112117 (Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів), страница 13

Таким чином, в учнівському словнику прикметники недостатньо різноманітні. Це свідчить про необхідність проведення роботи по збагаченню, уточненню й активізації його під час вивчення теми «Прикметник».

Як і в 3 класі, ми визначали прагнення учнів виконувати завдання. Для цього дітям було запропоновано довільний вибір завдань також. Визначення прагнення четвертокласників до виконання завдань відображено в таблиці:

Таблиця 8. Прагнення учнів до виконання завдань

Дані таблиці показують, що діти, так як в 3 класі, прагнуть виконувати порівняно легші завдання. Ті завдання, які вимагають максимальної творчості (вживання прикметників у текстах різних типів), ігноруються дітьми. Це свідчить про те, що в них не на достатньому рівні сформована мотивація до виконання творчих завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Як і в 3класі, крім визначення рівня знань учнів, виявлення прагнень учнів до виконання завдань, ми визначили рівні пізнавальної активності учнів, які показано у таблиці.

Таблиця 9. Рівні пізнавальної активності учнів

Отже, результати дослідження свідчать про те, що у четвертокласників (так як і в третьокласників) переважає середній рівень пізнавальної активності, але, з іншого боку, є досить великий відсоток дітей, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Про низький рівень показників як у третьому, так і в четвертому класі, свідчить відсутність досконалих методичних прийомів при роботі над прикметником у початкових класах, які б цілеспрямовано працювали у трьох основних напрямках: лексичному (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням); граматичному (визначення граматичних категорій прикметника – роду, числа і відмінка прикметника); у напрямку тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні); які б пробудили інтерес до вивчення прикметника і збільшили рівень творчого (високого) рівня пізнавальної активності учнів.

У процесі наступного етапу експериментального дослідження здійснювався практичний відбір і реалізація змісту навчання. На основі проаналізованої методично-наукової літератури з цієї проблеми і досвіду роботи вчителів початкових класів ми запропонували різноманітні вправи, які цілеспрямовано працюють у трьох напрямках, про які йшлося вище, і які своєю різноманітністю й творчим характером сприятимуть підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи пізнавальну активність молодших школярів.

Основними завданнями експерименту було перевірити:

3клас

а) Уміння виділяти прикметники із висловлювання. Для цього учням експериментальних класів запропонували такі завдання:

1. Прочитай текст. Випиши прикметники.

Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

2. Прочитай прислів’я і приказки. Знайди в них прикметники і випиши.

Батьківський дім – школа для дітей.

Батьківська любов, як сонце – всіх дітей гріє.

Як діти розумні, батькові і матері слова.

Щастя й доброту в матері знайду. (М.Рильський)

3. Знайди в тексті прикметники, випиши їх. Спиши речення, в якому прикметник став іменником.

Біла, чиста, морозиста

Зимові дні – це дивне свято. Розсипала чарівниця срібло по землі. Простелила килимок іскристий. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинам.

Буває, налетить хурделиця, закрутить і почне вигравати в ріжок нечутну раніше мелодію. А вітерець крадькома перебирає на осиках кришталеві підвіски, ніби струни. І летить тоді в далечінь казкова симфонія. А зима все працює. Прикрашає білокоса мереживним пуховим серпанком тополі та ясени. Біла, чиста, морозиста, завжди в дорозі, завжди в роботі.

б) Уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками. З метою перевірки цієї ланки знань учням пропонувалось таке завдання:

1. Добери влучні прикметники до слова осінь (зима, весна).

Осінь (яка?) щедра,… .

Зима (яка?) білосніжна,… .

Весна (яка?) гомінка,… .

2. Гра «Який? Яка? Яке?». Вчитель називає іменники (небо, дорога, казка, пісня, літо, день, ліс, сніг, торт), а гравці записують і добирають до них прикметники.

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений…

Хто більше назве прикметників, той і виграв.

3. Спиши, підбираючи до виділених іменників прикметники.

1. Ми поїхали на луг по (яке?) ... сіно. ясний

2. В (якому?) ... лісі було тихо. свіжий

3. Туристи відпочивали (під яким?) ... дубом. сосновий

4. Земля зігрівається (яким?) ... сонцем. пухнастий

5. На (якому?) ... небі з 'явилися хмарки. могутній

6. Сосни вкрилися (яким?) ... снігом. Весняний

в) Уміння добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми). У цьому випадку учням пропонувалося такі завдання:

1. Заміни прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася на протилежну.

Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.

2. Прочитай прислів’я. Випиши з них парами прикметники-антоніми.

Малого коня хвалили, великого запрягай. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.

3. Добери до прикметників антоніми.

Струмку говорила ріка:

- Ти вузький, а я…

Ти мілкий, а я …

Про одне забула ріка,

Що вона почалась із струмка.

Заповни речення за схемою.

Струмок _______ і ______, а ріка_________ і _______.

г) Уміння утворювати словосполучення і речення з прикметниками.

1. Добери на кожне закінчення по три прикметники. З одним прикметником із кожної групи склади речення.

- ий - а - е - і

- ій - я - є

2. Замінити виділені слова прикметниками і записати словосполучення за зразком: варення з малини – малинове варення.

Каша з пшона – Кисіль з вишень -

Стрічка з шовку - Будинок з цегли –

Ложка, зроблена зі срібла - Суп, зварений з риби -

Листя тополі, схоже на срібло –

3. З поданих груп слів скласти речення.

Роса, травнева, вівса, від, краща. Рік, день, квітневий, годує.

4клас

ґ) Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми). Для формування цього вміння школярам давалися такі завдання:

1. Запишіть групами прикметники-синоніми.

Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.

2. До поданих словосполучень добери близькі за значенням прикметники.

Добрий борщ - …, добре слово - …, добрі успіхи - … .

д) Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників.

1. Спишіть текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.

А) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це – (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.

Б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.

2. Гра «Якого роду прикметники?» Вчитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду («Ч», «Ж», «С»)

Словосполучення, які використовуються у цій грі: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

3. Подані словосполучення запишіть у родовому відмінку однини.

Давній друг, літній відпочинок, синє небо, сусіднє село.

е) Уміння поширювати речення прикметниками.

1. Поширити речення прикметниками.

Прилинула … весна. Під … промінням парують … поля.

На … подвір’я вибіг … хлопчик. Прислухався до … звуків.

2. Поширити речення прикметниками.

Річка тече. Трактор гуде. Сонце світить. Пташка співає.

3. Удосконалити текст, поширюючи речення прикметниками.

Ранок

Ранок після ночі. Зірки пірнули у безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги.

є) Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів.

1. Опиши портрет Весни, вживаючи подані словосполучення: молода дівчина, довга коса, барвистий віночок, рожеве личко, вишневі уста, голубі очі.

2. Склади оповідання за поданим початком, використовуючи прикметники.

Зустріч

Теплого весняного ранку діти поверталися із сусіднього села. Дорога пролягала через ліс. Раптом на галявині пі кучерявою берізкою вони побачили…

3. Розглянь малюнок. Напиши твір-міркування «За що я люблю Україну?»

Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:

Високий рівень – в учня сформовані міцні теоретичні та практичні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок, як найчастіше утворюється; наявні чіткі вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та мати чіткі уміння скласти опис, розповідь, міркування, використовуючи якнайбільше прикметників. Наявний своєрідний творчий підхід до вирішення завдань.

Середній рівень: в учня сформовані міцні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок, як найчастіше утворюється; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками. Школяр вміє складати опис, розповідь, міркування, але з певними труднощами і використовує у своєму мовленні не дуже багато прикметників.

Низький рівень: в учня сформовані посередні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), є проблеми у визначенні роду, числа і відмінка прикметників, а утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та складати опис, розповідь, міркування дуже важко дається; у висловлюваннях використовується дуже мало прикметників (або й зовсім не використовується).

Після виконання усіх завдань експериментального дослідження, ми отримали результати, які наведені у таблицях:

3клас

Таблиця 1. Перевірка вміння учнів виділяти прикметники із тексту

Дані таблиці свідчать про те, що учні експериментального класу краще виконали завдання цього типу. Про нижчий рівень показників у контрольному класі свідчить відсутність методичних прийомів, по засвоєнню цього виду вмінь, а саме по роботі з відносними і присвійними прикметниками. Тому діти легко визначають якісні прикметники, а важко виділяють присвійні і відносні. Це свідчить про недостатньо сформований рівень аналізу, узагальнення, теоретичних знань і недостатнім практичним вправлянням саме з вищесказаними розрядами прикметників.

Таблиця 2. Перевірка уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками

Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що учням контрольного класу пропонують малу кількість завдань різноманітного характеру на формування такого типу вмінь. В них на недостатньому рівні сформоване логічне мислення та рівень теоретичних знань.