115081 (Ейдетика. Використання символів на логопедичних заняттях), страница 9

І. Вступна бесіда

Діти заходять в кабінет і стають на килимку.

Сьогодні у нас логопедичне заняття. Що ми будемо робити на занятті? Що нам допомагає правильно говорити?

ІІ. Артикуляційні вправи

“Лопаточка", “Голочка”, “Трубочка”, “Годинник”, “Гойдалка”, “Чистимо зуби", “Побудувати огорожу".

Дітки, а який сьогодні звук ми будемо контролювати? Який це звук? Що про нього можна сказати? (приголосний, твердий, дзвінкий). А які звуки ви ще знаєте? (голосні)

Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співає корабель? Вони співають так: "л-л-л". А можна пісеньку намалювати. Ось вона. ("На фланелеграф виставляється символ - звук "Л").

Сьогодні наше заняття незвичайне. Ми будемо подорожувати. А для того, щоб відправитись у подорож, треба чітко назвати головні звуки.

ІІІ. Вправи фонетичної ритміки

Кожному звуку відповідає характерний рух.

А тепер відгадайте, на чому ми будемо подорожувати?

Ухопився за дріт, покотився у світ,

Потяг близняток цілий десяток

Приготуйтеся, сідаємо у потяг.

Ч-ч-ч - потяг рушає

Діток в подорож гукає.

Всі ставайте у рядок,

Залишаєм наш садок.

Швидко їде потяг містом.

Як гуде він - скажем чисто:

У-у-у - це він гукає,

Перехожих всіх вітає.

Ось ми приїхали у ліс. Роздивіться все навколо.

Мірошниця біла-біла

Беручка до свого діла:

Сіє, віє, січе, меле

Та поземлі муку стеле. (Зима)

Білий білан упав на лан.

Замів сліди помелом бороди. (Сніг)

Це прийшла зима. А які ви знаєте ознаки зими? (Відповіді дітей). А ось ще загадка.

В теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить.

А пробудиться від сну -

Зустрічатиме весну. (Ведмідь)

А що ви ще знаєте про ведмедя? Ось і його барліг. Осінь присипала його листячком, а зима - снігом, щоб він не замерз. А ми допоможемо зимі. Візьмемо з ялинок сніжинки і здмухнемо їх на ведмедикову хатку.

IV. Вправа для розвитку мовного дихання

Діти дмухають на “сніжинки", стараються їх здмухнути, кидають на “барліг" ведмедя.

Наш ліс - незвичайний, може в ньому хтось не спить? Давайте погуляємо.

V. Вправа для розвитку голосу “АУ"

Діти гукають спочатку тихо, а потім голосніше, потім - зовсім голосно. Помічають їжачка. Він ледь не замерз у снігу.

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі - намистинки.

Їжачок приніс нам грибочки. А грибочки не звичайні, вони із завданням.

VI. Вправа на диференціацію звуків [Л] І [Р].

Діти розглядають малюнки, визначають положення звука [л] або його відсутність, розкладають їх у різні кошики. А зараз трошки пограємося. Як ви любите гратися взимку зі снігом? Ми зліпимо снігову бабу.

VII. Викладання снігової баби з кругів різної величини

А тепер я її “оживлю". Діти заплющують очі. Замість кругів з”являється малюнок. Це Баба-зима. Вона принесла мішок з сніжинками. Сніжинки розсипаються. Діти їх збирають.

VIII. Вправа на визначення положення звука [Л] у словах, складання з цими словами речень

А ось сніжки. Давайте пограємося з ними.

IX. Дидактична гра “Скажи який? ”

Діти ловлять сніжинку, кидають назад вежучому, називаючи ознаку того предмета, що названий ведучим.

Гра “Зробимо слово більшим”

Утворення нових граматичних форм за допомогою суфікса.

Поки ми грали в сніжки, ваші руки, напевно, замерзли?

X. Вправи для розвитку дрібної мотрики

А тепер послухайте ще одну загадку.

Летів гість з дальніх міст,

На все небо білий хвіст.

Ми продовжуємо подорож літаком. Сідаємо у літак, але рушить він тоді, коли прозвучить наш контрольний звук.

XI. Завдання для розвитку фонематичного сприйняття

А-о-у, с-ж-р, л-л-л

Діти “заводять моторчики”, “облітають” килимок і сідають за столи.

Ось ми і в дитсадку. Пригадайте, чим ми подорожували? У мене чарівний поїзд, який перевозить тільки звіряток. Тільки треба їх правильно посадити у вагони.

XII. Дидактична гра "Поїзд"

Діти визначають кількість звуків у словах, вибирають слова із контрольним звуком [л]. Чути стук. Прийшов Петрушка.

