115081 (591778), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

наркоманія, паління, алкоголізм;

штучне переривання попередніх вагітностей;

інші шкідливі фактори, для яких призводить до фізичного і нервово-психічного знесилення майбутніх батьків.

Нормальний хід внутрішньоутробного розвитку плоду, а значить і нормального формування центрального і периферичного відділів мовного апарату можуть порушуватися внаслідок дії наступних факторів:

токсикози першої чи другої половини вагітності;

гострі чи хронічні захворювання матері під час вагітності (грип, краснуха, ендокринні порушення, серцева недостатність і т.д.);

резус-конфлікт;

падіння і травми (особливо в районі живота) матері під час вагітності;

професійні шкідливості, які продовжують діяти і під час вагітності, що уже настала;

паління матері та вживання алкогольних напоїв;

стресові ситуації, пов’язані, наприклад, з розпадом сім’ї, смертю близьких родичів і т.д.;

недоведені до кінця спроби переривання вагітності, безперечно порушують весь подальший хід нормального внутрішньоутробного розвитку плоду.

Трохи докладніше хотілось би зупинитися на шкоді паління матері під час вагітності, яка доведена спеціалістами. Згідно даних ехографїї серцевий ритм дитини безпосередньо під час паління матері значно посилюється, тоді як спонтанні рухи плоду поступово припиняються - дитина задихається. Діти, народжені від матерів, що палять, в перші три місяці життя особливо сприятливі до захворювань органів дихання. Якщо мати палила 10 цигарок на день, то коефіцієнт інтелекту у дитини на 9 пунктів нижчий, оскільки зменшує доступ кисню і поживних речовин і тим самим негативно впливає на розвиток мозку. Хімічні елементи, які знаходяться у тютюновому димі, можуть порушити розвиток нервової системи дитини вже у внутрішньоутробному періоді.

Звичайно, що дія двох чи навіть кількох перерахованих факторів може спостерігатися одночасно і це значно ускладнює загальну картину. В період раннього розвитку дитини на формування її мови негативно можуть вплинути наступні обставини:

травми головного мозку, травми голови;

запальні захворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт);

недоліковані запальні захворювання середнього і внутрішнього вуха, що призводить до пониження чи втрати слуху;

застосування деяких ліків, вибірково діючих на слуховий нерв і які тим самим викликають негативні наслідки;

набуті до сформування мови ушкодження периферичного відділу мовного апарату (аномалії в будові щелеп і зубів як результат травм, постійного смоктання пальців і т.п.);

наявність дефектів мови у людей, що оточують дитину чи їх недостатня увага до її мовного розвитку.

Всі причини мовних порушень поділяються на 2 великі групи - органічні та функціональні. До органічних відносяться ті причини, дія яких може призвести до порушення анатомічної будови мовного апарату в його периферичному чи центральному відділках. Конкретно, до органічних ушкоджень відділків головного мозку можуть призводити порушення нормальних умов внутрішньоутробного розвитку плоду, деякі види механічної допомоги при пологах і т.п. Аномалії у розвитку мовного апарату, а конкретно, його периферичного відділку, можуть бути обумовлені спадково або являтися результатом несприятливого протікання вагітності, а також можуть бути набуті уже після народження дитини.

До функціональних причин відносять такі, дія яких не призводить до зміни будови мовного апарату, а лиш порушує його роботу. Конкретно в ролі таких причин можуть бути різного роду стресові ситуації, часті і тривалі захворювання дитини у ранньому віці, несприятливе у мовному відношення соціальне оточення, неправильні прийоми перевиховання.

Але розрізнення причин мовної патології на органічні та функціональні має часто умовний характер і застосовується лише у відношенні випадків грубих органічних уражень мовних органів.

Особливо важливо розуміти батькам, що тривалі існуючі функціональні порушення можуть набути незворотній характер і тим самим перейти в органічні. Ось чому при будь-яких порушеннях мови дуже часто важлива найбільш рання корекційна допомога дитині.

Батькам дуже важливо зрозуміти, що мова засвоюється дитиною по наслідуванню, тому вона може оволодіти лиш тим, що найчастіше чує у мові людей, які її оточують. По цій причині, дитині, необхідно забезпечити правильний зразок наслідування, на який дитини могла б рівнятися з самого початку.

Несприятливий вплив на розвиток мови дитини може мати і такий соціальний фактор, як “двомовність". В цих випадках дитина, яка тільки починає оволодівати мовою, чує слова із різних мов, з різними особливостями звуковимови і граматичного строю. Це суттєво ускладнює для неї оволодіння повноцінною мовою основної мови.

