112117 (Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів), страница 14

Таблиця 3. Перевірка уміння учнів добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми)

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 22 8	59 30 11

Дані таблиці свідчать про те, що молодші школярі, як експериментального, так і контрольного класу, володіють умінням добирати антоніми, але в контрольному класі є більше учнів, які інколи замінюють |антоніми синонімами. Ми вважаємо, що основна помилка полягає в тому, що вони невірно розуміють значення прикметників, внаслідок чого антоніми добирають неправильно.

Таблиця 4. Перевірка уміння учнів утворювати словосполучення і речення з прикметниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	72 20 8	57 31 12

Ці вправи особливих труднощів не викликали в учнів. Майже усі діти експериментального класу справилися з цими завданнями. Були помилки і неточності в учнів як контрольного, так і експериментального класу. Це свідчить про те, що слід частіше використовувати такий вид вправ для розвитку в школярів вмінь синтезувати, узагальнювати, правильно застосовувати свої знання на практиці. Проте слід відмітити, що запропоновані вправи сприяли підвищенню в учнів експериментального класу середнього рівня знань.

Доцільно порівняти середній рівень знань учнів 3класу, який проявився на констатувальному і підсумковому етапах дослідження. Порівняльна таблиця подана нижче:

Таблиця 5. Ефективність змісту вивчення прикметника у 3 класі

Рівень засвоєння знань	Констатувальний етап		Підсумковий етап
	ЕК, %	КК, %	ЕК, %	КК, %
Високий Середній Низький	56 29 15	61 29 10	71 22 7	59 30 11

По даних таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика по формуванні відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань для вивчення прикметника на прагнення третьокласників до виконання цих завдань з метою порівняння з попереднім дослідженням. Це відображено в таблиці:

Таблиця 6 . Прагнення третьокласників до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- виділення прикметників з висловлювання;	27	37
- добір прикметників, прикметників-синонімів;	24	28
- встановлення граматичного зв’язку між іменниками та прикметниками	25	22
- вживання прикметників у словосполученнях і реченнях.	24	13

Результати таблиці дають змогу зробити висновок, що у дітей збільшився інтерес до складніших завдань. Це свідчить про те, що в них загалом з’явився пізнавальний інтерес та мотиви до виконання певного виду завдань. Отже, підвищився рівень їх пізнавальної активності. Яким чином підвищився рівень пізнавальної активності учнів показано у таблиці:

Таблиця 7. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	24 65 11	23 58 19

Дані таблиці свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

4 клас

Таблиця 8. Перевірка уміння учнів близькі за значенням прикметники (синоніми)

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	71 21 8	59 29 12

Аналіз таблиці свідчить про те, що загалом учні володіють вмінням підбирати синоніми. Проте за даними таблиці можна зробити висновок, що словник молодших школярів експериментального класу багатший, у порівнянні з контрольним класом, мовлення учнів якого характеризується недостатнім різноманіттям прикметників: в основному діти добирають по 1 або 2 синоніма, котрі найчастіше зустрічається в їхньому дитячому мовленні. Це означає, що в контрольному класі необхідно пропонувати вправи, які розвивають здатність учнів використовувати прикметники одного синонімічного ряду.

Таблиця 9. Перевірка уміння учнів визначати рід, число і відмінок прикметників

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 21 9	56 23 11

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованих в учнів теоретичних знань, а також від вміння здійснювати операцію аналізу і синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще виконали ці завдання, а учням контрольного класу, для досягнення бажаного результату, слід пропонувати більше вправ такого типу, використовувати ігрові завдання для підвищення їх пізнавального інтересу, оскільки загалом учні не люблять завдань і вправ на визначення граматичних категорій прикметника.

Таблиця 10. Перевірка уміння учнів поширювати речення прикметниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 23 7	59 31 10

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованого образного мислення і мовлення молодших школярів, словникового запасу учнів, від вміння здійснювати операцію синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що мовлення учнів контрольного класу недостатньо збагачене прикметниками, в них малий словниковий запас, а мислення не в повній мірі характеризується образністю.

Таблиця 11. Перевірка уміння учнів скласти опис, розповідь, використовуючи якнайбільше прикметників

Тип тексту	Експериментальний, %	Контрольний, %
Розповідь Опис Міркування	34 37 29	32 48 20

Це найскладніші завдання, які пропонувались учням. Вони потребують максимальної творчості, показують рівень сформованого образного мовлення школярів, вимагають повного застосування всіх своїх знань, уяви. Кращими вміннями описувати, складати розповідь, використовуючи прикметники, володіють учні експериментального класу. В своєму мовленні вони використовують більше прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів, вміють краще й образніше передати свої думки. Учням ж контрольного класу слід пропонувати різноманітні вправи на розвиток їх творчих здібностей й збагачення їх словникового запасу прикметниками.

За даними таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика з формування відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань на прагнення школярів до виконання цих завдань. Це відображено в таблиці:

Таблиця 12 . Прагнення четвертокласників до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- добір антонімів;	24	31
- визначення роду, числа і відмінка прикметників;	25	31
- поширення речень прикметниками;	27	23
- вживання прикметників у текстах різних типів.	24	15

За даними таблиці можемо зробити висновок, що в учнів з’явився інтерес до виконання складніших завдань, зріс рівень їх пізнавального інтересу. Дітям дуже сподобалося складати тексти різних типів, особливо продовжити розповідь. Це збудило їхню уяву, пізнавальний інтерес і не лише зовнішню, але і внутрішню активність.

Ми визначили також рівень пізнавальної активності учнів. Яким чином змінилися показники під впливом запропонованої методики, показано у таблиці:

Таблиця 13. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	26 69 15	18 62 20

Дані таблиці підтверджують результати експериментального дослідження у 3класі, і свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім і високим рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

Таким чином, наше експериментальне дослідження дозволило дослідити і перевірити ефективність змісту вивчення прикметника у початкових класах, розглянути різні види вправ, обґрунтувати їх застосування у навчальному процесі з даної теми та матеріалу, а також визначити прагнення учнів виконувати ці завдання та визначити рівні пізнавальної активності учнів.

У розділі описано аналіз програм і підручників з точки зору проблеми нашого дослідження, методику вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності, запропоновано різноманітні вправи, які, на нашу думку, формуватимуть пізнавальну активність школярів. Здійснено також перевірку ефективності змісту вивчення прикметника у початкових класах. Експериментальне дослідження проведено у ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 і №12 м.Тернополя, основним завданням його було перевірити рівень вироблених в учнів відповідних груп умінь та обґрунтувати їх, виявити прагнення виконувати завдання, а також визначити рівень пізнавальної активності учнів. У результаті дослідження було встановлено, що даний об'єм роботи є ефективним, оскільки застосування певних систем прийомів і методів підвищує рівень позитивної результативності.

Висновки