176711 (Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності)
Описание файла
Документ из архива "Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "176711"
Текст из документа "176711"
Зміст
Вступ
1. Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності
2. Відмінності між інфляцією та девальвацією
3. Взаємний вплив та взаємні зв’язки між інфляцією та девальвацією
Висновок
Використані джерела
Вступ
Тема контрольної роботи «Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності».
У роботі проаналізовано систему взаємозв'язків і динамічних залежностей між інфляцією та девальвацією на основі емпіричних даних про ці явища, вивчено механізм макроекономічних змін, зумовлених інфляційними процесами та девальвацією національної валюти в коротко- і довгостроковому періодах.
Економіка сучасного глобалізованого життя демонструє цікаву систему складних взаємозалежностей і впливів між різними її компонентами та складовими. Мабуть, сьогодні можна говорити про появу нового продукту економічної, політичної та соціальної глобалізації - економіки світу, що інтегрує національні господарства в нову якість, систему нових відносин. Новітня економічна криза продемонструвала, що ці залежності не повною мірою досліджено та описано сучасною економічною наукою, не всі процеси піддаються достовірним прогнозам, оцінкам та ефективному державному менеджменту. Мегаекономічні шоки, що потрясають світ протягом останнього часу, виявили новий вимір економічної теорії та практики, зробили актуальними питання і проблеми, які ще нещодавно не піддавалися предметним дослідженням через відсутність емпірично-дослідної бази. Головні економічні процеси та явища, описані відповідними традиційними економічними категоріями, почали набувати нового змісту. Зокрема, неабиякий інтерес становить макроекономічна проблема, що проявляється у сфері грошово-кредитних відносин і опосередковує зв'язок інфляційних процесів і девальвації національних валют в умовах глобальної економіки.
Проблеми інфляції та девальвації досліджено в економічній теорії достатньо глибоко і всебічно, вони є предметом аналізу більшості економічних шкіл минулого та сучасності. Наприклад, в економічній науці теорію інфляції найбільш мотивовано висвітлюють три основні концепції: кейнсіанська теорія інфляції (Дж.М. Кейнс, Б. Хансен), що виникає в результаті надмірного попиту; монетаристська кількісна концепція (М. Фрідмен, І. Фішер) та концепція надмірних витрат (Дж.М. Кейнс (частково), У. Торн, Р. Куен). Дослідження девальвації зазвичай присутнє у вигляді часткових теоретичних модулів у контексті ширших наукових пошуків, що охоплюють різні проблеми грошово-кредитних відносин. А ці явища слід розглядати у взаємозв'язку. Розуміння новітньої природи взаємозв'язку інфляції та девальвації дозволить оволодіти ефективнішими засобами грошово-кредитного регулювання, подолати ймовірні негативні наслідки таких регулятивних впливів на національні економіки та економіку світу взагалі.
Отже, мета даної роботи - проаналізувати та оцінити систему взаємозв'язків і динамічних залежностей між інфляцією та девальвацією, а також диференціювати їх за коротко- та довгостроковим періодами на основі аналізу емпіричних даних щодо індексу споживчих цін та курсу гривні у відношенні до долара та євро.
1. Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності
Особливістю існуючої системи макроекономічного обліку і статистичної звітності в Україні є те, що вона системно відстежує і оцінює інфляційні процеси з використанням як індивідуальних, так і агрегованих показників. Водночас динаміка девальвації оцінюється зазвичай номінально, шляхом простого моніторингу курсу національної валюти щодо провідних валют світу. Для оцінки обох макроекономічних явищ ми скористаємося даними про динаміку інфляційних процесів, подану ланцюговими індексами споживчих цін. Оцінку процесів девальвації (ревальвації) національної валюти ми проведемо за допомогою аналізу величини номінального курсу гривні до двох основних світових валют - долара та євро. Крім того, для встановлення системи динамічних зв'язків між обома макроекономічними явищами ми застосуємо показники, що характеризують ланцюгові темпи приросту (зменшення) рівнів інфляції та девальвації одночасно.
Тлумачення термінів " інфляція " та "девальвація " не містять якихось принципових розбіжностей у різних авторів чи цілих наукових шкіл, проте всі вони зазвичай насичені науковою схоластикою, яка не розкриває повною мірою систему складних і неоднозначних взаємозв'язків між даними явищами.
Словник сучасної економічної теорії Макміллана визначає інфляцію як стале зростання загального рівня цін '. Інше авторитетне джерело пропонує практично конгруентне за змістом, проте ширше за форматом тлумачення цього базового економічного поняття. "Інфляція (лат. inflatio - здуття) - процес зменшення вартості грошей, у результаті якого на однакову суму грошей через певний проміжок часу можна купити менший обсяг товарів та послуг. На практиці це проявляється через збільшення цін".
