23) № 5, 2004, с. 16-20 “Диференційовані завдання на уроках розвитку мовлення”.

24) №5, 2005, с. 9-12 “Проблеми психологічної готовності дитини до школи”.

25) № 5, 2005, с. 19-22 “Вивчення словникових слів на уроках словникової мови”.

26) № 11, 2005, с. 8-11 “Розвиток діалогічного мовлення молодих школярів”.

27) № 11, 2005, с. 29-33 “Формування в молодих школярів умінь будувати зв’язні висловлювання”.

28) №2, 2007, с. 3-7 “Розвиток зв’язного мовлення учнів 1-2 класів”.

Висновок

Підкреслюючи все, що було сказано варто зазначити, що розвиток мовлення першокласників посідає одне з головних завдань навчального процесу в цілому.

Провідним завданням у цій роботі є формування вмінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.

Робота над цим завданням, розпочинається вже в першому класі на уроках грамоти. Паралельно з формуванням у першокласників умінь читати і писати, вчитель відповідно до начальної програми, готує дітей до побудови зв’язних висловлювань, а саме: збагачує лексичний запас школярів словами різних тематичних груп, вчить будувати словосполучення і речення, перебудовувати деформовані речення, доповнювати незавершене речення 1-2 словами, складати речення за малюнком, добирати заголовок до тексту, усно переказувати сюжетний текст букварного типу.

Однак, рівень сформованості в молодших школярів умінь створювати зв’язні висловлювання недостатньо великий. Про це свідчать результати перевірки стану проблеми розвитку монологічного мовлення учнів у початковій школі.

Анкетування вчителів проведене з метою з’ясування їхньої готовності до реалізації проблеми розвитку зв’язного мовлення молодших лекторів, показало, що 59,3% опитаних педагогів потребують методичної допомоги в підготовленні та проведенні уроків, присвящених написанню переказів та творів, 51,2% учасників анкетування вважають за доцільне доповнити і систематизувати подані в підручниках з рідної мови вправи та завдання спрямовані на розвиток монологічного мовлення учнів початкових класів [27; 29].

Зважаючи на зазначене, варто зауважити, що проблема розвитку зв’язного мовлення учнів у початкових класах існує і потребує негайного розв’язання.

Необхідною умовою для забезпечення успішної побудови зв’язного мовлення учнями початкових класів зв’язних висловлювань є:

- багатство словникового запасу молодших школярів;

- уміння пов’язувати слова і слосполучення, речення;

- за допомогою речень логічно висловлювати думку;

- застосовувати у висловлюваннях засоби міжфразеологічного зв’язку;

- будувати план майбутнього висловлювання;

- використовувати виражені засоби мови;

- знати і вміло застосовувати правила орфографії і живопису.

Важливою умовою ефективного формування в молодших школярів будувати зв’язні висловлювання є знання і вміле застосовування правил орфоепії (під час усних висловлювань та орфоепії і правопису) під час письмових творчих робіт.

Ці знання та вміння формуються впродовж вивчення всього початкового курсу рідної мови шляхом вивчення правил та виконання вправ. Однак, під час підготовчої роботи до побудови усних висловлювань та написання переказу чи твору вчитель звертає увагу учнів на ті слова, в яких можна припуститися помилок, наголошує на розділових знаках, які доведеться використовувати.

Удосконалення комунікативних вмінь – процес нескінченний. Важливо, щоб воно відбувалося не заради самого процесу, а на благо людини, дитини! Тут кожен педагог може йти своєю стежкою до мети. Мета ця – людина, її вдосконалення і щастя.

Додаток 1

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ - АКТИВІЗУЮЧИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

Розуміти походження слова і вміти його пояснювати — основа розвитку як пізнавального інтересу до рідної мови, так і зв'язного мовлення.

Кожна мова постійно змінюється. Одні слова поступово відмирають, інші, навпаки, з'являються у мові. Щоб з'ясувати походження слів, необхідно звертатися до історії мови і встановлювати їх первісне значення. Але такі завдання не передбачаються програмою для початкових класів.

