115626 (Організація самостійної роботи учнів початкових класів на уроках математики), страница 7

Переслідуємо мету - вчити дітей мислити, жити, а це значить розв'язувати задачі. Звичайно часткові способи розв'язування задачі можна забути, але загальне уміння, загальний підхід має зберегтися у кожної дитини на все життя. Тому надаємо великого значення поясненню задач (зокрема задач на %, спільну роботу за допомогою малюнка, пропонуючи запросити в гості "Художника", який би допоміг розв'язати задачі). Досить часто пропонували учням розв'язати завдання різними способами.

Вважаємо, щоб в дитини формувалося бажання вміти і потреба здобути знання самостійно, її так потрібно розтлумачити, щоб вона хотіла давати відповідь на запитання (в чому педагогові допомагають зроблені одночасно на дошці, кожним в зошиті малюнок, схема, розданий шаблон, макет). Причому, спочатку кожен міркує самостійно, а потім лише тому, кому не вдається допомагаємо скласти схему, намалювати малюнок і т.д. При розв'язанні нової задачі кожен учень самостійно розшукує подібні їй, які вже розв'язувались, і використовує їх як допоміжні. Так виховуюємо вміння звертатися до власного досвіду і залучати його при розв'язуванні, що розвиває самостійність мислення.

В своїй роботі старались індивідуалізувати навчальний процес. П'ятихвилинні тестові завдання, які часто пропонували зразу ж після пояснення нового матеріалу, дозволяли з'ясувати рівень засвоєння учнями нового матеріалу, чітко вказують над чим і з ким потрібно більше працювати індивідуально на наступному уроці і дозволяють позбутися прогалин. Старались, щоб дітям було цікаво на уроках, щоб вони проявили інтерес до процесу учіння. Тому залучали історичні відомості, цікаві задачі, вислови вчених математиків, народну математику (Додаток 3).

Не секрет, що основна маса дітей з року в рік втрачає інтерес до навчання. У розв'язанні цієї проблеми важливого значення надавали використанню диференційованого підходу до навчання, що дає можливість кожному учневі самовиразитись залежно від його розвитку й володіння навчальним матеріалом. Диференційованому підходу до учнів сприяють і додаткові індивідуальні заняття, робота спецкурсів, диференційовані домашні завдання.

Найважливіше у такій співпраці - не обійти увагою жодної дитини, дати кожному висловитись, вчасно підтримати, допомогти, похвалити, заохотити. Щоб учень не зневірився в собі, в своїх силах, слід запропонувати посильне завдання, стежити за рівнем його знань, вчасно перевести на порівняно вищий рівень. Цю проблему диференційованого підходу, психологи розглядають як гуманний підхід до розкриття здібностей учнів. Одним із дійових засобів розвитку творчої особистості є диференційований підхід при розв'язуванні вправ. Вважали, що диференційовані завдання мають різнитися насамперед ступенем самостійності прийомів розумової діяльності, необхідних для їх виконання. В даному випадку завдання можуть містити вказівки щодо прийомів роботи, їх послідовності, а в іншому орієнтуватися на повну самостійність учнів (так, учням, яким важко пропонували при розв'язуванні вправи звернутися до зразка, що є в "Робочому зошиті і т.д.). Проводили диференційованого характеру самостійні роботи, контрольні роботи, також давали домашні завдання диференційованого характеру. А учням, які цікавляться математикою пропонували серію задач на листках, що містять якусь цікавинку, якийсь додатковий матеріал і т.д.

Старалися вкраплювати в тканину своїх занять дидактичні ігри, оскільки "Гра є обов'язковою потребою людини, а особливо молодої" (М.Зарицький). Ці короткочасні ігрові ситуації - це продуктивно-пізнавальні пошукові проблемні завдання, які спонукають мислити, свідомо засвоювати і осмислювати вивчений матеріал, бо при розв'язуванні цих завдань, учнів навчали міркувати і робити висновки згідно правил Яна Амоса Коменського "від відомого до невідомого, від простого до складного, від загального до часткового" (це "Заморочки із срібної бочки", "Стежинкою до математичних узагальнень", задачі-загадки, задачі-жарти, "Слабка ланка" та інші) (Додаток 4,5).

Застосовували метод узагальнення, який залежить від рівня підготовленості до нього учнів. Тому ще до вивчення ними теми повідомляємо контрольні запитання, а перед узагальнюючим уроком даю домашнє завдання, в якому зазначені запитання для повторення і узагальнення матеріалу, необхідні навчальні посібники, інша література.

