125820 (Проект ткацького виробництва потужністю ткацьких верстатів для виготовлення тканини артикул 4784), страница 2

^{Розрахунок ремізного пристрою ведуть у відповідності до заправного рисунка тканини.}

^{Число галев в пристрої}

^{Г = Гф + Гк р + Гзап + Гул , гал} (1.18)

^{Г = 3708+72+12+4=3796 , гал}

^{де Гф – число галев для фонових ниток ;}

^{Гк р - число галев длякромкових ниток ;}

^{Гзап – запасні галева ;}

^{Гул – кількість уловлюючи галев .}

^{Гзап = 2∙Кр = 2∙6 = 12} (1.19)

^{де Кр – кількість ремізок у пристрої; Кр = 6.}

^{Число галев для ниток фону:}

^{галев ; , галев} (1.20)

^{де nф – число ниток фона, пробраних в 1 галево.}

^{Число галев для кромкових ниток:}

^{галев ; галев} (1.21)

^{де nк р – число ниток крайки, пробраних в одне галево.}

^{При рядовій проборці число галев на одній ремізці:}

^{галев ; ,галев} (1.22)

^{де Г΄ф – число галев для фонових ниток на одній ремізці;}

^{Кф – число ремізок для ниток фону . Приймаємо Кф=4.}

^{Число галев на одній кромочній ремізці:}

^; (1.23)

^{де Ккр – число ремізок для кромкових ниток.}

^{Розподіл галев по ремізкам представлено в табл. 5}

^{Таблиця 5 Розподіл галев по ремізкам}

^{Перевірка щільності галев на найбільш навантаженій ремізці:}

(1.24)

^{де Г΄max – число галев на найбільш навантаженій ремізці;}

^{Врем – ширина ремізки, см}

^{Ширина ремізки зазвичай перевищує ширину берда на 2 см, тому}

^{Врем = Вз + 2, см} (1.25)

^{Врем = 180 + 2 = 182 см}

^{5,15=Ргал≤Рг.доп=12}

^{Розрахунок зроблений вірно.}

^{Розрахунок ламельного пристрою}

^{Щільність ламелей на кожній рейці:}

(1.26)

^{де Вл – ширина ламельного пристрою;}

^{Кл – число ламельних рейок на ткацькому верстаті.}

^{Вл = Врем + 2, см} (1.27)

^{Вл = 182 + 2 = 184см}

^{10,272 = Рл≤Рл.доп = 8-10}

^{розрахунок зроблений вірно}

^{Розрахунок маси ниток основи і утоку в 100 пог.м. сурової тканини}

^{Маса тканини складається з маси основних та утокових ниток.}

^{Маса основних ниток в 100 пог. м сурової тканини}

^(1.28)

^{де Мо –маса м’яких основних ниток в 100 пог.м сурової тканини}

^{μо- втрати маси ниток при фарбуванні і відбілюванні.}

^(1.29)

^{де bо – відсоток витяжки в процесах підготовки пряжі до ткацтва, %.}

^{Оскільки пряжа однониткова bо = 1,5 %.}

^{, кг}

^{Оскільки використовується процес шліхтування, масу основних ниток з урахуванням величини залишкового приклею}

(1.30)

^{де Пзал – величина залишкового приклею, %.}

^{Пзал = 2/3∙Піст} (1.31)

^{де Піст – величина істинного приклею, %.}

^{Для тканин полотняного переплетення Піст розраховується за формулою}

(1.32)

^{де Кп р – коефіцієнт проборки (для 2 ниток – 1);}

^{Ро, Ру – відповідно число ниток основи і утоку на 1 см тканини, нит/см;}

^{Кт – коефіцієнт, що залежить від технологічних умов виготовлення тканини (для бавовняних тканин із крученої пряжі – 1);}

^{Кс – коефіцієнт враховуючий систему прядіння (кардна 1,25).}

^{Приймаємо Піст = 4%}

^{Оскільки вибрана шліхта}

(1.33)

^{Розрахунок норми витрат утокової пряжі на 100 пог. м. сурової тканини без відходів}

^{Для безчовникового ткацького верстата із закладними кромками}

(1.34)

^{Загальна норма витрат ниток основи та утоку на 100 пог. м. сурової тканини}

^; _кг (1.35)

^{Поверхнева щільність тканини}

(1.36)

^{де М΄ – маса основи з урахуванням приклею, кг;}

^{Вс – ширина сурової тканини, м}

^{Перевірка проведеного розрахунку}

(1.37)

Розрахунок зроблено вірно, так як перевірка дала незначну похибку в розрахунках.

2. Вибір та обгрунтування технологічного плану ткацтва

Фарбована основна і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує іі властивості.

Перемотування основи і утоку здійснюється на мотальних машинах М-150-2. метою перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від пуху і домішок, ліквідація пороків.

Наступним етапом підготовки пряжі до тканиноформування є процес снування. Снування здійснюється на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування певного числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.

Вибір шпулярника, Ш-616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.

Наступний етап – процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ-11/180.

Пробирання ниток в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок , галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ-230. Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і його може обслужити одна людина.

На вузлов’язальних машинах нитки основи, доробленої на ткацькому верстаті: зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП-5. Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.

Процес ткацтва виконується на безчовниковому ткацькому верстаті СТБ-2-180

Знята з верстату тканина надходить приймально-конструктивної дільниці ткацької фабрики. Тут визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також проводиться облік кількості виготовленої тканини.

На рис.2 зображено схему технологічного плану ткацтва

3. Обгрунтування вибору обладнання та його розміщення

Обґрунтування вибору обладнання

При виборі технологічного обладнання необхідно враховувати:

- асортимент тканини

- особливості вибраного технологічного процесу вироблення тканини

- вид поковок які надходять в ткацьке виробництво

- розмір виробничих приміщень, розмір станків, колон

Перемотування пряжі

При підготовці до виготовлення тканини арт.4784 перемотування ниток основи і утоку здійснюється на мотальній машині М – 150 – 2.

Процес перемотування неповинен погіршувати фізичні властивості пряжі, натяг пряжі повинен бути рівномірним, забезпечуючи постійність умов перемотування.

Мотальна машина М – 150 – 2 призначена для перемотування ниток з прядильних початків і бобін на конічні бобіни хрестового намотування. На машині встановлений мотальний барабанчик з канавками змінного шагу. Машина двостороння на 100 барабанчиків.

Для поліпшення структури намотування машина обладнана механізмом сфероутворювання і механізмом електроперервача. Для створення необхідного натягу ниток використовується двозонний шайбовий натяжний прилад. Для вирівнювання натягу ниток при перемотуванні на великих швидкостях застосовано балоногасник.

Технічна характеристика мотальної машини представлена у таблиці 6.

Таблиця 6 Технічна характеристика мотальної машини М – 150 – 2

Снування пряжі

В процесі снування не повинні погіршуватися фізико – механічні властивості пряжі, і забезпечувати задану довжину снування.