183735 (Конкурентоспроможність національної економіки і валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки), страница 4

Стабілізація курсу в цих умовах може бути викликана тим, що стрімке зниження споживання населенням України частки виробленого в країні ВВП при збільшенні ступеня відкритості економіки призводить до зростання темпів інфляції і падіння життєвого рівня українців. Наслідком цього є дедоларизація української економіки і значне перевищення пропозиції валюти над попитом на неї. Зв'язок між інфляцією і девальвацією гривні розривається, оскільки вказані вище процеси мають наслідком втрату громадянами країни інтересу до валютного ринку.

У цих умовах, коли стабілізація курсу може представляти реальну загрозу для конкурентоспроможності країни, необхідні заходи щодо управління курсом. Для вибору курсового режиму (фіксованого, плаваючого, регульованого) можна спиратися на практику, успішно застосовану державами колишнього соціалістичного блоку. В економіках, які орієнтуються на збільшення обсягів експорту, попередження інфляційних очікувань і залежать від критичного імпорту, найбільш ефективним є режим фіксованого курсу національної валюти. Такий режим курсу був в свій час випробуваний в українській економіці і при його застосуванні можливі наступні результати: позитивний темп зростання ВВП; зниження темпів інфляції, в тому числі значне зниження інфляційних очікувань, що здатне бути істотним фактором динаміки економічного зростання; зниження дефіциту державного бюджету внаслідок прояву за такої політики недоліків фіскальної системи; скорочення пропозиції грошової маси, наслідком чого будуть збільшення попиту на гроші, грошова стабілізація і зменшення темпів падіння виробництва. Таким чином, правильно вибраний курсовий режим дозволить значною мірою управляти динамікою конкурентоспроможності національної економіки, знижуючи чинники ризику її втрати як внаслідок умов розвитку внутрішнього ринку, так і внаслідок кон'юнктури світових ринків.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми управління конкурентоспроможністю національної економіки та регулюючого впливу на неї валютного курсу. На базі проведеного дослідження зроблено наступні висновки:

1. Конкуренція як об'єктивне економічне явище, властиве діяльності господарюючих суб'єктів, проявляється в ціновій і неціновій формах. Теоретичні підходи до прояснення природи і суті конкуренції дозволяють зробити висновок про те, що характеристикою цінової конкуренції є категорія конкурентоспроможність (товару, підприємства, галузі, країни). При цьому сама категорія традиційно вживається для характеристики нецінових форм конкуренції, що описуються сучасними економічними теоріями. Найбільш поширеним їх недоліком є те, що в рамках цих теорій недостатня увага приділяється фактору державного регулювання економіки, що набуває великого значення для національних економік, які втратили, внаслідок тих або інших причин, здатність до нецінової конкуренції і вимушені зосереджувати свої зусилля на окремих напрямах діяльності. Оскільки конкурентоспроможність країни розглядається традиційно в міжнародному аспекті як реалізація її конкурентних переваг на світових ринках, то конкурентоспроможною може вважатися національна економіка, що динамічно розвивається, здатна пропонувати на зовнішніх ринках товари за вигідними цінами, постійно поліпшуючи їх асортимент і якість.

2. Звичайно прийнята в статистиці народного господарства система характеристик конкурентоспроможності національної економіки, що отримали назву індикатори, включає ряд неоднорідних показників, що переважно описують динаміку економічного зростання. При цьому термін індикатори по суті виключає їх динамічну складову, оскільки призначений для визначення деякого миттєвого (фактичного) стану середовища (явища). Для характеристики явища краще використовувати термін показники. Пропонується структурувати їх систему на вартісні показники національних товарів і показники динаміки макроекономічного середовища. Найважливішим із них у довгостроковій перспективі виявляється динаміка курсу валют, що є відображенням динаміки зовнішньоторговельного балансу країни. У зв'язку з цим явище конкурентоспроможності можна досліджувати за допомогою виявлення зв'язків між курсом валют і макроекономічними факторами, які є об'єктом державного регулювання.

