184538 (Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку), страница 9

Розділ 4. Управління впровадженням нової цінової стратегії КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища.

4.1. Обгрунтування необхідності впровадження нової цінової стратегії на підприємстві.

Мета даного розділу полягає у визначенні необхідності впровадження нової цінової стратегії на підприємстві та заходів , що потрібні для її здійснення.

Під час роз­витку ринкових відносин в Україні безумовно буде посилю­ватися конкуренція. Щоб вижити за цих умов , необхідно впро­ваджувати нові технології і технічні новинки , йти на сміливі , нетрадиційні дії , які , в свою чергу , підвищують ризик. Отже , необхідно навчитися прогнозувати події , оцінювати еконо­мічний ризик , йти на нього , але не переходити допустимих меж.

Слід підкреслити , що підприємницька діяльність завжди обтяжена ризиком. Джерелом невизначеності , що призводить до ризику , є всі стадії виробничого процесу—від купівлі і доставлення сировини , матеріалів , комплектуючих виробів до продажу продукції. Взаємозв'язок між ризиком і прибутком має фундаментальне значення для глибокого розуміння підприємництва та розробки ефективних методів менеджменту.

Конкуренція змушує менеджерів активно вивчати інфор­мацію , щоб уникнути можливих помилок при здійсненні обтяжених ризиком виробничих , фінансових , комерційних та інших операцій. Зовнішні та внутрішні чинники , що обумовлюють ділову активність за умов ринкової економіки ,—динамічні , і частіше всього , слідкувати за ними та контролювати їх можна лише за допомогою різних елементів та важелів маркетингу.

У своїй діяльності для прийняття та економічного обгрунтування управлінських рішень керівництво Комбінату використовує стратегію концентрації (“стратегічного фокусування”) , що на од­ному напрямку діяльності тісно пов'язана з реалізацією загальної конкурентної стратегії — лідирування на основі зниження витрат.

Основні конкурентні переваги підприємств , які обрали зазначену стратегію концентрації , зумовлюються :

- високим ступенем спеціалізації та професіоналізації діяльності ;

- можливістю налагодити використання виробничого потенціалу фірми в найбільш ефективному режимі ;

- використанням нагромадженого підприємством досвіду щодо ви­значення та опанування найперспективніших підходів до вдоскона­лення технологій виробництва та/чи задоволення потреб спожива­чів , впровадження інновацій у сам продукт (послугу) та/чи будь-яку іншу підсистему підприємства (частину “ланцюга цінностей”) ;

- перетворенням конкурентних переваг , зумовлених обраною стратегі­єю та можливостями швидкого впровадження інновацій у стабільний імідж фірми-лідера , формування підприємства “кращого з найкращих” за продукцією “стратегічного фокусу”.

Спеціалізовані фірми реалізують переваги великих систем і мають економію на масштабах виробництва, але це досягається в разі обслуговування великих СЗГ з більш-менш ста­більними характеристиками. Якщо потреби змінюються , кожна фірма рано чи пізно стикається з такими запитаннями , відповідь на які приму­шує керівників думати про майбутнє , готуватись до цього майбутнього :

“Які потреби споживача зараз є не задоволеними?”

“Що впливає на потреби та як вони можуть змінюватись ?”

“Які нові способи задоволення потреб можна запропонувати?”

“Що можуть запропонувати конкуренти для задоволення потреб , що змінюються?”

“Які нові позиції на ринку підприємство має зайняти нині, щоб досягти високих результатів у перспективі?”

“Які наявні можливості залучень нових інвестицій , виробництв , спеціалістів?”

Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції в розрахунку на одну натуральну одиницю. Калькуляція собівартості широко використовується в ціноутворенні , господарському розрахунку , плануванні і порівняльному аналізі.

Собівартість продукції знаходиться у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відбиває велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат оказують техніко-економічні чинники виробництва. Цей вплив виявляється в залежності від змінень у техніці , технології , організації виробництва, у структурі і якості продкції і від розміру витрат на її виробництво. Аналіз витрат, як правило, проводиться систематично протягом року з метою виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження.

Для реалізації таких економічно обгрунтованих рішень велике значення має аналіз собівартості випускаємої продукції та її зниження , що передбачає необхідність введення нової цінової політики підприємства.

4.2. Алгоритм діяльності менеджера при прийнятті рішення щодо управління невизначеністю при формуванні цінової політики підприємства.

Метою даного розділу є обгрунтування та розрабка алгоритму діяльності менеджера при прийнятті рішення щодо управління невизначеністю при формуванні цінової політики підприємства.

Поняття конкурентоздатносі включає у собі великий комплекс економічних характеристик , які визначають положення підприємства на ринку. У процесі маркетингового досліду для оцінки конкурентоздатності використовують деякі числові показники , які ми розглянули у теоретичній частині. Взв’язку з результатами такої оцінки розробляються міри чи алгоритми прийняття рішень , що спрямовані на підвищення конкурентоздатності підприємства. До них можуть належати :

• забезпечення техніко-економічних та якісних показників , які створюють приоритетність продукції на ринку ;

• вивчення і використання цінових факторів підвищення конкурентоздатності продукції ;

• диференціація продукції , яка забезпечує відносно стійкий попит та ін.

