176296 (Економіка підприємства), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Економіка підприємства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "книги и методические указания", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "176296"
Текст 3 страницы из документа "176296"
1) основні фонди;
-
оборотні фонди.
Класифікація основних виробничих фондів:
Групи основних фондів | Структура |
Інструмент Виробничий інвентар Господарчий інвентар | 18% 35% 30% 4% 20% 1% 1% 1% |
Основні виробничі фонди характеризуються складом і структурою.
Склад - сукупність груп ОФ.
Структура - співвідношення вартості окремих груп фондів до їхньої загальної вартості.
По ступеню участі у виробничому процесі ОФ діляться на активні і пасивні.
Структура основних виробничих фондів залежить від: характеру що випускається продукції типу виробництва.
Основні виробничі фонди оцінюються за допомогою натуральних і вартісних показників.
Натуральні показники необхідні для:
-
урахування і планування ОФ кожної групи;
-
розрахунку виробничої потужності;
-
упорядкування балансу устаткування;
-
розрахунку показників його використання.
Вартісна оцінка ОФ необхідна для економічного аналізу структури ОФ і їхні динаміки, для розрахунку амортизаційних відрахувань, тобто сум, стерпних на вартість готової продукції.
До вартісних показників урахування й оцінки ОФ відносяться:
ПВ основних фондів - це сума витрат на придбання, доставку, будівництво, монтаж, наладку ОФ. При визначенні ПВ витрати враховуються в цінах на момент придбання. У балансі господарських суб'єктів ОФ враховуються по балансовій вартості, що менше початкової на розмір фізичного зносу, а також індексовані відповідно до інфляції.
Існує фізичний і моральний знос основних виробничих фондів. Фізичний знос - це втрата вартості ОФ, пов'язана з природними процесами старіння і руйнування матеріалів, що відбуваються як у ході роботи устаткування, так і при бездіяльності. Фізичний знос залежить від часу, якості конструкції і матеріалів, від характеру виробництва. Моральний знос пов'язаний із НТП. Він підрозділяється на два види: 1-го і 2-го роду.
-
пов'язаний із створенням більш дешевого устаткування, чим те яке придбали;
-
пов'язаний з появою устаткування більш економічного і продуктивного.
Відбудовна вартість ОФ - це їхня вартісна оцінка з урахуванням морального зносу.
Залишкова вартість ОФ - це вартість ОФ на момент виведення їх з експлуатації і списання.
грн. (початкова вартість основних фондів)
років (нормативний термін експлуатації)
років
(залишкова вартість)
Знос фізичний:
Вартість балансу:
Відбудовна вартість основних фондів:
- продуктивність(старого/нового)устаткування
- ціна
- нормативний термін експлуатації
Ф
Фпр
Фост
Т
2.4 Показники ефективного використання ОФ
Діляться на 2 групи: показники, що характеризують результати використання ОФ та показники, що характеризують динаміку ОФ.
1 група
-
Фондовіддача - характеризує вартість продукції, що припадає на 1 гр. ОФ:
- фонд віддачі
- середньорічна вартість ОФ
- показник, що характеризує вартість продукції, що припадає на 1 грн.
-
Фондоємність - вартість ОФ, необхідна для виробництва продукції на 1 гр.:
- фондовартість=1/фондовіддача
-
Коефіцієнт зносу:
-
Коефіцієнт екстенсивного використання ОФ:
- фактичний час
- планований час
-
Коефіцієнт інтенсивного використання ОФ:
- потужність фактично досягнута
- планова потужність
-
Коефіцієнт інтегрального використання:
2 група
-
Коефіцієнт відновлення:
- вартість введних за рік ОФ
-
Коефіцієнт вибуття:
- вартість виведених за рік ОФ
- вартість ОФ на початок року
-
Коефіцієнт приросту:
Оф і Фе дають загальне уявлення про ефективність використання ОФ, а інші показники пояснюють причини їхньої зміни.
У економіці існують такі характеристики: ступінь (напр., ступінь переваги)
показник (прибутку, обсягу виробництва)
коефіцієнт (показник від 0 до 1)
Індекс - коефіцієнт, що характеризує динаміку (збільшення або зменшення).