Для того щоб учні прагнули працювати, а отже і міркувати, вчитель має забезпечити моральну, психологічну атмосферу уроку, а тому, спонукаючи учнів до праці рекомендуюємо: "Спробуй, це тобі сподобається", "Ти добре вмієш це робити", "Спробуй, в тебе все вийде..." і т.д.

Вважаємо, що важливе місце на уроці має бути відведене оцінюванню, яке має бути тривалим, дієвим стимулом активності учнів на уроці, зрозумілим за змістом; вказувати (прямо чи опосередковано) на способи виправлення помилок, нести позитивні емоції, адже за словами В.Сухомлинського "Успіх у навчанні - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися".

Що ж дає така система?

По-перше, допомагає учню повніше виявити свою індивідуальність, позбутися страху перед опитуванням, або важким завданням, відчути інтерес до уроку й навчання в цілому;

По-друге, морально готує учнів до свідомого навчання у вищих навчальних закладах; дає можливість краще засвоїти навчальний матеріал шляхом багаторазового повторення теми чи розділу; забезпечує диференційований підхід до навчання в межах одного класу, і, нарешті, вона забезпечує розвиток від нижчого ступеня знань до більш продуктивного, та до оволодіння міцними знаннями.

Застосування індивідуально-масових форм роботи забезпечує самостійне виконання різних завдань всіма учнями одночасно. Вони інтенсифікують навчальний процес, дають змогу корисно розподілити робочий час.

Крім цього, ці методи ставлять учня віч-на-віч з певною проблемою, вимагають творчого переосмисленого підходу до набутих знань, розвивають мислення.

Зростає й інтерес учителя до таких нестандартних уроків, оскільки вони спонукають до творчості.

Таке раціональне поєднання стандартних і нестандартних форм і методів дало позитивний результат. Мої вихованці проявляють інтерес до математики.

Щодо форм роботи, то надавали перевагу самостійному виконанню навчальних завдань з наступною перевіркою, самоперевіркою, що дозволяє розвивати самостійність мислення, використовуючи власний досвід при розв'язанні, виділяти головне в інформації.

Програму з математики складено так, що через урок пояснення нового матеріалу. Тому перевагу надавали "комбінованим урокам" (Див. Додаток 5), урокам формуванню знань і вмінь та навичок учнів, на яких учні поступово нагромаджують знання, удосконалюють вміння з наступним узагальненням, тобто рухаються від часткового до загального. Систему вивчення цих уроків, намагались спрямувати на поступове засвоєння учнями матеріалу паралельно з удосконаленням знань і навичок постійним контролем, узагальнення вивченого. Особливого значення надавали урокам перевірки оцінки і корекції знань, урокам систематизації і узагальнення, а також підсумковим урокам.

ІІ.2 Аналіз результатів дослідження

Завданням контрольного етапу дослідження було виявлення результатів формуючого експерименту і ефективності програми експериментальної роботи. Для цього нами, по-перше, була проведена діагностична робота за визначенням рівня сформованості обчислювальних навичків, досягнутого ними в ході апробації серії уроків. По-друге, був зроблений порівняльний аналіз даних, отриманих в ході дослідницької роботи в контрольному і експериментальному класах на констатуючому і контрольному етапі. Для цього були використані ті ж методи, що і на констатуючому етапі. На початку даної частини дослідження, нами був проведений зріз по виявленню досягнутого рівня математичних навичків.

Для виявлення математичних умінь дітям пропонувалося виконати обчислення, вибрати правильні відповіді зі всіх запропонованих.

Друге завдання ставило своєю метою виявити уміння виявляти помилки вчителя і пояснювати їх появу. Для цього було запропоновано завдання: перевірити обчислення та пояснити хід рішення.

З метою виявлення та реконструювання рішення було запропоновано завдання, направлене на вибір правильного рішення і виправлення невірного:

Результати проведеного зрізу представлені в таблицях. За даними експерименту можна зробити наступні висновки: вибрати правильні відповіді зі всіх запропонованих змогли все учні. Подібні завдання виконувалися дітьми на формуючому етапі експерименту і викликали у них великий інтерес.

Виявити помилки вчителя змогли 95,6% учнів. Василишин К. не справився із завданням у зв'язку з відсутністю на багатьох заняттях формувального експерименту. В ході індивідуальної бесіди, яка була проведена з кожним учнем, Грицюк. А., Топірців. Ю., Торгашин. У. не змогли пояснити причину появи помилки.

