41385 (Блок питания для компьютера, мощностью 350Вт, форм-фактор АТХ), страница 8

В розглянутому приміщенні знаходиться дорогі прилади, тому пожежа може привести до великих матеріальних утрат. Отже, проведення робіт із створення умов, при яких імовірність виникнення пожежі зменшується, має важливе значення.

Можливими причинами виникнення пожежі можуть бути :

- коротке замикання проводки;

- паління в недозволених місцях, користування побутовими електронагрівальними приладами.

У зв'язку з цим відповідно до ПУЕ необхідно передбачити наступні заходи:

- ретельна ізоляція всіх струмоведучих провідників до робочих місць; періодичний огляд і перевірка ізоляції;

- суворе дотримання норм протипожежної безпеки на робочому місці.

Проводяться організаційно-технологічні заходи (заборона паління, інструктаж).

На випадок виникнення пожежі забезпечена можливість безпечної евакуації людей через евакуаційні виходи. У приміщенні є план евакуації. Мінімальний час евакуації відповідає вимозі СНиП 2.01.02-85, а максимальна віддаленість робочих місць від евакуаційних виходів відповідає вимогам СНиП 2.09.02-85. Необхідна кількість евакуаційних виходів, ширина проходів і ступінь вогнестійкості будинку також відповідає вимогам СНиП 2.01.02‑ 85 і СНиП 2.09.02‑ 85.

У приміщенні лабораторії знаходяться:

вогнегасник ОУБ-3 – 1шт.;

вогнегасник ОП-1 "Момент" – 1шт.

Така кількість вогнегасників відповідає вимогам ISO3941-87, якими передбачене обов'язкова наявність двох вогнегасників на 100 м2 площі підлоги для приміщень.

По вогнестійкості приміщення лабораторії відноситься до II ступеня вогнестійкості (ГОСТ 12.1.004‑76), тобто механічні конструкції в приміщенні, стіни виконані з неспалимих матеріалів. Робочі місця для виконання робіт у положенні сидячи, організовані відповідно до ГОСТ 12.2.032‑ 78. Висота робочого столу вибирається рівною 0.8 м.

На випадок виникнення пожежі на сходовій площадці за приміщенням установлений пожежний щит, обладнаний пожежним інвентарем і вогнегасником марки ОУ–5 відповідно до вимог IS03941‑ 77 (вогнегасник вуглекислий, ручний) для гасіння загорянь різних матеріалів і установок під напругою до 1000В і хімічні, пінні ОХП‑10 вогнегасник для гасіння твердих матеріалів. Згідно ОНТП 24‑86 і ГОСТ 12.4.009-83 у пожежний щит входять:

азбест;

шухляда з піском;

пожежний інвентар.

Крім того, на сходових площадках мається водопровід із внутрішніми пожежними кранами. Для зв'язку з пожежною охороною служить внутрішній телефон. У робочому приміщенні виконуються усі вимоги по пожежонебезпеці відповідно до вимог НАПБ.А.01.001‑ 95 “Правила пожежної безпеки в Україні”.

З робітниками й обслуговуючим персоналом передбачаємо проведення протипожежного інструктажу, занять і бесід.

11 Техніко-економічне обґрунтування виробництва.

В цьому розділі дипломної роботи розглянуті питання пов’язані з визначенням собівартості виробництва блоку живлення комп’ютеру(схема електрична див. додаток), його рівня якості як нового виробу, зроблено аналіз ринку і конкурентної спроможності, доцільності виробництва.

11. 1 Аналіз ринку.

Розроблений ІБЖ має наступні показники:

вихідні розмикачі – 8;

загальний ККД – 75%;

вихідна потужність – 350Вт;

робоча частота – 60кГц;

об’єм – 0.018м3;

вага – 2.1кг.

Розроблювальний ІБЖ комп’ютеру є не новим товаром на ринку України і повинен створити конкуренцію ІБЖ закордонного виробництва при цьому мати вищі показники якості, надійності, низьку собівартість.

Реалізація виробу буде здійснюватись на ринку країн СНГ серед компаній, що займаються виготовленням комп’ютерної та офісної техніки високої якості для урядових організацій та інформаційних систем. Попит на виріб на ринку очкується приблизно 15 тис. на рік. Виріб буде продаватись оптовим замовникам та в роздріб в магазинах, які спеціалізуються з продажу комп’ютерної техніки.

Головним конкурентом на ринку є Корейська фірма Codegen. Аналогом за технічними характеристиками є модель Codegen 350Х, який має наступні характеристики:

вихідні розмикачі – 4;

загальний ККД – 65%;

вихідна потужність – 350Вт;

робоча частота – 30кГц;

об’єм – 0.018 м3;

вага - 1.8.

Приймемо серійне виробництво з серією 10 000 шт/рік.

11.2 Оцінка рівня якості виробу.

Вхідні положення.

Для оцінки рівня якості виробу використовується коефіцієнт технічного рівня ( ), який розраховується для кожного варіанту інженерного рішення:

, де

– коефіцієнт вагомості

-го параметра якості

-го варіанта в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості;

– оцінка

-го параметра якості

-го варіанта виробу;

– кількість параметрів виробу.

При наявності кількісної характеристики виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:

, де

– відносний (одиничний)

-й показник якості.

Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості.

На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри виробу, які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу.

Відносні показники якості по будь-якому параметру , якщо вони находяться в лінійній залежності від якості, визначаються за формулами:

або

,

де

,

– числові значення

-го параметру відповідно нового і базового виробів.

Перша формула використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу.

Друга формула використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до погіршення якості виробу.

Коли нелінійний зв’язок між параметрами і якістю виробу, слід використовувати наступні формули:

Параметри нового і базового виробу приведені в таблиці №11.1.

Таблиця №11.1 параметрів нового і базового виробу.

11.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.

Вагомість кожного параметра в загальній кількості розглядаємих при оцінці параметрів визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 7 чол.). Експерти повинні бути фахівцями у даній предметній галузі. Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. В денному випадку оцінки дають 7 експертів в галузі РЕС. Результати рангування параметрів заносимо в таблицю.

Далі обчислимо суму рангів кожного показника:

, де

ранг і-го параметра, визначений j-м експертом; N –число експертів.

Обчислюємо середню суму рангів (Т):

, де

n –кількість оцінюваних параметрів;

- загальна сума рангів, що дорівнює:

Далі визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру (Ri) від середньої суми рангів (Т):

Сума всіх повина=0.

Таблиця №11.2 результатів рангування.

Обчислюємо та загальну суму квадратів відхилень:

;