125820 (Проект ткацького виробництва потужністю ткацьких верстатів для виготовлення тканини артикул 4784), страница 6

l₃- довжина клеючих кінців, які включають кінці затрачені на звязувані начала і кінця партії, м. l₃=26 м

K_c- число снувальних валів в партії (мінус одиниця, так як на одному зі снувальних валиків партії пряжа буде дороблена до кінця)

м

Пробирання та прив’язування ниток

Довжина відходів при пробиранні:

, м ; , м (6.7)

де - довжина, кінців, що зрізуються, необхідних для паралелізації ниток на навої перед пробиранням.

Довжина відходів при прив’язуванні:

_; (6.8)

де l₁ – довжина зрізаємих кінців;

l₂ – довжина кінців, які зрізаються разом з ремізним приладом.

Норми відходів ниток прийняті з довідкової літератури [3].

Ткацтво

Відходи по основі в ткацтві:

, м; , м (6.9)

де l_1, l₂- довжина кінців ниток основи відповідно які залишаються на основі при доробці основи [3].

Відходи ниток утоку на ткацькому верстаті

Довжина відходів утоку:

, м (6.10)

де l_1, l₂- довжина кінців ниток основи відповідно на заправку бобіни та її виправлення при ліквідації обриву l₁=5 м l₂=3 м ;

l₃ - довжина кінців ниток утоку відповідно що залишаються на бобіні при доробці та відрізаних від тканини з ткацького верстата, l₃=30 м ;

- число обривів нитки утоку, які приходяться на бобіну.

(6.11)

r_у - число обривів ниток утоку на 1м;

В_пр- довжина прокладуючої уточної нитки, см;

L_б- довжина ниток відповідно утоку на бобіні, м

l₃ - довжина кінців ниток утоку, які залишаються на бобіні при її до робітці

Для бавовняної пряжі довжина кінців ниток утоку, які залишаються на бобіні, при до робітці на верстатах СТБ l₃=30 м

В_пр=В_з+В_кр,м (6.12)

В_пр=180+0,6=180,6,

м

7. Розрахунок спрягомої довжини ниток

Спрягомість пакувань – відповідність між довжинами ниток на вхідній та вихідній паковках по переходам ткацького виробництва .

Спрягома довжина ниток на пакувань забезпечує задану довжину шматка сурової тканини , сприяє зменшенню угарів в ткацькому виробництві та найбільш повному використанню об’єму пакувань . Спрягому довжину ниток на пакуваннях розраховують виходячи зі встановленої довжини шматка сурової тканини.

Розрахунок спрягомої довжини та маси ниток на ткацькому навої

Довжина основи для виготовлення куска сурової тканини:

_; (7.1)

де l_с.к. - довжина куска сурової тканини, яка рівна 60 м згідно з поверхневою щільністю[3].

Тканину знімають рулонами. Довжина основи в рулоні:

l_o.p = 3 ^. l_o.к , м; l_o.p = 3 ^. 65,431 = 196,292, м (7.2)

Кількість рулонів основи в одному навої:

, шт.; (7.3)

Приймаємо К=10 шт.

Спрягома довжина основи на навої:

(7.4)

,м

Маса ниток на навої з урахуванням спрягомої довжини м’якої основи:

,кг (7.5)

, кг

Маса шліхтованих ниток на навої з урахуванням спрягомої довжини:

, кг (7.6)

, кг

Розрахунок спрягомої довжини та маси ниток на снувальному валу

Кількість ткацьких навоїв із партії снувальних валиків:

(7.7)

де L_с.тк - спряжена довжина основи на навої, м.

,шт

Приймаємо найменшим числом К_н=12 шт.

Спрягома довжина на снувальному валику:

, м (7.8)

, м

Маса ниток на снувальному валу з урахуванням спрягомої довжини:

,кг (7.9)

, кг

Розрахунок спрягомої довжини та маса ниток на бобіні

Кількість снувальних валиків із ставки бобін:

, шт ^; (7.10)

Приймаємо К_св=3.

Спрягома довжина нитки на бобіні розраховується за формулою:

, м (7.11)

де l_H - довжина начинка.

, м

Маса ниток на бобіні з урахуванням спрягомої довжини:

, кг (7.12)

, кг

8. Розрахунок відносних відходів ниток

Мета розрахунку – визначення довжини втрат ниток, яких не уникнути, в технологічних процесах виготовлення тканини до спряжених довжин. Все це необхідно для складання балансу сировини та розрахунку спряженості обладнання. Відносні відходи в процесі перемотування ниток:

, % (8.1)

Перемотування утоку розраховується за формулою (8.1):

Відносні відходи в процесі снування:

,% (8.2)

, %

Визначення відходів в процесі шліхтування:

, % (8.3)

, %

Визначення відходів процесі пробирання :

, % , (8.4)

- частина пробраних основ . Приймаємо 0,2 .

