41385 (Блок питания для компьютера, мощностью 350Вт, форм-фактор АТХ), страница 7
Описание файла
Документ из архива "Блок питания для компьютера, мощностью 350Вт, форм-фактор АТХ", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "41385"
Текст 7 страницы из документа "41385"
у - питоме утворення аерозолю свинцю (y=0,03мг/100 пайок);
n - кількість пайок у хвилину (n=2);
N - кількість робочих місць(N=4);
V - обсяг приміщення, м.( V=141 м);
t - тривалість зборки виробу, год. (t=8годин);
Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозолю свинцю в повітрі робочої зони не буде перевищувати гранично припустиму концентрацію 0,01мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, то немає необхідності у додатковій вентиляції ділянок пайки.
10.5 Освітлення.
10.5.1 Розрахунок природного освітлення.
При монтажі друкованих плат рівень освітленості повинен бути оптимальним. При дуже яскравому освітленні виникає швидке стомлення робітника, що може привести до втрати працездатності і травмі.
Природне освітлення приміщення здійснюється боковим світлом крізь світлові прорізи в зовнішніх стінах чи через прозорі частини стін.
Основною для розрахунку природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (КПО), що залежить від широти місцевості, пори року, а також погоди, і по який приводиться нормування природного освітлення.
При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, яка розташована на відстані 1 м від стіни, яка найбільш віддалена від світлових прорізів, на перетинанні вертикальної площини характерного розміру приміщення й умовної робочої поверхні.
Згідно СНиП ІІ-4-79/85 нормоване значення КПО для робіт високої точності дорівнює для третього поясу ен III = 2 % вибираємо для природного освітлення в районах з малим сніжним покривом.
Тому що Київ розташований у IV поясу світлового клімату, то значення КПО визначимо за формулою:
ен IV = ен III∙ m∙ з,
де ен III - значення КПО для III пояса;
m =0,9 - коефіцієнт світлового клімату для Києва;
c =0,75 - коефіцієнт сонячності клімату.
е н IV = 2,00,90,75 = 1,35
Фактичне значення еф при бічному висвітленні визначимо за формулою:
еф=ебqr1T0/Kз,
де q=0,75- коефіцієнт враховуючий нерівномірну яскравість неба і залежить від кутової висоти α середини світлового прорізу над робочою поверхнею;
Кз = 1,3- коефіцієнт запасу (виробниче приміщення з повітряним середовищем, що містить менш 1мг/м3 пилу);
r1 - коефіцієнт, що враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Даний коефіцієнт залежить від ряду факторів:
відношення глибини приміщення b = 5 м до висоти верха вікна від рівня робочої поверхні до верха краю вікна h = 2,9 м;
відношення відстані l = 1 м розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення;
відношення довжини приміщення lп =10 м до його глибини;
середньозваженого коефіцієнта приміщення, що розраховується за формулою:
,
де 1,2,3 - коефіцієнт відображення відповідно стелі, стін і підлоги знайдений по таблиці і рівний ρ1= 0,7; ρ2= 0,6; ρ3= 0,1;
S1,S2, S3 - площі стелі, стін, підлоги.
Для розглянутого приміщення: S1=50 м2, S2=84 м2, S3=50 м2.
При відношенні
b/h=5/2,9=1,7;
l/b=1/5=0,2;
lп/b=10/5=2;
порівн=0,4;
Одержимо r1=2,1.
еб- геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні.
еб=0,01(n1n2),
де n1=6 - кількість променів за графіком Данилюка I, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точці на поперечному розрізі приміщення;
n2=42 - кількість променів за графіком Данилюка II, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахунковій точці.
еб=0,01642=2,52
T0 - загальний коефіцієнт світло пропускання, який визначається за формулою:
T0=T1 T2 T3 T4 T5,
Де T1 - коефіцієнт світло пропускання матеріалу скла (подвійна шибка Т1=0,8);
T2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях світло прийому (плетіння дерев'яні спарені Т2=0,7);
T3 - коефіцієнт враховуючий утрати світла в несучих конструкціях (при бічному висвітленні Т3=1);
T4- коефіцієнт враховуючий утрати світла в сонцезахисних пристроях ( при регульованих жалюзі Т4=1);
T5- коефіцієнт враховуючий утрати світла в захисній сітці (при бічному висвітленні Т5=1 );
Т0=0,80,7111=0,56
Підставимо отримані результати в формулу:
еф=ебqr1T0/Kз=2,520,752,10,56/1,3=1,71
З проведеного розрахунку видно, що значення необхідне по природному освітленню виконується цілком, тому що розрахункове значення КПО для робочої точки більше нормованого значення КПО.
