115081 (591778), страница 11
Текст из файла (страница 11)
“С” - солома - поле - сміх - шум - каска - кашка - маска - вікно
Після того, як діти гарно диференціюють близькі за артикуляцією звуки, переходимо до розрізнення звуків споріднених із цих же груп.
3. "Впіймай звук".
"Чи чути звук "Ж" у слові..."
"Ж" - жаба - мак - жук - квіти - кожух - кран - жовтень
"З" - зуб - рак - коза - кінь - зима - мороз - куб - заєць
4. "Впіймай звук".
“Чи чути звук "Л" у слові..."
"Л" - лапа - пара - ложка - мавпа - лак - мак - молоко - колесо
"Р" - риба - липа - кран - волосся - морок - моряк - клин - відро
Таким самим чином включаємо в ряд слів звуки м'які.
Значення роботи по розвитку правильної звуковимови
Виховання правильної і чистої мови у дитини - одна із важливих задач в загальній системі роботи по вивченню рідної мови.
Дитина з добре розвиненою мовою легко спілкується з навколишніми: вона може ясно висловити свої мислі і бажання, задати питання, домовитися з ровесниками про спільну гру. І навпаки, неясна мова дитини дуже заважає її взаємовідносинам з людьми і нерідко залишає важкий слід на її характері.
В 6-7 років, а інколи і раніше, діти, які мають порушення мови, хворобливо відчувають їх, стають мовчазними, замкнутими, застічивими, а деякі і дратівливими.
Нам потрібно виховати повноцінну особистість, тому потрібно забрати все, що заважає вільному спілкуванню дитини з колективом. Потрібно, щоб діти по можливості раніше добре володіли рідною мовою, розмовляли правильно і красиво. Чим раніше ми навчимо дитину говорити правильно, тим краще вона буде почувати себе в колективі.
Іще болюче підніметься питання про чистоту дитячої мови, коли дитина піде у школу. В школі нечистота мови може викликати в учня не встигаємість у навчанні.
З першого дня перебування в школі дитині приходиться широко користуватися мовою: відповідати в присутності всього класу, задавати запитання, читати в голос, і недоліки мови відчуваються зразу ж.
Особливо необхідним для дитини являється чиста вимова звуків і слів, коли вона починає оволодівати грамотою.
Виховання чистоти мови у дітей - задача великого значення, і серйозність її повинні зрозуміти і батьки.
Етапи розвитку фонематичного слуху
Старша група
Завдання. Розвивати фонематичний слух. Уміння виділяти звук у слові та визначати його положення, робити звуковий аналіз слів.
На початку року проводяться дидактичні ігри середньої групи на вміння чути та виділяти звук у словах.
І етап
Ознайомлення зі звуками-символами.
Завдання. Навчити розрізняти та озвучувати. Перенести поняття "пісенька" у поняття "символ-звук". Навчити ототожнювати символічний малюнок зі звуком, що він означає.
(Символічне позначення звуків дивись у додатку).
Дидактичні ігри на І етапі
"Впіймай звук".
Вихователь виставляє на фланелеграф символ-звук.
Діти, погляньте, що зображено, який звук? А тепер ми його пошукаємо у словах. Чи є звук (діти визначають який)"Ш" у слові?. .
Символ-звук міняється. Набір слів для гри, як і в середній групі.
2. "Знайди звук".
Вихователь повільно та підкреслено вимовляє слова з одним звуком.
(Шапка, ш-ш-шуба, кош-ш-шик, ш-ш-шарф, миш-ш-шка і т.п.).
Діти знаходять відповідний символ-звук,
Знайди звук, який сховався у цих словах".
3. "Придумай слово".
Вихователь виставляє символ-звук. Діти повинні придумати слова із цим звуком,
II етап
Завдання. Визначити місце звуку у словах.
Дидактична гра "Де живе звук?"
Вихователь на фланелеграфі виставляє символ-звук. Поруч із ним - "вагончик" з трьома віконечками. Вихователь називає слово. Діти визначають, який звук необхідно виділити, та визначають його місце у слові - "засвічують" (жовта фішка] відповідне віконечка.
Вихователь може не називати слово, а показувати предметну картинку.
Рекомендовані дидактичні ігри та вправи із символами-звуками.
"Добери картинки".
Виставляється символ-звук. Ряд предметних картинок.
Добери ті, в яких є заданий звук. Покажи слово, в якому є звук.
2. “Добери картинку"
Виставляються 2 символи-звуки. Ряд предметних картинок
Добери до кожного звуку свої картинки.
3. “По домівках"
Утворюються 2-3 домівки. Над кожною - свій символ-звук. Діти діляться на команди. Вихователь тихо каже кожній команді, який вони звук. Кожна дитина знаходить свій будиночок. Можна зі звукоімітацією.
4. “Знайди господаря”
Вихователь каже групу слів з одним звуком. Діти з набору символів-звуків знаходять відповідник.
