42679 (Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "42679"
Текст 4 страницы из документа "42679"
Ключовими словами вітчизняного підприємства стали професіональні й сленгові значення дієслова крутити та його дериватів: крутити – «пускати кошти в оборот для одержання прибутку; прокручувати / прокрутити – «незаконно використовувати чиї-небудь кошти як короткострокові позички, інвестиції тощо для одержання прибутку, затримуючи їх виплату клієнтам»; розкручувати / розкрутити – «надавати розмаху чому-н, стимулювати розвиток чого-, кого-н»; накручувати / накрутити – «збільшувати суму, ціну, оплату порівняно з вихідною або посередньою (за рахунок накладних витрат, зокрема в роздрібній торгівлі, посередницьких послуг, махінацій».
Дієслово крутити та його деривати часто використовуються у мові преси – у заголовках і текстах статей: «На ринку потрібно крутитися » (МГ, 2003, 7 вересня); «Незаконна «накрутка ». Що це? » (УМ, 2002, 5 квітня) та ін.; «Хто накручує ціни? » («Експрес», 2004, 9–16 грудня).
На початку 90-х років у мові преси (із живого мовлення) з'являється слово тусовка та його деривати тусуватися, тусовочник – від значення «спілкування певних неформальних груп населення (молоді, богеми, «фанів» і т. ін.); місце такого спілкування; саме таке неформальне угрупування».
У семантичному полі газетної статті такі лексеми нерідко функціонують з конотацією фамільярності або навіть іронії: «Представницька «тусовка » ректорів пройшла у Дніпропетровську » (УМ, 2000, 10 червня); «Молодіжна тусовка » (УМ, 2004, 12 травня); «Привіт, тусовочники! » (назва рубрики у газеті «Вечірній Київ»); «Революційна «тусовка » (УМ, 2004, 14 грудня); «Останні «тусовочники » у наметах » (підзаголовок: «Як проходять заключні дні наметового містечка на столичному Хрещатику » (УМ, 2005, 15 січня). Активно використовується журналістами лексема «кайф » – задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось [46, 130]; «Отримав кайф і спалив сусідів » (ГУ, 2005, 25 лютого) – слово надає заголовку негативно-іронічного відтінку, оскільки у статті йдеться про людину, яка спалила сусідський будинок у стані глибокого сп’яніння; «Кайф від Майдану » (НС, 2004, 8 грудня) – слово використане у позитивному значенні. «Вони хотять їсти, хотять теплої одежини, і хоча б якогось «кайфу » (УМ, 2006, 4 серпня). Болючою проблемою сьогодення є розповсюдження наркоманії серед молоді. У складі молодіжного сленгу наявні сленгізми, які прийшли з жаргону наркоманів [25, 105]. У сучасній пресі зустрічаємо: трава, колеса, косяк, торчати, ширка тощо: «Як потрапляє до рук молоді ця «ширка » (УМ, 2006, 24 травня); «Інвалід налагодив свою власну лабораторію і варив ширку для себе і на продаж » (ГУ, 2004, 12 квітня).
У молодіжному слензі багаточисельну групу становлять назви дій, процесів, станів. У тематичному плані такі сленгізми досить різноманітні. Це і розумові процеси (втикати, врубатися), і пересування у просторі (вигрібати, шастати), і агресивні дії (наїхати, болебити) [25, 104].
У пресі, особливо молодіжні сленгізми вживаються часто-густо: «Рецепт від самотності: шукати теплі сторінки, нове тіло, втикати у все це, втягуватись у нові історії, говорити дурні слова, створити ілюзію, що все це буде вічно » (СГ, 2006, 27 серпня); «Через годину херсонців уже класно шмонали кіпрські митники » (ВК, 2005, 15 жовтня); «Голова минулим літом «навішав лапші », подавши фіктивні довідки про кредит зерна представникам австрійської фірми, одержав грошовий кредит » (ГУ, 2006, 5 листопада); «Удруге чоловіки з довгим волоссям і у шкірі, учасники групи SAMAEL (heavi metal) зібрались і забацали проект XYTPAS. Це звучить потрясно, по-новому і незвичайно, одним словом стильно » (із інтерв’ю з музичним продюсером Ю.Нікітіним. ВК, 2005, 18 травня).
