100320 (Інноваційні процеси підприємств, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію)

Міністерство освіти і науки України

НУ “Львівська політехніка”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту організації

Контрольна робота

на тему :

«Інноваційні процеси підприємств, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію»

Виконала:

ст.гр. МОРм-11

Карабін Н.М.

Прийняла:

Лісовська Л.С.

ЛЬВІВ - 2010

Зміст

Вступ

1. Опис бізнесу ВАТ «Миколаївцемент»

2. Аналіз інноваційних процесів у галузі виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції по Україні за напрямами

2.1 Кількість інноваційно-активних промислових підприємств

2.2 Групування підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за напрямами проведених інновацій

2.3 Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за джерелами

2.4 Кількість підприємств, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію, що впроваджували інновації

2.5 Кількість підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, що реалізували інноваційну продукцію

2.6 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію

2.7 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію за межі України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Останні події в світі, спричинені глобальною світовою кризою, показали, що насиченість ринків, глобальний характер пропозиції товарів та послуг переводять справу завоювання ринків у площину динамічної технологічної конкуренції на основі інновацій, які знижують усі види трансформаційних і трансакційних витрат, а також створюють можливість економії ресурсів у процесі експлуатації чи споживання. Окрім того, інновації дають можливість створювати нові ринки в разі, якщо в процесі їх реалізації вдається задовольнити нові, раніше не усвідомлені потреби.

Інновація – це результат креативної діяльності, який втілений у новому продукті або новій технології, який апробований ринком і характеризується високим рівнем конкурентоспроможності.

Українська економіка, незважаючи на численні структурні проблеми, протягом останніх семи років (2001—2007 рр.) досягала відносно високих темпів економічного зростання, які в середньому складали 7,7 % щорічно, що перевищувало показник ЄС в середньому на 2,1 %. За останні роки показники впровадження інновацій в українській економіці залишаються незмінними, а деякі навіть зменшуються. Рівень інноваційності промислових підприємств до цього часу не відповідає рівню 1991 р.

Така негативна тенденціє є наслідком відсутності в інноваційному середовищі венчурних фондів та центрів трансферу технологій, підтримки діяльності винахідників, раціоналізаторів, науковців, що мають завершені науково-технічні розробки. Також не в повному обсязі використовується освітній та науковий потенціал, насамперед вищих навчальних закладів, у сфері інформаційно-комунікаційних, високих наукоємних технологій, а також інформаційні ресурси системи науково-технічної та економічної інформації, зокрема бази даних технологій, науково-технічних досягнень. Не визначено механізм стимулювання створення інноваційної інфраструктури.

Крім того, здійснення інноваційної діяльності є досить ризикована та й термін окупності нововведень в переважній більшості становить більше 10 років.

Метою даної контрольної роботи є дослідження інноваційної активності промислових підприємств України, зокрема тих, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію.

Проведення дослідження буде здійснене за різноманітними напрямами, основними з яких буде аналіз кількості інноваційно-активних підприємств; розподілу загального обсягу фінансування інноваційної діяльності; кількості підприємств, що реалізували інноваційну продукцію; обсягів реалізованої інноваційної продукції.

В переважній більшості, при проведенні розрахунків, будуть використо-вуватись дані Державного комітету статистики за три календарні роки (2006 – 2008 р.р.)

Результати аналізу будуть представлені із використанням таблиць, рисунків, аналітичних розрахунків. Завершальним етапом контрольної роботи буде формування висновків щодо інноваційної привабливості галузі виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції.

1. Опис бізнесу ВАТ «Миколаївцемент »

ВАТ "Миколаївцемент" створене в процесі приватизації майна Миколаївського цементно-гірничого комбінату згідно з рішенням Фонду державного майна України від 19 квітня 1995 року за №13-АТ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року №686 "Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства". Засновиком товариства є ФДМУ.

ВАТ "Миколаївцемент" - підприємство з виробництва цементу у місті Миколаєві Львівської області. Основною сировинною базою є поклади вапняку, що знаходяться неподалік від села Добряни Миколаївського району.

ВАТ «Миколаївцемент» займається:

видобутком, виробництвом, переробкою та реалізацією цементної сировини;

виробництвом та реалізацією цементу, клінкеру, будівельної продукції;

виробництвом іншої власної продукції.

