114504 (Технологія використання підручників на уроках у початковій школі), страница 14

Школа_____________ Педстаж ______________

Клас_______________

1. Як часто організовуєте роботу з підручником:

• кілька разів на урок;

• на кожному уроці;

• іноді.

1. З якими структурними компонентами підручника працюєте найбільше:

• з текстом;

• з ілюстраціями;

• із завданнями і вправами;

• з правилами;

1. На якому етапі уроку найчастіше використовуєте підручник:

• підготовки до вивчення нового матеріалу;

• ознайомлення з новим матеріалом;

• закріплення вивченого.

1. Як ознайомлюєте учнів із структурною побудовою підручника?

2. Чим керуєтесь, коли відбираєте завдання для самостійного вивчення учнями на уроці?

3. Вкажіть, які види роботи над текстом використовуєте на уроці?

4. Як заохочуєте дітей до роботи з навчальною книгою?

5. Які труднощі відчуваєте, організовуючи роботу з підручником на уроках у початковій школі?

6. У чому, на Ваш погляд, полягає позитивний вплив правильно організованої роботи з підручником на особистість школяра?

• формується інтерес до книги;

• удосконалюється навичка читання;

• розвивається вміння працювати з підручником;

• відбувається засвоєння нових знань;

• виховується потреба розумової праці.

Додаток Б

Матеріали для діагностики рівня сформованості уміння працювати з підручником

1. Ластівки в капелюсі.

У нас під стріхою жили ластівки. Аж ось трапилась велика біда. Під час вітру гніздо впало і розбилося.

На землі лежало четверо жовторотих пташенят. Батьки їхні кружляли над своїми дітками і кликали на допомогу.

Василько поклав ластівок у капелюх і прибив його під стріхою. Ластівки дуже зраділи і почали годувати пташенят.

а) вибери план до твору:

1. Велика біда. 1. Ластівки під стріхою.

2. На допомогу! 2. Четверо жовторотих пташенят.

3. Допомога Василька. 3. Пташки врятовані.

б)постав запитання до тексту:

в) вибери і підкресли головну думку твору: Ластівки в капелюсі. Потрібно усім допомагати. Вітер — це погано.

2. Розташуй пункти плану відповідно до розвитку подій у творі:

1. Несподівана підтримка. 1. ________________

2. Важкий день. 2. ______________

3. Подорож під час відпустки. 3. ______________

4. Успішне завершення мандрівки. 4.______________

3.Опиши, як ти працюєш над правилом:______________________

4. Напиши, у якій послідовності ти виконуєш вправу:

спочатку я__________________________

потім_______________________________

закінчую завдання тим, що____________________________

5. Як ти працюєш з ілюстрацією підручника? Підкресли:

• не звертаю уваги на малюнок;

• люблю просто їх розглядати;

• ілюстрації мені допомагають краще зрозуміти текст;

• порівнюю зміст тексту з малюнком;

• завдяки ілюстраціям я дізнаюсь багато цікавого і нового;

• мені подобається описувати малюнки, складати за ними розповіді, казки.

6. Підкресли, як ти шукаєш потрібний твір:

а) гортаю книжку, доки не знайду;

б) шукаю за змістом.

7. Пронумеруй речення відповідно до розвитку подій у творі,

всі речення взяті з цього тексту? Якщо ні — пропусти їх.

• Зайнявся ліс з низькорослих дерев і чагарів.

• Кенгуру пообпікав їх за давніх-давніх часів.

• Кенгуру виношує своїх малят у спеціальній сумці.

• А тоді стрибнув якнайвище й перескочив полум'я.

• Коли спробував знову побігти на чотирьох ногах, то побачив, що не

• може.

• Кенгуру ходив на чотирьох ногах, як і решта тварин.

• Він біг крізь полум'я.

1. Користуючись «Змістом» читанки, напиши, зі скількох розділів вона складається.

Додаток В

Цікавий матеріал про книжку

Загадки

Не сорочка, а зшита, Не кущ, а з листочками, Не людина, а говорить. (Книжка)

По білому полю чорний мак розсипаний.

Хто той мак докупи збере, знання здобуде. (Книжка)

Не людина, а є вчителем. (Книжка)

Сама не розмовляє, та інших мовчки навчає (Книжка)

Прислів’я і приказки

• Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.