Проте аналіз змісту Букваря (М.С. Вашуленко, Н.Ф. Скрипченко. — К., 1995) та Рідної мови для 2 класу, тема «Іменник» (М.А. Білецька, М.С. Вашуленко) виявив значну кількість лексики, походження якої можна легко пояснити учням, починаючи вже з періоду навчання грамоти. Для зручності пояснення етимології слів на уроках рідної мови нами укладено для допомоги вчителеві 15 тематичних груп з короткою вказівкою походження кожною слова.

Зрозуміло, що молодші школярі самостійно не можуть виконувати етимологічний аналіз слів, якщо у них не сформувати інтерес до таких завдань. Тому, як засвідчує експериментальне дослідження, в 1-4 (3) класах досить ефективно цю роботу вести за трьома напрямками:

1. Учитель розповідає про доходження певного слова, яке зустрічається у змісті навчання на уроках рідної мови, читання, природознавства.

2. В учнів тривалими вправами виробляється уміння пояснювати походження слів, у яких містяться «підказування» у допоміжному матеріалі — малюнках, загадках, віршах, коротеньких описах, уривках з казок та легенд і т.п.

3. Діти самостійно пояснюють походження слів, аналізуючи їх.

Згідно з цими напрямками, пропонуємо на допомогу учням педучилищ, студентам педуніверситетів за спеціальністю «учитель молодших класів» та вчителям-практикам тематичний словничок лексики та систему вправ, які стимулюють пізнавальний інтерес під час уроків рідної мови.

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИЧОК НАЗВИ ПТАХІВ

ВОРОНА — у перекладі з давньоруської на сучасну мову означає чорна. Названо за чорний колір пір'я.

ГЛУХАР — від слова глухий. Під час токування ці птахи немовби глухнуть, не чують сторонніх звуків.

ГОЛУБ — від прикметника голубий. Голубого кольору буває пір'я на шийці птаха.

ГРАК — від гракати, граяти, тобто від звуконаслідування.

ГУСИ — з германської. Наслідування вигуків ге-ге-ге (нім. гоне).

ЖУРАВЕЛЬ — спільнослов'янське жерав, горав — від гер — вигуку, що подають ці птахи.

ЗОЗУЛЯ — від давньоруського зегзиця, зегзуля.

КАЧКА — зміна вигуку ках, що відтворює крик качки.

КУРКА — від звуконаслідування — кур.

ЛАСТІВКА — від слов'янського слова ласта, тобто літати.

ОРЕЛ — грецьке орніс — птах.

ПЕЛІКАН — від латинського пеліканус — молот; молоток, сокира.

СИНИЦЯ — назва пов'язана із словом синій. Інше пояснення: синицю спочатку звали зиниця. Слово це звуконаслідувальне. Пташка виспівує щось схоже на зинь-зинь.

СНІГУР — від слова сніг. Птах, що не боїться снігу.

СОВА — від звуконаслідування: сикати — шипіти.

СОЙКА - від сяяти (за кольором пір'я).

СОЛОВЕЙ — від праслов'янського солвъ, що означало

жовтувато-сірий.

СТРАУС — грецьке струтос — птах.

ЧАЙКА — крик птаха чаї — звуконаслідування.

НАЗВИ КОМАХ

БДЖОЛА — від звуконаслідувального кореня буг у слові

бучати, що означає шуміти.

ЖУК — від основи жу-.

НАЗВИ ТВАРИН

АКУЛА — норвезьке гаккел — риба

БІЛКА — від слова білий (за кольором дуже цінного

білого різновиду тварини).

БОБЕР — індоєвропейське бобр — бурий, коричневий.

ВОВК — від звуків, які видає тварина: воу-воу. Інше пояснення: від слова волокти, тягти.

ЖАБА— німецьке жаббе — мокра маса.

ЗАЄЦЬ — від давньоруського слова заяти, що означає стрибати.

