99928 (Аналіз експортно-імпортних операцій виробника), страница 7

Слід зауважити однак, що підприємство має резерви для підвищення рівня прибутку за рахунок зниження собівартості робіт та послуг шляхом розширення своєї спеціалізації за рахунок розширення номенклатури продукції, вдосконалення методів управління, збільшення обсягів реалізації. Більш детально рекомендації щодо підвищення ефективності досліджуваного підприємства буде надано у розділі 3 даної випускної роботи.

2.3 Фінансовий аналіз діяльності підприємства «Аромалак»

Аналізом фінансової діяльності називається науково розроблена система методів та прийомів, за допомогою яких вивчається фінансовий стан підприємства, рівень його платоспроможності, стан активів і пасивів, виявляються резерви прибутковості на основі облікових і звітних даних, розробляються шляхи найбільш ефективного використання фінансових коштів підприємства.

Самі підприємства аналізують свою роботу для поліпшення показників своєї діяльності. Основними даними для аналізу фінансової діяльності підприємства є:

• баланс підприємства - форма №1 на 1 січня 2002 p.;

• звіт про фінансові результати і їх використання - форма №2 за 2001 p.;

• оперативні дані статистичного і бухгалтерського обліку.

Насамперед проведемо аналіз виробничого потенціалу підприємства. Виробничий потенціал підприємства можна охарактеризувати наступним показником : коефіцієнтом реальної вартості основних коштів у майні підприємства.

Коефіцієнт реальної вартості основних коштів у майні підприємства визначається по формулі:

Як видно, основні кошти в майні підприємства зменшилися на 0,4 %.

Зменшення вартості основних фондів підприємства відбулося внаслідок списання невикористовуваних, зношених машин і устаткування в незначному розмірі, це також не можна віднести до факторів, негативно впливають на виробничий потенціал підприємства. Таким чином, у розглянутому випадку зниження рівня коефіцієнта Кр.₀ зовсім не свідчить про реальне зниження виробничого потенціалу підприємства.

Аналіз стану коштів підприємства «Аромалак» на 1 січня 2002 року виконаний за даними таблиці 2.6.

Як випливає з даних таблиці 2.6, у цілому вартість майна підприємства за досліджуваний період збільшилася на 19,2 тис. крб. Це збільшення обумовлене ростом необоротних активів на 43,6 %, ростом вартості оборотних коштів на 97,6 %. Ріст вартості оборотних коштів, у свою чергу, зв'язаний зі збільшенням вартості коштів на 10,8 тис. крб.

Разом з тим, відбулися зміни показників заборгованості підприємства. Так, дебіторська його заборгованість у складі оборотних активів збільшилася на 200 % і досягла розміру 2,7 тис. крб., а кредиторська в складі поточних зобов'язань за розрахунками - на 300 % і склала на кінець звітного року 9,6 тис. крб. (проти 2 тис. крб. на початок року).

Таблиця 2.6

Вартісна характеристика майна підприємства, тис. крб.

Показники	Початок періоду	Кінець періоду		Відхилення
				Абс.	%
Разом коштів підприємства, тис. крб.	2089,413		2381,874		+292,46	+13,90
Необоротні активи	736,786		801,557		+64,771	+8,80
в % до майна	35,26		33,65		-1,61
Оборотні активи (запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти)	1352,627		1580,317		+227,69	+17
в % до майна	64,74		66,35		+1,61
Запаси	283,079		146,743		-136,336	-48
в % до оборотних активів	20,93		9,29		-11,64
Грошові кошти та їх еквіваленти	18,982		22,888		+3,91	+20,58
в % до оборотних активів	1,40		1,45		+0,04
Дебіторська заборгованість	859,100		1232,655		+373,555	+43
в % до оборотних активів	63,51		78,00		+14,49
Інші поточні активи	-		-
в % до оборотних активів	-		-
Власний капітал	651,457		635,015		-16,442	-2,52
в % до майна	31,18		26,66		-4,52
Позичені кошти (довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання)	1437,956		1746,859		+308,903	+21,48
в % до майна	68,82		73,34		+4,52
Довгострокові зобов'язання	-		-
в % до позичених коштів	-		-
Поточні зобов'язання за розрахунками	1437,959		1746,859		+308,9	+21,48
в % до позичених коштів	100		100		0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	-		-
в % к позиченим коштам	-		-

Зростання кредиторської заборгованості обумовлений в основному зростанням заборгованості в розрахунках бюджетом, позабюджетним платежам, оплаті праці. Значне збільшення дебіторської заборгованості свідчить про погіршення стану розрахунків підприємства по внутрішніх розрахунках, тому що збільшення цього виду заборгованості відбулося за рахунок впливу саме цих факторів.

Побоювання викликає ріст заборгованості по поточним розрахунках у складі кредиторської заборгованості, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням довгострокових і короткострокових коштів, співвідношенням власних і позикових коштів, темпами росту власних коштів, належним забезпеченням матеріальними коштами й ін. Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства приведені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7.