2.5 Оптимізація використання основних виробничих фондів
Основні виробничі фонди характеризуються продуктивністю й інтенсивністю використання.
Продуктивність устаткування має верхня і нижня межа. З зміною продуктивності певним чином пов'язана зміна витрат матеріалів у процесі виробництва.
Функція, що зв'язує питому витрату матеріалів (тобто на одиницю продукції) з інтенсивністю використання устаткування, називається функцією витрат.
Функція
споживання
(літр/км)
Інтенсивність (км/час)
Оптимальна інтенсивність використання устаткування така, коли витрати матеріалів мінімальні. У випадку, якщо витрачається декілька видів матеріалів, сировини, енергії, функції інтенсивностей укладаються.
Ф.П загальна
На підприємстві устаткування не завжди використовується з оптимальною інтенсивністю. Іноді це вигідно.
Прибуток, що виражає нашу вигоду:
П=Прибуток - витрати
П=ЦQ - УзQ
Приклад: Ц=10, Уз=4, Q=1000
П=10(1500 - 5(1500=7500
Функції споживання використовуються для характеристики опису устаткування універсального і спеціального призначення.
Ф . П
- спеціального призначення
- універсального призначення
інтенсивність
2.6 Амортизація основних фондів
Амортизація - від латинського amorte (безсмертя).
Прибуток
Амортизація
Витрати
Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних фондів на вартість продукції в міру зносу. Ціллю амортизації є накопичення грошових сум для повного відновлення основних фондів (реновації - відновлення). Грошовим вираженням амортизації є амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування - це важлива частина витрат підприємства що включається в собівартість продукції і виконує функцію накопичення коштів для повного відтворення.
Процес повного відтворення ілюструє схема:
Знос Амортизація Формування
собівартості
Основні
Производственние Прибуток
Фонди.
Реновації Фонд розвитку
підприємства
Розмір амортизаційних відрахувань визначається нормою амортизації. Норма амортизації - це відсоток амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів. Норма амортизації встановлюється податковим законодавством. При цьому враховуються такі чинники:
-
фізична довговічність основних фондів, що залежить від їхніх конструкцій;
-
умови експлуатації;
-
моральний знос.
Відповідно до нового порядку числення амортизації (1997) амортизації підлягають витрати пов'язані:
-
з придбанням основних фондів і введення в експлуатацію;
-
самостійним виготовленням основних фондів;
-
із проведенням усіх видів ремонтів, реконструкцій і модернізацій і інших змін основних фондів, крім витрат не перевищуючих 5% балансової вартості основних фондів, що включаються в собівартість.
У місце тисяч норм амортизації які використовувались раніше, вводилося усього 3. Відповідно до цого й основних фондів ділилися на трьох групи:
-
будинки, споруди, передатні пристрої - річна норма амортизації 5%;
-
транспортні засоби, меблі, побутові електроприлади, засоби зв'язку й ЕОМ - 25%;
-
інше - 15%.
Урахування основних фондів першої групи ведеться по об'єктах, тобто розраховується балансова вартість і амортизація кожного будинку окремо. Урахування ОВФ 2 і 3 групи ведеться для групи в цілому, розраховується сумарна балансова вартість і амортизація. Для 3 групи основних фондів підприємство за своїм розсудом може вибирати між звичайною і прискореною амортизацією. Прискорена амортизація відбувається наступній схемі: 1рік - 15%, 2 рік - 30%, 3 рік - 20%, 4 рік - 15%, 5 рік - 10%, 6 і 7 рік - 5%.
Нарахування амортизації, як і виплата податків, провадиться щокварталу, але кожний місяць при розрахунку прибули у витрати включається 1/3 квартальної амортизаційної суми.
Сума амортизації для групи 1 розраховується по такій формулі:
Б - балансова вартість ОВФ на початок кварталу
Бп - балансова вартість ОВФ на початок попереднього кварталу.
Пп - ремонт, модернізація ОВФ у плані попереднього кварталу.
Ап - амортизаційні відрахування за попередній квартал.
Ип - індекс інфляції в % за попередній квартал.
Урахування основних фондів для групи 1 провадиться до моменту, коли балансова вартість досягне 100 необлагаємих податком прибутків громадян. Після цього вартість основних фондів списується на собівартість продукції.