ЇЖАК — означає того, що їсть змій.

КІТ — латинське капус — дика кішка.

КОЗА — слов'янське козіка —вовна.

КОРОВА — спільнослов'янське корва — рогата тварина; від ріг, вершина, верхівка.

ЛИСИЦЯ — від діалектного слова лисий — рудий.

ПЕС— латинське слово спеціо — дивлюся, тобто доглядач.

ЧЕРЕПАХА — від слова череп (має панцир).

НАЗВИ РОСЛИН

а) квіти

ДЗВОНИКИ — від дзвін. За формою квітки нагадують дзвін.

РОМАШКА — латинське слово романа — римська, привезена з Риму.

б) дерева, кущі

БЕРЕЗА — первісне значення назви дерева світла, білява.

ВЕРБА — від слів гнути, крутити, вертіти.

ГОРОБИНА — індоєвропейське слово ороб — червона.

ДУБ — первісне значення чорне дерево або

дерево з чорною серединою.

КАЛИНА — спільнослов'янське кол — чорний, брудний.

ЛИПА — від слова липнути. Дерево так назвали за його липкий сік.

МАЛИНА — спільнослов'янське мал — темний колір.

ПАЛЬМА — латинське палма — рука

СМОРОДИНА — від давньоруського смородъ — сильний запах. Назву рослині дано через терпкий та сильний запах.

СОСНА — німецьке хесен — сырий. За кольором кори.

ШИПШИНА — назва утворилася від слова шип — колючка.

в) овочі, фрукти, злакові

АҐРУС— латинське слово агреста — зелений виноград.

БУРЯК— у перекладі з арабської — батько поту.

ВИШНЯ— латинське вішулі — пташиний клей.

ГАРБУЗ— перське харбууза — ослячий огірок

ГОРІХ— литовське слово ріхті — зв'язувати. Тому, що родить зв'язками.

КАПУСТА — італійське капуціо — голова.

КАРТОПЛЯ — італійське тартофало — трюфель —земляні гриби.

ОГІРОК— грецьке нестиглий.

ПРОСО— зі слов'янського пістрявий.

ПШЕНИЦЯ — старослов'янське пхати — товкти. Тобто годиться для їжі.

СЛИВА— латинське лівор — синій колір (за кольором плодів).

СОНЯШНИК — обернений до сонця.

ВИДИ ТРАНСПОРТУ

АВТОМОБІЛЬ — від авто — сам і мобіле — рухатися. Отже, автомобіль — машина, що сама рухається.

ВЕЛОСИПЕД — латинське велокс — швидкий, педис — нога. Дослівно: швидкі ноги.

КАРЕТА — італійське каріта — віз.

КОМБАЙН — англійське слово — комбінована машина.

КОРАБЕЛЬ — грецьке корабос — морський.

ЛІТАК — від дієслова літати.

МОТОЦИКЛ — латинське мотор — двигун і грецьке циклос — колесо.

РАКЕТА — італійське веретено. Перші ракети використовувались для фейєрверків і мали форму веретена

ЕКСКАВАТОР — англійське кабаре — видобувати, бурити. Машина, що виймає, піднімає і перемішує ґрунт.

НАЗВИ РЕЧЕЙ

ГЛОБУС — латинське глобус терра — земна куля. Звідси глобус — модель земної кулі.

ЗОШИТ— від зшити, зшиток. Аркуші паперу, зшиті між собою.

КНИГА—скандинавське кенніт—знак. Книга, надрукована за допомогою особливих знаків — букв.

КОЖУХ — від слова кожа. Цей одяг виготовлений із шкір (кожі) тварин.

ПАРТА — французьке а пар — окремо. Сидіння для одного учня. ПОРТФЕЛЬ — французьке порте — носити, фель — аркуш.

СТІЛ — від дієслова сплати.

СТІЛЕЦЬ — від слова стіл за допомогою суфікса – ець.

ТЕЛЕВІЗОР — теле — далеко, візор — бачити.