У структурі газетного тексту зустрічаємо ряд інших лексем, що належать до молодіжного сленгу: комп – те, саме, що комп’ютер [46, 145]; «Модинг, або Нестандартний вигляд твого компа » (МГ, 2004, 2 грудня). Використання жаргонізмів стало масовим явищем як у розмовній мові, так у художніх творах, в пресі й мові політиків. Це звичайно елементи кримінального, армійського жаргонів, жаргону наркоманів, сфери видовищного бізнесу тощо. Особливо активно використовуються елементи кримінального жаргону – як традиційні для радянського (російського) злочинного світу, так і порівняно нові, що активізувалися з кінця 80-х рр. У зв’язку з розвитком тіньового бізнесу, появою нових форм злочинності, розростанням злочинності до розмірів масового явища [52, 35]. Крім того, на відміну від елементів просторіччя, «суржику», вульгаризмів, жаргонізми використовуються не тільки в своєму прямому, власне номінативному, а й у метафоричному значенні. Так, особливо часто в метафоричних уживаннях виступають такі жаргонізми, як: рос. беспредел і частіше – різні «українізовані» (графічно, фонетично і семантично) версії цього слова: «Протистояти «бєспрєдєлу », що коїться на всіх рівнях – від державного до влади наркоманів у найближчій від твого під’їзду підворітні, – поки це можливо » (ГУ, 1998, 10 вересня); «Коли панує безпредєл » (УМ, 2000, 10 червня); «Моральне безмежжя, атмосфера вседозволеності, розвиток злочинства, хабарництво… і корупція » (УС, 2000, 12 вересня) – у тексті рос. беспредел кальковано → укр. безмежжя. Так само у заголовку «В умовах правового безкраю » (ГУ, 2001, 6 грудня) уживано український варіант російського «беспределу », тоді як можна було використати слово «свавілля» рос. розборка, частіше у формі множини розбори і українізований варіант розбірка (розбірки): кримінальні, мафіозні, криваві., переносно: п’яні, політичні, міжнаціональні, фінансові та ін.: «Правоохоронні органи в політичних розбірках » («День», 2000, 18 червня); «Нові газові розборки » (ГУ, 2006, 16 грудня); наїхати / наїжджати, учинити наїзд: «Задорожна «наїхала » на Вітренко » (ГУ, 2004, 31 грудня – про сутичку двох кандидатів у депутати Верховної Ради); братки, братани, братва – «члени організованих бандитських угрупувань» [39, 56–57]; «Наш затюканий братанами від влади українець » (УС, 2006, 16 грудня); «Розбій і замах на життя державних діячів » підзаголовок: «під таким звинуваченням затримано «братків », які побили народних депутатів на Закарпатті » (УМ, 2005, 6 січня); Базар / базару немає – розм. уживається на знак згоди з ким-небудь; Базарити – говорити [39, 36]; «Добазаритися » («Час», 2001, 3–9 серпня) – про зустріч на фестивалі «Слов'янський базар» президентів України і Росії); «Хто відповідатиме за базар в українському ЗМІ? » (СГ, 2005, 17–23 лютого); «Ми – не козли! Або за «базар » прийдеться відповідати » («Експрес», 2004, 26–27 грудня).
У текстах газет функціонують і інші лексеми із кримінального жаргону: «На рахунку «ведмежатника » – сорок злочинів » («Експрес», 2004, 26–27 жовтня); «Завязати » з бізнесом важче, ніж його відкрити » (ГУ, 2005, 17 лютого); «Понятий – тому що «по понятіям? » («Експрес», 2004, 19–20 жовтня); «На полювання виходять «щипачі » («Експрес», 2004, 23–24 листопада); «Пацани не допхали » («Експрес», 2004, 19 грудня). «Міністерство освіти, висловлюючись новітньою термінологією, просто кинуло педагогів з цією дванадцятибальною системою » (ВЗ, 2002, 5 квітня);
« – Чи будете ви наполягати на скасуванні депутатської недоторканості?
«– Обов’язково… Менше будуть рватися до Верховної Ради, щоб отримати там «дах» (ВЗ, 2006, 7 грудня).
О. Тараненко пов'язує поширення кримінальної лексики на рівні розмовного стилю і її входження у мову художньої мови й публіцистики із криміналізацією суспільного життя: "…І це явище стає віддзеркаленням кримінальної свідомості суспільства, яке, не соромлячись користуватися такою стилістикою, починає характеризувати життя в системі координат злочинного світу» [52, 36]. У мову бурхливо ввірвалася «кримінальна» метафора, яку часто чуємо з теле-, радіоефіру, читаємо на шпальтах газет – «Сучасна наша держава – це зона, де є пахани і зеки» (УС, 2006, 10 червня). Давно вже помічено, що якщо певний комплекс явищ становить об’єкт особливого зацікавлення для широкого кола мовців і відзначається внаслідок цього емоційним ставленням з боку останніх, то слова – члени тематичної групи (груп), яка позначає цей комплекс, стають джерелом номінативної, в тому числі метафоричної, «експансії» в напрямі номінації явищ інших комплексів [52, 36]. У радянський час мовознавці спостерігали явище «військової» метафори: командири, виробництва, командні висоти в економіці, господарський, ідеологічний і навіть сімейний фронт, забезпечити собі тили, ударник п’ятирічки тощо [5, 81].