Показники фінансової стійкості підприємства

Показники	Початок періоду	Кінець періоду	Відхилення
1.Коефіцієнт відношення власних та позичених коштів К1	0,4	0,07	-0,33
2.Коефіцієнт маневровості власних коштів К2	0,65	0,51	-0,14
3. Коефіцієнт накопичення амортизації КЗ	0,7	0,6	- 0,1
4.Коефіцієнт реальної вартості оборотних активів К4	0,6	0,5	- 0,1
5.Коефіцієнт реальної вартості необоротних активів К5	0,53	0,52	- 0,01

Коефіцієнт К1 показує відношення зобов'язань по залученню позикових коштів до суми власних коштів і характеризує скількох залучалося позикових коштів на кожний крб. власних коштів. На початок року підприємство залучав 0,4 крб. на кожний карбованець. Під кінець року даний показник змінився в кращу сторону - підприємство залучає 0,07 крб. на кожний карбованець. Таке значення коефіцієнта свідчить про досить високу фінансову стійкість підприємства. Зменшення коефіцієнта свідчить про зниження залежності підприємства від зовнішніх джерел.

Коефіцієнт К2 показує відношення власних оборотних коштів до суми джерел власних коштів. Як видно, за звітний період цей показник зменшився на 0,14. Це означає, що фінансове положення підприємства поступово стабілізується.

Коефіцієнт КЗ показує якими коштами здійснюється нагромадження амортизації. Як видно, на початок року 70% вартості основних коштів були погашені за рахунок амортизаційних відрахувань, кінцю року 60%. Таке зниження ступеня зносу основних фондів обумовлене тим, що в плині року на підприємстві були списані зношені, невикористовуванні основні фонди з відповідним зменшенням суми нарахованого зносу. Крім того, за той же період на підприємстві були також введені основні фонди. Ці операції в остаточному підсумку рівнозначні відновленню основних фондів У цілому видно, що накопичення амортизації нормальне.

Коефіцієнт К4 зменшився за досліджуваний період на 0,1. Це в основному обумовлене тим, що до кінця аналізованого періоду у виробництво була передано значна кількість малоцінних швидкозношуваних предметів, що привело до істотного скорочення залишкової вартості матеріальних активів підприємства. Крім того, на зміну цього коефіцієнта вплинуло і деяке збільшення залишкової вартості основних фондів.

Коефіцієнт К5 показує співвідношення залишкової вартості основних коштів і валюти балансу. Його зниження за аналізований період обумовлено збільшенням валюти балансу в основному по третьому його розділі. Його величина відповідає середньому значенню цього показника для підприємств подібного роду діяльності.

Найважливішим показником, що характеризує використання оборотних коштів є оборотність.

Оборотність характеризується системою показників. Одним із яких є коефіцієнт оборотності. Він визначається відношенням обсягу реалізації до середнього залишку оборотних коштів.

Середні залишки оборотних коштів складають (12,7+25,1)/2=37,8 Проаналізуємо оборотність матеріальних оборотних коштів. Визначимо коефіцієнт оборотності оборотних коштів підприємства за минулий період. • -

Такий період оборотності оборотних коштів для підприємства даного профілю є цілком нормальної.

Визначимо оборотність дебіторської заборгованості.

Середні залишки дебіторської заборгованості складуть:

3=<1232,655+859,100) / 2= 1045,877 тис. крб.

Коефіцієнт оборотності:

Код = 3078,527/1045,877=2,9

Період обороту:

Те = 360/2,9=124 дні

З огляду на, що нормальна тривалість оборот дебіторської заборгованості при розрахунках складає 10 днів, можна вважати, що оборотність дебіторської заборгованості підприємства не вважається нормальна і викликає особливу тривогу.

Фінансове положення підприємства визначається ступенем фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності, здатності погашати свої фінансові зобов'язання у встановлений термін, тобто платоспроможністю.

Найважливішим показником, що характеризує фінансове положення підприємства є коефіцієнт фінансової незалежності підприємства. У нашому випадку він складає на початок періоду 2/26,3 = 0,07, на кінець аналізованого періоду він склав відповідно = 0,25. Тому що коефіцієнт в обох випадках не перевищує 0,5, то фінансування діяльності за рахунок притягнутих коштів здійснюється в припустимих межах.

Для оцінки фінансового положення використовується система абсолютних і відносних показників, коефіцієнтів.

Узагальнюючий показник платоспроможності - це достатність джерел коштів для покриття боргів.

Для зручності подальшого проведення аналізу перетворимо баланс підприємства в аналітичний баланс (див. таблицю 2.8) Таким чином, отримана проміжна таблиця, що після незначних перетворень здобуває форму (див. таблицю 2.9) зручну для аналізу ліквідності підприємства, тобто можливостей по оплаті заборгованості.