Наступне завдання, метою якого було уміння здійснювати післяопераційний і рефлексія контроль, виявилося складним для учнів. Реконструювали рішення тільки 69,5% (16 чоловік). Андрійчук З; Лісицький. І; Ольховський. Э ; Торгашин. У. не здійснили контроль по процесу.

Більшість дітей обмежилися знаходженням помилки в процесі обчислення, не виконавши контроль рефлексії. Для виявлення відношення дітей до математики, обчислювальних прийомів, нами була проведена бесіда, експериментальні дані якої дозволили отримати наступні результати: 73,9% виконують обчислення із задоволенням. Самостійно виявити помилку здатні 60,8% учнів.

Аналіз даних проведеного зрізу і бесіди дозволили нам виявити рівень сформованості математичних дій експериментального класу.

З метою наочного зображення ефективності проведеного формуючого експерименту, представили результати у вигляді діаграми (див. мал. 1):

Рівні сформованості математичних дій в контрольному класі представимо наочно (див. мал. 2):

Таким чином, після проведеного формуючого експерименту загальний рівень сформованості математичних дій в експериментальному класі підвищився, а в контрольному класі істотно не змінився.

Аналіз даних проведеного зрізу і індивідуальна бесіда дозволили нам виявити рівні сформованості обчислювальних навиків в експериментальному класі.

Таблиця 3

Сформованість обчислювальних навиків в експериментальному класі

Зобразимо результати (див. рис 3):

Рівні сформованості обчислювальних навиків в контрольному класі введені в таблицю №4

Таблиця 4

Результати дослідження представлені на гістограмі (див. рис 4)

Кількість учнів

Виходячи з такої обробки даних, отриманих після формуючого експерименту, можна відзначити, що загальний рівень сформованості обчислювальних навичків у учнів контрольного класу практично не змінився, а в учнів експериментального класу підвищився. Отримані результати дають підставу стверджувати про ефективність формуваного експерименту. В цілому можна сказати, що в процесі проведення формувального етапу, у дітей спостерігався інтерес до виконання обчислень самостійно, підвищився інтерес до математики, удосконалилися уміння не тільки виконувати обчислювальні прийоми, але і усвідомлено відноситися до своєї роботи, контролювати дії вчителя, товаришів, уміння міркувати, що зробило позитивний вплив на процес роботи над обчислювальними прийомами і навиками

Висновки

Експериментальна робота дає можливість сформулювати теоретичні висновки і практичні рекомендації щодо організації самостійної роботи учнів початкових класів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що самостійна робота - це сукупність дій учня з предметами у певних умовах, що передбачають відсутність безпосереднього керівництва та допомоги з боку вчителя, з використанням наявних індивідуальних рис особистості для того, щоб отримати продукт, відповідний заданій меті, в результаті чого має бути сформована самостійність як риса особистості учня та засвоєна певна сукупність знань, умінь та навичок.

Широке застосування самостійної роботи учнів на урокахдає змогу успішно розв’язувати багато навчально-виховних завдань:

• підвищити свідомість і міцність засвоєння знань учнями; виробити в них уміння й навички, яких вимагає навчальна програма;

• навчити користуватися набутими знаннями і вміннями в житті, в суспільно корисній праці,

• розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість. логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань;

• прищеплювати їм культуру розумової і фізичної праці, вчити їх самостійно продуктивно і з інтересом працювати;

• готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися після закінчення школи.

В роцесі експериментальної роботи доведено, що використання самостійної роботи на уроці робить урок ефективним, бо вона:

1. формує світогляд, теоретичні знання, практичні і трудові вміння;

2. 2.уміння, навички узагальнювати;

3. 3.систематизувати і застосовувати знання, уміння й навички; вміння вчитися, навички самоосвіти;

4. закріплення знань, умінь;

5. розвиває мислення, пізнавальний інтерес, активність, пам'ять, волю, емоції;

6. .спонукає до продуктивного мислення; застосування набутих знань, умінь; вияву ініціативи; змагання, колективної співпраці.

В процесі роботи доведено, що розроблена програма експериментального навчання є ефективним засобом формування самостійних навичків унавчальної діяльності молодших школярів.

Результати дослідження показали, що із зростанням самостійної роботи на уроці математики посилюється пізнавальний інтерес до уроку математики, удосконалюються обчислювальні навички.