%

Відходи при прив’язуванні основ на вузлов’язальних машинах :

, % , (8.5)

де - частина основ , що прив’язуються . Приймаємо 0,15 .

%

Загальні відходи пряжі в проборному відділі :

, % , (8.6)

, %

Відходи по основі в ткацтві, для однонавійних верстатів СТБ:

, % ; % (8.7)

Загальна кількість відходів по основі :

,% (8.8)

%

Відходи ниток утоку

Відносні відходи по утоку в ткацтві для безчовникових верстатів

,% (8.9)

,%

Загальна кількість угарів по утоку

, % (8.10)

,%

Норма витрат основної і утокової пряжі з врахуванням відходів

По основі:

, кг (8.11)

, кг

По утоку

, кг , (8.12)

,кг

Загальна маса основи та утоку в 100 пог.м сурової тканини , кг:

,кг (8.13)

, кг

9. Розрахунок норм продуктивності обладнання

Перемотування ниток

Теоретична продуктивність :

, кг ⁄год (9.1)

де V_м – лінійна швидкість перемотування

к_м.б – кількість мотальних барабанчиків

, кг ⁄год

Норма продуктивності мотальної машини:

,кг⁄ год (9.2)

, кг ⁄год

Снування ниток

Теоретична продуктивність :

, кг/год (9.3)

кг/год

Фактична продуктивність :

, кг/год (9.4)

, кг ⁄год

Шліхтування ниток

Теоретична продуктивність :

, кг/год (9.5)

, кг/год

Фактична продуктивність :

, кг/год ; (9.6)

Прив’язування ниток

Теоретична продуктивність :

, кг/год (9.7)

Фактична продуктивність :

, кг/год (9.8)

, кг/год

Пробирання ниток

Продуктивність пробирання однієї основи :

, хв ; , хв (9.9)

де - час на пробирання 100 ниток ( 3,5-5 хв. В залежності від кількості реміз у пристрої).

Допоміжний час :

, хв (9.10)

де - час відповідно на отримання прибору (1,2 хв.), його установку (1,6 хв.), на зняття й установку навоїв (1,5хв.), на прибирання ниток після пробирання (зв’язування)(2,5 хв.), на установку пасету (0,5хв.), на зміну проборки та установку пробраної основи (2хв.) .

Норма виробітки на верстаті в зміну :

, кг , (9.11)

де Т – тривалість роботи за зміну , хв. Т = 480 хв .

- час обслуговування робочого місця . = 20 хв .

Норма виготовлення за годину :

, кг/год ; , кг/год (9.12)

Ткацтво

Теоретична продуктивність верстату :

, м-уточин / год (9.13)

де n – число прокидок за хвилину . (n = 240 об / хв)

, м-уточин / год

, м-уточин / год

Норма продуктивності :

, м / год (9.14)

, м / год

, м / год (9.15)

, м / год

Приймально – контрольний відділ

Теоретична продуктивність верстату :

, кг / год. (9.16)

де - швидкість руху тканини (50 м⁄ год)

, кг / год.

Норма виготовлення :

, м / год (9.17)

, м / год

10. Розрахунок спрягомості обладнання

Виробітка сурових тканин за годину

, м/год; (10.1)

де К_ст – кількість верстатів в заправці;

КПО – коефіцієнт працюючого устаткування (0,965)

Годинна потреба напівфабрикатів по переходам ткацького виробництва

Годинна потреба ткацького виробництва в основній пряжі:

, кг / год (10.2)

Годинна потреба ткацького виробництва в утоковій пряжі :

, кг / год (10.3)

Кількість напівфабрикатів за переходами з урахуванням угарів представлена в табл. 22

Таблиця 22 Кількість напівфабрикатів

Кількість напівфабрикатів у мотальному відділі для основи і утоку розраховується за формулою:

, кг⁄ год (10.4)

де х – вихід напівфабрикату в мотальному відділі

, кг⁄ год

Кількість напівфабрикатів у снувальному відділі:

, кг/год. (10.5)

де х₁ – вихід напівфабрикату в снувальному відділі

Кількість напівфабрикатів у шліхтувальному відділі:

, кг/год (10.6)

де х₂ – вихід напівфабрикату в шліхтувальному відділі

Кількість напівфабрикатів у проборному відділі:

, кг/год (10.7)

де х₃ – вихід напівфабрикату в проборному та вузлов’язальному відділах

, кг/год

Кількість машин у роботі

Кількість машин у роботі визначається за формулою:

(10.8)

де В- кількість напівфабрикатів за переходами виробництва;

Н- фактична продуктивність устаткування.

Кількість мотальних машин:

(10.9)

Кількість снувальних машин:

(10.10)

Кількість шліхтувальних машин:

(10.11)

Кількість проборних верстатів

, (10.12)