3. Аналіз конкурентоспроможності національної економіки проводився за допомогою наступних методів, які дозволяли розглядати явища і процеси системно, у взаємозв'язку та взаємодії: багатовимірної середньої, на основі якої отримано рейтинговий показник, який запропоновано вважати інтегральним показником конкурентоспроможності національної економіки; кореляційно-регресійного (з використанням апарату частинних коефіцієнтів кореляції), на основі якого досліджено зв'язки макроекономічних факторів; індексного, який дозволив порівняти тенденції розвитку макроекономічного середовища в Україні та інших країнах; інтенсивності та тенденцій розвитку (на основі динамічних рядів та рівняння множинної регресії), які дозволяли розглядати одночасовий вплив на валютний курс з боку всіх макроекономічних факторів.

4. Прогнозування валютного курсу в довгостроковій перспективі можливе на основі паритету купівельної спроможності, що дає змогу оцінювати його динаміку на період в десятки років. Однак у короткостроковій перспективі теорія паритету купівельної спроможності не може пояснити змін курсу, що найчастіше залежать від динаміки макроекономічних факторів. Тому методологічні підходи до прогнозування курсу відбиралися з позицій можливості виявлення його зв'язку з цими факторами. Найбільш придатними виявилися залежності на основі рядів динаміки (тренди) і кореляційні рівняння множинної регресії. При цьому використання трендів у прогнозі валютного курсу дозволяло отримати значення, які значно відхилялися від фактичних. Таким чином, дослідження за допомогою цього методу можливе на етапах стабільного економічного зростання, що поки що не властиве для української економіки. Заміна в динамічних рядах опосередкованого показника, що є відображенням всіх змінних у часі чинників, на індекс споживчих цін, дозволила зробити висновок про відсутність зв'язку між інфляцією і девальвацією національної грошової одиниці на сучасному етапі розвитку макроекономічного середовища. Проблему можливості прогнозу курсу не було вирішено, хоч отримані рівняння загалом точніше описували динаміку курсу, а збіг розрахункових і фактичних його значень був більшим, ніж у разі використання часового параметру.

5. Використання апарату коефіцієнтів частинної кореляції дозволило дослідити залежності між макроекономічними факторами та валютним курсом і записати рівняння множинної регресії, де курс виступав як результативний показник конкурентоспроможності національної економіки. Стандартні методи оцінки розрахункових значень показали високу достовірність одержаних результатів. Таким чином, запропонована методологія дає можливість оцінювати конкурентоспроможність національної економіки за одночасного прогнозування динаміки всіх інших її чинників. Подібний підхід дозволяє розглядати девальвацію національної валюти з різних позицій, у тому числі і відповідності динаміки курсу макроекономічним показникам, характеризуючи таким чином процес підтримки цінової конкурентоспроможності економіки країни. У зв'язку з цим пропонується вважати валютний курс, розрахований з використанням цього інструментарію, результативним показником конкурентоспроможності.

6. Моделювання конкурентоспроможності національної економіки проводилося за трьома сценаріями розвитку макроекономічного середовища і дозволило визначити пріоритетні складові її підтримки. Динаміка явища істотно залежить від темпів зростання ВВП, динаміки торговельного балансу і доходів населення. Суттєвим для нього є процес зниження темпів інфляції, особливо цін виробників. Вагомим результатом дослідження є прояснення ролі динаміки ВВП і зростаючих життєвих стандартів населення в підвищенні конкурентоспроможності країни. Зовнішньоекономічна діяльність набуває вирішального значення у зв'язку з неминучим для України процесом як збільшення відкритості економіки (зростання, що залежить від темпів ВВП), так і розширення асортименту продукції, що пропонується на світових ринках. Однак необхідно враховувати протиріччя, властиве економікам, що знаходяться в процесі трансформації: зниження обсягів споживаної населенням країни частки виробленого ВВП. Стабілізація курсу за цих умов може бути викликана тим, що стрімке зниження споживання частки виробленого ВВП при збільшенні відкритості економіки призводить до зростання темпів інфляції і падіння життєвого рівня населення України. За цих умов, коли стабілізація курсу може представляти реальну загрозу для конкурентоспроможності національної економіки, необхідні заходи щодо управління курсом. Для економік, які орієнтуються на збільшення обсягів експорту, попередження інфляційних очікувань і залежать від критичного імпорту, найбільш придатним є режим фіксованого курсу національної валюти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Паценко О.Ю. Конкурентоспроможність національної економіки: історія розвитку поняття та сучасне розуміння // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ. - 2006. - Вип.17 (част. ІІ). - С.166-183. - 1.2 друк. арк.

