184538 (Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку), страница 6
Описание файла
Документ из архива "Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономическая теория" из 2 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "экономическая теория" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "184538"
Текст 6 страницы из документа "184538"
Європа. В Західній Європі по оцінках Секретаріату МІМС, очікується помірний ріст, біля 1% щорічно на період 1995 - 2000 років; В Східній Європі очікується високий щорічний ріст, тому що переорієнтована економіка цих регіонів нарощує темпи свого розвитку. Дуже складно угадати розвиток подій у Росії, Україні й інших країнах колишньої Спілки. МІМС припустив усього біля 60 млн. т. до 2000-го року споживання сталі.
Північна Америка. Споживання в США відображає збільшення конкурентоздатності американських виробників на міжнародному ринку. Споживання сталі в США у 2000 році повинно скласти приблизно 100 млн. т., якщо взяти до уваги циклічний пік.
Динамізм, властивий либералізованим і приватизованим економікам країн Латинської Америки дозволяє робити оптимістичні прогнози розвитку Аргентини і Бразилії (таблиця 2.7).
Таблиця 2.7.
Середньостроковий прогноз споживання сталі, млн.т.
Країни | 1995 р. | 2000 р. | Средньорічні змінення, % |
Канада США Латинська Америка | 12,6 98,0 30,2 | 13,0 93,0 38,0 | + 0,6 + 1,0 + 4,7 |
Азія. По оцінках МІМС очікується, що у 2000 р. споживання в
Китаї може скласти 140 млн. т., при середньорічному рості 67%, і цей прогноз на думку МІМС, є більш помірним у порівнянні з іншими прогнозами по інших країнах. Висока вартість ієни може обмежити споживання сталі в Японії. Японські виробники вже переносять виробництво в інші країни, де ціни нижче, причому не тільки в Азіатський регіон і в Європу. Прогнозований розмір на 2000 р. 80 млн. т. демонструє невелике збільшення.
Поряд із стійким ростом споживання в інших регіонах
Австралії, Африки і середнього Сходу споживання в сталевій продукції у світі в цілому збільшиться до 748 млн. т. у 2000 р., майже половину цього споживання складе Азія, Китай і Японія. Включаючи ситуацію в галузі можна вважати незадовільною в силу таких чинників:
- більш низькі технологічні рівні в порівнянні з розвиненими європейськими країнами і світовим рівнем ;
- старіння основних виробничих потужностей ;
- низький коефіцієнт використання палива й енергоносіїв ;
- малі обсяги випуску високоякісної металопродукції ;
- екологічні проблеми.
Проте Україна має свою власну цілком достатню сировинну базу, з огляду на капіталовкладення в гірничодобувний комплекс, металургійна галузь може бути забезпечена постачальниками сировини аж до 2010 р. Цього буде достатньо для виробництва приблизно 18-20 млн. т. залізної руди на експорт і до 35 млн. т. Галузь має високий експортний потенціал, оскільки Україна виробляє набагато більше металопродукції , ніж їй необхідно для забезпечення споживачів.
План маркетингу і реалізації продукції.
Управління маркетингу і зовнішньоекономічних зв'язків успішно розвиває свою діяльність , його планується структурно підпорядкувати одному керівнику, щоб вони могли мати більш координовану довгострокову стратегію розвитку і тактику та зосередити зусилля на розвиток торгової мережі. Основними напрямками стратегії маркетингу є :
- скорочення часу доставки ;
- відсутність збоїв під час доставки ;
- поліпшення якості кінцевої продукції ;
- більш швидке і гнучке реагування на вимоги ринку ;
- скорочення часу виконання замовлення ;
- завоювання нових ринкових сегментів ;
- підвищення надійності постачань.
Стратегічне управління на Комбінаті перед усім підпорядковано розробленню його продуктово-збутової стратегії , тобто стратегії маркетингу , яка на даний час спрямована на розширення свого ринку збуту та закріплення своїх ринкових позицій за допомогою впровадження нової політики якості випускаємої продукції. Будь-який “портфель” підприємства не може бути сформований раз і назавжди. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції , що її виготовляє підприємство , а це , в свою чергу , потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції , яку має випускати підприємство , щоб забезпечити її збут , виробництво виступає тим фактором , який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог.[11.]
Критерії вибору стратегій можнa поділити на дві оснoвні групи.
Ринкові :
- місткість ринку ;
- прогноз попиту (розвиток/скорочення) ;
- загальне положення на ринку (конкурентна позиція) , частка ринку ;
- рівень цін і прибутковості в галузі ;
- наявні та можливі конкуренти , прогноз у розвитку конкуренції ;
- наявні та можливі товари-замінники ;
- можлива тривалість “життєвого циклу” товару ;
- вплив сезонних та інших циклічних факторів на попит ;
- характер і міцність бар'єрів входу/виходу ;
- доступність та рівень якості постачання необхідними компонентами ;
- комерційна ефективність наявних і запланованих до випуску товарів ;
- ефективність роботи каналів розподілу та збуту.