Таким чином, питання про причини мовної патології досить складні і потребують одночасного врахування багатьох несприятливих факторів у їх взаємодії та в практиці логопедичної роботи відповідь на них шукати необхідно, оскільки від правильності цієї відповіді залежить ефективність подолання мовних порушень.

Розвиток розмовної мови засобами розвиваючих ігор

Дидактичні ігри - одне із основних видів розвитку пізнавальних процесів, мови і мислення. Особливо велике значення цих ігор в збагаченні словника дітей.

Для логопеда дидактична гра являється одним із важливих компонентів над мовою дитини з метою корекції різних дефектів.

У дітей з дефектами мовлення перевищує наочно - дійове сприйняття, тобто показ предмета або картини, який його визначає, діє на дитину сильніше ніж слово.

На першому етапі роботи ми використовуємо іграшки, конкретні предмети. Проводимо роботу з розрізними картинками, на яких зображені тварини, меблі, посуд. При складанні картинки, діти називають їх складові частини. Це допомагає їм краще кожну деталь предмета, розвиває увагу, пам'ять. Мета ігор: розвивати співвідносити предмети.

Спочатку організовується гра "Хто скоріше?". Пропонується більше двох - трьох груп предметів, наприклад овочі і фрукти (муляжі). Логопед показує дітям різні предмети і діти називають їх. Потім ставлять предмети в різні місця кімнати і пропонують двом - трьом дітям зібрати певну групу.

В грі "Хто більше запам’ятає, що із чого зроблено?" діти по пам’яті називають металічні, бумажні та інші предмети.

Мета дидактичної гри "Що знаєш - розповідай" - збагачення словника дітей означеннями, дієсловами, обставинами.

Для дітей з недорозвитком фонематичної сторони мовлення характерна відсутність чітких часових уявлень.

Вони плутають назви і послідовність місяців, у них немає чітких уявлень про частини доби. Для уточнення таких понять використовується гра "Коли це буває?".

Гра "Було - буде" допомагає уточнювати уявлення про минуле і теперішнє. Логопед пропонує дітям послухати коротенькі вірші і відгадати, будо це чи буде.

Є цілий рід ігор, які формують уміння найти потрібне слово: "Що вам потрібно?", "Доповни речення", "Скажи по - іншому". Мета цих ігор - навчити підбирати слова близькі за значенням.

В іграх "Що ми задумали?", "Відгадай, хто це?" діти відвідують предмети по опису, що являється зразком самостійної розповіді. В грі "Опиши картинку" діти складають невеликі розповіді.

Дидактичні ігри не тільки сприяють подоланню мовних недоліків, збагаченню словникового запасу, але й розвивають ініціативу, пам'ять і увагу, цікавість до навколишнього.

Консультації для вихователів

Етапи розвитку фонематичного слуху

Середня група

Основне завдання. Розвивати фонематичні уявлення та аналіз. Формувати цілком усвідомлене поняття "звук". Вчити чути звук у слові, не називаючи місцеположення.

Етапи роботи

І етап

Основне завдання.

Закріпити пісеньки, які вивчались у молодшій групі. Додається ще пісенька пароплаву та тигра (відповідно звуки [Л] та [Р]. Пісеньки опредмечувати. Навчити дитину безпомилково впізнавати їх та співати.

Рекомендовані дидактичні ігри на І етап

1. “Відгадай пісеньку”.

Вихователь імітує пісеньку. Діти відгадують чия. Діти піднімають опредмечену пісеньку.

2. “Заспівай пісеньку”.

Вихователь пропонує дитині загадати якусь пісеньку. Дитина імітує пісеньку, а вихователь чи інші діти відгадують.

Вихователь показує опредмечену пісеньку, а діти співають її.

3. “Підніми, хто заспівав".

Усі опредмечені звуки - перед дитиною на столі. Вихователь імітує звук, а дитина піднімає відповідник.

4. “По домівках”.

На килимку споруджуються “будиночки” для кожного звуку. Кладеться опредмечений відповідник для двох звуків; “Ш” та “Ж".

Діти діляться на дві команди - "Жуки" та "Вітерець". За сигналом вихователя кожна команда зі звуконаслідуванням “летить" до свого будиночка.

“С” та “З” - діти діляться на дві команди: "Жуки" та "Комарики". За сигналом вихователя до будиночка летять тільки "Жуки" [зі звуконаслідуванням].

II етап

Основне завдання.

Навчити підкреслено вимовляти звуку слові.