Власні оборотні кошти визначаються по формулі:

Таким чином, протягом звітного періоду сума оборотних коштів підприємства зменшилась на 64,771 тис. крб., що в загальному свідчить також про послаблення фінансової стійкості суб'єкта підприємництва. Збільшення власних оборотних коштів може бути профінансовано за рахунок додаткового капіталу (продаж акцій за ціною перевищуючої її номінал).

Для більш точного виміру ліквідності використовується система коефіцієнтів, що відображають співвідношення різних статей балансу (див. таблицю 2.10).

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнта покриття) визначається співвідношенням:

Коефіцієнт загальної ліквідності вказує на ту частину поточних зобов'язань по кредитах і розрахункам, яку можна погасити, мобілізувавши всі оборотні кошти. Нормальним значенням показника вважається більше 2,5 (але не менше одиниці). Як видно даний коефіцієнт на початок звітного періоду не досягає рівня, що рекомендується. Тенденція зміни його не може не викликати визначену тривогу, оскільки його рівень наближається до його граничного рівня, що може істотно дестабілізувати фінансове положення підприємства в майбутньому.

2. Коефіцієнт ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) К_л визначається співвідношенням:

Даний коефіцієнт характеризує частина зобов'язань, що може бути погашена за рахунок швидколіквідних активів і мобільної дебіторської заборгованості. Нормальне значення коефіцієнта 0,7 - 0,8. Отже, фактичне значення даного коефіцієнта не перевищує припустимий його рівень, що свідчить про те, що підприємство може вчасно розрахуватися по своїх боргах за рахунок легко реалізованих активів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності Кал

Таблиця 2.8.

Розподіл статей балансу

Статті активу балансу	Сума. тис. крб.
	На початок періоду	На кінець періоду
І група - активи швидкої реалізації	18,982	22,888
Грошові кошти та їх еквіваленти	18,982	22,888
II група - активи середньої реалізації	859,100	1232,655
Дебіторська заборгованість	859,100	1232,655
III група - активи повільної реалізації	-	-
Витрати майбутніх періодів	-	-
IV група - активи важкої реалізації	736,786	801,557
Необоротні активи	736,786	801,557
Статті пасиву баланса	Сума , тис. крб.
	На початок періоду	На кінець періоду
І група - пасиви короткострокові	-	-
Короткострокові кредити банків	-	-
	-	-
II группа - пасиви середньої терміновості	1319,264	1746,856
Поточні зобов'язання за розрахунками	1319,264	1746,856
III група - пасиви довгострокові	-	-
Довгострокові зобов'язання	-	-
IV група - постійні пасиви	1899,684	1899,684
Статутний капітал	20,189	20,189
Додатковий вкладений капітал	1879,495	1879,495
Нерозподілений прибуток	-	-
Доходи майбутніх періодів	-	-

Таблиця 2.9

Зведена таблиця аналітичного балансу

№ груп- пи	Покриття (актив)		Сума зобов'язань (пасив)			Відхилення
	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	Надлишок			Нестача
					На початок періоду		На кінець періоду		На початок періоду	На кінець періоду
1	2	3	4	5	6 (2-4)		7 (3-5)		8 (4-2)	9 (5-3)
І група	18,982	22,888	0	0	18,982		22,888		-	-
II група	859,100	1232,655	1319,264	1746,856	-		-		460,16	514,20
III група	0	0	0	0	_		_		_	_
IV група	736,786	801,557	1899,684	1899,684	-		-		1162,9	1098,1

Даний коефіцієнт показує, яка частина зобов'язань може бути погашена негайно коштами, що маються в касі, розрахунковому рахунку й ін., тобто за рахунок швидко ліквідних активів.

Нормативне значення коефіцієнта 0,2-0,25. Це свідчить про не високу фактичну абсолютну ліквідність балансу підприємства. Підприємство відчуває досить велику нестачу вільних грошових коштів для погашення поточних зобов'язань

4. Співвідношення ліквідних і неліквідних коштів.

Нормальним вважається зразкова рівність сум ліквідних і неліквідних коштів, тобто співвідношення повинне бути дорівнює приблизно 1. У нашому випадку ця умова не виконується, тобто неліквідні кошти перевищують ліквідні активи. Ця ситуація склалася через велику заборгованість по поточним зобов'язаннях по розрахунках, збільшення додаткового вкладеного капіталу.

5. Співвідношення власних і позикових коштів.

Цей показник характеризує, скільки гривень позикових коштів залучалося на кожний карбованець власних коштів.

Показник знаходиться в припустимих межах, тобто залежність від позикового капіталу невелика.

1. Коефіцієнт ліквідності власних коштів (К_м), що визначає ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства.

Нормативний рівень цього показника - 0,5. Аналіз ліквідності власних коштів свідчить про їхню високу ліквідність і мобільність.

7. Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Як видно під кінець року цей показник на підприємстві збільшився на 0,05. Ці дані свідчать про те, що підприємство значну частину своїх потреб в оборотних коштах покриває за рахунок кредиторської заборгованості, у тому числі за рахунок поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами. Оскільки ж підприємство не має іншої простроченої кредиторської заборгованості, те таку політику фінансування оборотних коштів не можна схвалити.

Таблиця 2.10

Показники ліквідності

Найменування показників	На початок періоду	На кінець періоду
1. Коефіцієнт загальної ліквідності	0,66	0,71
2. Коефіцієнт ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття)	0,66	0,71
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,014	0,013
4. Співвідношення ліквідних і неліквідних коштів	0,46	0,66
5. Співвідношення власних і позикових коштів	0,46	0,16
6. Коефіцієнт ліквідності власних коштів	0,61	0,57
7. Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості	0,65	0,70

Для заглибленого аналізу визначимо коефіцієнт касової ліквідності:

К_кл = 1 гр. активу балансу / (1 гр. + 2 гр. + 3 гр.) активи балансу. (2.14)

К_кл^н = 18,982 /(18,982+859,100+0+736,786)=18,982/1614,686=0,012

К_кл = 22,888 / (22,888+1232,655+801,557)- 22,888/2057,1=0,011

Коефіцієнт касової ліквідності повинний бути більше 0,2, тобто гроші повинні складати приблизно 20% від загальної суми оборотних коштів. Аналіз показує, що підприємство випробує утруднення зі швидко ліквідними коштами. Однак показник занижений, що свідчить про те, що каса займає маленьку частку в активах підприємства, що підтверджує дані попереднього аналізу про нестачу вільних грошових коштів для покриття зобов'язань. Визначимо коефіцієнт дебіторської заборгованості:

К_дз = 2 гр. активи балансу / (1 гр. + 2гр. + 3 гр.) активу балансу (2.15)

К_дз^н - 859,100 / (1614,686) = 0,53

Коефіцієнт дебіторської заборгованості повинний бути менше 0,2. Даний коефіцієнт дебіторської заборгованості перевищує нормативне значення, що свідчить про значний розмір дебіторської заборгованості на підприємстві. Викликає тривогу також збільшення цього показника порівняно с минулим роком.

Іншим, не менш важливим показником, чим ліквідність, що характеризує фінансове положення підприємства, є платоспроможність, що визначає рівень покриття підприємством позикових коштів, тобто його здатність виконувати свої зовнішні (короткострокові і довгострокові) зобов'язання, використовуючи свої активи.

Цей показник вимірює фінансовий ризик, тобто імовірність банкрутства.

Для виміру рівня платоспроможності використовуються: коефіцієнт автономії К_а, обумовлений співвідношенням

Нормальне значення коефіцієнта більше 1,5, тобто рівень платоспроможності є задовільним.

Результати фінансового аналізу свідчить про неспроможність колективу підприємства на даному етапі забезпечити фінансову стійкість підприємства. Негативним є те, що підприємство значну частину своїх потреб в оборотних коштах покриває за рахунок кредиторської заборгованості, у тому числі за рахунок поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами. Цей факт пояснюється нестачею вільних грошових коштів на підприємстві, що як видно з економічного аналізу викликано незадовільним результатом діяльності з виробництва та реалізації продукції та надання послуг за минулий рік. Ці факти являють собою резерви для підвищення фінансової стійкості підприємства.

3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Перед тим як перейти до більш ретельного аналізу шляхів підвищення ефективності організації менеджменту на досліджуваному підприємстві, у тому числі й у сфері експортно-імпортних операцій, зупинимо увагу на основних тенденціях, що очікують російський ринок парфюмерно-косметичної продукції в найближчому майбутньому.

1. Традиційні місця продажів зберігають своє значення, хоча вже найближчим часом і їх торкнуться істотні зміни. Наприклад, московський уряд планує до кінця 2001 року цілком ліквідувати відкриті ринки, а на їх місці побудувати криті торгові комплекси. У цілому частка продажів на відкритих ринках значно знизиться не тільки в столиці.

2. Найближчим часом варто очікувати розвитку нових форм торгівлі, що вже активно заявили про себе на Заході: з'являться мережі гіпер- і супермаркетів - Рамстор, Перехрестя, Сьомий Континент, спеціалізованих парфюмерно-косметичних магазинів типу Sephora . Це у свою чергу трохи зм'якшить розходження між селективною і масовою системою продажів.

1. З розвитком Інтернету усе більше значення буде здобувати (особливо у великих містах) електронна торгівля. А виходить, з'являться компанії, що спробують захопити цю нішу.

2. Набагато активніше буде розвиватися сектор прямих продажів косметики і парфумерії вітчизняного виробництва. Такий спосіб поширення, по-перше, дозволяє враховувати індивідуальні потреби клієнта, що стає усе більш актуальним. По-друге, прямі продажі дають можливість трохи знизити витрати на просування російських марок.