Виробничі :
- можливі обсяги виробництва ;
- потреба в інвестиціях (обсяги та терміни) ;
- рівень і терміни окупності проектів ;
- рівень патентного захисту (товару, технології, способу виробництва) ;
- імовірність конкурентоспроможного конструкторсько- технологічного розв'язання проблем виробництва та використання товару ;
- можливий рівень витрат на : експериментальну стадію ; модернізацію та реконструкцію діючого виробництва і на створення або придбання нового виробництва ;
- перелік можливих складностей технічного , фінансового , кадрового й іншого характеру та способи їхнього подолання ;
- рівень ефективності виробництва при реалізації продукції за конкурентоспроможною ціною.
Стратегія концентрації (“стратегічного фокусування”) , що широко використовується Комбінатом на даний період , на одному напрямку діяльності тісно пов'язана з реалізацією загальної конкурентної стратегії — лідирування на основі зниження витрат.
Таким чином , основними напрямками цінової стратегії Комбінату являються підвищення конкурентоздатності його продукції при формуванні ціни на цю металопродукцію за допомогою підвищення її якості , а також виявлення резервів зниження собівартості. При цьому важливим чинником у створенні цінової стратегії являється вплив таких цінових факторів , як змінення цін на сировину , попиту на металопродукцію , що встановлюється на ринках СНД і світовому ринку , поведінка конкурентів та вплив політики держави на металургійну галузь виробництва.
Розділ 3. Обгрунтування методики антикризового управління підприємством КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища.
-
Аналіз впровадження змін обсягу і структури виробництва товарної продукції підприємства на його цінову стратегію.
Метою даного розділу являється аналіз впровадження змін обсягу і структури виробництва товарної продукції підприємства на його цінову стратегію в обгрунтуванні методики антикризового управління підприємством КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища.
Обсяг виробництва товарної продукції та його змінення на протязі певного періоду являється основною складовою стратегії підприємства. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції , що її виготовляє підприємство , а це , в свою чергу , потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції , яку має випускати підприємство , щоб забезпечити її збут , виробництво виступає тим фактором , який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог. Крім того , треба враховувати , що будь-які різкі зміни у виробництві супроводжуються падінням обсягів виробництва , а іноді потребують зупинки виробничого процесу (тимчасово , для переобладнaння або зовсім , у разі впровадження нової продукції) , тому у продуктових стратегіях найчастіше використовують еволюційний підхід до їхньої зміни.
Це відбивається в оцінках рівня ризику щодо нових продуктових стратегій. Ризик підвищується , коли в одній стратегії планується до освоєння “новий продукт та новий ринок”. За оцінками І. Ансофа розподіл імовірностей досягнення запланованих обсягів реалізації може бути таким (табл. 3.1).[3].
Таблиця 3.1.
МАТРИЦЯ “ПРОДУКТ – РИНОК”
Характеристика змінення ринку | Продукція , що виготовляється зараз. | Нова продукція , але пов'язана з тією , що виготовляється. | Цілком нова продукція. |
Існуючий ринок | 90% | 60% | 30% |
Новий , але пов'язаний з існуючим | 60% | 40% | 20% |
Цілком новий | 30% | 20% | 10% |
Отже , перейдемо до аналізу змінення обсягів виробництва випускаємої металопродукції Комбінату та чинників , що вплинули на ці зміни.
Чинники , що впливають на виконання завдання по виробництву :
Виробництво чавуна.
Обсяг виробництва чавуна в порівнянні з 1998 р. знижений на 234,4 тис.тон, у зв'язку з передачею доменної печі N 8 із 04.04.1998р. в оренду. На доменних печах приріст виробництва
(1,5,7,9) склав 580 тис,тон. Проте в поточному році збільшені
втрати за рахунок поточних простоїв на 82,8 тис.тон , у тому числі за рахунок ДЦ N 1 на 109,7 тис.т. Це відбулося через:
- перебої у постачанні коксом і залізорудною сировиною, простой склав 3,4% при 0,93% у 1997 р. і втрачено 108,2 тис.т. чавуна ;
- незадовільні роботи енергетичних цехів (аварії ТВД,
простой 0,61% втрати 20,8 тис.т. чавуна).
Таблиця 3.2.
Виконання плану виробництва чавуна тис.тонн.
Показники | ДЦ N 1 | ДЦ N 2 | По комбінату | ||||||
до плану | до 98 р. | до плану | до 98 р. | до плану | до 98 р. | ||||
1. Зміни виробництва за рахунок тривалості: -кап.ремонтів -поточних простоїв -тихих ходів -доби роботи 2 Зміни потужності у фактичну добу. Усього: | -132 +10,7 +2 +104,9 -20,4 | -12,9 -109,7 +1,3 -750 -150,6 -720,7 | -107,4 +7,7 +70,4 -20,3 | +120,6 +26,9 -1 +339,8 +486,3 | -245,4 +18,4 +2 +175,3 -49,7 | +107,7 -82,8 +0,3 -750 +490,4 -234,4 |
Втрати на поточних простоях частково компенсовані зниженням простоїв на замінах повітряних фурм, зменшенням кількості несправного механообладнання. План завдання по виробництву чавуна в 1999 р. не виконано на 49,7 тис.т., у тому числі за рахунок надпланових поточних простоїв 245,4 тис.т. Втрати виробництва через простої через відсутність сировини і коксу в плині 1102,62 склали 182,7 тис.т.