10.5.2 Розрахунок штучного освітлення.
У розглянутому приміщенні, використовується система загального рівномірного освітлення. Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ 40 у кількості 32 штук, розміщені в шістнадцяти світильниках, розташовані на стелі в чотири ряди.
Перевіримо освітленість, забезпечувану загальним рівномірним штучним освітленням. Для визначення освітленості застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку:
,
де N - кількість світильників у приміщенні;
n - кількість ламп в одному світильнику (n = 4);
Фл- світловий потік лампи, лм Фл = 3120лк. по для світильників ЛБ-40;
- коефіцієнт, що враховує збільшення освітленості за рахунок відображення ( = 1.2);
m - кількість напіврядів світильників (m = 4);
i - відносна освітленість за рахунок i-го напівряду світильників у розглянутій точці;
- коефіцієнт переходу від горизонтального освітлення, створюваного i-м напіврядом у розглянутій точці до освітлення в похилій площині;
K3 - коефіцієнт запасу (При використанні люмінесцентних ламп у приміщеннях з повітряним середовищем, що містить менш 1мг/м3 пилу, Кз = 1.5);
h - висота підвісу світильників відносно поверхні робочого місця (h=2.6м);
lp - довжина ряду світильників, м (lp = 10 м);
Для визначення табличного значення функції знаходимо відношення p і l:
p = p / n,
де p - відстань розрахункової точки до проекції ряду світильників на
горизонтальну площину;
p = 1/4 = 0.25;
l = l2 / n, де
l2 - відстань розрахункової точки від стіни (2.5 м).
l = 2.5 / 4 = 0.62.
Для кута = 25 падіння світла I = 162 Лм.. по I для світильників 9-ї групи визначимо f(p l) =0.55
= f(p l) I = 0.55162 = 89;
Норма загального освітлення робочих місць (контраст об'єкта розрізнення середній, розряд зорової роботи 3у; робота високої точності) складає 300 Лк. Тому, що Е фактичне > Е необхідне, то СНиП 11-4-79/85 виконуються.
Також кожне робоче місце обладнане джерелом місцевого освітлення, для виконання можливих робіт пов’язаних з виконанням операцій високої точності.
10.5.3 Оцінка інтенсивності інфрачервоного випромінювання (ІЧВ).
ІЧВ має на організм людини тепловий вплив, ефект якого залежить від довжини хвилі, що є умовою для глибини проникнення. Дія ІЧВ при поглинанні в різних шарах шкіри зводиться до її нагрівання, що обумовлює переповнення кровоносних судин кров'ю і посиленню обміну речовин. Збільшується зміст фосфору і натрію в крові, відбувається поляризація шкіри людини. ІЧВ впливає на функціональний стан центральної нервової системи, викликаючи зміни в серцево-судинній системі. Довгохвильове ІЧВ, проникаючи в очні середовища, викликає ряд патологічних змін: коньюктиви, помутніння роговиці, депігментація райдужної оболонки, спазм зіниць і інші.
Джерелами ІЧВ в розглянутому випадку є паяльники. Температуру паяльників знайдемо з наступних розумінь - припій ПОС-61 має температуру плавлення + 190 С. Температура паяльника повинна бути вище на 50-70 С. Тому паяльник нагрівається до температури + 260 С. Для оцінки відповідності рівня ІЧВ припустимим значенням санітарних норм необхідно визначити довжину хвилі цього випромінювання:
l=2.88/T;
l- довжина хвилі, мм;
Т - температура випромінюючої поверхні.