Добрий день, діти. Я - Петрушка. Я дуже люблю подорожувати і веселити дітей. Ось і до вас завітав та дещо вам привіз.

XIII. Робота з картками

Діти визначають положення звука [л] у словах.

А ще я вам привіз пакунок з малюнками.

XIV. Дидактична гра “Я взяв собі малюнок”

Ви - молодці, добре справились із завданням. Аж мені захотілося з вами погратися. Берете мене? Ну, тоді беремо і цей пакунок.

XV. Гра “За Петрушкою ідем”

Поділ слів на склади, утворення нових граматичних форм.

Я грався, веселився, трошки стомився. Давайте повернемося в садочок. А чим ми поїдемо - відгадайте.

Стоять коні на припоні,

Цілу нічку спали коні.

А як стало до світанку,

Вже пастух стоїть на ганку.

Досить коням спочивати,

діток треба покатати.

А ведучим буде той, хто розповість гарний віршик з контрольним звуком [л].

Читання вірша.

Діти “їдуть на кониках" по колу, потім сідають на місця. Петрушка прощається з дітьми.

Ось зима старалась, старалась, розмалювала все навколо гарними візерунками, вкрила сніжинками. Гарно як у казці. А ми допоможемо зимі зробити те, чого вона не встигла. Домалюємо сніжинки.

XVI. Підсумок заняття

Ігри - медитації

„Я - сонечко"

Мета: Вчити дітей передавати образ сонечка рухами тіла, мімікою. Викликати естетичну насолоду від сонячного тепла.

Хід гри

Звернути увагу на гостя в залі, який прийшов через вікно й наповнив його приємним світлом. Запропонувати дітям підійти до вікна і привітатися з сонцем? Простягти руки до його променів, стиснути їх у долоні одну за одною (кілька разів зімкнути і розімкнути долоні). Чому долоні стали теплими? Вони привіталися з сонечком і стали схожими на його промені.

Пропоную дітям перетворитися на сонечко. Показую, що перетворитися в сонечко легко, тому що у людини є руки, так схожі на сонячні промінці. Під час вправи я розповідаю про сонце, як живу істоту. „ Вночі сонце спить, ранком прокидається, умивається, розчісує свої промені".

Ця інформація допомагає дітям встановити зв'язок між великим світилом і собою. Бо все те, що робить сонце - робить і дитина. Це відкриття допоможе дитині у відносинах - теплої душі, яке має кожна людина.

Я маленьке сонечко. Я прокидаюся і вмиваюся. Я розчісую свої промені й піднімаюсь вільно і урочисто.

Я - велика куля. В мені багато тепла і світла.

Я - велике сонце. Я дарую своє тепло всім:

небу, хмаринкам, річкам, полям, людям.

Я вдихаю тепло. Я перетворююся на

тоненький сонячний промінець. Я лечу на землю і пірнаю в м'яке зелене листя, я купаюсь в голубих хвилях моря, я граюся у білій піні. Я посміхаюся від щастя дарувати світло. Під час виконання вправи діти сідають навпочіпки, повільно піднімаються, імітують умивання, причісування, описують двома руками біля себе велике коло.

„Я - метелик"

Музика П.І. Чайковського „Жвавинка".

Мета: Розвивати творчість в зображенні метеликів рухами, жестами. Викликати емоційну насолоду від створеного образу.

Хід гри

Пропоную дітям пофантазувати про чарівних метеликів і під музику Чайковського „Жвавинка" перетворитися на метеликів. Висловити захоплення рухами дітей: дивні, веселі і метелики - пустунчики. Запросити метеликів у подорож на квітучу поляну.

Я - найгарніший метелик, літаюча перлинка.

Я - легко пурхаю навколо квітів,

п'ю нектар і знову лечу до іншої квітки.

Я - красивий, барвистий метелик,

маю різнокольоровий одяг,

тому і називають мене крилатою

райдугою.

„Я-рибка"

Музика П.І. Чайковського „ Баркарола

Мета: Формувати образну уяву про рибку.

Показати рухами, мімікою, жестами повадки рибки.

Розвивати фантазію у дітей при створенні образу.

Хід гри

Загадую загадку: „Є крила, а не птах, ніг немає, а не спіймаєш". Пропоную дітям перетворитися на рибку й показати, як плавно й граціозно вона рухається у воді.

Я - рибка. Я маленьке чудо природи; живу у морському царстві; швидко плаваю, а допомагають мені плавники і хвіст; на мені гарний перламутровий одяг - луска.

„Я - зайчик"

Мета: Вчити дітей відтворювати особливості поведінки і характер зайчика рухами, жестами, мімікою.

Хід гри

Пропоную перевтілитися в образ зайчика і відтворити його поведінку і характер: як спить, плигає, підіймає вушка і прислуховується, втікає, ховається тощо.