Основними конкурентами є ВАТ "Волинь-цемент"; ВАТ "Подільський цемент", ВАТ "Балцем" та ВАТ"Кривий Ріг Цемент".

З 1999 року ВАТ « Миколаївцемент», перебуває у складі Групи "Лафарж", якій належить 99,3% акцій, яка є світовим лідером у виробництві будівельних матеріалів, зокрема, цементу, гіпсу, бетону й наповнювачів.

"Лафарж" - єдина компанія у галузі будматеріалів, яка у 2009 році, і вже 5 років поспіль, буде внесена до переліку 100 найбільш стабільних світових корпорацій. Упродовж багатьох років свої головні зусилля спрямовує на стабільний розвиток компанії, працюючи в таких стратегічних напрямках як інновації в технології та підвищення ефективності виробництва, створення додаткової вартості, повага до працівників, охорона навколишнього природного середовища, збереження природних ресурсів та енергії.

З метою збереження невідновних природних енергоресурсів, зокрема, газу, а також утримання своєї конкурентноспроможності на цементному ринку України, у 2008 році на заводі запровадженно два вагомі інноваційні проекти.

Перший проект – це перехід з газу на вугілля як основне технологічне паливо.

Проект включав будівництво сучасного вугільного млина закритого циклу, вартістю 23 млн. євро. та монтування установок для подачі вугільного пилу до усіх діючих п'яти печей.

Відсоток використання вугілля сьогодні становить 94% від загальної кількості технологічного палива. Натомість, газ використовується лише для розпалу печей, роботи газогенератора вугільного млина (для сушіння вугілля) та бойлерних установок на підприємстві і складає 2,5%.

Другим проектом є часткова заміна газу альтернативними видами палива (Вартість інвестиції в проект склала приблизно 1 млн. євро. ).

Альтернативне паливо – це паливо, отримане шляхом спеціальної переробки та підготовки відпрацьованих матеріалів, які мають теплотворну здатність, і відповідають санітарним та екологічним нормам. У цементній промисловості можуть використовуватися такі види альтернативного палива, як використані автомобільні шини, відходи деревообробної, текстильної та меблевої промисловостей, папір, що не надається до повторного використання, побутові відходи, використані нафтопродукти, ін.

Сьогодні в якості альтернативного палива на заводі застосовуються зношені автомобільні шини, які поставляються переважно із заводів-виробників шин (вибракована продукція) та станцій заміни автошин. Відсоток використання шин в якості палива складає близько 10% на одну піч або приблизно 3,5% за рік в цілому по заводі.

КВЕД ВАТ « Миколаївцемент» 26.51.0 – виробництво цементу.

Виробництво цементу входить до такого виду діяльності, як виробництво неметалевої мінеральної продукції (табл.1).

Таблиця 1

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції [6]

2. Аналіз інноваційних процесів у галузі виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції по Україні за напрямами

2.1 Кількість інноваційно-активних промислових підприємств

Інноваційна діяльність є головним джерелом ефективного функціонування сучасного промислового виробництва. Конкурентоспроможність конкретної організації, і економіки в цілому, визначається не лише обсягами виробництва та експорту, а саме, наявністю інноваційної складової у виробництві.

За сучасних умов підприємству для того, щоб завоювати та утримувати конкурентоспроможність як на світовому так і на внутрішньому ринках, необхідно мати особливі технології та випускати виняткову за споживчою цінністю продукцію. Основним принципом сучасного розвитку кожного виробничого підприємства є постійне оновлення виробничих процесів, цілеспрямоване проведення та створення нових об'єктів промисловості [1].

Інноваційним підприємством визнається підприємство будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти або інноваційна продукція. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо [3].

Під інноваційно-активним підприємством вітчизняна статистика розуміє підприємство, що займалося інноваційною діяльністю.

До напрямів інноваційної діяльності традиційно відносять: здійснення досліджень і розробок; придбання нових технологій (у тому числі придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, а також ліцензій на використання зазначених об'єктів), придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів і здійснення капітальних витрат, пов'язаних з упровадженням інновацій, виробниче проектування [5].

Таблиця 2

Кількість інноваційно-активних промислових підприємств за видами економічної діяльності 2006-2008 р.р. [6]

Інноваційна активність у промисловості України характеризується даними, наведеними у табл. 2.