• Книгу читать не очима, а розумом.

• Кому книга розвага, а кому — навчання.

• Читати не думаючи — те саме, що їсти не пережовуючи.

• Поганий читач по книзі очима водить, а думка в нього стороною ходить.

• Не всякий, хто читає, у читанні силу має.

• Книга вчить, як на світі жить.

• Книжку читай, розуму набирай!

• Книга — міст у країну знань.

• Прочитав хорошу книжку — зустрівся з другом.

• Книга схожа на воду — всюди проб'є собі дорогу.

• Хороша книжка яскравіше зірки сяє.

• Золото добувають із землі, а знання — із книг.

• 3 книжкою поведешся — розуму наберешся.

• Знання — сонце, книга — вікно.

• В хаті без книг, як без вікон — темно.

• Книга для розуму, як теплий дощик для посівів.

• Книга — твій друг, без неї як без рук.

• Книга — ключ до знань.

• Не говори про те, що прочитав, а говори про те, що зрозумів.

• Дім без книги, день без сонця.

• Сонце сходить оживає природа, книгу читаєш просвітлюється розум.

• Розум без книжки, як пташка без крил.

• Єгипті ще п'ять тисяч років тому для письма почали використовувати папірус. Його виготовляли зі стебел болотяної рослини, які розрізали на довгі тонкі смужки. їх накладали одна на одну, пресували, сушили. А після висихання папірус зачищали (вирівнювали) пемзою. Написану на папірусі книжку не складали, а згортали в сувій. Найдовший з відомих сувоїв, що дійшов до нас, зберігається в бібліотеці Британського музею. Його довжина 40,5 м, висота «сторінки» 53 см.

• У Стародавньому Вавилоні книги були глиняні. Гострими паличками писали на вогких глиняних табличках, які потім сушили на сонці або випалювали в печі. Кілька таких плиток укладали в ряд у ящик. Така книжка була дуже важка і займала чимало місця. Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав з собою 2-3 такі «книги», йому був потрібен віз.

• Великою бібліотекою глиняних книг володів ассірійський цар Ашшурбаніпші (VII ст. до н.е.). Вона нараховувала понад тридцять тисяч глиняних плиток з текстом.

• У Китаї для письма широко використовували дерев'яні та бамбукові дощечки (планочки) завдовжки 30-60 см, завширшки близько З см. Якщо текст не вміщувався на одній дощечці, до неї шнурком прив'язували ще одну (або й кілька). Така книга складалася із ряду зв'язаних шнурками дощечок, згорнутих в рулон.

• У II ст. до н.е. в Малій Азії у сирійському місті Пергамі для написання книжок використовували пергамент (вироблена шкіра телят або ягнят). Щонайменше кілька днів її вимочували у воді й за допомогою вапняного розчину видаляли вовну. Потім натягували на раму, повністю очищали і натирали поверхню крейдою та пемзою. На пергаменті було зручно писати і навіть зшкрябувати помилки. Але така книга була дуже дорога, бо на ЇЇ виготовлення потрібні були шкури з цілої череди телят. За вартістю вона прирівнювалася до ділянки землі з побудованим на ній будинком.

• Наші предки слов'яни писали на бересті — шматочках березової кори. Букви видряпували кістяними і металевими стержнями, загостреними з одного боку, а з другого — приплюснутими у вигляді лопаточки. На стержні був отвір для підвішування до пояса.

• Під час розкопок знайдено берестяну книжку на 12 сторінок розміром 5x5 см.

• Папір, до якого звикли ми, винайшли в Китаї (105 р. н.е.).

• Спочатку там писали на шовку, але такі книги були дуже дорогими.

• Винахідником паперу вважається китаєць Цай Лунь, який був чиновником при імператорському дворі. Для того щоб отримати папір, довго варили в розчині гашеного вапна розмочену кору шовковиці, старісітки, ганчір'я. Розварену суміш товкли у ступках до утворення однорідної маси, потім розбавляли її водою, проціджували крізь сито і отримували шар волокнистої маси (пухкий аркуш паперу). Після віджимання пресом його сушили, прасували і розрізали за певним форматом.

