здійснюється спеціально створюваною комісією, про результати приймання створюється відповідний акт, після чого об'єкт передається під пусконалагоджувальні роботи.

Необхідно відзначити, що монтаж засобів автоматики проводиться на підставі схем розташування устаткування на поверхах, монтажних таблиць, електромонтажних схем, монтажно-настановних креслень, кабельного журналу.

Кнопки місцевого управління, пульти місцевого управління, клемні ящики і сполучні короба кріпляться на колонах або стінах відповідно до типових монтажних креслень. Їх підключення проводиться з використанням кабелів і трубних проводок згідно з схемою зовнішніх з'єднань і розташування елементів на поверхах. Засоби автоматизації розташовані на технологічному устаткуванні, машинах або механізмах кріпляться відповідно до монтажних креслень даного устаткування або відповідно до типових монтажних креслень.

Для забезпечення безпеки виробництва монтажних праць до початку монтажу в проектах виробництва робіт розробляють заходи щодо техніки безпеки. Будівельно-монтажні роботи на елеваторах потрібно виконувати за проектом і з дотриманням технічних умов. Відступ від проекту і встановлених технічних умов, як, наприклад, зменшення розмірів шахти, неправильне виготовлення або установка коробів і інше, може надалі при експлуатації сушарки привести до зменшення її продуктивності і погіршення якості просушуваного зерна.

Перед початком монтажу устаткування перевіряють правильність виконання будівельних робіт.

Панелі сполучають між собою електрозварюванням. Місця нещільного прилягання панелей заливають бетоном.

Установку і одночасно закладення в підлозі коробів в стінці шахти починають з верхнього ряду, щоб цементний розчин не міг потрапити на короби, що знаходяться нижче. Короби потрібно встановлювати в п'ятигранні отвори шахти без перекосу. Короби і напівкороби встановлюють так, щоб їх денця знаходилися в одній площині з внутрішньою стінкою шахти, інакше пил і сміття будуть накопичуваться в западині гнізда. Після установки кожного ряду коробів стінки шахти гладко затирають цементним розчином, не залишаючи щілин. Гнізда зовні денець закладають глиняними або слабким цементним розчином, що дозволяє у разі заміни короба легко вийняти його з шахти після видалення закладення.

Електродвигуни, електроапаратура, світильники, електромережі, укладені в трубах, повинні бути ретельно заземлені. В цілях протипожежної безпеки зерносушарки виготовляють із залізобетону і сталі, а приміщення їх з цеглини і бетону.

При сильному перегріві зерна в сушильній камері, а також при попаданні в нього іскор з топки, можливо, гніздове загоряння зерна, яке потім може захопити решту зернового об'єму шахти.

Небезпека загоряння зерна в сушильній камері збільшується, коли в ній накопичується легко займисте сміття. Тому правилами протипожежної безпеки передбачається очищення зерна, що просушується в шахтних зерносушарках, дотримання встановлених температурних режимів і усунення затримки при русі зерна в шахті.

Необхідно також дотримувати правила обслуговування топки, підтримувати в справному стані всі іскроулавлівающие пристрої і періодично очищати їх від золи і сажі.

Причинами виникнення вогнища загоряння в приміщенні зерносушарки або біля неї можуть бути викидання іскор з вихлопної труби, загорання сажі в топковій трубі або в димарях, підшипників, коротке замикання електропроводів і ін., тому обслуговуючий персонал повинен ретельно стежити за станом газоходів і розпалювальних труб топки, вихлопних труб, перевіряти стан підшипників.

Електропроводка, пускові прилади і запобіжники, а також електродвигуни повинні знаходитися завжди в повній справності і не перегріватися. Для гасіння пожежі в приміщенні зерносушарки на всіх поверхах встановлюють на видних місцях вогнегасники і ящики з піском, весь протипожежний інвентар необхідно зберігати в призначеному для нього місці і в справному стані.

7. Техніко-економічне обґрунтування проекту і кошторисна вартість капітальних витрат

В результаті удосконалення схеми управління зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ТОВ «Відродження» були реалізовані наступні функції:

1. Виконується попереджувальна сигналізація про запуск технологічного устаткування;

2. Здійснення дистанційного пуску і зупинки технологічного устаткування з щита диспечерського управління;

3. В результаті удосконалення зерносушарки ДСП-32 термометрами опору типу ТСП-100 підвищилася точність вимірювання температури в першій і другій зоні сушки зерна.

Після реалізації і удосконалення маршруту дипломного проекту була виявлена економія витрат на електроенергію ( Ре =6841300 кВт*год). Потужність двигуна зерносушарки ДСП-32 за одну годину роботи рівна 18,5 квт.

З’явилась економія заробітної плати (26954 грн.) обслуговуючого персоналу – на одного робочого четвертого розряду з оплатою 10,20 грн/година.

Коштовно-фінансовий розрахунок засобів автоматизації

Пр АЗ-124 всього = 3*111 = 333 грн.;

М АЗ-124 всього = 10*333/100 = 33,3 грн.;