99928 (Аналіз експортно-імпортних операцій виробника), страница 5

Ситуацію збільшило і уведення Федерального закону про акцизи. Держава тоді забула, що є парфюмерно-косметична галузь, і акцизом був обкладений весь етиловий спирт, у тому числі той, що йде на виготовлення духів-одеколонів. Собівартість виробництва зросла настільки, що навіть та вітчизняна продукція, що уступала імпортним аналогам по якості, перевершила її за ціною. У результаті в 1996-1997 роках більшість російських підприємств, що виробляють парфюмерно-косметичну продукцію, яка містить спирт, змушена практично призупинити свою діяльність.

Зміни на краще почалися лише в 1998 році, коли було внесене виправлення "Про зміни і доповнення у Федеральний закон про акцизи". По новому законі, прийнятому Думою, етиловий спирт, закуповуваний виробниками парфюмерно-косметичної продукції, що пройшли відповідну державну реєстрацію, не обкладався акцизом. Приблизно в той же час був переглянутий ряд мит на ввіз у Росію сировини для виробництва парфумерії і косметики. Усе це разом з позитивними для виробників наслідками кризи 1998 року дало могутній поштовх до відродження російської парфюмерно-косметичної промисловості. На сьогоднішній день, за різними оцінками, вітчизняним компаніям належить уже від 35 до 45 відсотків російського ринку парфумерії і косметики. Наскільки це багато, можна судити по тому, що весь російський парфюмерно-косметичний ринок, за даними агентства Euromonitor, оцінюється сьогодні приблизно в 3,5 млрд. доларів, а його потенціал - у 15-17 млрд. доларів.

Успіхи російської парфумерії і косметики пояснюються не тільки більш низькими цінами, але і зрослим якістю. Так, провідні російські компанії "Концерн "Калина"", "Невская косметика", "Линда", "Гармония Плюс" активно впроваджують на виробництві міжнародні системи якості (ISO 9000 і 9001). Крім того, російські компанії використовують у виробництві практично та ж сировина, що і їхні західні конкуренти. Відбувається це багато в чому "не від гарного життя": вітчизняна сировинна база майже цілком відсутня.

Крім того, дотепер мита на ввіз у Росію більшості екзотичних компонентів для парфюмерно-косметичної промисловості складають від 5 до 15 відсотків. Було б доцільно і зовсім скасувати мита на сировину, що у Росії не росте. Це дозволило б значно здешевить собівартість виробництва вітчизняних компаній і зробити їхню продукцію ще більш конкурентноздатної.

Але головна погроза російським виробникам виходить сьогодні аж ніяк не від західних конкурентів і навіть не від високих мит. Від 40 до 60 відсотків російського ринку парфумерії і косметики займають підробки і контрабанда. Інакше як каральними мірами з боку держави потік нелегальних товарів перекрити не можна.

Перше, чого хотілося б у цьому зв'язку легальним російським парфумерам, - це посилення митного контролю на ввіз імпортної продукції. Не секрет, що корумпованість у цій сфері дуже висока, і прийняті зараз у ГТК заходи для чищення власних рядів уселяють деякі надії.

Іншим важливим фактором "очищення" ринку міг би стати перехід від так називаного доринкового контролю держави до ринкового. Зараз органи держконтролю, такі як Держстандарт, Державна торгівельна інспекція, Міністерство економічного розвитку, департамент Державного епідеміологічного нагляду Мінздраву і т.д. перевіряють продукцію в основному на стадії її розробки. Тоді як прилавки магазинів практично обділені увагою цих же відомств. Лише зрідка Держторгінспекція проводить вибіркові перевірки, та й то обмежується в основному звіренням етикеток з положеннями ДСТ.

Ще одна проблема - це засилля на російському ринку всіляких "лжебрендів". За інформацією Держторгінспекції, основними постачальниками в Росію підробленої продукції є Туреччина, Алжир ( що спеціалізується на підробках під французьку парфумерію), а останнім часом і Угорщина, Чехія, Польща. Ну і, звичайно, країни Південно-Східної Азії.

У свою чергу експорт російської парфюмерно-косметичної продукції займає поки дуже скромні позиції. Основний експорт приходиться на країни СНД і ближнього зарубіжжя. У 2001 році обсяг експорту цього концерну складе приблизно 14 млн. доларів.

