МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

Кафедра інформаційних систем і технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

на дипломний проект освітньо-кваліфікаційного рівня " спеціаліст "

за напрямком підготовки (спеціальностю) 7.080403

Програмне забезпечення автоматизованих систем

за темою: "Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету"

Студент группи ПЗАС-52АМ.В. Журавльов

Керівник ДПдоцент Е.Ю. Лактіонов

Консультанти:

Проектно-констр. Розділ доцент Е.Ю. Лактіонов

Графічна документація ст.викл. Н.В. Тітова

Нормо контроль ст.викл. Н.В. Тітова

2010

Реферат

Дипломна робота: 99 с., 24 рис., 7 табл., 25 джерел, 1 додаток.

Об'єкт дослідження – науково-технічна бібліотека учбового закладу.

Предмет дослідження – інформаційні процеси у організації роботи науково-технічної бібліотеки Бердянського університету менеджменту і бізнесу.

Ціль роботи – розробка інформаційних моделей та розробка програмного забезпечення автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету.

Методи дослідження – системний аналіз, об’єктно-орієнтований аналіз.

Методи розробки – об’єктно-орієнтований аналіз, об’єктно-орієнтоване проектування і програмування, сучасні інструменти розробки програмного забезпечення, такі, як Microsoft Visio, Microsoft Visual Studio, Microsoft Access.

Практична значущість результатів, отриманих в ході проведеного дослідження та розробки, полягає в тому, що застосування на практиці результатів дипломної роботи дає можливість поліпшити організацію роботи науково-технічної бібліотеки університету.

Реферат

Дипломная робота: 99 с., 24 рис., 7 табл., 25 источников, 1 приложение.

Объект исследования – научно-техническая библиотека учебного заведения.

Предмет исследования – информационные процессы в организации работы научно-технической библиотеки Бердянского университета менеджмента и бизнеса.

Цель работы – разработка информационных моделей и разработка программного обеспечения автоматизированного рабочего места научно-технической библиотеки университета.

Методы исследования – системный анализ, объектно-ориентированный анализ.

Методы разработки – объектно-ориентированный анализ, объектно-ориентированное проектирование и программирование, современные инструменты программного обеспечения, такие, как Microsoft Visio, Microsoft Visual Studio, Microsoft Access.

Практическое значение результатов, полученных в ходе проведеного исследования и разработки состоит в том, что использование на практике результатов дипломной работы дает возможность улучить организацию работы научно-технической библиотеки Бердянского университета менеджмента и бизнеса.

Abstract

Degree work: 99 p., 24 pic., 7 tabl., 25 sourc., 1 app.

Research object – school scientific and technical library .

Subject of investigation - Information processes in the organization of scientific-technical library Berdyansk University of Management and Business.A purpose of work is creation of the automated subsystem of managemen.

Research methods – systemanalysis, methods of construction of the informative systems.

Methods of development are the object-oriented analysis, object-oriented planning and programming, modern instruments of software development - як Microsoft Visio, Microsoft Visual Studio, Microsoft Access.

The practical significance of the results obtained in the course of research and development is that the use of the result of thesis provides an opportunity to seize the organization of workers of cientific and Technical Library of the University of Berdyansk management and busines.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВСТУП

1 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

1.1 Загальносистемні рішення

1.1.1 Загальні положення

1.1.1.1 Мета, задачі та принципи створення інформаційних систем

1.1.1.2 Основні поняття автоматизованого робочого місця

1.1.1.3 Бібліотечні системи на Україні

1.1.2 Опис процесу діяльності

1.1.2.1 Сценарій роботи АРМ науково-технічної бібліотеки

1.1.2.2 Вибір засобів проектування

1.1.2.3 Опис функцій, які автоматизуються

1.1.2.4 Діаграмма прецедентів

1.1.2.5 Головна діаграма класів

1.1.2.6 Детальна діаграма класів системи

1.1.3 Постановка задачі

1.1.3.1 Компоненти проекту

1.1.3.2 Програма редагування

1.1.3.3 Сайт для пошуку

1.2 Рішення з інформаційного забезпечення

1.2.1 Перелік вхідних даних

1.2.2 Перелік вихідних даних

1.2.3 Вибір СУБД

1.2.4 Розробка моделі даних

1.3 Рішення з технічного забезпечення

1.4 Рішення з математичного забезпечення

1.4.1 Пошук у тексті

1.4.2 Обозначення та терміни

1.4.3 Аналіз алгоритму текстового пошуку

1.4.4 Швидкий алгоритм текстового пошуку

1.4.5 Регулярні вирази у VB.NET

1.5 Опис програмного забезпечення

1.5.1 Структура програмного забезпечення АРМ

1.5.2 Опис модулів і класів системи редагування

1.5.3 Модулі програми пошуку

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Керівництво користувача

2.1.1 Головна форма програми введення та редагування

2.1.2 Форма Клієнти

2.1.3 Форма Книги

2.1.4 Інші форма програми редагування

2.1.5 Програма пошука

3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Загальні положення

3.2 Вихідні дані для розрахунку

3.3 Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми

3.4 Розрахунок витрат на розробку програми

3.5 Розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу програми

3.6 Економія у споживача програмного продукту

3.7 Розрахунок економічної ефективності проекту

3.8 Висновки

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

Додаток А Вихідний код програми

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АРМ–автоматизоване робоче місце;

АС–автоматизована система;

БД–база даних;

ІЗ–інформаційне забезпечення;

ІС–інформаційна система;

ПЗ–програмне забезпечення;

ПП–програмний продукт;

СУБД–система управління базами даних;

ТР–теорія розкладу;

CASE–Computer-Aided Software/System Engineering – система автоматизованої розробки програмного забезпечення;