2. Паценко О.Ю. Індикатори конкурентоспроможності та динаміка росту // Економіст. - 2006. - № 11. - С.92-93. - 0.2 друк. арк.

3. Паценко О.Ю. Конкурентоспроможність національної економіки та валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ. - 2006. - Вип.22 (част. ІІ). - С. 193-202. - 0.5 друк. арк.

4. Паценко О.Ю. Валютний курс в Україні: прогнозування динаміки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ. - 2006. - Вип.24 (част. І). - С.183-194. - 0.7 друк. арк.

5. Паценко О.Ю. Інфляція та показники динаміки національної економіки // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збірник. / Відп. ред. О.П. Степанов. - Київ: КНЕУ, 2006. - Вип. 2-3. - С.215-217. - 0,2 друк. арк.

АНОТАЦІЯ

Паценко О.Ю. Конкурентоспроможність національної економіки і валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2007.

Дисертація містить теоретичні узагальнення та методологічні підходи до визначення конкурентоспроможності національної економіки. Розроблені методологічні положення про роль і значення державного регулювання економіки в процесах підтримки конкурентоспроможності країни в період її трансформації і переходу до ринкових відносин. Теоретично обгрунтовано положення про те, що найважливішими показниками конкурентоспроможності країни є динаміка і пропорції її зовнішньоторговельного балансу. На практиці його відображенням є валютний курс.

Розроблено методологічні підходи до визначення системи показників конкурентоспроможності країни і обгрунтовано використання для цього цінових характеристик національних товарів на світових ринках та макроекономічних показників (динаміки ВВП, зовнішньоторговельного балансу, реальних доходів та споживання населення, готівки в обігу, темпів інфляції), які є об'єктом державного регулювання.

Запропоновано і апробовано підходи до дослідження валютного курсу на основі методів, прийнятих у економічній статистиці. З використанням цього інструментарію, окремі положення якого доведені до рівня методики, отримано модель валютного курсу як результативного показника конкурентоспроможності національної економіки.

Обгрунтовано положення про те, що найбільш значущими складовими процесу підтримки національної конкурентоспроможності є вироблений в країні ВВП, рівень життя населення і зовнішньоторговельний баланс країни. У зв'язку з цим розроблено рекомендації щодо використання в Україні режиму фіксованого курсу національної валюти, що дозволить управляти динамікою конкурентоспроможності національної економіки, знижуючи ризик її втрати як під впливом умов розвитку внутрішнього ринку, так і внаслідок зміни кон'юнктури світових ринків.

Ключові слова: конкурентоспроможність національної економіки, валютний курс, прогнозування, державне регулювання економіки, показники.

АННОТАЦИЯ

Паценко О.Ю. Конкурентоспособность национальной экономики и валютный курс: оценка влияния, прогнозирование динамики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики. - Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация содержит теоретические обобщения и методологические подходы к определению конкурентоспособности национальной экономики. Теоретически обосновано положение о том, что конкурентоспособность национальной экономики есть проявление объективной категории конкуренции в ценовой сфере.

Разработаны методологические положения о роли и значении государственного регулирования экономикой в процессах поддержания конкурентоспособности страны в период ее трансформации и перехода к рыночным отношениям.

Теоретически обосновано положение о том, что важнейшими показателями конкурентоспособности страны являются динамика и пропорции ее внешнеторгового баланса. Проявлением баланса на практике служит валютный курс.

Разработаны методологические подходы к определению системы показателей конкурентоспособности страны, которые, в отличие от общепринятых в статистике народного хозяйства индикаторов, характеризуют не столько фактическое состояние явления, сколько его динамику. Составляющими системы показателей, предложенной в работе, являются ценовые характеристики национальных товаров на мировых рынках, в решающей степени определяемые динамикой валютного курса, и макроэкономические показатели, являющиеся объектом государственного регулирования экономикой.

Обосновано положение о том, что прогнозирование обменного курса в краткосрочном периоде возможно на основе рядов динамики и уравнений множественной регрессии, позволяющих рассматривать явление во взаимосвязи с развитием макроэкономической ситуации в государстве. Инструментарий прогнозирования валютного курса на основе рядов динамики дополнен методологическим положением о возможности использования вместо временного параметра индекса потребительских цен. Это позволило создать односекторную модель взаимосвязи инфляции цен и девальвации гривни. Сделан вывод о том, что в условиях экономики Украины исследование курса на основе рядов динамики невозможно.