47664 (Моделювання процесу обробки сигналів датчика у вихровому потоковимірювачі), страница 8

Значення надлишку явного тепла не перевищує 23 Дж/м³. Для підтримування в помешканні даного температурного режима відповідно до вимоги СНиП 2.04.05-86 «Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха» [23] є централізоване опалення (загальне парове), штучна вентиляція (загальна приточно-витяжна штучна).

6.5 Освітлення

В даний час багато видів науково-дослідницьких робіт виконуються на ЕОМ. Особливістю роботи за дисплеєм ЕОМ є постійна і значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розходження об'єктів, що самосвітяться, (символів, знаків і т.п.), при наявності відблисків на екрані, рядковій структурі екрана, мерехтінням зображення, недостатньою чіткістю об'єктів розходження.

Працездатність оператора багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але і викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також змішане, що нормуються будівельними нормами і правилами СНиП II-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение» [24].

6.5.1 Природне освітлення

Всі виробничі помешкання, із постійним перебуванням у них людей, відповідно до санітарних норм і правил, мають природне освітлення.

У нашому випадку використовується бічне двостороннє природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) по СНиП II-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение» [24].

Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначаються по такій формулі:

(6.1)

де — значення КПО для III пояса світлового клімату СНД, складає 1,5;

m — коефіцієнт світлового клімату (для м.Харкова m=0,9%);

c — коефіцієнт сонячності клімату, дорівнюється 0,8.

%

6.5.2 Штучне освітлення

У лабораторії застосовується загальне штучне освітлення, у холодні періоди року — сполучене.

Результати розрахунку параметрів освітлення приведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Параметри освітлення

Дослідження параметрів освітлення показали, що характеристика зорової роботи є середньої точності.

У якості джерела світла рекомендується використовувати люмінісцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоекономні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, або ЛДЦ як найбільше ефективні і прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура (Т_ца) випромінювання яких знаходиться в діапазоні 3500-4200 К.

При проектуванні ОП з люмінісцентними світильниками в дисплейному класі доцільно вибирати коефіцієнт запасу, рівний 1,4. Відповідно до СниП II-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение» — «Природное и искусственное освещение. Нормы проектирования» [24].

Допустима величина дискомфорту, одного з якісних параметрів ОП що регламентується для обмеження прямої блескості, не повинна перевищувати 15. При проектуванні ОП варто користуватися інженерним методом оцінки сліпучої дії ОП по дискомфорті.

Розмір коефіцієнта пульсації не повинен перевищувати 10%, для чого варто застосовувати багатолампові світильники з компенсуючими ПРА, здійснювати розфазування світильників при електромонтажі ОП.

Для освітлення дисплейного класу рекомендується застосовувати світильники серії ЛП013, ЛП031, ЛП033 виконання 001 і 006, ЛС002, ЛС004. З металевою решіткою, що екранує, і непрозорими боковинами.

6.5.3 Розрахунок освітлення робочого місця

Виконаємо розрахунок коефіцієнта освітлення робочого міста. Коефіцієнт природного освітлення приблизно розраховується за наступною формулою:

, (6.2)

де _ок — світлова характеристика вікна;

К_з —коефіцієнт запаса, який враховує зниження освітленості в процесі експлуатації осклення;

S_n=A∙B площина підлоги приміщення;

К_зд — коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будівлями, які розташовані напроти;

_ок — загальний коефіцієнт світлопропускання:

_ок = ₁ + ₂ + ₃ + ₄, (6.3)

де ₁ — коефіцієнт, який враховує вид світлопропускаючого матеріала;

₂ — коефіцієнт, який враховує вид переплетення;

₃ — коефіцієнт, який враховує вид несущих конструкцій покрівель;

₄ — коефіцієнт, який враховує загублення світла в сонцезахисних пристроях;

r₁ — коефіцієнт, який враховує вплив відображеного світла при боковому освітленні;

е_н — нормоване значення КПО в відсотках з урахуванням характера зорової роботи, вида освітлення та світлового клімата в районі розташування будівлі.

(6.4)

де е^ІІІ — значення КПО з урахуванням характера зорової роботи та вида освітлення;

m — коефіцієнт світлового клімата (m=0,9);

с — коефіцієнт сонячності клімата (с=1).

Отримуємо норомоване значення КПО: е_н=1,35%.

Площина приміщення дорівнює S_n=А∙В=6∙5=30м². Висота приміщення h=3,5м.

Знаходимо значення світлової характеристики _ок при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна h₁.

h₁= h-0,4-0,7=2,4м.

В/ h₁=5/2,4=2,08, А/В=6/5=1,2.

