183735 (Конкурентоспроможність національної економіки і валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки), страница 3

Аналіз факторів конкурентоспроможності, який полягав у вивченні темпів їх змін, співставленні динамік розвитку, обчисленні кореляційних взаємодій, вказував на високу достовірність можливості застосування системи показників конкурентоспроможності національної економіки, яка включала в себе: обсяг реального ВВП; експорт товарів та послуг; імпорт товарів та послуг; обмінний курс долара США; обсяг готівки в обігу; індекс споживчих цін; індекс цін виробників; реальні доходи населення; реальне споживання населення. Результативним показником при цьому виступав валютний курс.

Вивчення макроекономічних факторів на основі частинних коефіцієнтів кореляції виявило значущі зв'язки між ними та дозволило відібрати фактори, які могли бути задіяні в моделі валютного курсу як показника конкурентоспроможності. Проведене дослідження взаємозв'язку обмінного курсу з макроекономічними факторами набуття країною конкурентних переваг, з одного боку, та позиції країни в світі, з іншого, виявило цілий ряд парадоксів, які ми можемо віднести до непрояснених з точки зору економічної теорії. Такого роду процеси властиві економікам країн, які починають процес ринкових перетворень. Насамперед це стосується взаємовпливу між, наприклад, реальним ВВП та готівкою в обігу, чи експортом товарів та послуг та готівкою в обігу. З точки зору економічної теорії зв'язок в цих парах, який виражається математично за допомогою коефіцієнту кореляції, має бути прямим (коефіцієнт кореляції - додатним). В реальності ж він - зворотний, а коефіцієнт кореляції у цих парах - від'ємна величина. Не менш цікавий результат одержано і при дослідженні пари показників готівка в обігу та реальні доходи населення. Зв'язок між ними виявився несуттєвим (коефіцієнт кореляції - 0,0520).

Результати вивчення взаємозв'язків факторів набуття конкурентних переваг свідчили про те, що всі вони могли включатися до моделі валютного курсу як індикатора національної конкурентоспроможності.

Застосований в аналізі метод багатовимірної середньої дозволив запропонувати для оцінки стану конкурентоспроможності інтегральний показник, за допомогою якого динаміка самого явища співставлялася з динамікою окремих його показників, взятих за абсолютними значеннями. Значущих характеристик, як показало дослідження за цим методом, знову набувають валютний курс і темпи інфляції, які найбільш повно повторюють динаміку інтегрального показника конкурентоспроможності національної економіки, особливо в період після фінансової кризи 2004 р.

У третьому розділі "Визначення напрямів підвищення конкурентоспроможності національної економіки" розглянуто питання прогнозу валютного курсу на основі рядів динаміки та залежності його з індексом споживчих цін, запропоновано модель конкурентоспроможності національної економіки на основі рівняння множинної регресії, розроблено короткостроковий прогноз явища на основі трьох сценаріїв розвитку макроекономічного середовища в Україні. Окремі елементи використаного інструментарію доведено до рівня методики, яка дозволяє досліджувати динаміку показників національної конкурентоспроможності і розробляти пропозиції щодо її покращання.

Короткострокове прогнозування валютного курсу проведене на основі рядів динаміки (трендів). Ця методологія була застосована з метою визначення відповідності фактичного стану валютного курсу довгостроковим тенденціям в його динаміці і можливості за її допомогою отримання прогнозу явища. Одержані в ході дослідження залежності (лінійний тренд і експоненціальний ) дозволили отримати прогноз на 2007 р. Зіставлення розрахункового і фактичного валютних курсів давало великі розбіжності між ними, особливо в період після кризи 2004 р.

Крім того, стандартні помилки по таких трендах, розраховані за загальновідомими формулами, давали дуже великі зони можливого прогнозу. У випадку лінійного тренду помилка прогнозу складала , а у разі експоненціального - . За таких величин помилок верхня межа зони прогнозу відхиляється від лінійного тренду на величину 1,638 грн. /дол. США, а вся довірча зона по суті дорівнювала значенню розрахункового курсу за цей період. Точність прогнозу з використанням експоненціального тренду практично наближалася до нуля, даючи розходження розрахункової та фактичної динаміки курсу більш ніж 200% в окремі періоди.

Одержані результати підтверджували, що застосування трендів при дослідженні динаміки валютного курсу можливе тільки на етапах стабільного економічного зростання, що поки не характерно для України.

Запропоновано методологічний підхід, який полягає в тому, щоб замість опосередкованого часового параметра використовувати в динамічних рядах один із макроекономічних показників. Таким показником обрано темп інфляції, формалізований у вигляді індексу споживчих цін (1990=1). Використання рядів динаміки дозволяло одержати математичну залежність між ними, проявляючи її з точки зору відповідності динаміки обопільного зростання і взаємовпливу.

Такий підхід дозволив одержати односекторну модель валютного курсу у вигляді у вигляді лінійної і експоненціальної функцій, де і - розрахункові значення курсу, а - значення індексу. Етапи стабільної динаміки загалом правильно описувалися як лінійними, так і експоненціальними залежностями, але в період після 3-го кварталу 2004 р. відхилення від фактичних значень стають значними. Критерієм достовірності отриманих залежностей виступала середня квадратична похибка, що дорівнювала 0,444 і, відповідно, 0,597. Дослідження показало, що використання отриманих рівнянь для прогнозу було б можливим тільки при виборі дуже широких довірчих інтервалів (1,443 грн/дол. США і 1,294 грн/дол. США), що відповідає високим імовірностям прогнозування, однак значно знижує його точність.