1. Відгадування загадок на самостійне закінчення.

Вовка та лисицю дуже він боїться.

Де сховатись знає,

довгі вушка має.

Побігайчик-пострибайчик,

полохливий бідний... (зайчик).

Гострі голки стирчать

із клубочка.

Не пошиєш ти ними сорочку,

Бо гуляє полісі клубочок

та шукає смачненький грибочок.

Цей клубочок з колючок

має назву... [їжачок].

Хтось прогриз в куточку дірку

Та зробив для себе нірку,

На обід з'їв сиру кришку.

Це маленька сіра… (мишка).

На зеленому горбочку хтось

припнутий до кілочка.

З'їв травички, "ме-е" сказав.

Може, там паслась... (коза).

Хто у пузі їсть траву,

Голосно говорить "му-у",

Молоко дає чудове?

Знають всі, що це... (корова).

Спить у буді біля хати.

Вискочить - почне гарчати,

Аж затруситься увесь.

Це страшний, зубатий... (пес)

Хтось на дереві сидить.

"Кар-кар-кар" весь день кричить.

Визирає через крону.

Це співає так... (ворона).

Біля ріки, де трава,

Хтось виспівує "ква-ква",

Заховавшись під кульбабу.

Це зелена мокра... (жаба).

Хтось у двір наш залетів,

Із курми пшона паїв,

Поклював іще пшеничку,

Із калюжі пив водичку,

Зацвірінькав під кінець.

Це звичайний... (горобець).

Коли діти відгадали загадку, запропонувати підкреслено вимовити певний звук у слові-відгадці. Наприклад. з-з-зайчик, миш-ш-ш-ка і т.п.

2. "Чия пісенька звучить у слові?"

Вихователь протяжно, підкреслено вимовляє звуку слові.

На перших етапах - 1-й звук у слові. Наприклад: ж-ж-жаба. Запитується у дітей: "Чия пісенька звучить у слові?" або "Чию пісеньку я проспівала?" (наочно опредмечено).

III. Основне завдання

Навчити виділяти заданий звук з групи спів,

1. "Який звук, чия пісенька звучить у словах?"

Вихователь зачитує групу слів, де найбільш часто повторюється один і той самий звук. Діти повинні відгадати, яка пісенька тут сховалася.

"С" - Коса косить, бруса просить.

Сам собі сипав суп.

Сому вусатому сумно самому.

Стоять під снігом сосни сонно.

Сидять на соснах снігурі.

Санчата на ставок з разгону

Скотились весело з гори.

“Ш” - Шпаченя шукало шапку шишок.

Шапка у шафі шубку шукала.

Шило шубку Шурі шило,

Шовком гарно шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шмигоне на мишку кішка!

А мишка шусть у шпарку вмить,

“Ж” - Жатка жваво жито жне.

жатку жнець не пожене.

Я жук, жу-жу-жу,

навколо кружу. Жу-жу-жу.

“З” - Заєць зиму зимував.

Зима морозяна надворі.

Замети білі на землі.

Зоріють в небі ясні зорі.

Заснули зайчики малі.

“Л” - Мила милила уміло.

Стоїть Олена коло клена.

Вийшли ми з лопатами,

Почали копати ми.

В ямки воду лили

Вишеньки садили.

“Р” - Рубали дрова під деревом старим.

Мурлика муркоче,

морозива хоче.

Рак на рибу розізлився.

IV етап

Основне завдання

Навчити впізнавати пісеньку, виділяти заданий звуку словах.

1. "Впіймай звук".

Ряд слів однієї групи, без парних звуків.

Вихователь повільно називає слово. ("Чи чути звук "ш" у слові... "]

Якщо заданий звук у слові є, то дитина повинна хлопнути в долоні - “впіймати" звук, якщо заданого звуку немає, не плескати в долоні або сказати: “Немає”. [Можна не тільки плескати в долоні, а й піднімати картку, фішку, опредмечений звук тощо].

“Ш” - шапка - липа - шуба - мишка - риба - кошик - банан - шум

“С” - собака - море - коса - вікно - салат - суп - ведмідь

Найлегше дітям визначати звуки шиплячі та свистячі. Тому на початкових етапах розвитку фонематичного слуху інші звуки не беремо.

2. "Впіймай звук".

Ряд слів з парними звуками шиплячої та свистячої груп.

"Чи чути звук "Ш" у слові,,."

“Ш” - шапка - мак - собака - кошик - миска - мишка - море - суп

Характеристики

Список файлов ВКР