3. Більш швидкими темпами відбувається просування російської продукції на західний ринок, завдяки участі в міжнародних виставках і конкурсах.

З огляду на настільки швидкі темпи росту вітчизняного парфюмерно-косметичного ринку, слід зазначити, що для забезпечення конкурентноздатного положення на ньому підприємства, що виробляє цю продукцію, необхідно не тільки вкладати гроші в наукові розробки, але і задіяти всі інструменти маркетингу.

На досліджуваному парфюмерно-косметичному підприємстві є досить професійний відділ маркетингу. Відділ використовує свою стратегію і тактику поводження на ринку. Ним здійснюється розумна рекламна і маркетингова політика, свідченням чого є реклама продукції цих підприємств на центральному телебаченні. У той же час досить широко використовуються малозатратні і досить ефективні засоби Public Relations.

Найчастіше діяльність фабрики висвітлюється в центральній і регіональній пресі, тому що при порівняно невеликих витратах тут можна дати досить великий обсяг інформації як про самого виробника, так і про його продукцію, охопивши при цьому значну частину цільової аудиторії.

Однак, аналізуючи інформацію Gallup Media/Adfact про витрати на рекламу парфюмерно-косметичної продукції, можна помітити, що в Росії тільки на Тв-рекламу виробники парфюмерно-косметичних товарів витратили в 2001 р. 391,1 млн. дол. Лідируючі позиції за цими показниками займали закордонні виробники.

Звичайно, такі витрати на рекламу поки не під силу вітчизняним виробникам.

Тому, крім засобів Public Relations, маркетологи підприємства «Аромалак» як основний засіб просування своєї продукції використовують мерчандайзинг у роздрібній мережі, що передбачає викладення реклами (листівки, постери, наклейки) на місці продажу.

Змагання з західними виробниками ведеться на рівні різних підходів, що реалізуються в рамках тактичних задач рекламної діяльності. Одним з таких тактичних підходів є збільшення асортименту парфумерних і косметичних товарів виробників. Різноманітний асортимент пояснюється бажанням виробників підвищити імовірність покупки своїх товарів і полегшити роботу з оптовими фірмами. Останнє визначається тим, що оптовик хоче мати вичерпний асортимент, і, чим більше товару відповідного якості і кількості він знайде на одному підприємстві, тим краще для цього виробника.

Завод, що займається збутом товару через мережу багаторівневого маркетингу, здійснює навчання своїх співробітників. Кожен консультант може найдетальнішим образом розповісти про достоїнства товару, методах його використання, протипоказаннях, якщо такі є.

Як правило, розповсюджувана в такий спосіб косметика коштує дорожче, ніж косметика «середнього рівня», і має посилену дію, застосування цієї косметики вимагає спеціального навчання.

У результаті аналізу фахівцями маркетингового відділу заводу виявлено, що самим популярним джерелом одержання інформації є ради знайомих чи родичів. На другому місці стоять поради продавців.

Реклама в засобах масової інформації не користається такою довірою, як два попередніх джерела.

Для споживачів парфумерії і косметики характерні наступні сприйняття різних видів реклами:

• телереклама викликає негативні емоції в більшості респондентів;

• реклама на радіо й у пресі залишає більшість опитаних байдужими. Ясно видна наступна тенденція: чим вище ступінь впливу даного виду

реклами, тим більше дратівної вона є для більшості респондентів. Саме тому телереклама має стільки супротивників.

У наступній таблиці проаналізуємо які джерела інформації користуються найбільшою довірою у різних груп респондентів, які споживають продукцію підприємства.

Таблиця 3.1

Співвідношення ступеня довіри споживачів до різних джерел інформації про парфюмерно-косметичну продукцію заводу «Аромалак»

№	Джерела інформації	Співвідношення респондентів, %
1	Поради родичів і знайомих	31,7
2	Поради продавців	25,1
3	Реклама в безкоштовних виданнях	7,9
4	Реклама в інших виданнях	6,3
5	Телереклама	3,8
6	Радіореклама	0,5
7	Зовнішня реклама	ОД

Отже, аналізуючи сформовану ситуацію сфері збуту продукції досліджуваного підприємства, можна зробити наступні основні висновки:

1. Зміцнення позицій виробника досягнуто за рахунок реалізації обґрунтованої рекламної і маркетингової політики і впровадження результатів наукових розробок.

2. В наявності тенденція росту в перевагах споживачів у відношенні косметичної продукції даного виробника.

3. Зміцнення позицій виробника надалі може бути досягнуте за рахунок поліпшення упакування і рекламної підтримки, здійснюваної з урахуванням рекламних переваг потенційних споживачів.