CLR–Common Language Runtime – середовище часу виконання коду, в якому забезпечується ефективна взаємодія застосувань;

DDL–Data Definition Language – мова визначення даних;

ER-модель–Entity Relationship – модель "суть-зв'язок";

IDE– Integrated Development Environment – интегрироване середовище розробки;

IDEF– Integrated Computer-Aided Manufacturing – методологія комп’ютерного моделювання складних систем;

RAD – Rapid Application Development - методологія швидкої розробки застосувань;

RUP– Rational Unified Process – методологія уніфікованих процесів розробки програмного забезпечення;

VB – мова програмування и середовище розробки Visual Basic;

SADT–Structured Analysis and Design Technique – методологія функціонального моделювання;

SQL–Structured Query Language – структурована мова запитів;

VBA–Visual Basic for Applications – технологія програмування у офісних застосуваннях Microsoft;

UML–Unificated Model Language – уніфікована мова моделювання.

ВСТУП

Інформація на сучасному світі перетворилася на один з найбільш важливих ресурсів, а інформаційні системи (ІС) стали необхідним інструментом практично у всіх сферах діяльності.

Різноманітність завдань, які вирішуються з допомогою ІС, привела до появи безлічі різнотипних систем, які відрізняються принципами побудови і закладеними в них правилами обробки інформації.

Завдання накопичення, обробки і розповсюдження (обміну) інформації стояло перед людством на всіх етапах його розвитку. Протягом довгого часу основними інструментами для її вирішення були мозок, мова і слух людини. Перша кардинальна зміна відбулася з приходом писемності, а потім винаходом книгодрукування. Оскільки в епоху книгодрукування основним носієм інформації став папір, то технологію накопичення і розповсюдження інформації природно називати “паперовою інформатикою”.

Положення в корені змінилося з появою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Принципово новий крок був здійснений, коли від застосування ЕОМ для вирішення окремих завдань перейшли до їх використання для комплексної автоматизації закінчених ділянок діяльності по переробці інформації.

Зберігання інформації в пам'яті ЕОМ додає цій інформації принципово нову якість динамічності, тобто здібності до швидкої перебудови і безпосереднього її використання у вирішуваних на ЕОМ завданнях. Пристрої автоматичного друку, якими забезпечені сучасні ЕОМ, дозволяють у разі потреби швидко представити будь-яку вибірку з цієї інформації у формі уявлення на папері.

Напередодні XXI століття в розвитку людської цивілізації відбуваються глобальні зміни, що ведуть до її нового етапу - постіндустріального суспільства, що все ширше використовує компью-терізірованниє знаряддя праці і інформаційні технології.

Інформація в такому суспільстві стає одним з основних продуктів діяльності людини, і бібліотекам зі своїм величезним інформаційним потенціалом належить увійти до процесу розвитку інформаційної індустрії, збагачуючи зміст і розширюючи асортимент вироблюваного ними інформаційного продукту, включаючи в полі діяльності разом з бібліографічною інформацією фактографічну і аналітичну, а також створення традиційної і нової продукції (фонди, каталоги в паперовому і машиночитаємом видах, банки даних). Всього цього можна досягти, якщо бібліотеки вже зараз, не втрачаючи часу, приступлять до виконання комплексних програм автоматизації бібліотечних процесів.

Традиційно користувачі звикли до думки, що в бібліотеці можна отримати будь-яку інформацію. Тепер, в умовах інформаційного перенасичення, бібліотеці все складніше виконувати основні функції: фондообразованіє, інформаційно-бібліографічне і абонементне обслуговування. Поліпшити збір, зберігання і забезпечення доступу до інформації бібліотека зможе тільки за умови зміни її технічного оснащення.

Наскільки ж необхідно обзаводитися обчислювальною технікою, і, що нам можуть дати автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС)?

Найчастіше приводиться наступний аргумент - підвищення швидкості пошуку інформації. Насправді це не головне. Врешті-решт, у відносно невеликому масиві даних ручний пошук займає не дуже багато час.

Істотніші наступні можливості:

• «одноразове введення даних і багатоцільове їх використання для пошуку документів, друку підібраної інформації, передачі масивів даних іншим організаціям, підготовки видань і т.д.;

• багатоаспектний пошук даних по різних ознаках і їх поєднаннях без формування додаткових картотек і покажчиків;

• пошук в каталогах інших бібліотек і звідних каталогах, який здійснюється з дисплея свого комп'ютера в теледоступе по каналах зв'язку або в базах даних на оптичних дисках великої ємкості, що встановлюються на комп'ютерах в своїй бібліотеці;

• організація комплектування фонду з використанням баз даних видаючих або книготоргових видань, з автоматичним формуванням замовлень і обліком їх виконання;

• автоматизований облік і ведення статистики у всіх процесах, включаючи обслуговування читачів;

• надійне зберігання бібліотечних каталогів в декількох копіях;

• скорочення витрат на комплектування фондів і обробку вхідних потоків документів;

• розширення сфери послуг за рахунок залучення нових інформаційних джерел.

На практиці це означає виконання автоматизованої обробки нових надходжень в бібліотеку; звільнення співробітників від ряду рутинних робіт з підготовки картотек, видань, списків, замовлень, листів, звітної документації; створення бази даних про надходження; здійснення операцій по створенню і копіюванню тематичних архівів літератури. Завдяки автоматизації можна виконувати наочний пошук інформації по запитах читачів, обслуговування баз даних інформаційних і періодичних видань бібліотеки, ведення масиву бібліографічних описів журнальних статей, пошук записів за ключовими словами, створення електронних довідників, контроль за виданою літературою: облік читачів і їх формулярів; автоматичний запис у формуляр читача виданої літератури; контроль терміну повернення книг. А головне - забезпечення читачам своєї бібліотеки виходу у вітчизняний і світовий інформаційний простір.