СПОРТИВНІ НАЗВИ

КАНАТ— грецьке канаті — мотузка.

ЛИЖІ— від слова лизок — втекти.

ФУТБОЛ — англійське фут — нога, бол — м'яч.

НАЗВИ ЛЮДЕЙ

а) імена

АНДРІЙ— грецьке мудрий, хоробрий.

БОГДАН — Богом даний.

БОРИС— від Богорис — так звали болг, царя; монгольське — малий; тюркське барти — давання, подавати.

ВАСИЛЬ — грецьке цар.

ВІТАЛІЙ — життєвий від латинського віте — життя.

ГАЛИНА — давньогрецьке — тиша, спокій; штиль на морі, тиха погода.

ГРИЦЬ— грецьке — бадьорий, пильний.

ГАФІЙКА — давньогрецьке — добра.

ДАНИЛО — давньоєврейське — мій суддя, могутній.

ДМИТРО — грецьке — що належить Деметрі (Деметра — богиня родючості та землеробства).

ЄВГЕН— грецьке — благородний.

ІВАН — давньоєврейське — Бог помилував, простив.

ІГОР — скандинавське — захисник.

МИКОЛА — грецьке — переможець народу.

МИХАЙЛО — давньоєврейське — рівний Богові.

МАРІЧКА — давньоєврейське — гірка або та, що

(МАРІЯ) чинить опір, відкидає; вищість, переважність.

НІНА— від імені Нін — засновника Ассірійськоїдержави.

ОКСАНА — грецьке — гостинна; чужа.

ОЛЕНА — грецьке геленос — світло, сяйво.

ОЛЬГА — скандинавське — свята.

ПАВЛО — латинське — малий.

ПЕТРО—грецьке — камінь, скеля.

ПОЛІНА — від французького чоловічого імені Поль (Павло).

РОМАН — латинське романус — римський.

САВА —від назви римського племені сабини.

САШКО— грецьке (алексо — захищаю,

(ОЛЕКСАНДР)— андрос — муж, людина) —захисних людей.

СЕРГІЙ — латинське — поважний.

СОФІЯ — давньогрецьке — мудра.

ТАРАС — грецьке — бунтівний.

ФЕДІР — грецьке — Божий дар.

ЮЛІЯ — грецьке — пухнаста.

ЮРІЙ — грецьке — землероб.

ЯКІВ — давньоєврейське — буквально: п'ята, другий із двох, що народилися близнятами.

б) родинні стосунки

БАБА — подвоєння складу ба в дитячому вживанні. Мати батька чи матері.

ДІД — латинське деде — стара людина

МАМА — від дитячих вигуків ма.

в) професії

БУДІВЕЛЬНИК — людина, що має будівельну спеціальність, від дієслова будувати.

ВИХОВАТЕЛЬ — той, хто виховує, від дієслова виховувати.

ДОЯРКА — від дієслова доїти.

КОСМОНАВТ — грецьке космос — світ.

ЛІКАР — від дієслова лікувати.

ЛІСНИК — доглядач лісу.

МІЛІЦІОНЕР — латинське мілео — воїн, грецьке міліціо — воєнна сила.

ПРОДАВЕЦЬ — той, хто продає, від дієслова продавати. ТРАКТОРИСТ — людина, яка працює на тракторі.

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ

КИЇВ — від імені засновника міста Кий.

МОСКВА — від назви річки.

ЯЛТА — від грецького ялос — берег. Місто, розташоване на березі

БУДОВИ

ЗАВОД — від слова завести, ведучий.

МАГАЗИН — арабське магзан — склад товарів.

МІСЯЦІ РОКУ

СІЧЕНЬ— від дієслів січе, замітає снігом.

ЛЮТИЙ — від дієслів лютує, сковує.

БЕРЕЗЕНЬ — розвиває березу, наливає її соком: колись давно називали його сочнем, соковиком.

КВІТЕНЬ — від дієслова квітнути (цвісти) — пора цвітіння рослин.