l = 2.88/503= 5.73 мкм;
Згідно норм ГОСТ12.1.005-88 та ДСН 3.3.в.042 - 99 при опроміненні Sдоп < 25% припустимою щільністю потоку енергії рівної:
S=(d1l1+d2l2+d3l3),
де S - випромінювана поверхня паяльника. Знайдемо випромінювану поверхню паяльника, як суму поверхонь трьох циліндрів:
d1=0,004 м; l1=0,03 м;
d2=0,01 м; l2=0,03 м;
d3=0,005 м; l3=0,05 м;
S=3,14(0,0040,03+0,010,03+0,0050,05)=0,0021 м2;
Визначимо інтенсивність опромінення. Тому що відстань від джерела випромінювання до людини r=0.2м > =0.046м, то застосуємо точковий метод:
q=0.91S((T/100)4-A)/r2;
А = 85 для шкірного покриву людини;
q=0.910.0021((503/100)4-85)/0.22=26,5 Вт/м2;
При довжині хвилі l =5.76 мкм qдоп = 120 Вт/м2. Тому що q 10.6 Акустичний шум в робочому приміщені. Шум шкідливо діє на здоров’я людині. Для організації оцінки шуму санітарними нормами допускається користатися загальним рівнем, вимірюваними шумо - вимірювачем по шкалі "А" названого рівнем звуку, що потім порівнюють із припустимим рівнем для даного типу приміщення, рівним 55 дбА, відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 Максимальний рівень шуму в приміщенні 45дбА, тобто нижче припустимого. У приміщенні цеху ніяких видів вібрації немає. 10.7 Аналіз потенційних причин ураження електричним струмом. Електробезпека. По способу захисту людини від ураження електричним струмом згідно ГОСТ12.2.007.0-75 основну i допоміжну апаратуру відносять до 01 класу. Згідно ГОСТ 12.1.038-88, граничного допустимі напруги дотику i струми через людину при нормальному (неаварійному) режимі роботи виробу наведені в таблиці №10.3: Таблиця №10.3. Вид струму Напруга, В не більше Струм, мА не більше Змінний 50 Гц 2 0.3 Постійний 8 1.0 Тривалість дії напруг вказаних в таблиці не більше 10 хвилин на добу, встановлено з реакції чутливості. Напруга дотику i струму для людей, працюючих в умовах високих температур (вище 25`С) i вологості (більш 75%) повинна бути зменшена в три рази. Згідно технічного завдання експлуатація модуля передбачає в умовах виробництва при живленні від мережі змінного струму 220В, 50Гц. Оскільки в виробничих умовах є можливість одночасного дотику людини до з`єднаних з землею конструкціями, то це обумовлює категорію приміщень, як приміщення з підвищеною небезпекою. Значення робочої напруги дотику i струму крізь людину не повинно перевищувати значень, вказаних в таблиці що приведена вище. При аварійному режимі роботи напруга дотику i струму через людину не повинна перевищувати значення, вказані в таблиці №10.4: Таблиця №10.4. Вид струму Величина Гранично допустимі рiвнi при дії вище: 0,1 0,2 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 вище 1 Змінний 50Гц U,B I,мA 500 250 100 85 70 65 55 50 36 500 250 100 85 70 65 55 50 6 Постійний U,B I,мA 500 400 250 240 230 220 210 200 40 500 400 250 240 230 220 210 200 15 Гранично допустимі значення напруг дотику i струму, що проходять крізь людину, відповідають випускаючим (змінним) i не больовим (постійним) струмам, при аварійному режимі роботи електрообладнання. Для захисту людини від ураження електричним струмом в виробничих приміщеннях використовується занулення устаткування. При наявності занулення замикання фази на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання від струму, якого спрацьовує пристрій максимального стругового захисту i вимикає пошкоджене електрообладнання. Розрахунок на виникаючу здатність, включає знаходження величини струму короткого замикання i перевірку кратності його по відношенню до номінального струму пристрою максимального струмового захисту. Вхідні данні для розрахунку: Uф = 220 В – фазна напруга; кабель чотирьох жильний 3 150 мм2 плюс 170 мм2; матеріал – алюміній ( = 0.028 Оммм2 / м ); відстань від трансформатора до споживача L = 250 м; номінальний струм спрацювання автомата захисту Iном – 250 А. Струм однофазного короткого замикання визначимо за формулою: , де активний опір фазного дроту: rф = ( с L ) / Sф = ( 0.028 250 ) / 15 = 0,47 Ом активний опір нульового дроту: rн = ( с L ) / Sн = ( 0.028 250 ) / 7 = 1 Ом rи = 0,3 Ом – розрахований опір трансформатора потужністю 250 кВ * А. Кратність струму однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацювання автомата захисту дорівнює: З розрахунків видно, що при однофазному короткому замиканні автомат струмового захисту буде надійно спрацьовувати. При однофазному короткому замиканні нульовий дріт i з`єднаний з ним корпус електроустаткування за час спрацювання максимального струмового захисту знаходяться під напругою ( Uпр ) відносно землі: Uпр = Iк.з rн = 100 1 =100 В. Ця напруга Uпр < Uпр.доп. згідно з ГОСТ12.1.038-88 при t<0.1с (Uпр=500В). З метою зниження Uпр як в нормальному так i в аварійному режимі необхідно використовувати повторне заземлення нульового дроту. 10.8 Заходи щодо пожежної безпеки. Розглянуте приміщення відповідно до ОНТП 24 – 86 та СНиП 2.09.02-85 можна віднести до категорії “В” по вибухо - пожежній небезпеці, робоча зона приміщення згідно з ПУЕ відноситься до класу П-ІІа по пожежній небезпеці тобто це приміщення у якому знаходяться тверді і волокнисті пальні речовини (дверні рами, двері, меблі і т.д.).