„Я - ведмедик"

Мета: Вчити дітей передавати образ ведмедика рухами тіла, мімікою, жестами. Розвивати уяву у дітей.

Хід гри

Пропоную дітям перетворитися на маленьких ведмежат, показати як вони ходять, ревуть. Розповісти дітям про ведмедя: маленьке ведмежатко дуже потішне, клишоноге, одягнене у пухнасту коричневу шубу. Коли виросте - стає великим, уміє плавати, перекидатися, лазити по деревах, ходити на двох лапах. У цирку ведмеді їздять на велосипедах і катаються на ковзанах. Ведмідь - великий ласун. Якщо добереться до бджіл - обов'язково засуне свою мохнату лапу в мед.

„Я - листячко"

Мета: Викликати емоційний відгук та естетичну насолоду від осіннього листя. Під музику П.І. Чайковського „Жовтень" допомогти дітям рухатися повільно, плавно, нагадуючи осінній вальс осіннього листя.

Хід гри

Звертаю увагу на осіннє листя.

Що сталося з листям восени?

Чому листя опадають з дерев?

Осінь щедро обдарувала дерева золотими барвами і листочки не витримують - їм хочеться літати, кружляти у повітрі, танцювати.

Хто допоможе листю кружляти і запрошує на танок?

Такі запитання викликають у дітей дійсний політ фантазії і допомагають направити дитячу фантазію в необхідне русло. Пропоную дітям перетворитися в листя і покружляти в осінньому вальсі.

Я - маленький листочок,

позолочений осінню.

Мене весело гойдає вітерець

і наче кличе за собою.

І ось я відриваюсь від гілочки, злітаю.

Як хороше над землею. А коли втомлюся,

опущуся на неї відпочити.

Що сталося з листям після таночку?

"Я - дерево"

Муз. П.І. Чайковського „ Ноктюрн ".

Мета: Формувати образну уяву про дерево.

Вчити створювати виразними засобами образ осіннього дерева (настрій - мімікою, характер - поставою, рухами)

Хід гри

Мандрівка до осіннього лісу.

Чуєте, під ногами вже шурхотить листя! Про що воно шепоче? (фантазія дітей).

А чим так пахне у повітрі? Підставте свої щічки вітру, що вони відчувають?

Підійдіть до деревця і погладьте його стовбур долонями що вони відчувають? Подаруйте дереву, листочкам, траві, небу лагідні слова-компліменти.

Пропоную дітям перетворитися на будь-яке дерево.

Я - дерево. Я живу у лісі, стою в густій м'якій траві.

Мої ноги перетворюються на корені. Вони занурені в приємну теплу землю. Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.

Мої руки стають його гіллям: великим і

маленьким. Вони піднімаються долонями до неба.

Я відчуваю сонячне тепло. Я вдихаю його в себе,

воно розливається по всьому моєму тілу.

Я - дерево. Я люблю гратися з вітром.

З легким вітерцем граються мої найменші гілочки.

Грайливий вітер розхитує великі товсті гілки.

Сильний вітер похитує мій стовбур.

Від зустрічі з вітром починає кружляти у повітрі

моє листя. Воно вальсує і тихо вкриває землю

осінньою ковдрою.

Консультації для батьків

Причини мовних порушень

На яких етапах розвитку дитини і при яких обставинах може виникнути пошкодження мовного апарату, що призведе до мовних порушень? Чи тільки пошкодження мовного апарату можуть призвести до прояву мовних порушень, чи такі порушення можливі і при наявності нормального мовного апарату?

Почнемо з самого початку. Дитина ще не народилася, а різні несприятливі фактори можуть вже повним ходом "працювати" на її мовну та іншу патологію. Це пояснюється тим, що на стан здоров’я та мови майбутньої дитини великий вплив можуть мати несприятлива спадковість і неправильний спосіб життя майбутніх батьків. По спадковості можуть передаватися деякі особливості нервово-психічного складу батьків, а також особливості будови периферичного та центрального відділів мовного апарату. Наприклад, особливості будови артикуляторних органів, навіть до наявності розщілин твердого піднебіння, чи своєрідний розвиток деяких структур головного мозку, які мають відношення до здійснення мовної функції. Але роль спадкового фактору у виникненні мовної патології оцінюється не однаково: одні дослідники відводять йому дуже велику роль, інші повністю відкидають його. Істина тут, як і в більшості інших подібних ситуаціях, напевно, лежить десь посередині.

Що стосується попередніх настанню вагітності обставин, життя майбутніх батьків, то особливу загрозу тут становить наступне:

професійні “шкідливості", які діють протягом тривалого часу /наявність радіаційного випромінення, робота з хімічно активними речовинами, в умовах підвищення вібраційних навантажень/;