При даних параметрах значення характеристики _ок=15.

Коефіцієнт запаса К_з=1,2.

Знайдемо _ок. Вид світлопропускаючого матеріала ₁=0,8 (скло віконне листове подвійне), вид перетину ₂=0,65 (перетин для вікон житлових будівель деревяниі подвійні розділені), несучі поверхні ₃=0,8 (балки та рамі суцільні при висоті січення 50см та більше), сонцезахисні пристрої, вироби та матеріали ₄=0,75 (стаціонарні жалюзі вертикальні). Виходячи з цих даних, _ок=0,312.

Для розрахунку r₁ необхідно знайти відношення відстані l розрахункової точки від наружної стіни до глибини приміщення В та коефіцієнт віддзеркалення стелі, стін та підлоги. В нашому випадку l=4 (точка, яка розташована в одному метрі від стіни напроти віконних отворів). Таким чином відношення l/B=4/5=0,8. Коефіцієнт віддзеркалення 0,5. Маємо r₁=3,1.

Коефіцієнт К_зд враховує затемнення вікон будівлями, які розташовано напроти, в залежності від відстані між будівлями. В нашому випадку коефіцієнт дорівнює 1, тому що не маємо будівель, які розташовано напроти.

Тепер перейдемо до розрахунку коефіцієнта освітлення робочого місця.

(6.5)

Таким чином отримали коефіцієнт, який являє собою сумарну площину віконних отворів.

6.6 Шум

У помешканні лабораторії причиною шуму є апарати, прилади й устаткування (друкувальні пристрої, комп’ютери і т.д.). Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 «Шум. Общие требования безопасности» [25], рівні звука в помешканні лабораторії, де працює обслуговуючий персонал, не перевищують 50 дБА.

Крім чуйного діапазону частот у дисплейному класі можуть бути присутнім і шуми що не відчуваються слуховим апаратом людини: інфразвук (20000 Гц), що надають шкідливий вплив на організм і психіку людини.

Для зниження рівня шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 «Вибрация. Общие требования безопасности» [26], стеля або стіни вище панелей (1,5 -1,7 м. від підлоги), а іноді і стіни і стеля повинні обиватися звуковбирним матеріалом із максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в області частот 63-8000 Гц.

Додатковим звукопоглинанням у дисплейному класі можуть бути занавеси, підвішені в складку на відстані 15-20 см. від огородження, виконаного з щільної важкої тканини. Ширина занавеси повинна бути в два рази більше ширини віконного прорізу.

Вібрація буває загальною (транспортна, транспортно-технологічна, технологічна) і локальна. У нашому випадку присутня загальна вібрація, джерелом якої є кондиціонери, копіювальна техніка (зокрема принтери) і системні блоки ЕОМ. Критерій впливу вібрації «комфорт».

Вібрація, як і шум, робить шкідливий вплив на організм і психіку людини (особливо низькочастотна вібрація). Вібрація з частотою до 10 Гц є найбільше небезпечною, тому що збігається з частотою коливання внутрішніх органів.

Основними методами захисту від шуму і вібрації є:

- зниження шуму і вібрації в джерелі (підставки, шумопоглинаючі корпуса);

- зниження шуму і вібрації на шляху поширення (ширми, шумопоглинаючі стійки);

- застосування індивідуальних засобів захисту;

- організаційно-профілактичні методи захисту.

6.7 Випромінювання від екрана

ЕЛТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.

Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкР/г.

У помешканнях із дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 6.3 наведені рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ.

Таблиця 6.3 – Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ

Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.

6.8 Техніка безпеки

Через те, що лабораторія, де знаходяться ЕОМ, не є помешканням із підвищеним утриманням механічних, теплових або радіаційних небезпек, але є споживачем електричної енергії (трифазна мережа перемінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц), в даному помешканні є небезпека поразки людини електричним струмом. Тому при розгляді питань техніки безпеки обмежимося розглядом електробезпеки.

Передбачено такі міри електробезпеки:

- конструктивні заходи електробезпеки;

- схемно-конструктивні заходи електробезпеки;

- експлуатаційні заходи електробезпеки.

6.8.1 Конструктивні заходи електробезпеки

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.

Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини розміщені в захисному корпусі або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до ГОСТ_14254-80 «Электрооборудование напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты» [27]. Ступінь захисту устаткування відповідає IР44 (де 4 захист від твердих тіл розміром більш 1 мм; 4 — захист від бризг) відповідно до ПУЭ-87 «Правила устройства электроустановок».

Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [28] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.

6.8.2 Схемно-конструктивні заходи електробезпеки

Забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.