Хотілося б докладніше зупинитися на проблемі виводу продукції заводу на світовий ринок. У числі перших заходів у цьому напрямку я бачу постійну участь у міжнародних виставках, конкурсах і конференціях з питань парфюмерно-косметичного виробництва. Немаловажне значення в цьому грає членство ОАО «Аромалак» у Російській парфюмерно-косметичній асоціації. Крім того, разом із РІЖА щорічно проводиться близько 800 міжнародних, національних, регіональних і інших виставок і ярмарків у 37 містах країн СНД і Балтії. У них беруть участь 80 тисяч російських і іноземних фірм на виставочних площах більш 1 мільйона квадратних метрів. У планах РПКА - вступ у всесвітню торгову організацію, що буде означати магістральний напрямок прориву Росії в когорту світових лідерів. У такий спосіб - участь у виставках - перший крок на шляху до нових ринків для підприємства, що планує освоєння закордонних ринків у майбутньому. Подіями в цій сфері в найближчому майбутньому повинні стати:

- Участь разом з журналом «Новини у світі косметики» у Міжнародній конференції «Косметичний ринок Європи: проблеми і перспективи розвитку»

За підтримкою РПКА, Союзу споживачів Росії і Фонду «Центр незалежної споживчої експертизи», у Санкт-Петербурзі участь у II Міжнародній конференції «Проблеми підвищення якості парфюмерно-косметичної продукції на російському ринку».

Участь у діяльності робочої групи по розробці й узгодженню державних стандартів «Вироби парфумерні рідкі. Загальні технічні умови».

Участь у II «Cosmetique News Forum». Для учасників Форуму, у рамках якого пройде конференція «Інтеграція - Інформація - Індивідуальність» і спеціалізована виставка, Інформаційне співробітництво з Національними Асоціаціями Австрії, Австралії, Великобританії, Німеччини, Іспанії, Франції, Швейцарії, США

- Щорічна участь у Тижні парфумерії і косметики в Росії за підтримкою Уряду РФ, ТІШ РФ і Уряду Москви. У рамках Тижня РПКА проводить щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію, Національний Конкурс на кращу ПК продукцію року, за підтримкою Асоціації проходить ведуча в Східній Європі виставка парфумерії і косметики «Интершарм».

Наступним етапом удосконалення діяльності підприємства, спрямованої на розширення кола споживачів повинне на мій погляд стати участь у електронному бізнесі й освоєння нових методів збуту, використовуючи новітні інформаційні технології.

Переваги мережного бізнесу, помножені на можливості електронної комерції, зруйнували всі тимчасові і просторові границі. Традиційна лінійна торгівля використовує той очевидний факт, що людина не може роздвоїтися, тому товари і послуги йому пропонуються тільки у визначених крапках часу і простору (у магазинах, кіосках, на ярмарках). Електронний бізнес дає можливість вибору потрібного товару чи послуги, причому в електронному магазині вибір нескінченно різноманітний. Такої кількості товарів і послуг не може запропонувати жоден супермаркет чи агентство. Представник компанії Ви, використовуючи тести, може підібрати продукт індивідуально для клієнта. Одночасно в електронний магазин може зайти необмежена кількість клієнтів. Використовуючи Інтернет, існує можливість знаходити людей, потенційно зацікавлених у тім виді продукції, що підприємство може запропонувати. Існують своєрідні електронні "клуби по інтересах", у яких спілкуються за допомогою електронної пошти (переписування по Інтернету) чи в режимі Online. Це одна з причин того, що електронний бізнес користається усе великою перевагою в споживача. Заходами щодо входження підприємства в електронний бізнес повинні стати розробка власного Web-сайта й особиста участь у торгівлі за допомогою електронних магазинів, що займаються поширенням парфюмерно-косметичної продукції в мережі.

На закінчення, хотілося б зупинитися на удосконалюванні документального забезпечення експортно-імпортних угод, що укладаються підприємством на постачання виробленої продукції. У цьому зв'язку необхідно звернути увагу на необхідність переходу на нові стандарти укладання зовнішньоторговельних контрактів між підприємствами - умови Incoterms 2000. Метою Incoterms є забезпечення комплекту міжнародних правил по тлумаченню найбільше широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі. Таким чином, можна уникнути, чи принаймні, у значній мірі скоротити невизначеність різної інтерпретації таких термінів у різних країнах. У Incoterms 2000 умови для полегшення розуміння згруповані в чотири категорії, що відрізняються між собою власне кажучи: починаючи з терміна, відповідно до якого продавець тільки надає товар покупцю на власній території продавця ("Е" - термін - EX Works); далі йде друга група, відповідно до якої продавець зобов'язаний поставити товар перевізнику, призначеному покупцем ("F" - терміни - FCA, FAS і FOB); далі "С" - терміни, відповідно до яких продавець повинний укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати чи ушкодження товару чи додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення (CFR, CIF, СРТ і СГР); і, нарешті, "D" - терміни, при яких продавець повинний нести усі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP).