Таким чином, хоча запропонована методологія дослідження дає значне покращання відображення тенденцій курсової динаміки, її використання не дозволяє досягти якісного стрибка в аналізі явища і, особливо, отримання майбутніх значень курсу. Неясним залишається і питання про механізми управління курсом із метою підвищення конкурентоспроможності. Загалом така односекторна модель не може відобразити курсову динаміку як явище, що складається під впливом багатофакторного процесу підтримки конкурентоспроможності. Принциповим висновком в цьому випадку може бути неможливість використання рядів динаміки для вирішення задач, поставлених у дослідженні, і необхідність переходу до методології, що описує багатофакторні моделі, в ході побудови яких визначається характер зв'язку між факторами економічного зростання.

Насамперед, цей висновок змушував нас переходити до методу прогнозування, який, окрім кількісних рівнянь моделі, дав би можливість якісного осмислення складних макроекономічних процесів, які проходять зараз в Україні і значним чином характеризують процес набуття чи втрати економікою держави глобальних конкурентних переваг, оскільки саме характеристики внутрішнього середовища є основою для їх отримання.

В якості такого методу виступає метод на основі рівняння множинної регресії, який дозволяє при своєму застосуванні на всіх етапах побудови моделі проводити як кількісний, так і якісний аналіз взаємодії макроекономічних факторів, тобто створити модель конкурентоспроможності національної економіки. Розраховані на базі частинних коефіцієнтів кореляції параметри рівняння множинної регресії дали можливість записати рівняння обмінного курсу як результуючого показника, що залежить від чинників динаміки національної економіки (вони виступають в якості незалежних змінних):

де - валютний курс (грн. /дол. США);

- реальний ВВП (млрд. крб. 1990 р);

- експорт товарів і послуг (млн. дол. США);

- імпорт товарів і послуг (млн. дол. США);

- готівка в обігу (млн. грн.);

- індекс споживчих цін (1990=1);

- індекс цін виробників (1990=1);

- реальні доходи населення (млрд. крб. 1990 р);

- реальне споживання населення (млрд. крб. 1990 р).

Розрахункові значення валютного курсу практично співпадали з фактичними. Розходження розрахованих на основі отриманого рівняння значень із фактичними не мали стійкої тенденції. Стандартні методи оцінки придатності одержаних результатів для аналізу і подальшого прогнозу валютного курсу дали наступні результати: середнє значення відносної похибки прогнозу - 0,018 (1,8%); значення за стандартним критерієм Фішера (одностороння імовірність збігу двох рядів даних) - 0,9594. Екстраполяція одержаної розрахункової кривої дозволила надати значенням результуючого показника вигляд валютного коридору, в якому з імовірністю р=0,683 в 2006 р. знаходиться курс: 5,2 - 6,1 грн. /дол. США.

Таким чином, дана методологія дає можливість оцінювати конкурентоспроможність національної економіки при одночасному прогнозуванні динаміки її чинників. Крім того, з'являється можливість розширення кількості показників динаміки до будь-якої кількості: єдиною умовою залишається їх спільномірність. Подібний підхід дозволяє розглядати девальвацію національної валюти з різних позицій, в тому числі і відповідності динаміки курсу та макроекономічних показників, характеризуючи таким чином процес підтримки цінової конкурентоспроможності економіки країни.

Розроблений інструментарій використано для імітаційного моделювання конкурентоспроможності національної економіки. У процесі моделювання використовувалися три сценарії розвитку явища: перший сценарій, побудований на трендах макроекономічних показників 2003 - 2005 рр.; другий сценарій, побудований на трендах показників 2005 р.; третій сценарій, побудований на даних, закладених до прогнозу фахівців.

З трьох сценаріїв розвитку найбільш імовірним виявився третій, який передбачав позитивну динаміку показників національної конкурентоспроможності зі значним випередженням темпів зростання ВВП, доходів населення та споживання населення в порівнянні з темпами інфляції. Принципове положення про валютний курс як про результативний показник стану національної конкурентоспроможності, який складається під впливом факторів набуття країною конкурентних переваг, підтвердилося. Підтвердилася і можливість застосування до прогнозування валютного курсу моделей на основі рівняння множинної регресії. Такі моделі виявилися цілком придатними для прогнозування в короткостроковому періоді.

Співставлення результатів моделювання обмінного курсу дозволило виділити найбільш значущі складові, що впливають на його динаміку. По-перше, стабілізація курсу істотно залежить від темпів зростання ВВП, обсягу готівки в обігу і реальних доходів населення. По-друге, темпи інфляції і девальвації гривні фактично ніяк не пов'язані. По-третє, динаміка курсу в значній мірі залежить від динаміки зовнішньоторговельного балансу як основного виміру відкритості національної економіки. Нарешті, третій сценарій вказує на близьку до фактичної курсову тенденцію: протягом 2006 р. спостерігається стабілізація валютного курсу.

Істотним результатом дослідження є прояснення ролі динаміки ВВП і зростаючих життєвих стандартів населення в підвищенні конкурентоспроможності країни. Роль зовнішньоекономічної діяльності набуває вирішального значення в зв'язку з неминучим для України процесом як збільшення ступеня відкритості економіки, зростання, що залежить від темпів ВВП, так і розширення асортименту продукції, що пропонується на світових ринках. Однак необхідно відмітити протиріччя, властиве економікам, що знаходяться в процесі трансформації: зниження обсягів споживаної населенням країни частки вироблюваного ВВП. Відкритість економіки, очевидно, не є панацеєю від всіх бід, пов'язаних із втратою конкурентних позицій на світових ринках.