Найбільші світові ринки до недавніх пір були майже цілком закриті для російських виробників, хоча за рівнем якості наші цілком могли б потягатися з західними конкурентами. Але без державної підтримки проникнути на "чужі" території сьогодні дуже складно.

Для того щоб взяти участь у найбільшій у Європі виставці Cosmoprof в італійській Болоньї, Росії довелося кілька років постояти в черзі. Але от підбадьорюючий факт: цього року у виставці уперше взяли участь п'ять російських компаній. Були укладені контракти на постачання російської парфумерії і косметики в Західну Європу й інші регіони.

Обсяг парфюмерно-косметичного ринку Росії зараз більш ніж солідний - у 2001 році він досяг майже $4 млрд. В останні кілька років галузь знаходиться на підйомі, і темпи її росту більш ніж у два рази випереджають європейські показники.

У Європі парфюмерно-косметичний ринок збільшується приблизно на 6% у рік, а в нас - як мінімум на 10-15%. Правда, виробники відзначили, що під кінець року картина злегка змінилася.

Розподіл сил між чисто російськими виробниками й іноземними компаніями на нашому ринку залишається в останні рік-півтора відносно стабільним. За даними Російської косметичній-парфюмерно-косметичної асоціації (РПКА), це співвідношення зараз складає 35% на 65%. Очікується, що російська частка ринку буде збільшуватися. У вітчизняних підприємств з'явилися нове обладнання, якісна сировина і західні технології, так що вони цілком можуть бути конкурентноздатними. Сама провальна для них ніша - декоративна косметика. її випускають не більше 10 російських виробників, інші якщо і намагаються щось робити, те в дуже маленьких обсягах. Закордонна палітра декоративної косметики зараз дуже велика. Між західною продукцією і тим, що випускають наші старі підприємства ще з радянських часів, зберігається величезна якісна прірва.

Могутні іноземні корпорації почувають себе на російському ринку дуже спокійно. Усі великі гравці начебто Procter&Gamble чи Unilever встигли прийти в Росію ще до кризи 1998 року, на той же період довівся і пік іноземних інвестицій у галузь, коли міжнаціональні корпорації вкладали по $50-100 млн. у покупку і розвиток виробництв. Зараз іноземці вже не будують заводів. Вони всі частіше воліють розміщати замовлення на російських підприємствах. Наприклад, Schwarzkopf робить свої лаки для волосся на заводі "Арнест".

За даними РПКА, на території Росії зараз працює 178 парфюмерно-косметичних підприємств. 10 років тому їх було усього 13, так що інвестиції в галузь йдуть. Однак велика частина виробників - невеликі компанії, яким не вистачає оборотних коштів на рекламу своєї продукції і розвиток.

Середню цінову нішу закривають лідери. Частки брендів тут міняються дуже динамічно, оскільки парфуми і креми купуються часто, використовуються швидко, а російський споживач до того ж любить регулярно пробувати на собі різні марки. Але в цілому положення компаній на ринку відносно стабільно. У трійку лідерів РПКА включає "Невскую косметику", "Калину" і "Свободу", хоча остання знизила обсяги і по ринку ходять слухи про покупку великого пакета акцій фабрики сторонньою компанією. За лідерами з досить великим відривом випливає друга група російських компаній - "Арнест", "Весна", Тармонія+", "Линда", "Новая Заря".

Основними тенденціями розвитку сфери виробництва косметичній-парфюмерно-косметичної продукції, у тому числі і виходу вітчизняної продукції на світовий ринок за прогнозами повинні стати:

Загострення конкуренції між російськими підприємствами.

Освоєння сегментів медіа-маркет, селективної косметики і професійної косметики.

Стабільне вирівнювання співвідношення споживання імпортних і російських парфюмерно-косметичних продуктів. - Перехід від сертифікації продукції по вимогах безпеки до систем якості виробництва.

Оволодіння новітніми маркетинговими технологіями.

На закінчення необхідно підкреслити, що для успішного здійснення цих перспектив, а також для подальшого розвитку російської парфюмерно-косметичної галузі убік цивілізованого ринку необхідне здійснення тісної тристоронньої взаємодії. Органи державної влади, підприємства - виробники і галузеві асоціації повинні працювати в тісному контакті, оперативно і чітко реагувати на виникаючі проблеми і спільно виробляти шляхи їх рішення. Тільки при досягненні такого безупинного процесу спільної роботи ми зможемо адекватно реагувати на всі зміни глобальної і місцевий кон'юнктури ринку і домогтися природної інтеграції російської парфюмерно-косметичної галузі у світове економічне співтовариство.