Вихователь виставляє ряд предметних картинок з одним звуком. Діти визначають його та знаходять відповідний символ-звук. Таким чином знаходять “господаря” для усіх груп слів. Разом діти промовляють кожен звук.
5. “Хто до кого в гості йде?"
Хатинка з 2-3 віконечками. Над віконечком виставляється символ-звук. Дітям роздаються картинки із зображенням звірів. Діти визначають, чи є у назві тваринки один із заданих звуків. Відповідно у те віконечко ставиться картинка.
6. “Придумай слова для господаря”
У віконечках “живуть" символи-звуки. Для кожного придумай слова.
7. “Знайди”
Виставляється символ-звук. На задану тему підібрати слова із цим звуком. На тему: “Овочі", “Фрукти", “Одяг”, “Посуд” і т.д. .
8. “Пригости гостей"
Пригости гостей тільки тим, у назві чого є цей звук. Виставляється символ-звук (2 символи).
Проведіть заняття з дітьми. Їм буде цікаво і весело!
9. “Виправ казку”
Ішов піп гуштим лішом та й жігубив лукавичку. От біжить миска. Побачила рукавичку та й казе:
Тут я буду шити.
Коли це скаче шабка й питає:
Хто, хто в рукавичці живе?
Це я, - миска. А ти хто?
А я - шапка. Пусти й мене до себе шити! …
Було в одного царя три шини: два розумних, а третій дурень. Прийшли до патька свого вони та плосять, щоб відпустив їх поїздити по цвіту, подивитись на інші чарства. Батько вислухав їх та й казе: “Витирайте собі коней та їдьте…”
***
Жили собі дід та папа, і була в них кулочка ряба. Знешла курочка яєчко. Не просте, а жолоте. А тут миска, бігла, хвостиком зачепира, яєчко впало і рожбилося. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче: “Не плачте, діду й бабо, я знесу вам яєчко не просте, а жолоте…"
Мовленнєве спілкування у грі
Завдяки мовленню розв’язуються різні життєво важливі завдання. Слово допомагав досягти взаєморозуміння, узгодити обопільні дії, обмінюватися інформацією та думками щодо певних подій та явищ.
Спілкування з дорослими й іншими дітьми спонукає малого у словесній формі повідомляти про свої бажання та потреби.
З'ясувавши, що саме стимулює мовленнєвий розвиток дошкільнят, ми зможемо цілеспрямовано впливати на цей процес. Дослідження вчених показали: не досить пропонувати дитині різноманітний мовний матеріал. Необхідно ставити перед нею нові комунікативні завдання, які потребують нових засобів для Їх використання.
Сучасні методики навчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій. Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджати досягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постають перед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лише інтенсивно напружившись розумово.
Для розв'язання пізнавальних завдань від час спілкування дітям доводиться вдаватися не лише до запитань і відповідей, а й до розміркувань, уточнень, стверджень, гіпотез, пояснень, сумнівів тощо. Поява у вжитку дошкільнят висловлювань різного характеру свідчить про активізацію процесу мовленнєвого розвитку.
Відомо, що здоровій дитині найбільше подобається грати зі своїми однолітками й приятелями. І саме гра є першою формою розв'язання проблемних /ігрових/ ситуацій. Завдяки взаєморозв'язку гри та навчання стає можливим подолання розвитку між дитячими зацікавленнями й освітніми вимогами суспільства /тобто між "хочу" і "треба"/. Задовольняється природна потреба дитини пізнавати світ в ігровий спосіб, і це викликає в неї задоволення, сприяє розвиткові допитливості, здатності дивуватися, а відтак, допомагає уникнути пасивного заучування навчального матеріалу.
Щоб забезпечити належний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що він має не тільки говорити сам, скільки створювати умови багатофункціонального використання дітьми усного слова. Методика спільного навчання дає їм змогу набувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад яких постійно змінюється. Результатом такої співпраці з досягнення вищих рівнів розуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.
В основі пропонованих нами комунікативно-мовленнєвих ігор, лежить ряд базових принципів.
Це, зокрема такі:
Принцип активності: ігрова ситуація дає змогу спілкуватися за допомогою слова всім учасникам групи, що забезпечує максимальну мовленнєву активність кожного.
Принцип творчості: під час гри діти усвідомлюють, знаходять і відкривають ідеї, закономірності, можливості, особливості, шляхи виконання поставлених завдань. Кожен може запропонувати й випробувати свої способи виходу із проблемної ситуації. Це зумовлює різні форми висловлювань, а саме: припущення, здогад, гіпотезу, заперечення, запитання, уточнення тощо.
Принцип партнерства: у грі діти вчаться враховувати інтереси, почуття, емоції та перебивання інших учасників взаємодії на основі партнерського спілкування.
Ігри мовно-спілкувального спрямування допоможуть педагогові не лише забезпечити мовленнєве зростання кожної дитини, а й збагатити соціальний досвід спілкування дошкільнят одне з одним, створити в дитячому колективі дружню атмосферу співжиття, наповнити освітньо-виховний процес цікавою пізнавальною діяльністю.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