Великий енциклопедичний словник визначає інфляцію як процес знецінення паперових грошей, падіння їх купівельної спроможності внаслідок надмірного випуску (емісії) або скорочення товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей.
Автор відомої в Україні економічної енциклопедії С. В. Мочерний визначає інфляцію як "... процес знецінення грошей внаслідок перевищення кількістю грошових знаків, які перебувають в обігу, суми цін товарів та послуг, що виявляється у їх зростанні".
Мабуть, не менше існує визначень і девальвації. Наприклад, термін «"девальвація" (лат. de - зниження; лат. valeo - мати значення, коштувати)... застосовується в сучасних умовах для ситуації значного зниження курсу національної валюти відносно "твердих" валют (зазвичай долара США, євро, SDR)».
Інше авторитетне видання в тлумаченні девальвації є ще лаконічнішим: "девальвація (від de... і лат. valeo - маю значення, коштую) - зниження курсу національної валюти відносно певної іноземної валюти чи золота".
Наведемо ще одне визначення: девальвація (лат. de - префікс, що означає "донизу" і valeo - коштувати) - здійснюване державою у законодавчому порядку зниження обмінного курсу власної грошової одиниці щодо валюти іншої країни.
Про актуальність та тісноту взаємозв'язків між цими двома макроекономічними категоріями переконливо свідчить той факт, що деякі літературні джерела та автори натякають на їх змістову близькість чи навіть певну тотожність: "...термін "інфляція" близький за значенням до терміна "девальвація", однак перший частіше стосується купівельної спроможності національної валюти на місцевому товарному ринку, а другий - купівельної спроможності стосовно іноземної валюти. По суті, і те, і друге характеризується зміною купівельної спроможності".
Емпіричні дослідження та взаємне зіставлення інфляційних процесів та девальвації національної валюти дозволяють виявити систему взаємозалежностей та зв'язків між цими економічними явищами. На рис. 1 подано дані про динаміку річних індексів споживчих цін в Україні за 2000-2008 pp. За період, що підлягає аналітичній оцінці, значення річних індексів споживчих цін зазнавали помітних кількісних коливань - від 128,2 (максимум) у 2000 р. до 100,8 (мінімум) у 2002 р. При цьому можна виділити по дві хвилі посилення та послаблення інфляційних процесів. У 2000-2002 pp. та в 2005-2006 pp. інфляційні явища мали тенденцію до уповільнення. А в 2002-2005 pp. та в 2006-2008 pp. інфляція проявлялася з відносно більшою силою. Остання хвиля посилення інфляційних процесів уже однозначно пов'язана не стільки з поточною кон'юнктурою економіки, скільки з проявом симптомів глобальної економічної кризи взагалі.
Рис. 1 - Динаміка річних індексів споживчих цін в Україні у 2000-2008 pp.
Складено за:
Статистичний щорічник України за 2007 рік. К., "Консультант", 2008, с. 72;
Основні показники економічного і соціального стану України за 2001-2008 роки. http://www.bank.gov.ua/Macro
Велика амплітуда коливань річних індексів споживчих цін в Україні ускладнює аналітичну оцінку загальної довготривалої тенденції розвитку інфляційних процесів. Щоб визначити цю тенденцію, ми на основі даних про темпи приросту (падіння) річних індексів споживчих цін побудували різні типи інфляційних трендів.
За допомогою коефіцієнтів апроксимації ми оцінили, наскільки той чи інший тип функції достовірно описує динаміку інфляційних процесів (див. табл. 1). Чим ближчим буде значення коефіцієнта апроксимації (R2) до одиниці, тим краще обрана функція апроксимує досліджуваний процес.
Таблиця 1 - Оцінка рівня достовірності різних типів функцій інфляційного тренду в Україні у 2000-2008 pp.
| п/п | Тип функції | Вид функції | Значення коефіцієнта апроксимації | |
| 1 | Лінійна | Y- | Y=0,0617x + 12,236 | 0,0004 |
| 2 | Логарифмічна | Y- | Y =-2,9454Ln(x) + 16,734 | 0,0644 |
| 3 | Поліноміальна 1 | Y = | Y=1,0936x2- 10,874x + 32,286 | 0,6607 |
| 4 | Поліноміальна 2 | 7 = | Y=- 0,2279x3+ 4,5128x2 - 25,281x + 47,33 | 0,7935 |
| 5 | Степенева | Y- | Y=8,954x0,0143 | 1Е-04 |
| 6 | Експоненціальна | Y- | Y=5,9883e0,0843x | 0,0495 |
Y- гіпотеза середньорічного показника індексу споживчих цін,
х - фактор часу.