2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОАО «АРОМАЛАК»

(С.-ПЕТЕРБУРГ)

2.1 Дослідження умов господарювання підприємства на ринку парфюмерно-косметичної продукції

Предметом дослідження є Відкрите Акціонерне товариство «Аромалак», що здійснює свою діяльність у Санкт-Петербурзі (Росія).

• Основними видами діяльності товариства є:

• харчосмакові ароматизатори;

• лаки манікюрні і рідини для зняття лаку;

• парфюмерно-косметична продукція;

• композиції, бази, отдушки, ароматизатори, розчинники для парфумерії, побутової хімії й інших галузей промисловості;

• ароматизовані алкогольні і безалкогольні напої;

• заготівля, переробка сільгосппродукції, лікарської і рослинної сировини і виготовлення продукції на їхній основі;

• надання послуг населенню методами нетрадиційної медицини;

• ведення комерційної, торгово-посередницької, експортно-імпортної зовнішньоекономічної діяльності.

По архівним даним, приблизно з 1930-го і до початку 1942 року тут знаходився «Маслоробний завод», що у роки Вітчизняної війни був законсервований.

Сучасна історія підприємства починається з 1945 року і лежить в основі розвитку вітчизняної сировинної бази для парфюмерно-косметичної промисловості, а саме, виробництва синтетичних запашних речовин і продуктів розгонки ефірних олій - необхідної сировини для парфюмерно-косметичної і миловарної промисловості.

Незважаючи на високий рівень розвитку хімічної науки взагалі й в області тонкого органічного синтезу зокрема (праці Бутлерова, Зелінського, Чулаєва, Флеринського й ін.), у дореволюційній Росії не було виробництва синтетичних запашних речовин (далі СДВ), тому радянської парфюмерно-косметичної промисловості довелося створювати його заново .

Розвиток цієї галузі промисловості почалося в Росії із середини 1920-х років з метою забезпечення парфумерної і миловарної промисловості запашними речовинами вітчизняного виробництва, що в той складний період повинне було допомогти зберегти значну частину золотої валюти, затрачуваної на їх імпорт, і до 1941 р. досягло значних успіхів; розвивалася прекрасна наукова база, виросла когорта талановитих учених-хіміків, був побудований і введений у стрій ряд підприємств, у тому числі й у Ленінграді: Ленінградський завод синтетичної ароматики на набережній Обвідного каналу, д.92. Під час війни завод був законсервований, а основні кадри були переведені в Москву для налагодження устаткування і пуску Московського заводу синтетики.

У 1945 році майже всі колишні кадри повернулися в Ленінград, де було почате відновлення заводу на новому місці - вул. Курляндска, д.42 (нині д.46) на площах законсервованого на час війни «Маслоробного заводу».

З 1945 по 1951 р. була зроблена повна реконструкція будівель і споруд, оснащення їх устаткуванням, що відповідають високим вимогам виробництва, побудована нова хіміко-аналітична лабораторія. Одночасно з реконструкцією йшло освоєння вже створених потужностей, і незабаром завод вийшов на проектну потужність: 60 т синтетичних ароматичних речовин у рік.

У 1964 р. був створений цех виробництва манікюрних лаків і рідини для зняття лаку, і донедавна це було ведуче виробництво в країні по випуску даної продукції.

У 1971 році завод увійшов до складу ВПО «Союзпарфюмерпром» як Ленінградський комбінат Хіміко-харчовий ароматики, виробництво №2.

В наступні роки розвиток заводу йшов по шляху освоєння нових і удосконалення існуючих технологій виробництва СДВ, модернізації діючого устаткування, а також переоснащення цехів новим обладнанням, що сприяло нарощуванню виробничих потужностей і поліпшенню якості продукції.

У 1993 році в процесі приватизації Комбінат хіміко-харчовий ароматики знову розділився на два підприємства. На базі виробництва №2 було організовано ОАО «Аромалак».

В даний час ОАО «Аромалак» спеціалізується на випуску косметичної продукції: рідини для зняття лаку, лосьйонів, одеколонів; однак випуск манікюрних лаків був припинений у зв'язку з утратою сировинної бази, а також достатком імпортної продукції.