2. Функціонування фразеологізмів у газетних текстах
2.1 Узуальні фразеологічні одиниці як засіб інтенсифікації вислову
Фразеологічні одиниці є оптимальним засобом впливу, послуговуючись яким «адресант кодує певну інформацію не лише з метою донесення її до читача (адресата), а й з метою актуалізації його уваги» [19, 34]. Виражальні особливості фразеологізмів спираються на високий ступінь узагальненості значення, на експресивно-емоційну наповненість, наявність стилістичного забарвлення та образність, що, у свою чергу, зумовлює широкі можливості їх використання у мові газети. Виражальні засоби фразеологізмів спираються на високий ступінь узагальненості значення, на експресивно-емоційну наповненість, наявність стилістичного забарвлення та образність, що у свою чергу, обумовлює широкі можливості їх використання у ЗМІ.
Зауважимо, що фразеологізми трапляються у текстах газет як у зафіксованій словниковій формі, так і в зміненій, трансформованій. Наприклад: «Пан або пропав » (МГ, 2006, 25 листопада). Значення фразеологізмів тлумачаться словником: пан або (чи, хоч) пропав. Домогтися усього бажаного чи все втратити [57, 11, 607]. Значення фразеологізму переноситься на текст статті, конденсує її зміст, адже в ній йдеться про політичну розстановку сил.
Увиразнює семантику заголовка підзаголовок: «Хто виграє від подій, які нині відбуваються в Україні – Ющенко, Янукович чи український народ? ».
Більшість публікацій заголовків у своїй структурі містить перлини народної фразеології (прислів’я, приказки): «Видно пана по халявах » (ЛУ, 2004, 30 вересня) – Роман Дідух про депутатів Верховної Ради; «Цей про образи, а той про гарбузи » (ЛУ, 2004, 16 вересня) – у статті подаються різні погляди Євгена Сверстюка та Богдана Мельника на Миколу Гоголя; «Який віз, такий і перевіз » (ЛУ, 2002, 16 березня); «Охрімова свита та не мною шита, або Хотіли, як краще, а вийшло – як завжди » (ЛУ. 2002, 7 квітня) – у заголовку подано фразеологічні синоніми, що створює експресивну цілеспрямованість всієї структури, своєрідний ефект нагнітання експресії.
Фраземи використовуються як засіб експресії тексту газетної статті: «Ми поставили крапку в долі ще одного злочинного формування » (ГУ, 2005, 7 червня); «Часи популізму канули в Лету?» (УМ, 2006, 17 жовтня); «Справді, навіщо бити на сполох, якщо зрештою все одно розраховуються із загальної казни держбюджету » (ВЗ, 2006, 12 листопада); «Соціальні працівники б’ють в усі можливі дзвони, щоб справа зрушила з мертвої точки в інтересах нації » (УМ, 2006, 2 грудня); «Не один раз ми розпочинали реформування з того, що «різали по живому », а вже потім чухали потилицю » (УС, 2006, 7 грудня); «Держслужбовці, яким показали на двері, не погодилися зі скороченням » (ЛГ, 2005, 2 вересня); «Майже два роки німецький підприємець, який інвестував АГП України 8 млн. дол., змушений ходити по зачарованому колу київських інстанцій » (ДУ, 2005, 3 січня).
Народні фразеологізми, як відомо, вирізняються багатством емоційно-експресивних барв. В залежності від мети журналіста, в залежності від контексту вони можуть використовуватись для вираження, схвалення, жарту, надавати тексту невимушеності, створення «художності викладу»: «Що дяку можна, то попові зась » (ЛУ, 2006, 17 травня) – ефект іронії, жарту; «Крим «коней на переправі не міняє » (ГУ, 2005, 17 лютого) – у статті розповідається про небажання кримчан міняти владу; «Хочеться, та колеться » («Поступ», 2005, 22 лютого).
Фразеологізми є засобом створення образу, особистісної характеристики героя статті: «Язик без кісток » («Поступ», 2006, 10 грудня) – статтю присвячено Тарасові Чорноволу; Язик без кісток. Хто-небудь надмірно балакучий, або говорить щось беззмістовне, неістотне, не варте уваги. [57, 11, 977]. Значення фразеологізму (за словником) повністю передає зміст і емоційно-оцінний тон статті.
В окремих випадках образність базується не на переносному, а на прямому значенні фразеологічної одиниці: «З моста – у воду » («Експрес», 2004, 19–21 листопада) – у статті йдеться про чоловіка, який в стані оп’яніння упав з моста у воду і залишився живим; «Після мене хоч потоп! » (УМ, 2005, 25 січня) – втрата води через недбалість і безгосподарність ЖЕКу.