Цінові лідери часто змушені боротися з агресивною ціновою політикою з боку більш дрібних конкурентів , що бажають підвищити свою частку на ринку. Яскравим прикладом цього є сучасний комп'ютерний ринок , у тому числі російський , де декільком світовим гігантам протистоїть маса більш-менш значних конкурентів, що активно знижують ціни. Якщо продукція конкурента і цінового лідера порівняна , то в результаті зниження цін можливо скорочення частки ринку останнього або навіть його витиснення. Щоб протистояти цьому , ціновий лідер має багато інших можливостей , як-от :

- не змінювати ціну в надії на свою репутацію, вважаючи, що гарні клієнти не покинутий його. Але прояву подібної твердості мішає свідомість того , що позиції конкурентів на ринку зміцнюються , а також протести і панічний настрій співробітників власної збутової мережі ;

- підвищити корисність свого товару , зберігши старі ціни , шляхом поліпшення продукту , обслуговування споживачів і маркетингових комунікацій. Це може виявитися дешевше , ніж знижувати ціни ;

- знизити ціну , зменшуючи одночасно витрати за рахунок збільшення обсягу збуту , щоб не загубити свою частку ринку. При цьому треба спробувати зберегти корисність товару ;

- підняти ціну й імідж свого товару стосовно виробу конкурента ;

- винести на ринок нову конкуруючу марку по низькій ціні при зберіганні старого виробу і його ціни , розширивши продуктову лінію. Це особливо вигідно при існуванні небезпеки загубити свою частку ринку.

Найбільше підхожий із названих варіантів повинний бити обраний з урахуванням усіх конкретних умов : місце товару в його життєвому циклі , позиція даної товарної марки усередині загального асортименту продукції , наміри і ресурси конкурентів , межі зміни цін і ефективності й ін.

З урахуванням всіх умов і можливих варіантів поводження конкурента фірма повинна розробити спеціальні програма реакції на зміну цін. Прикладом може служити схема планування такої програми , що по фактичним даним підходить для тих галузей європейського ринку , де досить часто починаються цінові зміни і необхідна швидка відповідна реакція. У якості фактичної бази в прикладі обрані товарні ринки кава , м’ясопереробки і нафтохімії в країнах Західної Європи (додаток Ф).

Розсудливий менеджер завжди признає фундаментальну істину , що сама природа еконо­мічної діяльності (бізнесу) пов'язана з чинниками випадковості , розпливчастості , неповноти інформації (невизначеності) , тобто з ризиком. Він змушений визначити практичні шляхи (способи) зниження загрози збитків , що пов'язана з певними ризиками, обрати найбільш ефективний спосіб дій , які забез­печать прийнятний ступінь ризику. Отже , на основі отриманого досвіду , ми можемо побудувати свій алгоритм діяльності менеджера при прийнятті рішень щодо формування цінової стратегії підприємства (рис. 4.1).

Визначення типу ринку.

Чиста конкуренція

Монополістична конкуренція

Олігополія

Чиста монополія

Стратегія орієнтації на ринкові ціни

Стратегія орієнтації на ціни лідерів

Стратегія орієнтації на покриття витрат

Визначення ціни орієнтуючись на ціни , що вже прийняті на аналогічні товари на даному ринку.

Визначення ціни за допомогою орієнтації на ціни конкурента , або за рахунок слідування за цінами конкурента , або застосування політики прориву на ринок.

Визначення ціни за допомогою витратних методів.

Рис. 4.1. Алгоритм прийняття рішень менеджером щодо формування своєї цінової стратегії.

Цінова політика істотно залежить від того , на якому типі ринку просувається товар.

Ринок чистої конкуренції складається з множини продавців і покупців якогось схожого товару. Ні окремий покупець або продавець не робить тут особливого впливу на рівень поточних ринкових цін товару.

Дуже специфічний ринок монополістичної конкуренції, що складає з множини покупців і продавців, що здійснюють угоди не по єдиній ринковій ціні, а в широкій гамі цін.

У умовах олигополії на ринку діє невелика кількість продавців, достатньо чуттєвих до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один одного. Продавці не можуть істотно впливати на рівень цін, а новим претендентам досить складно проникнути на цей ринок. Тому в даному випадку конкуренція носить переважно неціновий характер. Нецінова конкуренція заснована на притягненні споживача не за допомогою зниження ціни, а за рахунок інших чинників: поліпшення якості товарів, реклами, післяпродажного технічного обслуговування і ін.

У випадку чистої монополії продавець має дуже високий ступінь контролю за ціною. Продавцем може виступати як державна, так і приватна регульована або нерегульована монополія. Державна монополія за допомогою політики цін може переслідувати досягнення різноманітних цілей. Наприклад, установлення ціни нижче собівартості зробить товар, що має важливе значення для покупців, більш доступним. Для скорочення споживання може встановлюватися дуже висока ціна. Ціна може бути призначена з розрахунком покриття усіх витрат або одержання гарних прибутків. У випадку регульованої монополії держава дозволяє компанії встановлювати ціни на продукцію з урахуванням деяких обмежень.

Таким чином , створення алгоритму діяльності менеджера щодо управління ціновою стратегією підприємства потребує врахування всіх можливих факторів впливу з боку ринкового середовища , а також від цілей діяльності самого підприємства. Важливо також передбачити дію довгострокового впливу та можливість пристосовувати розроблений алгоритм у майбутньому.

4.3. Розрахунок економічної ефективності від впровадження нової цінової стратегії на підприємстві.

Метою даного розділу являється розрахунок економічної ефективності від впровадження нової цінової стратегії на підприємстві.