Як бачимо, найбільш достовірно динаміку інфляційних процесів в Україні в 2000-2008 pp. описує поліноміальна функція третього порядку Y = - 0,2279x3 + +4,5128х2 - 25,281х + 47,33, а розрахункове значення коефіцієнта апроксимації при цьому становить 0,7935. Екстраполяція інфляційного процесу на два наступних роки з використанням полінома третього порядку дозволяє спрогнозувати значення базового показника інфляції в 2009 р. нарівні 117%, а в 2010 р. - 112% річних. Проте, враховуючи цілі та завдання даної статті, ми зосередимо нашу увагу на пошуку взаємозв'язків і динамічних залежностей між інфляцією та девальвацією. Для цього проаналізуємо динаміку курсу гривні щодо двох провідних валют світу -долара та євро - за один і той самий період часу і зіставимо відповідні показники, отримані з використанням того самого методичного прийому, що й у випадку з інфляцією.
На рис. 2 подано дані про те, яким чином змінювався показник середнього офіційного курсу національної валюти щодо долара та євро. Аналіз номінальних змін курсу гривні до долара та євро виявляє суперечливі тенденції.
У випадку з доларом ми спостерігаємо стійку восьмирічну тенденцію до ревальвації - курс долара знизився з 5,4402 грн. за дол. в 2000 р. до 5,05 у 2007 р. І тільки в 2008 р. під впливом економічної кризи досить тривалий девальваційний цикл національної валюти перейшов у фазу активної девальвації.
Динаміка курсу національної валюти щодо євро за той самий проміжок часу демонструє дещо інші тенденції й загальну спрямованість. Дві відносно короткі хвилі ревальвації (2000-2001 і 2004-2006 pp.) поглинаються значно потужнішими девальваційними процесами, що проявлялися в 2001-2004 pp. та в 2006-2008 pp. Причому в 2007-2008 pp. національна валюта щодо євро девальвувала особливо сильно. Номінальні величини хоч і привабливі своєю
зрозумілістю та очевидністю в аналітичному плані, проте, з огляду на мету дослідження, виявляються не зовсім зручними в методичному. Відносні ж показники, що характеризують динаміку девальвації (ревальвації) національної валюти, саме в методичному плані роблять девальвацію та інфляцію схожими і такими, що піддаються порівнянню. У таблиці 2 наведено дані про динаміку показників середньорічної (за 9 років) девальвації гривні щодо долара та євро.
Рис. 2 - Динаміка середнього офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, встановленого НБУ у 2000-2008 pp. у грн. за одиницю іноземної валюти
Складено заданими: Статистичний щорічник України за 2007 рік, с. 69.
Таблиця 2 - Динаміка середньорічної девальвації (ревальвації) гривні щодо провідних валют світу у 2000-2008 pp. (% до попереднього року)
| Роки | ||||||||||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||
| До долара | 31,71 | -1,25 | -0,85 | -0,11 | -0,25 | -3,66 | -1,46 | 0,0 | 4,3 | |
| До євро | 14,47 | -4,28 | 4,50 | 19,77 | 9,71 | -3,32 | -0,83 | 9,17 | 11,42 | |
| Середнє значення | 23,09 | -2,77 | 1,83 | 9,83 | 4,73 | -3,49 | -1,15 | 4,59 | 7,86 | |
Розрахунок середнього арифметичного показників девальвації (ревальвації) щодо долара та євро (див. табл. 2) виявляє, що темпи знецінення національної валюти України щодо євро приблизно вдвічі перевищували аналогічний показник щодо долара і склали, відповідно, 6,734 і 3,159% у середньому за попередні 9 років. Така помітна різниця в темпах девальвації гривні щодо долара та євро ускладнює оцінку та аналіз взаємозв'язків інфляції та девальвації взагалі. Крім того, такий простий математичний прийом має ще один істотний недолік - середнє арифметичне описує динаміку розвитку девальвації гривні щодо двох провідних валют світу не дуже достовірно. Виникає об'єктивна необхідність у побудові дев'ятирічного девальваційного тренду гривні щодо названих валют з подальшим підбором відповідних типів функцій апроксимації з урахуванням значення коефіцієнта і?2. Результати розрахунків наведено на рис. 3. Найбільш достовірно дев'ятирічну динаміку девальвації гривні щодо євро описує тренд, який задається поліноміальною функцією третього порядку типу Y= 0,1181х3- 1,4938х2 + 4,5979х + 4,4876. Поліном того самого порядку (Y = - 0,2968х3 + 5,6287х2 - 32,368х + 53,539) найкраще описує тренд девальвації національної валюти і щодо долара. Елементарна екстраполяція процесу девальвації гривні з використанням зазначених варіантів тренду дає досить несподівані результати (див. рис. 3). Виявляється, що прогнозовані тенденції середньорічного курсу гривні щодо долара та євро є різноспрямованими: щодо євро гривня динамічно девальвуватиме, а щодо долара графік середньорічного зростання (падіння) курсу національної валюти переміститься в найближчі два роки в зону ревальвації.