• Це відкриття довго трималося в секреті. І лише через 700 років спосіб виготовлення паперу перейняли араби, пізніше єгиптяни. В Італії навчилися виготовляти папір в 1154 р., у Німеччині — у 1228 р., в Англії — 1309 р. На наших землях папір почали виробляти понад п'ятсот років тому.

• Впровадження книгодрукування в Європі пов'язане з іменем німецького ювеліра Йоганна Гутенберга, який жив у середині XV століття. Він винайшов механізований друкарський верстат. Літери для друку виготовлялися з металу. З літер складали слова, цілі рядки, сторінки. Такі металеві літери слугували довго. Цей винахід значно прискорив друкування книжок.

• Іван Федоров першим організував друкування, книжок на наших землях. Сторінки цих книг набиралися з металевих букв, які намащували фарбою. До цього набору прикладали стільки аркушів паперу, скільки мали надрукувати книг. У 1574 році Іван Федоров видав у Львові «Буквар». На сьогоднішній день у світі збереглося лише гри екземпляри цієї книжки.

• Найменшою книжкою у світі є мікромініатюрна книжка «Кобзар», створена українським майстром М. Сядристим. У книжці 12 сторінок, на кожній — 8 віршованих рядків. Дві сторінки з ілюстраціями: портрет Т. Г. Шевченка і копія малюнка «Батьківська хата». Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книжку павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

• Книга зазвичай складається із друкованих аркушів. Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки.

• Назва «титульна сторінка» походить ще з Єгипту. Полотно папірусу намотували на тонку паличку — держальце і утворювався сувій. До держальця прикріплювали ярлик з назвою книги. І Цей ярлик називався титулюс.

• У наш час на титульній сторінці вміщують назву книжки, прізвище автора, художника, назву видавництва, місце і рік видання. Титул — це перша сторінка книжки.

Додаток Г

Як поводитись із книжкою:

Взявши в руки книжку, прочитай:

а) заголовок;

б) прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);

в) де і коли видана книжка, для якого віку;

г) анотацію, зміст, передмову (якщо вони є)

Розглянь ілюстрації, хто художник? Подумай:

а) про що і про кого може йти мова в книжці?

б) чи хотілося б тобі прочитати її?

Ти прочитав книжку. Після цього:

• Познач слова, смисл яких тобі невідомий.

• Яка основна думка книжки (про що хотів сказати автор)?

• Чого вчить цей твір?

• Склади план.

• Підготуй переказ.

• Чи охоче ти читав цю книжку? Чому?

• Назви дійових осіб.

• Що ти дізнався про героя прочитаного твору?

• Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або на подібну тему?

Вибравши книжку для читання, подумай, чи знаєш ти інші твори

цього автора.

Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації та виріши, про який час розповість книга, про що вона.

«Товсту» книгу опановуй частинами.

Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну обстановку, і героїв.

Виділяй усе незрозуміле, формулюй питання і намагайся знайти на них відповідь самостійно: через ілюстрації або довідники.

Закриваючи книжку, ще раз подумай над її змістом у цілому, віднови в пам'яті головні події сюжету, образи персонажів і постарайся визначити, чим сподобалась тобі книжка.

Додаток Д

Як побудована книжка

Мабуть, ти часто буваєш у бібліотеці і бачиш, як багато різних книжок розставлено на її полицях. Так і хочеться прочитати їх всі.

Але це неможливо. Навіть коли не їсти, не спати, не ходити до школи, а весь час тільки читати - все одно не вистачить життя, щоб перечитати всі книги. Та й не потрібно. Для читання слід вибирати найкращі, найцікавіші, найпотрібніші. І знаєш, хто тобі допоможе в цьому? Сама книга. А ми навчимо тебе, як знайомитися з книгою, як вона побудована, з яких елементів складається.

Перше знайомство з книгою починається з ОБКЛАДИНКИ. У дитячих книгах їх роблять барвистими, привабливими.

Перша сторінка за обкладинкою називається ТИТУЛЬНОЮ, тобто заглавною. Вона розповість тобі про те, хто написав книгу, коли і де її видано. Завжди звертай увагу на прізвища авторів. У майбутньому це допоможе тобі вибирати кращі з книг.