Немаловажним є вибір документарної форми взаємин з контрагентом по торгівлі. Традиційно бортовий коносамент є єдиним прийнятним документом, що продавець може представити відповідно до термінів CFR і CIF. Коносамент виконує три важливі функції, а саме: - доказ постачання товару на борт судна; - свідоцтво договору перевезення; - засіб передачі прав на транзитний товар іншій стороні за допомогою передачі їй документа. Інші транспортні документи, крім коносамента, будуть виконувати перші дві зазначені функції, але не будуть контролювати доставку транзитного товару в місце призначення чи давати можливість покупцю продавати транзитний товар за допомогою передачі документів його покупцю. Замість цього інші транспортні документи будуть називати сторону, що має право на одержання товару в місці призначення. Той факт, що володіння коносаментом необхідно для одержання товарів від перевізника в місці призначення, особливо ускладнює його заміну електронним документом. Далі, звичайно видається кілька оригіналів коносамента, але, звичайно, дуже важливо, щоб чи покупець банк, що діє відповідно до його інструкцій при оплаті продавцю, забезпечив передачу продавцем всіх оригіналів (так називаний "повний комплект"). Це також є вимогою Правил для документарних кредитів Міжнародної торговельної палати (ICC Rules for Documentary Credits) (так називані Єдині традиції і практика Міжнародної торговельної палати (ІСС Uniform Customs and Practice, "UCP"). Поточна версія виходить у день публікації Incoterms 2000; ІСС публікація номер 500). Транспортні документи повинні свідчити не тільки про доставку товару перевізнику, але також і про те, що товар, наскільки перевізник може це підтвердити, був отриманий у повній справності і гарному стані. Будь-який запис у транспортних документах, яка б указувала, що товар був отриманий не в такому стані, зробить документ "нечистим" і, таким чином, неприйнятним відповідно до UCP. Незважаючи на особливу юридичну природу коносамента, передбачається, що в найближчому майбутньому він буде замінений електронним документом. Версія Incoterms 2000 року належним образом врахувала це очікуване удосконалення. У відповідності зі статтями термінів паперові документи можуть бути замінені електронною інформацією за умови, що сторони домовилися здійснювати електронний зв'язок. Така інформація може передаватися безпосередньо зацікавленій чи стороні через третю сторону, що забезпечує додаткові послуги. Однією з таких послуг, що з користю може бути надана третьою стороною, є реєстр послідовних власників коносамента. Системи, що надають такі послуги, таких як так називана послуга БОЛЕРО, можуть зажадати подальшої підтримки відповідними юридичними нормами і принципами, як підтверджують це СМІ 1990 Правила електронних коносаментів (СМІ 1990 Rules for Electronic Bills of Lading) і Статті 16 - 17 UNCITRAL Модельний закон по електронній торгівлі (UNCITRAL Model Law on Electronic Commerce). Робота з досягнення відповідності документарного обороту підприємства міжнародним стандартам, участь в електронному і електронному бізнесі, а також співробітництво з закордонними компаніями й асоціаціями з питань поліпшення якості виробленої продукції, упакування і методів просування дозволить підприємству «Аромалак» найближчим часом відчутно збільшити свою частку на російському і закордонному ринках парфюмерно-косметичної продукції, поліпшити фінансові й економічні результати своєї роботи.

ВИСНОВКИ

Процес змін, що спостерігається в даний час в Україні, проникнув в усі сфери економічного життя. Ринкова економіка створила широкі можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, для валютної самостійності фірм. Зовнішньоекономічна діяльність на відміну від зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств і т.д.) з повною самостійністю у виборі іноземного партнера, номенклатури товару для експортно-імпортної угоди, у визначенні ціни і вартості контракту, обсягу і термінів постачання і є частиною їх виробничо-комерційної діяльності як із внутрішніми, так і з закордонними партнерами. Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних функцій. Обов'язковими супутніми умовами зовнішньоекономічної діяльності є виконання певних операцій по забезпеченню просування товару від продавця до покупця; по своєчасному наданню різного роду зовнішньоторговельних послуг - транспортних, страхових, експедиторських, банківських; по здійсненню платіжно-розрахункових операцій, а також наявність комерційної і валютно-фінансової інформації про кон'юнктуру зовнішніх товарних і грошових ринків. З погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторговельних операцій безпосередньо впливають на насиченість українського товарного ринку і приток іноземної валюти в країну. Звичайно, міжнародна торгівля породжує більш високі ризики для торгових партнерів у порівнянні з торгівлею усередині країни. Однак, експортно-імпортні операції часто більш вигідні, хоча і вимагаю додаткових організаційних і фінансових витрат.

З огляду на дані аналізу зовнішньоторговельних операцій за попередні роки, мені все-таки представляється доцільним налагодження економічних зв'язків між підприємствами України та Росії. Найбільш перспективним є пошук нових шляхів співробітництва, галузей, цікавих для торгівлі. У цьому зв'язку мені хотілося б запропонувати напрямки інтеграції на ринку парфюмерно-косметичної продукції. Для цього у роботі було проведено аналіз діяльності російського парфумерно-косметичного підприємства ВАТ "Аромалак".

Аналіз економічної діяльності підприємства дозволяє зробити наступні висновки: рівень рентабельності робіт і реалізації досить невисокий, що характеризує підприємство як працююче неефективно. Як видно з результатів аналізу, підприємство за звітний період несе збитки у розмірі 115,186 тис. крб., що визначає незадовільний стан діяльності у сфері виробництва та надання послуг.

Слід зауважити однак, що підприємство має резерви для підвищення рівня прибутку за рахунок зниження собівартості робіт та послуг шляхом розширення своєї спеціалізації за рахунок розширення номенклатури продукції, вдосконалення методів управління, збільшення обсягів реалізації.

Результати фінансового аналізу свідчить про неспроможність колективу підприємства на даному етапі забезпечити фінансову стійкість підприємства. Цей факт пояснюється нестачею вільних грошових коштів на підприємстві, що як видно з економічного аналізу викликано незадовільним результатом діяльності з виробництва та реалізації продукції та надання послуг за минулий рік.

У роботі визначені наступні шляхи вдосконалення роботи підприємства: робота з досягнення відповідності документарного обороту підприємства міжнародним стандартам, участь в електронному і електронному бізнесі, а також співробітництво з закордонними компаніями й асоціаціями з питань поліпшення якості виробленої продукції, упакування і методів просування дозволить підприємству «Аромалак» найближчим часом відчутно збільшити свою частку на російському і закордонному ринках парфюмерно-косметичної продукції, поліпшити фінансові й економічні результати своєї роботи.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів (у трьох томах), т.1.-К.:,1997.-558с.

2. Бандурка A.M. Финансово-экономический анализ. - К. :Изд. Университета внутренних дел., 1999. - 170 с.

3. Банковское дело / Под ред. Колесникова В.И., Кроливецкого Л.П.- К., Дело,1999. - 270 с.

4. Бункина М. К. Деньги, Банки, Валюта.-М.: Песпектива, 1994.- 320с.

5. Бунько В. А. Валютно-кредитные операции и расчеты по внешнеторговым контрактам. - С.-П.: МЦЭНТ, 1995.-360с.

6. В.И. Ведяпин Общая экономическая теория.- М:, Лингва, 1995.-236с.

7. В.И. Терещенко Организация и управление: опыт США.- М.:АКБ, 2000.-150с.

8. Валютный портфель./ Под ред. Платоновой Е.Д., Рубина Ю.Б.-М.: Дело, 1995.-618с.

9. Внешнеэкономическая деятельность /Под общ.ред. Кумок С.И.-М.:АОЗТ "ВЕЧЕ", 1994. -336 с.

10.Грузинов В.П. Экономика предприятия и предринимательство.-М. :Софист, 1994.-125с.

11.Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике.- Минск: Полымя, 1997.-124С.

12.Камаев В.Д. и коллектив авторов. Учебник по основам экономической теории. М:"Влада", 1995.- 384 с.

13.Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент - Спб: Питер, 1999.-600с.

14.Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. М.:"Финансы и статистика", 1994.-560с.

15.Кэмпбелл Р.Макконнелл, Стэнли Л.Брю Экономикс- М:Софт-инвест, 1995.-780с.

16.Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. -М:, ЮНИТИ, 1998.- 256с.

17.Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. / Под ред. Красавиной Л.П., Финансы и статистика, М.: 1994 - 592 с.

18. Международные экономические отношения. Учебное пособие. / Под ред. Супруновича Б.П., М.Юбщество «Знание»,1995 - 216 с.

19.Мескон М., Альберт М., Хедоури В. Осовы менеджмента / Пер. с англ.- М.:Дело, 1992

20.Мірошниченко А.В. Ділови успіх: бізнес-планування та маркетинг. - К.:А.Л.Д,1997.-64с.

21.Мних Є.В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1996. - 236 с.

22.Основи економічної теорії: політекономічний аспект: 2-ге вид. - К.: Вища школа - Знання, 1997. - 743 с

23.Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: Учеб.пособие.-Минск: ИП «Экоперсектива»,1998.-238с.

24.Петухов P.M. Оценка эффективности промышленного производства и пути ее повышения. - К: Экономика,1990.-320с.

25.Терещенко В.И. Организация и управление: опыт США.- М.:АКБ, 2000.- 150с.

26. Шалашова Н.Т., Шалашов В.П. Валютные расчеты и бухгалтерский учт валютных операций.- АО "Интел-Синтез", М.: 1995 - 640 с.

27.Шлихтер СБ., Лебедева С.Л. Мировая экономика. - К: Catallaxy, 2002.- 198 с.

28.Эйлон С.Гольд Б.Сезан Ю. Система показателей эффективности производства. - М: Экономика, 1980.-200с.

29.Экономика/Подред. А.С.Булатова.-М. «БЕК»,1994.-600с.

30.Экономика предприятия / Под ред. проф. О.И. Волкова - М:Инфра, 1998.- 365с.